Сьогодні, 1 жовтня, в Україні запрацювало обмеження щодо p2p-переказів між рахунками фізосіб. Таким чином НБУ хоче зупинити практику приховування фіктивних платежів. Але це ще не все. Які наступні кроки зробить регулятор, щоб покінчити з дропами, і як це позначиться на законослухняних споживачах фінансових послуг, розповість «Мінфін».
1 жовтня 2024, 7:30
Обмеження на p2p-перекази запрацювали: яких сюрпризів чекати від IBAN
Нові обмеження щодо переказів: як працюють та чим унікальні
Нове обмеження щодо проведення фізособою p2p-переказів не більше ніж на 150 тис. грн на місяць в одному банку запущено з початку сьогоднішньої доби. Лічильник запрацював. Тепер кожен банк в Україні підсумовує для кожної фізособи всі її перекази приватним особам за всіма її рахунками — гривня/інвалюта, немає значення. У сумі за місяць не повинно перевищувати 150 тис. грн. Щойно операції вийдуть на цей рівень, наступні проводки в рамках p2p-переказів (за номером картки платіжної системи, що вибитий на пластиці) будуть автоматично заблоковані.
«Так, наш банк уже виконує нову вимогу регулятора. Банк заздалегідь проінформує клієнтів, коли вони досягають 50% від свого ліміту переказів, і надасть рекомендації щодо управління ним, зокрема, за процедурою збільшення або користування переказами на IBAN-рахунок одержувача.
Це дозволить уникнути незручностей та планувати транзакції. Майже 99% клієнтів Приватбанку здійснюють перекази в обсягах, що не перевищують цей ліміт. Ще з 1 жовтня ми не застосовуємо ліміти на карткові перекази для понад 3 000 клієнтів-волонтерів та благодійників, зареєстрованих у банку", — повідомив «Мінфіну» прессекретар Приватбанку Олег Серга.
Винятки зроблені для:
- переказів за IBAN,
- переказу грошей самому собі в рамках одного банку,
- операцій волонтерів,
- за проводками осіб із великими доходами, які надали за ними офіційні підтвердження (зарплатні довідки, податкові декларації тощо).
«Мінфін» раніше описував суть обмежень/виключень, а також на прикладі Приватбанку пояснював, як впроваджуватимуться нові правила.
Топменеджери НБУ пояснюють обмеження боротьбою із «дропами». Це схема, в якій шахраї використовують велику кількість банківських карток, щоб приховувати фіктивні платежі, які використовуються у сірому чи чорному бізнесі. Їхній обсяг Нацбанк оцінює у 200 млрд грн на рік, а середню суму подібних операцій через одну картку-«дропа» — у 2−2,5 млн грн.
«Мінфін» поцікавився у НБУ, де ще реалізовувалися аналогічні заборони, та звернувся з відповідним офіційним запитом до Національного банку.
У відповідях для «Мінфіну» НБУ повідомив про наявність обмежень для p2p в окремих платіжних системах (миттєвих платежів) деяких країн. Ліміти є навіть у системах, створених безпосередньо центробанками різних країн. При цьому, регулятор не привів хоча б однієї країни, де б діяло глобальне обмеження (на всі без винятку p2p-перекази) на зразок наших 150 тис.грн.
Наприклад, Центробанк Бразилії має Pix, де вночі p2p-платежі обмежені 1 тис. місцевих реалів на одну транзакцію (7,5 тис. грн), вдень жодні ліміти не діють. Платіжна система Центробанку Молдови пропускає один переказ за раз до 5 тис. леїв (11,1 тис. грн) та 30 тис. леїв на місяць (66,9 тис. грн), а платіжний сервіс Bizum, створений іспанськими банками (23 учасники), дозволяє одну транзакцію до €1 тис. (45 тис. грн) та до €5 тис. на місяць (227 тис. грн). Щодо інших країн та платіжних систем, Нацбанк України надав «Мінфіну» такі дані щодо лімітів:
Водночас у кожній країні люди мають альтернативу: вони можуть за допомогою тих же самих VISA та MasterCard проводити p2p-перекази без офіційного обмеження, встановленого місцевим регулятором. Необов'язково вдаватися до IBAN-переказів.
Власників карткових рахунків внесуть до реєстру
Одним обмеженням у 150 тис. грн наш Національний банк не обмежиться, оскільки люди легко можуть обходити його новий ліміт, десятками відкриваючи картки у різних банках, яких в Україні 62. Регулятор уже публічно анонсував створення карткового реєстру.
