Чому навесні наступного року можна очікувати на «заморожування» війни

Потреба в «заморожуванні»

Почну з головного. Майбутнього не знає ніхто. Сценаріїв майбутнього — безліч. Але з майбутнім можна працювати (аналізувати його сценарії та чинники, які на нього впливають, оцінювати ймовірність настання того чи іншого сценарію). На майбутнє можна впливати. Точніше, його можна створювати. Але для цього потрібно бути суб'єктом і мати свій план досягнення сформульованих цілей (відразу зазначу, що ми ознаки суб'єктності втратили до початку 2023 року).

«Заморожування» вигідне всім:

1) Вигідне насамперед США. Штати вже витратили на допомогу Україні майже $200 млрд. Україна вистояла. Ослаблена росія. ВПК США отримав рекордні замовлення. НАТО отримало друге життя. Економічні позиції Китаю ослаблені.

Головних цілей для США досягнуто. Програш та падіння росії в ці цілі не входять. Але Штати бачать ризик зближення росії та Китаю, і продовження війни лише прискорить цей трек.

Головне, Штати не бачать перспективи «спалювати» далі гроші на війну. І зупинити «спалювання» можна лише «заморожуванням».

2) Вигідне Європі. ЄС уже витратили на допомогу майже 150 млрд євро. І планують витратити ще 35 млрд.

Європейським політикам все важче пояснювати своїм виборцям, куди витрачають їхні гроші. Негативним тлом тут Європою російські агенти розганяють новини про корупційні факти в Україні.

ЄС хоче мати безпеку в регіоні, але не хоче продовжувати витрачати такі великі гроші на це. Ну і хоче повернутися до торгівлі з росією — великим ринком європейських товарів.

3) Вигідне Китаю.

Вторгнення в Україну та затяжний конфлікт обнулили плани Китаю на успішний розвиток проєкту «Один пояс. Один шлях», який втратив першість серед основних торгових партнерів США.

Китайська економіка перебуває на порозі глибоких проблем, і при цьому Китай так і не закінчив переозброєння своєї армії (планував це зробити до 2027 року).

4) росія так само зацікавлена ​​в «заморожуванні» та у звільненні територій Курської області. Російська економіка так само відчуває глибокі проблеми і їй потрібен «перепочинок». Витрати на війну їй уже обійшлися у понад $200 млрд, не враховуючи наслідків санкцій. Поява військових із Північної Кореї лише підтверджує кризу, яка розгортається і в економіці, і в армії. Головне питання — у якому форматі та на яких умовах відбудеться «заморожування».

5) Україна.

Не писатиму, що ми зацікавлені в «заморожуванні». Ми зацікавлені у перемозі та завершенні війни. Але війна — завжди ресурси. Ми не можемо самі фінансувати свій бюджет, і нам у цьому допомагають партнери. $36 млрд — це дірка бюджету, яку закривають партнери. Без партнерів ми не спроможні продовжувати війну. І якщо партнерам «заморожування» вигідне — вони просто «перекриють» кран фінансової та військової допомоги Україні.

Як і коли буде «заморожування»?

Тут кожен хоче мати «замороження» на своїх умовах:

1. росія

— Хоче максимально контролювати території України, демілітаризувати Україну вглиб.

 — Отримати гарантії того, що Крим та окуповані території не будуть предметом подальших суперечок.

 — Повернення територій Курської області.

 — Збереження сухопутного коридору в Крим (на південь України).

 — Хоче «розморожування заморожених» активів.

 — І, звісно, ​​хоче не вступу України до НАТО.

2. США та Європа

 — Хочуть «заморожування» по лінії зіткнення.

 — А також гарантії того, що конфлікт не повториться і що Європа буде в безпеці.

 — Зменшити витрати, знявши з себе «головний біль».

Вони не бачать перспективи воєнної перемоги. І вважають, що щодня продовження війни — лише «спалює» ресурси та створює у них внутрішні проблеми.

3. Китай.

 — Він, у принципі, хоче зупинку війни, зняття санкцій, відкриття кордонів росії та Європи.

 — Але він не хоче сильної росії. Йому необхідна слабка росія — постачальник сировинних ресурсів, що необхідні Китаю.

 — Китаю будуть потрібні потужності ВПК росії для підготовки до великої війни.

