Понад 500 тис. українців отримали відстрочку від армії: де броні більше та чому

Як дають та знімають бронь

Заступник міністра економіки Віталій Кіндратів в ексклюзивній відповіді для «Мінфіну» пояснив, що військові відстрочки для 582 тис. українців — це броня, надана лише за рішеннями Мінекономіки. Регулярно відбувається їхнє анулювання, у Мінекономіки розповіли, з яких причин найчастіше це відбувається.

«Щодня надходить 50−80 запитів на анулювання відстрочки: у запиті від 1 до декількох сотень людей. Найчастіше бронювання анулюється у зв'язку зі звільненням, наданням бронювання з інших причин, а також за поданням керівника», — пояснив «Мінфіну» Кіндратів.

Якщо відстежити дані щодо загальної кількості наданих відстрочок від військової служби, які раніше публікувалися у ЗМІ, то зараз бачимо таку динаміку:

• листопад 2022 року — 700 тис.;
• квітень 2023 року — 528 тис.;
• серпень 2024 року — 582 тис.

Тобто трохи більше, ніж за останній рік, кількість відстрочок від військової служби збільшилася на 10,2%.

Хто отримав більше броні

Заступник міністра економіки Віталій Кіндратів надав «Мінфіну» галузеву структуру відстрочок від військової служби. Більшість наданих даних ми змогли порівняти (у дужках) із аналогічними за червень 2023 року, які нашій редакції також надавало Мінекономіки (виняток є лише за декількома позиціями):

1. Енергетика — 149 тис. осіб (раніше — 188 тис.);
2. Агропромисловий комплекс — 77 тис. осіб (47 тис.);
3. IT-фахівці, електронні комунікації — 12 тис. осіб (6 тис.);
4. Промисловість, виробництво — 114 тис. осіб (40 тис.);
5. Укроборонпром, ОПК — 32 тис. осіб;
6. Фінансова, банківська сфера — 12 тис. осіб (4 тис.);
7. Транспорт — 50 тис. осіб (114 тис.);
8. Медицина — 37 тис. осіб (18 тис.);
9. Ритейл — 22 тис. осіб (5 тис.);
10. Центральні органи виконавчої влади — 26 тис. осіб;
11. Військові адміністрації (обласні/міські військові адміністрації) — 8 тис. осіб;
12. Інші — 43 тис. осіб.

«Виходить, що по лінії Мінекономіки заброньовано менше 9% від усіх найманих працівників підприємств, якщо виходити з даних Держстату. Звичайно, цього недостатньо, щоб економіка функціонувала, але не йдеться про те, що всіх незаброньованих працівників обов'язково буде мобілізовано. Бронювання — це, радше, про впевненість керівників підприємств, що у них продовжать працювати ключові/критичні фахівці», — прокоментував статистику керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.

Він проаналізував нам галузеву структуру військових відстрочок, вивчаючи чисельність офіційно працевлаштованих громадян. З'ясував, що найбільша кількість броні припадає на енергетику (35%), АПК (17%) та транспорт (12%). Оцінювалася загальна чисельність працівників, без виділення чоловічого чи військовозобов'язаного складу, але навіть це дає розуміння поточної ситуації.

«Якщо дивитися за галузями, то найсильніше заброньованою виглядає енергетична галузь, що логічно. Рівень бронювання у транспорті та АПК також досить високий, хоча, як на мене, він недостатній для нормального функціонування цих галузей. Особливо, з огляду на те, що на фахівців із цих секторів є попит у військах», — зазначив Паращій.

А якщо аналізувати скорочення кількості самих броней, то воно сильніше відчувається у транспорті — 2,3 раза, в агропромисловому секторі — у 1,6 раза, та в енергетиці — 1,3 раза.

При цьому ми бачимо серйозне збільшення кількості відстрочок — у 2,9 раза — у промисловості/виробництві, а також у 2,1 раза — у медицині, і вдвічі — в IT/електронних комунікаціях. Ще більші прирости зафіксовані у ритейлі — у 4,4 раза, та у фінансовій/банківській сфері — утричі.

Вплив мобілізації на бізнес та економіку

Економісти та фінансисти розуміють, що мобілізація потрібна Україні, щоб забезпечити армію людьми, та захистити наш народ від ворога. Для цього було ухвалено новий закон про мобілізацію. Хоча до нього досі залишаються питання, так само, як і до перегинів із боку військкомів, які досі вдаються до відверто диких методів роботи з людьми. При цьому експерти завжди закликали знаходити баланс між забезпеченням ЗСУ мобілізованими та підтримкою економіки, яка також має працювати на перемогу.

А Нацбанк майже у кожному своєму макроекономічному звіті у 2024 році відзначав кадрову проблему та її вплив на ринок праці, виробництво та ВВП.

«Міграція за кордон та мобілізаційні процеси призвели до подальшого скорочення пропозиції робочої сили та посилення проблеми нестачі працівників для підприємств, що все відчутніше обмежувало їхню діяльність. Зокрема, за даними ООН, у першому півріччі кількість мігрантів за кордон збільшилася майже на 240 тис. — до 6,6 млн осіб і далі знижувався рівень участі у робочій силі серед чоловіків», — наголошується в липневому інфляційному звіті Нацбанку.