Спочатку багато хто очікував, що це буде «чорний» список дропів: перелік фізосіб, яким поповнюється, яким примусово закрили рахунки. Тим паче, що НБУ офіційно заявив, що їхня чисельність уже досягла 80 тис. Але з відповідей Нацбанку для «Мінфіну» стало зрозуміло, що до реєстру планується внести всіх власників карткових рахунків, які можуть бути ідентифіковані за податковим кодом (ІПН). Щодо кожної фізособи — вказуватимуться всі її банківські рахунки, але без зазначення сум розміщених на них коштів.
«Реєстр включатиме комбінацію даних про особу клієнта та електронний платіжний засіб (картку), і який банк додав цю інформацію до реєстру. Не передбачається, що до реєстру буде включено інформацію про інших клієнтів або залишки коштів на рахунках», — йдеться в ексклюзивних відповідях Національного банку.
Якщо людина вже відкрила 10 рахунків у 10 різних банках і прийшла до 11-го, то цей банк № 11 вже це знатиме. І на місці вирішуватиме, чи вважати нового потенційного клієнта ризиковим і чи відкривати йому рахунок. Наразі фінансисти не дають точної відповіді з цього приводу, посилаючись на персональну оцінку в кожному окремому випадку, але неофіційно багато хто визнає, що навряд чи захочуть отримати нового клієнта з таким багажем навіть після надання необхідного пакета документів і підтвердження офіційних доходів.
Поки що реєстр ще не створено, але в Нацбанку вже розпочали роботу над відповідним законопроєктом для нього та уточнили, що планують її завершити до кінця 2024 року.
«У Національному банку формується робоча група з представників ключових департаментів. Її завдання — напрацювати пропозиції щодо законопроєкту, які будуть розглянуті далі правлінням. Ці пропозиції міститимуть і перелік інформації, який передаватиметься до відповідних систем, де вестиметься перелік таких клієнтів. Вони будуть напрацьовані до кінця 2024 року», — повідомили «Мінфіну» в НБУ.
Правознавці вже заговорили про ризики порушення банківської таємниці, оскільки НБУ пропонує збирати єдину базу даних за рахунками населення без отримання відповідного дозволу від людей. Не виключається й інший варіант: банки зроблять такий дозвіл на розголошення фінансової інформації обов'язковою умовою відкриття нових рахунків або обслуговування старих.
Багато хто сподівається, що депутати не дозволять Нацбанку ухвалити законопроєкт на таких умовах, якщо вони з'являться в документі. Особливо у контексті постійного розширення прав та можливостей банків у рамках фінансового моніторингу, на що все частіше скаржаться споживачі.
«Справді, ми спостерігаємо перегини з боку банків щодо цієї частини, яким дивуються не лише українці, а й бізнесмени зі США, де давно працюють жорсткі правила щодо сплати податків та фінансового моніторингу. У нас на практиці були випадки, коли американські бізнесмени хотіли відкрити рахунок у великому українському держбанку і надали всі документи, відповідно до українського законодавства. Однак від них почали вимагати набагато більше даних та паперів, що не зрозуміли навіть відкриті/прозорі підприємці зі Штатів.
Вони не розуміли, чому вимоги українських банків є жорсткішими, ніж у західних, і чому вони зобов'язані виконувати вимоги, які чітко не виписані в українських законах лише тому, що банк так захотів. Це нечувано, за західними мірками. Там дотримуються чітких законодавчих норм. Все, що прописано, виконується, що не прописано — ніхто не зобов'язаний робити", — зазначив у розмові з «Мінфіном» адвокат Mozhaiev&Partners LLC Михайло Можаєв.
Юристи допускають можливість заперечення нового закону у разі порушення прав споживачів фінансових послуг.
«Якщо ухвалений закон суперечитиме Конституції та іншим законам, то він може бути визнаний неконституційним. Для цього потрібно буде подавати відповідне звернення до Конституційного суду. Може бути подана колективна заява або звернення однієї особи. Багато що залежатиме від резонансу та юридичних підстав. Але доки це не буде зроблено, чинний закон потрібно буде виконувати», — пояснив Можаєв.
«Мінфін» стежитиме за ситуацією та вивчатиме проєкти документів НБУ під час громадських слухань.
Читайте також: НБУ обмежив p2p-перекази 150 тис.: пояснюємо доступно найнезрозуміліші частини нових правил
IBAN, як альтернатива p2p-переказам: помилки та переваги
Поки що ж у банках продовжують пояснювати людям користування IBAN-платежами, які не входять до ліміту 150 тис. грн. Проводки за IBAN проходять через СЕП Нацбанку (його Систему електронних платежів), контролюються регулятором і тому, мабуть, вважаються неризиковими.
IBAN — міжнародний номер банківського рахунку — має кожна картка, і «Мінфін» уже писав, де і як його можна знайти в мобільному додатку фінустанови.
