Е-бронювання: які плюси та мінуси процедури, з погляду юриста

Як змінилося бронювання

Вагомою зміною від червня стало те, що термін бронювання збільшили з 6 до 12 місяців. І тепер це прямо підв'язано до терміну, на який підприємство отримує статус критичного для функціонування економіки.

Крім того, можна бронювати усіх працівників, незалежно від дефіцитності їхньої військово-облікової спеціальності. Раніше лише при бронюванні керівників не зважали на дефіцитність ВОС.

Бронювання стало доступнішим і завдяки тому, що в застосунку «Резерв+» можна оновити дані та згенерувати електронний військово-обліковий документ, тож люди отримали унікальний номер із «Оберігу», необхідний для бронювання без особистого відвідування ТЦК та СП.

«Водночас досі є певна кількість ІТ-фахівців критично важливих компаній, які не можуть стати на облік як військовозобовʼязані, особливо після зниження мобілізаційного віку з 27 до 25 років, та оновити військово-облікові документи без обовʼязкового особистого відвідування ТЦК», — розповів старший юрист Львівського ІТ Кластера Дмитро Козярин.

Що заважає бронюванню

Як і раніше, блокером у бронюванні у Львівському ІТ Кластері називають те, що не можна бронювати понад 50% військовозобов'язаних працівників. «Щоб підвищити квоту для своєї компанії, можна звернутися до Мінцифри, яке надало компанії статус „критичної“. Але на практиці цим так і не почали користуватися, а норма залишається максимально суб'єктивною», — розповідає Дмитро Козярин.

«Також не зовсім зрозумілою є норма про необхідність підприємства підтвердити, що всі військовозобов'язані оновили свої дані саме за 60 днів. Виникає питання: а якщо працівник порушить цей термін, оновить дані на 65-й день, сплатить штраф, відповідно до вимог адмінзаконодавства, які ризики є в такому випадку? Чи можна тоді людину бронювати? Це питання відкрите», — доповнює юрист.

Про електронне бронювання

Керівник через особистий кабінет в «Дії» подає список працівників, яких хоче забронювати. І підписує заяву електронним підписом. «Дія» автоматично перевіряє компанію і фахівців у реєстрах, чи:

• підприємство є критично важливим;
• працівник офіційно працевлаштований;
• дані працівника є в реєстрі «Оберіг».

«Дія» надсилає відповідь про результати бронювання в особистий кабінет керівника щодо кожного працівника. Якщо є відмова — вказується причина. Якщо відповідь позитивна — у працівника оновиться інформація в застосунку «Резерв+».

«По суті, в «Резерв+» можна з’ясувати, чи є про людину дані в реєстрі «Оберіг». Він дає змогу зрозуміти свій статус і, якщо це «На обліку», то можна без проблем бронюватися», — коментує Дмитро Козярин.

Також витяг про бронювання можна буде завантажити на порталі й, за потреби, роздрукувати.

Плюси процедури

Зі спостережень юриста Львівського ІТ Кластера, який консультує компанії:

1. Людину можна забронювати, незалежно від того, чи є в неї актуальний висновок військово-лікарської комісії про стан здоров’я.

2. Не потрібно заповнювати інформацію про звання та військово-облікові спеціальності.

«Дуже часто були проблеми з відображенням звання або відповідної ВОС у реєстрі „Оберіг“, а паперова форма подачі документів покладала обов’язок заповнити цю інформацію. Тож військовозобов'язаному потрібно було звертатися до ТЦК, оскільки лише там можна було це вирішити», — додає Дмитро Козярин.

3. Не потрібно оформлювати відстрочку на підставі бронювання безпосередньо в ТЦК та СП. Адже після отримання погодження на порталі «Дія», інформація автоматично підтягується в «Оберіг», а з нього — у застосунок «Резерв+».

4. Відтепер увесь процес бронювання — від моменту подачі списків до моменту отримання відповіді — триває не більше години.

З якими проблемами стикнулися

1. До загальної кількості військовозобов'язаних система зараховує не лише найманих працівників за трудовими договорами, а й гіг-спеціалістів.

«Так не повинно бути, адже військовий облік на підприємстві ведеться лише щодо найманих працівників за основним місцем роботи», — пояснює юрист.

2. На порталі «Дія» передбачено можливість зробити «витяг про бронювання», який є підтвердженням бронювання. Проте таку функціональність ще не запущено, і вона лише перебуває на стадії розробки.

3. Інформація про працівника не завжди відображається у витязі в «Дії» з реєстру «Оберіг», хоча й подано всі документи до Пенсійного фонду, а в особистому кабінеті є відповідний запис про основне місце роботи.

Які статуси можна буде побачити в «Дії»

Ми запитали в пресслужби «Дії», які статуси можуть надійти в електронний кабінет керівника, коли людину подають на бронювання.

Після отримання послуги «Відомості про працівників» із реєстру «Оберіг» керівник отримає результат у вигляді PDF-файлу, де показано список усіх військовозобовʼязаних працівників компанії, дані про яких є у Пенсійному фонді та у Реєстрі військовозобовʼязаних. Щодо кожного вказується один із трьох статусів:

1. «Заброньовано» і термін бронювання.

2. «Не заброньовано» (тобто його можна подати в списках на бронювання і воно має бути успішним).

3. «Не підлягає бронюванню» і чому.

Причина буде вказана одна із:

• Не перебуває на військовому обліку.
• Виключено з військового обліку.
• Призовник.
• Має відстрочку.
• Має бронювання за іншим підприємством.
• Знято з військового обліку.
• Резервіст.

Після отримання послуги «Бронювання працівників» керівник отримає результат у вигляді PDF-файлу, де показано список усіх працівників, поданих на бронювання зі статусом результату. Щодо кожного з них вказується один з двох статусів:

1. «Заброньовано» і термін бронювання.

2. «Не заброньовано» і чому.

Читайте також: Нескінченні штрафи: як правильно оскаржити та не платити 25,5 тис грн ТЦК

Причина може бути вказана одна із:

• Обов’язкові поля не заповнено або заповнено неправильно.
• Особу не знайдено в Реєстрі військовозобовʼязаних.
• Особа не працевлаштована на підприємстві.
• Особа не підлягає бронюванню.
• Знайдено більше однієї особи в Реєстрі військовозобовʼязаних.
• Особа вже має активне бронювання.
• Технічна помилка, подайте особу на бронювання ще раз.