Після автообміну податковою інформацією українці вже отримують «листи щастя»

Що дав запуск автоматичного обміну інформацією світу

Трохи інформації та цифр. У 2022 році автоматичний обмін інформацією відбувся про понад 123 мільйони фінансових рахунків із загальними активами на суму майже 12 трильйонів євро. Такі цифри наведено у звіті ОЕСР (Організації Економічного Співробітництва та Розвитку) «Огляд реалізації автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки 2023 року».

Майже 126 мільярдів євро у вигляді податків, відсотків і штрафів було зібрано юрисдикціями через програми автоматичного розкриття інформації та інші ініціативи щодо дотримання податкового законодавства після впровадження стандарту AEOI (автоматичний обмін інформацією).

Повідомляється, що за той самий період часу фінансові інвестиції, збережені в міжнародних фінансових центрах, зменшилися на 20%, що також пов’язують із впровадженням стандарту AEOI. Відповідно, цього року, із приєднанням більшої кількості юрисдикцій, включаючи Україну, ці цифри зростуть.

Скільки країн поділилися інформацією з Україною

Наразі до стандарту приєдналися понад 120 країн. Чи означає це, що інформація до податкових органів України автоматично надходитиме зі всіх цих юрисдикцій та навпаки? Відповідь: ні — ініціатива необхідна з двох сторін для активації взаємного обміну інформацією. Україна включила до списку підзвітних юрисдикцій для цілей подання звітів 118 учасниць, однак не всі відповіли взаємністю.

Відповідно до поточних даних ОЕСР, 59 країн мають активований автообмін з Україною. Цікаво, що Швейцарія, автоматичний обмін із якою Мінфін анонсував у 2022 році, за результатами 2023 року, все ж не включила Україну до свого списку обміну інформацією на цей період. Розцінимо, як емпатію до власників рахунків в збанкрутілому Credit Suisse (правонаступник — UBS), задля уникнення додаткових стресів.

Яку насправді інформацію злили нашим податківцям

Питання, яке логічно виникає: чи означає, що перший автоматичний обмін інформацією у 2024 році міститиме дані за 2023 рік? Відповідь неочевидна: перший період для України — друге півріччя 2023 року. Однак важливо розуміти, що це стосується рахунків, за якими звітує Україна (нерезидентів, відкритих в українських фінансових установах).

Щодо ж отримання інформації від інших юрисдикцій за рахунками українських резидентів на контрольованих іноземних компаній українських бенефіціарів, то інформація може надійти і ретроспективна, за декілька звітних періодів. Конкретні умови залежать від умов, узгоджених двома країнами. Так, наприклад між Україною та Болгарією CRS MCAA активовано для податкових періодів із 2017 року. Із Гонконгом — для податкових періодів із 01 січня 2020 року.

Які рахунки підпадають під автоматичний обмін інформацією? Перший, вже здійснений обмін — про нові рахунки, відкриті після 1 липня 2023 року, та рахунки фізичних осіб із високою вартістю (рахунки фізичних осіб із залишком або вартістю понад $1 млн станом на 30 червня 2023 року). Наступний обмін, запланований на 2025 рік, охопить ширше коло підзвітних рахунків. ДПС відзвітувала про отримання інформації від понад 50 іноземних юрисдикцій і надсилання інформації до понад 30 юрисдикцій.

«Листи щастя» від податківців та інше: перші результати автообміну

Ще рано говорити про результати автообміну в цифрах, але деякий резонанс вже відчутний. Є інформація, що деякі РЕРи (політично значущі особи) отримали сигнали, чи не хочуть вони відкоригувати свої декларації, які раніше подавали в НАЗК.

Неважко здогадатись, що далеко не всі декларанти вносили інформацію про належні їм закордонні рахунки в декларації. Також варто згадати, що в Україні нещодавно були подані перші звіти за КІК (контрольовані іноземні компанії), і їх також буде неважко співставити з результатами автообміну фінансовою інформацією. А вона чітко відобразить рух коштів між задекларованими КІКами й незадекларованими власними рахунками в іноземних банках.

Ще один важливий момент. Багато податкових резидентів України за час воєнних дій відкрили закордонні рахунки. Відповідно, банки, з метою виконання положень CRS, отримали інформацію щодо податкового резидентства нових клієнтів. І, якщо банк має інформацію про українське податкове резидентство особи, але, водночас, й інші дані, що вказуватимуть на її потенційне податкове резидентство в інших країнах, не виключено, що інформація щодо рахунку такої особи може бути надіслана як до України, так і до інших країн.

В таких випадках банки звертатимуть увагу на таку інформацію, як: перебування в країні понад 183 дні, адреса постійного проживання, телефонний номер клієнта, джерела постійних надходжень на рахунок, чи вказівки щодо переказу коштів до певної країни. Тому підзвітним особам варто забезпечити обґрунтування свого податкового резидентства, якщо декілька країн розглядатимуть їх своїми резидентами за результатами автоматичного обміну інформацією.

Хоча, формально, за стандартами CRS, передбачено надання установам анкети самоідентифікації, в якій особа має сама визначити країну свого резидентства.

Читайте також: Підвищення податків принесе 30 мільярдів до кінця року — Гетманцев

До речі, відповідно до Закону «Про захист даних», у Швейцарії власник рахунку — підзвітна особа має право знати, яка саме інформація про нього була надана податковим органам. І якщо в банківській системі буде виявлено недостовірну інформацію, то банк повинен виправити помилки.

Автор:

Партнерка КАС Груп Мацапура Ірина