Щоб переказати людині гроші саме за IBAN, потрібно зайти в цей сервіс у себе в банківському мобільному додатку (системі інтернет-банкінгу в ноутбуці/планшеті) і здійснити платіж із нього — зі свого IBAN на IBAN одержувача. Тобто потрібно знати податковий код (ІПН) контрагента та номер його рахунку. Це 29 символів, які краще копіювати, ніж вводити власноруч. Тоді не помилитеся, з чим на практиці стикаються люди та банки.
«Типова помилка при такому вигляді транзакцій — це некоректно введений номер рахунку або код отримувача (ЄДРПОУ для юридичних осіб та реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичних осіб). Не можу назвати такі випадки рідкісними, що зрозуміло, з огляду на більшу кількість символів у рахунку IBAN, на відміну від номера картки.
Але такі помилки не є невідворотними. Та й ймовірність надіслати кошти помилково за номером картки є набагато більшою. Адже якщо картка з помилковим номером існує, що дуже ймовірно, особливо коли відправник припускається помилки в останніх цифрах, гроші будуть надіслані на вказану картку. А при помилці у платежі за реквізитами, його буде повернено відправнику", — пояснила «Мінфіну» операційна директорка Unex Bank Вікторія Махноносова.
Вона уточнила, що повернення коштів на рахунок відправника відбудеться за будь-якої помилки — у рахунку банківського номера або у податковому коді одержувача.
«Гроші буде повернуто відправникові максимум на 5-й день. Відправник матиме можливість уточнити реквізити, після цього кошти буде зараховано належному одержувачу», — уточнила Махноносова.
У зв'язку з цим, а ще, можливо, і з тим, що IBAN-перекази проходять через нацбанківський СЕП, фінансисти називають їх найнадійнішими та найбезпечнішими.
«Перекази за IBAN є прозорішими та надійнішими. Їх краще використовувати для великих сум, коли потрібна повна прозорість угод. Крім того, зменшуються шанси бути ошуканими шахраями. Також менше обмежень за сумою, порівнюючи з p2p-переказами», — наголосила «Мінфіну» провідна експертка з фінансового моніторингу Глобус Банку Марина Павленко.
Друга перевага IBAN-переказу перед p2p — його ціна. Найчастіше банки беруть за p2p-переказ 1% суми, винятки зазвичай роблять для власників елітних карток, на кшталт Platinum, Infinite, World Elite, із великою абонплатою. А комісії за IBAN найчастіше становлять 0,5% від суми, а іноді можуть бути і нульовими.
IBAN доведеться чекати 11 годин або всі вихідні
Ключовий недолік переказів за IBAN — це термін зарахування коштів одержувачу. Вони поступаються картковим p2p-переказам, де кошти надходять на рахунок за лічені секунди, і людина на касі магазину може швидко опинитися з грошима. Завдяки налагодженій системі обміну повідомленнями між банками та відкритим лімітам вони так працюють і вдень, і вночі, перебої — велика рідкість.
З IBAN все складніше. Як показали перевірки у різних банках, вдень такий переказ зазвичай відбувається за 3−8 хвилин. Варто вийти з черги на касі і трохи почекати, щоб не потрапити в халепу на оплаті. Увечері та вночі все складніше. Гроші можуть не прийти того ж дня, а платіж затягнеться до наступної доби.
«У робочий час IBAN-перекази за системою СЕП Нацбанку відбуваються майже миттєво. Проте варто зауважити, що хоча сама СЕП НБУ працює цілодобово і без вихідних, кожна фінустанова самостійно вирішує, в якому режимі проводити такі операції, закріплюючи відповідне рішення у внутрішніх документах», — підтвердила Вікторія Махноносова.
«Мінфін» вирішив перевірити на практиці, як працює система переказів за IBAN. Взяли невелику суму — 4 тис. грн, щоб не провокувати додаткову перевірку з фінансового моніторингу з боку банків. Між рахунком у Приватбанку та monobank (Універсал Банк) з вечора 6 вересня (п'ятниця) на 7 вересня (субота). Виконали всі вимоги: ввели номери рахунків, призначення платежу та податковий код — кошти переказувалися самому собі (з ідентичними ІПН). Переказ був ініційований о 22:30.
Приватбанк надіслав гроші за лічені секунди та сформував відповідну платіжку у мобільному додатку. А от monobank не зарахували гроші ні того ж дня, ні після опівночі. Спочатку його менеджери посилалися на те, що дату валютування/зарахування було автоматично переведено на наступну добу, і гроші прийдуть о 01:30, але після того, як гроші не надійшли ні 2 години ночі, ні о 3-й, заявили, що зарахування доведеться чекати довше, може бути протягом усього наступного дня. Тобто з 01:30 до 22:30 суботи 7 вересня. Там також запевнили, що проблема не з боку monobank.
