Чи збираються повертатися наші біженці, та як почуваються ті, хто повернувся, — дослідження ООН

Серед внутрішньо переміщених осіб частка тих, хто планує або сподівається на повернення в майбутньому, зменшилася, порівнюючи з минулим роком, із 84% до 72%. Навпаки, кількість тих, хто не вирішив, чи повернеться, збільшилась з 9% до 12%. Тих, хто не планує повертатися, — з 7% до 15%. Чому так відбувається?

Хто та чому повернувся у 2022 році

Більшість опитаних біженців (64%) повернулися до України у 2022 році. Найбільше поверталися з травня до вересня (46%), що збіглося з поверненням Україною контролю над територіями північних регіонів України. ¾ повернень відбувалися до західних, північних та східних областей. 58% повернень відбувалося з країн, що сусідують з Україною, особливо — з Польщі. 28% припало на такі країни, як Німеччина, Болгарія, Італія та Чехія.

Понад чверті опитаних домогосподарств повернулися не до своїх міст та сіл, у яких вони мешкали до початку вторгнення. Особливо це стосується вихідців зі сходу країни (60%) та півдня (34%). На решту регіонів припало менш ніж 10%.

Більшість хотіли повернутися до рідного культурного середовища (43%), возз'єднатися з родичами (34%). Приблизно третина була мотивована доступом до освіти та медицини, п'ята частина повідомила про труднощі з роботою або адаптацією у країні перебування.

Читайте також: 5 млн українців залишили країну через війну: чим загрожує їх неповернення

Що з ними відбувалося далі

92% із тих, хто повернувся, змогли оселитися у своїх домівках, решта — оселилися в інших населених пунктах. Із них 27% повідомили, що їх попереднє помешкання було значно пошкоджене, а 13% не були впевнені у статусі житла.

Тільки 37% із тих, хто повернувся, відчувають себе у безпеці. Цей показник вищий серед тих, хто повернувся до іншого населеного пункту (47%), і нижчий у тих, хто повернувся до своїх міст і сіл (33%). Захищенішими відчували себе мешканці західних регіонів (50%), на сході таких було лише 24%.

Значна кількість тих, хто повернувся, каже, що їх очікування не виправдались. 55% кажуть, що економічні можливості виявилися гіршими. Здебільшого, це ті, хто зараз мешкає на півдні та сході країни (60%).

Тільки 27% із тих, хто повернувся, кажуть, що можуть покрити всі або більшість свої основних потреб. 47% із них зараз мешкають в Києві. Тільки 14% родин, що складаються з літніх людей, можуть дозволити собі таку відповідь. Основні потреби закривають родини, де є працюючі (34%). Там, де є безробітні, цей показник складає 20%, і 18% — там, де є економічно неактивні.

Половина з тих, хто повернувся, зараз працююють (серед ВПО таких 39%), 15% — безробітні, або економічно неактивні (35%, здебільшого пенсіонери, або особи, що здійснюють догляд за родичами). У Києві частка працюючих є більшою (65%), що може бути пов'язано з тим, що більшість таких працюючих не мають утриманців. Серед всіх працюючих 30% кажуть, що мають гіршу роботу, ніж раніше, 10% — кращу.

Лише незначна меншість (3%) повідомили про конкретні плани переїхати протягом наступних дванадцяти місяців, приблизно чверть з них — все ще не були впевнені у своїх планах. Переважна більшість тих, хто планує переїхати, повідомили про намір виїхати з країни (60%).

Тих, хто не повернеться, стає більше

З минулого року близько третини вибірки біженців та ВПО, які раніше мали плани на повернення, змінили їх — не впевнені у поверненні, або не планують цього робити.

81% біженців та 76% ВПО, які змінили свої плани, вказали, що основною причиною було погіршення ситуації з безпекою в Україні або їх міст/сіл. Друга вагома причина — побоювання щодо економічної ситуації в Україні (18% — біженці та 6% — ВПО). Третя причина — те, що майно українців було значно пошкоджене, знищене (20% та 7% відповідно).

Серед тих, хто змінив плани на повернення, 65% біженців та 41% ВПО, які відчувають невпевненість через війну та її перебіг. 47% біженців та 52% ВПО припускають погіршення ситуації в Україні, або на малій батьківщині.

37% біженців та 17% ВПО занепокоєні щодо можливого погіршення економічних можливостей в Україні. А також відсутністю достатньої підтримки або наявністю/відсутністю ресурсів для повернення (27% та 7% відповідно). Пошкодження або відсутність майна вплинуло на плани 23% біженців та 12% ВПО.

Читайте також: За 10 років населення України скоротилося майже на 40%: як це змінить економіку

Хто з біженців хоче повертатися та чому

Більшість українських біженців хотіли б повернутися до України (59%). 6% впевнені, що повернуться, або планують повернутися протягом року. Тих, хто не вирішив, чи повернеться у майбутньому, — 24%. Не мають планів або надії на повернення 11% біженців.

Так, наприклад, солідніші плани на повернення мають ті, хто перебуває у сусідніх із Україною країнах (75%). Із інших європейських країн таких менше — 62%.