У макроекономістів мобілізація входить до трійки ключових ризиків.

«Для економічного відновлення ключові ризики зараз — це очікувані тривалі перебої з постачанням електроенергії наприкінці осені та взимку. Попри всі зусилля щодо відновлення великої електрогенерації та встановлення маленьких генераторів, пропозиція електроенергії, ймовірно, буде помітно меншою від попиту протягом холодних місяців.

Багато енергоємних підприємств будуть змушені скоротити робочі години. Інший несприятливий чинник — погіршення ділових настроїв через високі безпекові ризики, через мобілізацію працівників і блекаути, які змушують бізнес витрачати більше коштів, щоб не залежати від централізованих енергопостачань", — зазначив голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.

Він також уточнив, що за І кв. поточного року ВВП України зріс на 6,5% (рік до року), але за підсумками 2024-го він прогнозує зростання нашої економіки лише на 4%, і збереження цього темпу у 2025-му.

«Потрібно розуміти, що кінцева мета формування підходу до бронювання — забезпечити можливість роботи інфраструктури чи економіки. Якщо основна мета бронювання — забезпечити функціонування держорганів, енергетики, залізниці, ВПК та ще декількох компаній інших секторів — підхід, на мою думку, є виправданим. Водночас для забезпечення стійкості економіки багато що не враховано», — прокоментував «Мінфіну» ситуацію директор департаменту ринкових досліджень рейтингового агентства IBI-Rating Віктор Шулик.

Він звертає увагу не на загальну чисельність усіх заброньованих, а на ключові принципи, та наголошує на проблемах невеликого бізнесу.

«Мобілізація цілими заводами чи будівельними майданчиками та неможливість отримати броні для невеликих, за державними мірками, підприємств та установ призводить до формування нелегального ринку праці. Крім того, діючий підхід до бронювання може сприяти монополізації ринку саме через недоступність бронювання для невеликих компаній. Тобто ми вже маємо недоотримання доходів та монополізацію роботодавця, і в перспективі ця проблема лише загострюватиметься», — переконаний Шулик.

Як приклад, він навів водіїв-дальнобійників невеликої компанії, кадрові проблеми в якій призведуть не лише до її закриття, а й до порушення ланцюжків поставок для інших секторів.

«Не варто також ігнорувати фізичні можливості чоловіків та жінок. Попри те, що до перепідготовки фахівців підключаються всі, хто тільки може, реалізація жінок у „чоловічих“ професіях і навпаки — зараз, радше, виняток, ніж стійка практика. Навіть якщо люди проходять відповідне навчання. Більш-менш позитивний досвід є у системі громадського транспорту, але там і раніше це не було унікальним», — зауважив Шулик.

Броні для Нацбанку та інших фінансистів

Де дещо покращилася ситуація із бронюванням — це у фінансовому секторі.

На цей раз заступник міністра економіки Віталій Кіндратів повідомив «Мінфіну» поточну кількість відстрочок від військової служби в Національному банку, що раніше не уточнювалося. А саме — НБУ на кінець серпня мав 335 броней.

Раніше Нацбанк повідомляв, на запит «Мінфіну», що загальна чисельність персоналу до початку 2024 року у нього становила близько 5 тис. працівників. В офіційному річному звіті регулятора уточнюється, що чоловіча складова у персоналі центрального апарату Національного банку становить 46%, а Банкнотно-монетного двору — 66%. Тобто виходимо на середню чоловічу частку працівників на рівні 56%.

А це означає, що в Нацбанку заброньовано близько 12% його чоловічого персоналу (окремих даних щодо військовозобов'язаних у звіті регулятора немає). Або 2,8% від усіх заброньованих у фінансово-банківському секторі, де Держстат перед війною загалом нарахував 165,2 тис. працівників, більшість із яких — 97,1 тис. осіб — припадає на банківську систему. Хоча експерти все ж таки вважають, що броні у регулятора не варто порівнювати з відстрочками в банках, страхових компаніях або інших учасників фінансового ринку.

«Нацбанк — не фінансова установа, це все ж таки центральний орган влади. Звичайно, безперебійне функціонування НБУ важливіше за будь-яку фінустанову», — вважає Олександр Паращій.

Водночас експерти відзначають триразове збільшення кількості заброньованих фінансистів, за даними Мінекономіки, — із 4 тис. людей минулого літа до 12 тисяч зараз.

«Таке збільшення бронювання сталося з декількох причин: налагодження процесу подання та обробки пропозицій на бронювання (процес йде чіткіше), оновлення даних військовозобов'язаних, відповідно до вимог нового закону про мобілізацію.

Більше працівників галузі актуалізували військово-облікові документи та отримали право на бронювання. А також через скасування Кабміном заборони на бронювання фахівців за дефіцитними військово-обліковими спеціальностями, що дозволило забронювати більше фахівців у банківській сфері", — розповіла «Мінфіну» директор департаменту управління персоналом АТ «Кредобанк» Олена Скиба.