У результаті фактичне зарахування коштів відбулося о 10:10 наступного дня, 7 вересня. Тобто через 11 годин та 40 хвилин після відправки грошей. Це потрібно брати до уваги, і бути готовим, якщо кошти потрібні вночі в Україні або за кордоном, де існує різниця в часі з нашою країною. У таких випадках банкіри рекомендують все ж таки користуватися p2p-переказами, які надходять практично миттєво.
Щоб остаточно розібратися в ситуації, ми подали офіційне клієнтське звернення/скаргу до Національного банку, її було зареєстровано НБУ 10 вересня за № Л-223292/2/18400 та отримали відповідь на неї 27 вересня. У ній регулятор пояснив, що він лише надав банкам можливість проводити за його СЕП перекази в режимі 24/7, але кожна фінустанова вирішує самостійно, чи такою можливістю користуватися.
Відповідно до Закону «Про платіжні послуги», банк має цілий наступний день на виконання платежу, який надійшов увечері або вночі, тобто після завершення попереднього операційного дня.
«Частиною першою статті 47 закону визначено, що постачальник платіжних послуг платника зобов'язаний виконати платіжну інструкцію ініціатора протягом операційного дня з моменту прийняття ним до виконання платіжної інструкції», — йдеться в офіційній відповіді НБУ, яку підписала начальник управління захисту прав споживачів фінансових послуг Нацбанку Ольга Лобайчук.
На практиці це означає, що нацбанківська система автоматично вистрілить відправлений платіж до зарахування відразу (система автоматизована), але на стороні, яка його отримує, повинен сидіти банкір (людина повинна бути на роботі), який натисне кнопку і його прийме. Тільки тоді відбудеться зарахування коштів клієнту. Тут повної автоматизації немає.
Тривалість операційного дня у кожного банку своя. Зазвичай він починається о 09:00, а завершується по-різному: у когось — о 16:00 (зазвичай у банків із іноземним капіталом), а у когось —
Тоді гроші до пізнього вечора можуть ходити дуже швидко, але не має створюватися ілюзії, що так буде завжди. У відповідь Національного банку за скаргою уточнюється, що на законодавчому рівні терміни зарахування платежів в Україні прискоряться лише з початку наступного року. Банки зобов'яжуть зараховувати платежі протягом 1 години після того, як вони потраплять до СЕПу НБУ.
«З 1 січня 2025 року набуде чинності норма пункту 58 розділу IV Інструкції щодо виконання міжбанківських платіжних операцій в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою правління Національного банку України від
Але ще раз повторимо: протягом 1 години відбуватиметься саме зарахування грошей. Але якщо ви щось надіслали ввечері, і переказ в СЕП технічно не відбувся, проведення транзакції може затягтися.
Поки що ж людям пропонують брати до уваги, що платежі за IBAN можуть займати більше часу, ніж очікувалося. Особливо про це варто думати, коли гроші надсилаються у п'ятницю, адже вони можуть надійти лише у понеділок.
«Якщо банк не працює з платежами за СЕП 24/7, такі операції проводяться у робочий час, вранці найближчого робочого (банківського) дня. Тобто не можна виключити, що надісланий у п'ятницю ввечері платіж дійде до одержувача лише в понеділок вранці», — підтвердила «Мінфіну» Вікторія Махноносова.
Все це детально прописуємо, щоб люди правильно планували свої проводки.
«Щоб гарантовано уникнути затягування термінів проведення, плануйте свої платежі наступним чином: платежі за IBAN перераховуйте у робочий час, а перекази p2p — у вечірні та вихідні дні. Також наголошую, що необхідність користуватися переказами за IBAN виникає лише після перевищення ліміту з p2p-переказів у 150 тис. грн на місяць», — зазначила нам Марина Павленко з Глобус Банку.
Водночас банкіри обіцяють подумати про переведення IBAN-платежів у цілодобовий режим, якщо на них суттєво зросте попит із боку населення.
«Впевнена, якщо популярність переказів на рахунки IBAN між фізичними особами суттєво збільшиться після впровадження ліміту, банки матимуть додатковий стимул для переходу на цілодобовий режим роботи СЕП. І таких учасників системи стане значно більше. Щоправда, я не переконана, що варто очікувати на справді значний сплеск популярності IBAN-переказів. Все ж таки поріг 150 тис. грн для р2р досить високий, якщо порівнювати його із середньою зарплатою», — сказала нам Вікторія Махноносова.
Автор:
Джерело:
Мінфін
Коментарі - 46