Із більшою ймовірністю повертатимуться ті, хто мають в Україні родину та родичів, — 72%, і з меншою — ті, хто таких обставин не має (тільки 57%).

67% біженців, у яких збереглася, або лише частково постраждала нерухомість, хочуть повертатися. Але відсоток тих, хто не має власної нерухомості, теж доволі високий — 60% планують або сподіваються повернутися.

Більш схильні до повернення ті, чиї родини складаються, переважно, з літніх людей (79%), або де є понад 2 утриманця на одного дорослого (76%). Якщо немає утриманців, то планів на повернення менше (61%).

Більше хочуть повертатися ті, хто не працює у країні перебування (77%), порівнюючи з тими, хто шукає роботу або працює (62%).

У регіональному розрізі більше планують повернутися з таких регіонів: Чернігівська, Херсонська, Сумська — понад 76% у кожному регіоні. Натомість, з Полтавської області, Закарпаття та Києва таких лише менше 60%.

Читайте також: Дію статусу українських біженців у ЄС припинять до 4 березня 2025 року: що далі

Що думають про повернення ВПО

68% ВПО хотіли б повернутися до свого попереднього місця перебування. 5% впевнені, що повернуться, або планують повернутися протягом року. Тих, хто не вирішив, чи повернеться у майбутньому, — 12%. Не мають планів або надії на повернення 15% ВПО.

Найбільші плани мають люди з Херсонської, Миколаївської, Харківської, Запорізької та Дніпропетровської областей — понад 77% у кожній. У тих, хто з Луганської, Києва чи Київської області, сподівань на повернення менше (по 67% й менше).

Більше планів на повернення у тих (86%), у кого на малій батьківщині залишилися родичі та близькі, менше — у тих, у кого родичів там немає (69%).

81%, у кого нерухомість залишилась цілою або майже неушкодженою, хочуть повернутись до рідних місць. Серед тих, хто не має там житла, таких 53%.

80% тих, у кого родини, переважно, складаються з людей похилого віку, або ті домогосподарства, що мають понад 2 утриманців, хочуть повернутися додому. Показник родин, де немає таких обставин, менше — 64%.

77% непрацюючих ВПО хочуть повернутися, і 70% працюючих, або тих, хто шукає роботу, також планують, або сподіваються повернутись.

Читайте також: Українці почали менше витрачати за кордоном: як це вплинуло на платіжний баланс

Хто найбільше впевнений у поверненні та чому

Хоча понад десята частина біженців та ВПО розглядають можливість повернення найближчим часом, конкретні терміни повернення назвала менша частина респондентів (6% та 5% відповідно). Ця частина також вжила деяких кроків для свого повернення (інформування родичів в Україні, попередила орендодавців і т.д.). Значна частина переміщених українців не були впевнені у власних планах щодо повернення (48% біженців та 37% ВПО).

Більшість біженців хотіли б повернутися до рідного культурного середовища (55%) та возз'єднатися з родичами (35%). Основний мотив повернення для ВПО — турбота про своє майно (28%) та возз'єднання з родичами (21%).

За сценарію, якщо війна триватиме ще наступні 12 місяців, значна кількість біженців (60%) вказують, що можуть бути змушені повернутися (навіть якщо це не буде їх вибором), якщо стикнуться з проблемами у доступі до прав та послуг у приймаючих країнах. Зокрема, якщо виникнуть проблеми з правовим статусом та відсутністю можливостей працевлаштування.

Менш ніж четвертина ВПО (23%) кажуть, що змушені будуть повернутися, якщо вони стикнуться з такими проблемами у місці перебування, як відсутність стабільного житла та роботи.

Воєнні дії — не найголовніший чинник

Хоча багато переміщених українців кажуть, що обов'язково повернуться до України, якщо війна закінчиться протягом наступних 12 місяців, а таких серед біженців 35%, а серед ВПО — 43%, більшість — 58% серед біженців та 49% серед ВПО — не настільки впевнені. Це вказує на те, що рішення щодо повернення залежать також від інших факторів.

Доступ до роботи важливий для 42% біженців та 18% ВПО. Інша важлива передумова — закінчення окупації (34% та 28% відповідно). А також — наявність доступу до власного або альтернативного житла (23% та 26% відповідно). До топ-5 факторів, що сприяють поверненню, також входять наявність достатніх ресурсів або підтримки для повернення (18% та 4% відповідно), а також можливість возз'єднання з родичами (17% та 8% відповідно).

Для тих, хто обов'язково повернувся б до України у випадку закінчення війни, ці фактори також є важливими. 49% біженців переймаються через економічні можливості в тих місцях, куди вони планують повернутися, 21% — турбує питання окупації. Для ВПО найпроблемнішим є питання їх майна або нерухомості, що були пошкоджені, або знищені (34%). Біженців це питання турбує менше (12%).

Джерело: попереднє дослідження УВКБ ООН та Ipsos SA. Аналіз заснований на інтерв'ю, які було проведено у період із січня до лютого 2024 року за участі 4 тис. домогосподарств біженців, 4,8 тис. домогосподарств ВПО та близько 1,1 тис. домогосподарств біженців, що повернулися до України.