Чому корейська їжа стає популярною в Україні та скільки на ній заробляють

«Це зараз дуже модна тема, дедалі більше магазинів виділяють „корейські полиці“, продаж таких продуктів із місяця в місяць зростає», — розповів «Мінфіну» власник мережі «ІталМаркет» Юнус Зайнітдінов.

Бум корейської їжі спостерігається не лише у нашій країні. За результатами нещодавнього дослідження компанії Circana, що спеціалізується на вивченні споживчих уподобань, у США лише за останній рік кількість ресторанів південнокорейської кухні зросла на 10%.

Крім того, «корейські продукти харчування, напої та смаки переживають швидке зростання». Схожі тенденції спостерігаються й у Європі.

Читайте також: Ціни на продукти б'ють рекорди: чому аграрії переписують цінники із запасом

TikTok та блекаути: що продає корейську їжу

Перші партії корейських продуктів до України почали завозити ще декілька років тому. Але донедавна цей сегмент вважався вузькоспеціалізованим, «на смак». А цього року продажі їжі з Південної Кореї різко пішли вгору. У спеціалізованих магазинах кажуть, що попит зріс у 2−3 раза.

«Ці продукти українці в якийсь момент „розсмакували“, і зараз вони стали дуже популярними, особливо серед молоді», — говорить Зайнітдінов.

За його словами, особливим попитом користується вермішель швидкого приготування з різними смаковими добавками (в Україні її за звичкою називають «мівіною»), а також солодощі, зокрема, тістечка моті з рисового борошна.

Інтерес до цих продуктів пов'язують із загальним зростанням попиту на їжу швидкого приготування, зокрема, через масові відключення електроенергії.

«Ту ж локшину можна швидко приготувати, потрібно просто залити окропом, і за півтори хвилини обід готовий. Свого часу українці почали купувати італійську пасту, бо вона швидко готувалася — лише за 5−7 хвилин.

Зараз виграє корейська вермішель, яка готується у декілька разів швидше, плюс уже містить смакові добавки", — каже Зайнітдінов.

Покупців не зупиняє навіть порівняно висока ціна. Наприклад, порція рисової локшини зі смаком кімчі вагою 92 грами коштує близько 95−100 гривень. Тобто кілограм коштуватиме близько тисячі гривень. Для порівняння: кілограм української вермішелі ТМ «Ярка» в АТБ можна купити за 36,9 гривні, а півкілограмова упаковка італійської вермішелі de Luxe Food&Goods коштує 44,3 гривні.

Рис швидкого приготування коштує ще дорожче. Наприклад, пластянка 120 г токпоки (рисові брусочки) зі смаком «карбонара» коштує 160 гривень.

Зростає популярність і різноманітних «корейських перекусів», які позиціонуються, як «корисна їжа», — чипсів із бананів та водоростей, сухофруктів, хоча цінник також вищий, ніж на вітчизняні та багато імпортних аналогів. Наприклад, чипси з водоростей норі коштують 95 гривень за 15 грам, а 50-грамова упаковка снеків токпоки з додаванням васабі — 118 гривень.

60-грамова упаковка корейських картопляних чипсів із медом обійдеться в 80 гривень. За такі ж гроші можна купити 165-грамову упаковку чипсів Pringles, а чипси «Люкс» в упаковці 133 грами коштують вдвічі дешевше.

Торговці кажуть, що корейські продукти харчування багато в чому «продає маркетинг» — красиві та яскраві упаковки, а також реклама, у тому числі в популярних серед молоді соцмережах, зокрема, TikTok. Багато товарів позиціонуються не лише як «зручні» та «модні», але ще й як «корисні» та «здорові».

Хоча на практиці це не завжди так. «Мінфін» вивчив етикетку локшини швидкого приготування та виявив у складі цього продукту масу «єшок» — тільки в спеціях є п'ять підсилювачів смаку, загусник і підсолоджувач, у самій локшині — чотири види підсилювачів смаку, два підсолоджувачі тощо.

Як працює корейська «гастродипломатія»

Популярність корейської їжі зростає не лише в Україні. За даними нещодавнього дослідження компанії Circana, у США на хвилі буму на корейські продукти лише за останній рік кількість спеціалізованих ресторанів зросла на 10%. Загалом у Штатах з 2018 року відкрилося 450 нових корейських ресторанів.

«Ця кулінарна тенденція є важливою частиною Корейської хвилі — культурного руху, який з 1990-х років підняв південнокорейську попкультуру до всесвітньої популярності, а тепер посилився завдяки таким платформам, як TikTok», — зазначив президент напряму Global Foodservice Circana Тім Файрс.

Серед найпопулярніших у США корейських продуктів він виділяє такі:

• корейська смажена курка. Кількість ресторанів, які роблять ставку на цю страву, лише за останній рік збільшилась на 22%.
• Корейські корн-доги. Число спеціалізованих точок за рік збільшилося на 52%.
• Корейські рамен. Попит на нього різко злетів у 2023 році, на хвилі популярності рекламних роликів у TikTok, при цьому частка одного з провідних виробників цієї продукції в роздрібному продажу рамена збільшилася з менш ніж 1% у 2022 році до понад 4% у 2024 році.
• Кімчі (солоні та ферментовані овочі, зокрема, капуста та редиска).
• Соуси. Попит на корейський соус барбекю за рік зріс на 80%, гострий соус — на 23%, класичний — на 29%.
• Дальгон-кава (так звана «збита» кава, продається у баночках).
• Bubble Tea (чай з різними смаковими добавками та желейними «кульками»). У США продаж напою за рік зріс на 32%.

