Майже 19 тис. компаній переїхало від початку 2022 року, за даними ЄДР. Найпопулярнішими напрямками, куди рухається бізнес, виявилися Київська та Закарпатська області. Серед усіх компаній найчастіше релокуються оптовики. Про це йдеться в даних Опендпатабот.
Як мігрує український бізнес під час великої війни
► Читайте «Мінфін» у Instagram: головні новини про інвестиції та фінанси
Звідки їдуть компанії
З усієї кількості компаній, які змінили своє розташування від початку повномасштабної війни, трохи більше 1 тис. переїхали з міста до області. Половина з них — понад 600 підприємств — виїхали з Києва, а ще 60 або 5,1% — з Одещини.
Переважно, для переїзду обирають Київську область — 546 переїздів. Це майже кожна друга релокація бізнесу від початку повномасштабної війни. А найпопулярнішим став маршрут з Києва до Київської області: 359 релокацій. Фактично, 30% усіх випадків, коли бізнес переїздить в область, припадають на цей маршрут.
Інші маршрути виявилися менш популярними. Наприклад, на другому та третьому місці шляхи від Львівської до Київської області та із Києва до Закарпаття — 2,7% та 2,6% відповідно (30−32 підприємств).
Хто найчастіше переїжджає
Лідерами за переїздами стали компанії, які займаються оптовою торгівлею — 344 релокацій (29.3%) та транспортна галузь — 92 релокації (7.8%).
Коментарі - 3
Таку думку висловив експерт програми «Освіта» Українського інституту майбутнього Микола Скиба.
За його словами, наразі є щонайменше три сценарії розвитку демографічної ситуації в країні.
Перший сценарій «Обвал», за якого відбудеться чергове стрибкоподібне скорочення населення. Процес набуває катастрофічного незворотного характеру. Цей сценарій є найменш імовірним.
Другий сценарій «Стабілізація», за якого динаміка скорочення населення уповільнюється, проте кількість мешканців України продовжує знижуватися у межах прогнозованих і керованих параметрів.
Третій сценарій «Хиткий баланс», за якого моменти ситуативного поліпшення змінюються незначним погіршенням. Останній сценарій є найімовірнішим. На те, якою буде демографічна ситуація в країні, окрім безпекової та економічної ситуації, впливає соціальне самопочуття та освітній досвід громадян.
«З огляду на зростання частки державного сектора в економіці, збільшується потенціал впливу соціальних настроїв. Скажімо, зростання недовіри може призвести до кризи банківської сфери, нестачі людей, готових працювати на держслужбі і на оборонних підприємствах», — попередив Микола Скиба.