Розкид цін на АЗС у 10−15% ви не побачите ніде в Європі. Там ціни можуть відрізнятись на 1−2 «євро-копійки». Виключення — «холодні» АЗС або станції самообслуговування, де ціна менша за рахунок економії на персоналі, але це до 2 грн/л на наші гроші, а не 7−8 грн. Чому ж в Україні так суттєво відрізняються ціни на різних станціях, розповів директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.
30 травня 2024, 15:10
Чому ціна пального на різних АЗС може відрізнятися на 7 грн за літр
Систематизуємо основні методи «оптимізації» вартості пального. Якщо стисло, то всі ці дива — від відсутності належного технічного та податкового контролю з боку держави.
Несплата податків. Я систематично показую податкове навантаження по мережах АЗС. Правило одне — у мереж із мінімальними цінами на пальне мінімальне податкове навантаження, й навпаки. Різниця у податках між «соціально-орієнтованими» та «дорогими» АЗС в середньому 2 грн/л.
Більшості клієнтів цей чинник без різниці, бо йдеться про власну кишеню. Хоча фактично у них непомітно забирають ці гроші з кишені.
Якість (читай, бодяга). Стосується переважно бензину, бо набодяжити дизпальне складно (хоча деякі бариги примудряються відмітитись й тут, додаючи дизельну фракцію з міні-НПЗ). Лабораторні перевірки «соціального» бензину, які мені доводилось бачити останнім часом, свідчать про додавання 10−15% спиртів — легкої сполуки, яка збільшує не тільки обсяг продукту, але й розхід пального. У своїх розрахунках я оцінив перерозхід у скромні 7,5% (4 грн/л), хоча доводилось чути оцінки на рівні 10−12%.
Вартість ремонту машини я не враховував, бо це дуже індивідуально.
Недолив. На жаль, скарг на це явище, яке, чомусь мені здавалося, назавжди залишилося у 90-х та «нульових», останнім часом стає все більше. Точкові заміри говорять про те, що найчастіше й найоб'ємніше недоливи практикуються на так званих «бочках». Воно й не дивно, адже це повністю нелегальні об'єкти, які ніхто не контролює. Свою непривабливість треба перекривати привабливою ціною, а тому пускаються вони у всі тяжкі. Сягають недоливи 2−3%, завдяки чому ціна «покращується» на 1−1,5 грн/л.
Бочки та зачухані АЗС по посадках й у промзонах також мають змогу продавати дешевше за рахунок відсутності інвестиційної складової, що фактично означає «економію» на безпеці цих апріорі не дуже безпечних об'єктів.
Отже, якщо підсумувати всі фактори «оптимізації», а фактично намахування держави та споживача, то «дешеве» пальне не виглядає таким уже й дешевим. Фактично воно коштує стільки ж або навіть дорожче, ніж у відомих національних мережах. Відповідно, «дороге» пальне не виглядає таким вже й дорогим. АЗС, які торгують «дешевим» пальним й фактично без класичної націнки, заробляють на недоливах та несплаті податків до 3,5 грн/л на дизелі та до 7,5 грн/л на бензині, який до того ж і бодяжать.
Читайте також: Водії бояться ТЦК і кидають фури за кордоном: чи чекати на дефіцит бензину
Я не рекомендую вірити в дива. Ці фокуси полягають або в обкраданні держави, або в обкраданні самого споживача. Але здебільшого — всіх відразу.
Автор:
Джерело:
Мінфін
Коментарі - 23