Зростають продажі корейських продуктів і в Європі.

Директор Корейського культурного центру в Німеччині Ян Сан Гин в одному з нещодавніх коментарів ЗМІ зазначив, що лише в Берліні зараз працює 100 корейських ресторанів, причому всі вони забиті місцевими жителями. Тоді як ще декілька років тому закладів було менше 10, і відвідували їх здебільшого корейці. Він також багато в чому пов'язує такий «корейський бум» із «зростанням впливу нових медіа, особливо ОТТ-платформ», на яких «перегляд корейського контенту став повсякденністю».

З 2022 року корейські продукти харчування потрапляють до списку товарів, що найбільше продаються з Південної Кореї до ЄС (у цьому переліку також косметика, смартфони, телевізори, медичне обладнання тощо).

Зазначимо, що корейська їжа стала «модною» у багатьох країнах не просто так. Ще на початку 2000-х уряд Південної Кореї запустив спеціальну програму з просування національної кухні за кордоном. Головна причина такої «гастродипломатії» була в тому, що на той момент Південна Корея в Індексі національних брендів Anholt Gfk Roper (він показує популярність країни для інвестицій та подорожей) посідала 33 місце із 50.

Попри те, що країна масово експортувала багато інших товарів (зокрема, електроніку), «національний бренд» був досить слабким. Корейські топчиновники визнали, що їхній «національний бренд поглинений Японією».

Тодішній президент Південної Кореї Лі Мен Бак вирішив, що змінити ситуацію швидше і найпростіше «через шлунок», поставивши за мету збільшити до 2017 року кількість корейських ресторанів за кордоном учетверо (до 40 тисяч) і наростити постачання продукції сільського господарства та харчопрому з $4,4 млрд до $10 млрд.

На кампанію «Корейська кухня для всього світу» у 2009 році було виділено близько $40 млн — гроші пішли на відкриття корейських ресторанів за кордоном, розробку «адаптованих» рецептур тощо. На міжнародному рівні були зареєстровані паста з червоного перцю гочуджанг та соєва паста даенджанг, потім були ініційовані дослідження на тему впливу корейської їжі у боротьбі з зайвою вагою мешканців західних країн. У 2013 році ЮНЕСКО внесла до списку нематеріальної спадщини рецептуру приготування кімчі.

Корейський уряд обсипав щедрими дотаціями і місцевих виробників, які постачають продукти харчування на світовий ринок. Одна з них, CJ Foodville, запустила мережу швидкого харчування Bibigo, а також продаж упакованих продуктів під цією маркою (вони є і в Україні). У результаті компанія змогла охопити 40% ринку дамплінгів (виробів із тесту та круп) у США, а світові продажі продуктів Bibigo перевищують пів мільярда доларів на рік.

Націнка — 50%, постачальники не встигають підвозити

За даними посольства України в Республіці Корея, за 2023 рік обсяг двосторонньої торгівлі становив $759,4 млн. При цьому український експорт до Південної Кореї скоротився, порівнюючи з 2022 роком, на 58,3% (до $98,9 млн). А ось корейський імпорт до нашої країни за рік зріс на 26% — до $660,5 млн.

Щоправда, корейська їжа до топового списку імпорту не потрапила, у ньому фігурують, головним чином, машини, електротранспорт та обладнання. За даними Держстату, за 9 місяців цього року до України з Республіки Корея поставили кондитерських виробів з цукру на $27,9 тис., жувальних гумок — на $4,7 тис., драже — на $16,8 тис., карамелі — на $4,4 тис., шоколаду — на $1,2 тис., кондитерських виробів із замінника цукру — на $0,9 тис., готових сумішей (куди, очевидно, потрапляють й продукти швидкого приготування) — на $32,5 тис. Загалом у категорії харчових продуктів імпорт становив близько $88,4 тис. — тобто, м'яко кажучи, небагато.

Але, як кажуть експерти, реальна статистика відрізняється від офіційної. Як пояснили «Мінфіну» в одній із компаній, що працюють у сегменті корейських продуктів, основна маса товарів завозиться до нас із Європи, зокрема, з Польщі. Крім того, йде великий потік продукції за «сірими» схемами.

Тому точно оцінити ємність цього сегмента складно. За експертними оцінками, може йтися про поставки, що в сотні разів перевищують офіційні.

За словами Юнуса Зайнітдінова, бізнес на корейській продукції дуже вигідний — націнка сягає 50% і більше. «Для порівняння: на італійських продуктах націнка всього 5−7%», — уточнює він.

Але оскільки імпортом займаються здебільшого невеликі компанії, асортимент поки що не найкращий, а чекати на замовлення роздрібним продавцям доводиться до двох місяців. «Вже зараз бувають періоди, коли на опті корейських продуктів не вистачає», — говорить бізнесмен.

Втім, кількість підприємців, які хочуть заробляти на корейській їжі, лише зростає, тому експерти прогнозують швидке зростання цього сегмента наступні 2−3 роки. Водночас через досить високі ціни він найближчим часом навряд чи стане справді масовим.

Проте українські виробники побоюються конкуренції з боку «корейців». За словами голови концерну «Ярослав» (до його структури входить Київська макаронна фабрика), продаж корейської локшини вже впливає на продаж наших макаронів, хоча й не так сильно, як, наприклад, італійська паста. «Але весь імпорт безпосередньо впливає на обсяги продажу вітчизняної продукції», — говорить Барсук.

Автор:

Кореспондент Людмила Каплун

Пише на теми: Компанії та ринки