Податківці перевіряють підприємців щодо дотримання закону про застосування Реєстраторів розрахункових операцій. Насамперед звертають увагу на виторги торговців та кількість найманих працівників. Про це заявив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у Telegram.
Гетманцев розповів, кого податківці перевіряють в першу чергу щодо застосування касових апаратів
►Читайте сторінку«Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини
«Платникам податків-торгівцям буде цікаво дізнатися, а до кого саме податківці їдуть в першу чергу, коли визначають, кого перевіряти щодо дотримання закону про застосування РРО. Даю інсайд», — зазначив він.
За його словами, критерії визначення потенційно ризикових платників є зокрема такими, але не виключно:
Незначні виторги субʼєкта господарювання
Сума виторгу за місяць не перевищує 20 тис. грн для забезпечення мінімальних витрат на утримання одного об'єкту роздрібної торгівлі; не менше 40 тис. грн за місяць у великих містах (з огляду на те, що розмір оренди, розмір заробітної плати, тощо є більшим ніж у двічі).
Нульові виторги
Суб'єкти господарювання, що зареєстрували РРО/ПРРО, але водночас декларують нульові виторги, а також, наприклад, за більшістю операцій, проведених через РРО/ПРРО, було здійснено оплату у безготівковій формі (понад 90%).
Мають ризики в оформленні найманих працівників
Кількість зареєстрованих РРО повинна відповідати кількості офіційно оформлених найманих працівників або необхідній кількості працівників для забезпечення виконання технологічного процесу на окремому об'єкті.
Нагадаємо
Податкова служба почала проводити перевірки щодо коректної роботи касових апаратів із 1 серпня 2023 року, а з 1 жовтня за порушення у цій сфері підприємців почали штрафувати.
Коментарі - 8
Невід'ємною частиною споживацької поведінки співвітчизників залишається громадянська позиція. Як і минулого року, абсолютна більшість споживачів (70%) продовжує бойкотувати виробників товарів/продавців, які не залишили ринок країни-агресора, а донати стали майже такими ж популярними, як продукти харчування.
За даними дослідження, 92% українців донатять на допомогу ЗСУ або постраждалим внаслідок воєнних дій, що на 2 в. п. більше, ніж у 2022 році. 33% опитаних роблять це систематично, що на 13 в. п. більше, ніж минулого року. Більш ніж удвічі зросла кількість співвітчизників, які донатять регулярно, перебуваючи за кордоном — із 17% до 38%.
Українці, які занурилися у жорстку економію, найбільше серед жителів низки інших країн витрачають на продукти харчування та обов’язкові платежі. Цей показник сягає 66%, що понад удвічі більше, ніж середній світовий показник. Україна — єдина серед досліджуваних країн, де витрати на цю категорію перевищують 50%.
Про це йдеться в дослідженні «Споживацькі настрої українців у другий рік повномасштабного вторгнення» від «Делойт». Цього року було проведено порівняння споживацьких настроїв українців у Німеччині, Польщі, США, Канаді, ПАР та із середнім світовим показником.
Згідно з дослідженням, українці значно менше витрачають на товари та послуги, які не є необхідними для базового існування.
Найбільш помітна різниця у розподілі бюджету на такі категорії:
дозвілля (включно з ресторанами/кафе), відпочинок і туризм: українці витрачають 2% свого бюджету на цю категорію, у той час як жителі Німеччини — 17%, Польщі - 15%, США — 19%, Канади — 15%, ПАР — 17%.
електроніка, побутова техніка та товари домашнього вжитку: українці витрачають 2% бюджету на цю категорію, жителі Німеччини — 10%, Польщі - 12%, США — 12%, Канади — 10%, ПАР — 14%.
«У таких категоріях, як одяг та взуття, охорона здоров’я, транспортні витрати та цифрові послуги, немає відчутної різниці між українцями та жителями порівнюваних країн», — йдеться у повідомлені.