Фінансисти розповідають, що раніше через бюрократичні та інші проблеми з військовим обліком не могли використовувати квоту в 50% військовозобов'язаних, що тепер стало можливо для більшої кількості чоловіків.

«У 2023 році квота з бронювання була виконана нашим банком на 30%, тому що документи, як підстава для бронювання, були в коректному стані лише у 30% працівників, які підлягають бронюванню. Наразі якість та відповідність документів зросла у рази, тому у 2024 році квота заповнена повністю», — пояснила «Мінфіну» HR директор Ukrsibbank BNP Paribas Group Наталя Галунко.

Якщо фінансист вже отримав броню у своїй структурі, то намагається її зберегти, не змінювати роботу, що прив'язує його до конкретного місця. Це плюс для організації. Але через проблеми з відстрочками у перехідний період у фінустанов виникають проблеми із наймом нових фахівців.

«Роботодавець не може забронювати нового співробітника негайно, виникає проміжний період, коли людина втратила броню через звільнення на попередньому місці роботи та ще не отримала на новому. Жоден кандидат не готовий так ризикувати. Наслідками цього є підвищена увага роботодавців до кандидатів-жінок, і, як наслідок, збільшення очікувань кандидатів-жінок щодо зарплати», — зауважила Галунко.

Кадровики зазначають, що броні вирішують не всі проблеми з персоналом.

«Проблеми із кваліфікованим персоналом залишаються актуальними. Адже, зазвичай, бронюються військовозобов'язані чоловіки, але більшу частину працівників банківської сфери складають жінки, які виїжджають за кордон, переїжджають у безпечніші регіони України, змінюючи роботу тощо», — уточнила Олена Скиба.

За її словами, для вирішення кадрової проблеми банк дає можливість людям працювати дистанційно, переводить їх на індивідуальний графік тощо.

Зарплати банкірів зростають

Опитані «Мінфіном» банкіри в один голос говорять про дефіцит кадрів на фінансовому ринку.

«На сьогодні на банківському ринку більше не вистачає вузькопрофільних фахівців та фахівців із продажу та обслуговування клієнтів. Ми відчуваємо дефіцит та потужну конкуренцію за таких кандидатів на ринку праці», — повідомила директор із управління персоналом Sense Bank Олена Велика.

У Кредобанку розповіли про дефіцит аналітиків, особливо у сфері IT, в Ukrsibbank BNP Paribas — фахівців фінансового моніторингу, комплаєнс та аудиторів.

«Минулого року більше зросли зарплати у спеціальностях, які відповідають за інформаційну безпеку. У таких фахівців заробітна плата протягом 2023 року в деяких випадках зросла на 100%, що пов'язано із суттєвим посиленням напряму кібербезпеки.

На другому місці за зростанням рівня щомісячної винагороди в нашому банку — фахівці юридичного спрямування, у них приріст щомісячного доходу становив понад 30%. А вже у 2024 році акценти були зроблені на бізнес-напрямах. На сьогодні середній перегляд рівня винагороди становив +29%, переважна більшість — це працівники регіонів та відділень", — повідомила Велика.

Прес-служба ОТП Банку навела «Мінфіну» декілька прикладів щодо поточних грошових очікувань кандидатів (суми після оподаткування, на руки):

• Асистент відділення — від 20 тис. грн;
• Спеціаліст з обслуговування приватних клієнтів — від 30 тис. грн;
• Фахівець з обслуговування юридичних осіб — від 35 тис. грн;
• Керівник відділення — від 60 тис. грн.

В інших банках розповіли, що вартість спеціаліста класом вище, наприклад, директора департаменту фінансування малого та середнього бізнесу, починається від 200−250 тис. грн, залежно від кваліфікації, досвіду роботи та міста.

Читайте також: Цінні кадри: скільки заробляють топи Нацбанку, Привату, Ощаду та Сенс Банку

«Банк використовує різні канали пошуку персоналу, зокрема. й реферальні програми. Максимально розширюємо географію пошуку — не обмежуємось одним містом, де безпосередньо відкрита вакансія. Розглядаємо внутрішніх співробітників, яким цікавий розвиток у цьому напрямі», — зазначили у пресcлужбі ОТП Банку.

Поліпшення кадрової ситуації на фінансовому ринку найближчим часом не передбачається, тому в банках планують надалі підвищувати оклади працівникам.

«Якщо говорити про 2025 рік, ми розглядаємо можливість перегляду заробітної плати в середньому у банку на 15%. Але рішення про перегляд кожної окремої категорії персоналу приймаємо з урахуванням багатофакторного аналізу», — резюмувала Олена Велика з Sense Bank.

При цьому небагато експертів поки що беруться прогнозувати подорожчання для клієнтів фінансових послуг, з огляду на дефіцит профільного персоналу та зростання окладів.

Автор:

Фінансовий журналіст Лисенко Олена