4. Україна

 — Хоча Україна офіційно не артикулює свій план «заморожування», Курська операція має пряме відношення до неї.

 — Курська область (частина, контрольована нами) буде обміняна, найімовірніше, на окуповані території Запорізької та Херсонської областей.

 — Таким чином, «український варіант заморожування» — це максимальне звільнення Херсонської та Запорізької областей.

 — Отримання контролю над ЗАЕС.

 — Отримання гарантій безпеки та неповторення вторгнення.

Як об'єднати ці варіанти?

Як кажуть військові, «переговори ведуться на полі бою». І ескалація конфлікту — один із шляхів підвищення ставок.

Україна хоче бити західною зброєю вглиб росії. Україна контролює частину території росії. Україна вже має достатню кількість своїх засобів далекого ураження, які дозволяють підвищувати ставки.

Поява корейців у лавах російської армії, отримання ракет із Кореї та Ірану, продовження масованих обстрілів України ракетами та дронами — російський варіант підвищення ставок.

США промацують можливість зниження цін на нафту, як інструмент «знекровлення російської економіки війни». Невипадковою виглядає заява Міністра енергетики Саудівської Аравії, який погрожує обвалити ціни на нафту до $50. Це також підвищення ставок. Як і запрошення України до НАТО.

Не варто думати, що сьогодні ще не йдуть переговори. Йдуть. І вже обговорюється конструкція майбутнього «замороженого світу». Тільки не можу сказати поки що, яку роль відіграє Україна у цих переговорах. Ми маємо право голосу чи ні. Головне, процес «заморожування» вже розпочато.

Коли може бути результат?

Вибори в США — головний визначальний чинник.

Другий — успіхи чи неуспіхи росії та України на фронті.

З моменту проведення виборів та до інавгурації на «заморожування» чекати не варто. Тобто. Лютий — період активізації процесу, та займе він не менше 3 місяців. Квітень — травень 2025 року — потенційний період офіційного припинення вогню. Повторюся — це лише сценарій. Який може сильно змінитись під впливом «чорних лебедів».

Що буде з Україною?

Найскладніше і найболючіше питання.

Відповідь залежить від низки важливих чинників:

1. Гарантії безпеки для України. Мова не лише про «меморандуми». Мова про реальний захист України та Європи від нової війни.

Тут може бути як вступ України до НАТО (у чому дуже сумніваюся, думаю, від цієї ідеї відмовляться в обмін на поступки від росії), так і формування локального оборонного союзу (Україна, Польща, Латвія, Естонія, Литва та Великобританія) + статус союзника США (за аналогією з Південною Кореєю та Ізраїлем).

Додатковою гарантією безпеки буде:

 — Закриття неба (як власними ППО, так і європейськими).

 — Забезпечення замовленнями українського ОПК на наступні 5−10 років.

 — Будівництво мережі оборонних споруд.

 — Розміщення в Україні військового контингенту США (за аналогією з Південною Кореєю).

2. Економіка. Українську економіку зруйновано. За першого року вторгнення ми втратили 30% економіки. На відновлення економіки впливатимуть:

 — Обсяг та якість капіталу, який ми зможемо залучити (і який нам дадуть партнери).

 — Технології (це комерціалізація українських технологій та передача до України сучасних технологій західних країн, зокрема, виробництво мікроелектроніки, як варіант).

 — Люди. Повернення українців (стимулювання, а не тиск) та виважена міграційна політика.

Якщо Захід буде готовий інвестувати в Україну хоча б 50% того, що витрачав на війну, то Україна може отримувати до $100 млрд на рік.

Читайте також: 5 пунктів плану перемоги: чи захочуть доєднатися до нього наші партнери

3. Управління державою. І тут розпочинається головний чинник.

 — Без проведення виборів — грошей не буде.

 — Без зміни системи управління країною (відмова від «совка», обнулення 70% функцій держави, які потрібні лише чиновникам) — грошей не буде. Нагадаю, що Україна посідає 150 місце в індексі економічної свободи.

 — Без довгострокової стратегії (зрозумілої інвесторам) — грошей не буде.

 — Без перезавантаження судової та правоохоронної систем — грошей не буде.

 — Без зміни фіскальної системи (де Україна — аутсайдер у Європі) — грошей не буде.

Автор:

Cпівзасновник і директор економічних програм Амелін Анатолій

Ukrainian Institute for the Future