Команда Rakuten Viber дізналась, чи заощаджують українці електроенергію і на чому економлять у першу чергу. 85% опитаних знизили свої енерговитрати для підтримки системи.
85% українців заощаджують електроенергію для підтримки енергосистеми. На чому економлять найбільше
► Читайте «Мінфін» в Instagram: головні новини про інвестиції та фінанси
Результати опитування показали, що 85% українців заощаджують електроенергію: з них 62% економлять постійно, 20% — намагаються виконувати поради щодо заощадження, але це вдається не завжди. Ще 3% опитаних заощаджують тільки тоді, коли попереджають про обмеження споживання.
Водночас 8% респондентів не знизили енерговитрати, оскільки не вважають, що споживають багато. Решта 7% користувачів не заощаджують через брак часу, коли є світло.
На питання «Чи заощаджуєте ви електроенергію, аби підтримати енергосистему?» відповіді розподілилися наступним чином:
- Так, максимально заощаджую — 62%;
- Стараюся виконувати поради щодо заощадження, але не завжди вдається — 20%;
- Не заощаджую, бо не вважаю, що багато споживаю — 8%;
- Не заощаджую: ледве встигаю все зробити, коли є світло — 7%;
- Так, заощаджую, але тільки тоді, коли попереджають про обмеження споживання — 3%.
На чому українці економлять електроенергію найбільше
Кожен пʼятий респондент (18%) вимикає з мережі всі пристрої, якими не користується. Також користувачі менше або взагалі не вмикають кондиціонер (15%) і світло (15%). 9% опитаних знизили користування кухонними приладами — чайником, плитою, посудомийкою тощо.
Тільки 1% українців переводить техніку в режим енергозаощадження, та менш як 1% — регулюють температуру в холодильнику. 42% респондентів заощаджують на всьому вищезазначеному та навіть більше.
Відповіді на питання «Якщо заощаджуєте, на чому зараз економите електроенергію в першу чергу?» розподілилися таким чином:
- Вимикаю з мережі всі пристрої, якими не користуюся — 18%;
- Менше або взагалі не вмикаю кондиціонер — 15%;
- Менше вмикаю світло — 15%;
- Менше користуюся кухонними приладами: чайник, плита, посудомийка — 9%;
- Переводжу техніку в режим енергозаощадження — 1%;
- Регулюю температуру в холодильнику — менше ніж 1%;
- Усе вищезазначене та навіть більше — 42%.
Опитування
В опитуванні взяли участь понад 35 тисяч користувачів. Ключова вікова група — 34−45 років, понад 50% респондентів віком до 45 років.
Коментарі - 11
Реальна зарплата українців минулого 2023 року знову скоротилася — приблизно на 5%.
Частная лавочка ДТЭК пролобировала на банковой подъем тарифа хотя обещания премьера и гаранта что подъема не будет ни когда и это уже второе повышение с начала войны…Второе свет дают сумарно по 8 часов в стуки разибвая их по 4+4 в разное время суток. Никого не интересует скис у тебя суп в холодильнике или есть чем постирать … хочешь не хочешь твоя жизнь в корне меняется… ну пришпилить это всегда можно что ты отказался от электричества в пользу всу…
2. Тариф на електрику і раніше не відповідав її вартості, а зараз коли значна частина імпортується — тим більше вимагає підвищення
3. Поскадитесь до Верховної Ради на вартість хліба та біткоіна
Верховна Рада розглядає можливість значно підвищити тарифи на газ, тепло та електроенергію вже цієї осені, повідомив голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко в ефірі Ранок.LIVE.
«Наскільки я знаю, Верховна Рада України серйозно розглядає питання можливого підняття тарифу на газ, на розподіл газу і тепло, вже цієї осені. Поки що немає достатньої кількості голосів, щоб за це проголосували, але робота йде», — зазначив він.
Попенко також додав, що Міністерство енергетики заперечує ймовірність підвищення вартості на електроенергію, але водночас останніми днями активно лунають заяви про таку необхідність.
«Можна очікувати чергове підняття тарифів вже восени навіть на електроенергію», — заявив Попенко.
За даними голови Спілки споживачів комунальних послуг, підвищення цін на електроенергію може сягнути 7 грн/кВт. Зазначимо, 1 червня їх було піднято до 4,32грн/кВт.
Відомо, що в серпні 2022 року президент України Володимир Зеленський підписав мораторій на заборону підвищення цін на тепло для населення, послуги з розподілу природного газу, теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) та послуги з постачання теплової енергії і гарячої вроди. Він має діяти упродовж воєнного стану в Україні та ще шість місяців після його завершення.