Мінфін - Курси валют України

Встановити
31 січня 2024, 15:18

На коррахунках у банках чверть бюджету Пенсійного фонду: як ці гроші влити в економіку

Торік банки отримали рекордний прибуток. Але не проблема, коли банки багато заробляють та накопичують ліквідність. Проблема, коли вони цей прибуток не реінвестують у розвиток економіки та, зокрема, у ВПК. Чому так відбувається, і що потрібно, щоб виправити ситуацію, розповів економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ. «Мінфін» обрав головне.

Головні джерела доходів банків

У 2023-му році українські банки зароблять приблизно 130 млрд грн прибутку. Відповідно до нового закону, податок на прибуток за минулий рік складе 50%. Надалі його ставка зменшиться до 25%.

Але це, так би мовити, насильницьке вилучення, своєрідний податок на активи, «надуті вітром».

У цьому випадку, держава повертає собі лише частину своїх грошей, виплачених банкам за трьома каналами фінансування:

  • відсотки за депозитними сертифікатами НБУ (основний канал);
  • відсотки за ОВДП Мінфіну, у тому числі бенчмарк-ОВДП (використовуються банками, як частина обов'язкових резервів);
  • відсотки за кредитами у рамках програми «5−7−9» (частина відсотків позичальників компенсується Мінфіном на користь банків).

А що з кредитуванням?

Станом на 01.12.2023 р. кредитний портфель юридичних осіб у банківській системі склав 524 млрд грн, тоді як на початку минулого року цей показник досягав 553 млрд грн. Падіння на 29 млрд грн, або 5%.

Є такий показник, як коефіцієнт кредитного проникнення (співвідношення кредитного портфеля до ВВП). У країнах, що розвиваються, він досягає, щонайменше, 30−40%. У нас — менше 9%. Це катастрофічно маленький показник, який свідчить про системну кредитну дисфункцію української економіки (і дисфункцію банківської системи загалом).

Економіка виявилася повністю відтятою від ефекту кредитного важеля. А якщо від обсягу кредитування відібрати державні пільгові програми «5−7−9» у розмірі 97,2 млрд грн (за 2023 рік), то ситуація з кредитуванням буде виглядати взагалі плачевно.

Трохи кращий стан справ із кредитуванням фізичних осіб: кредитний портфель у січні-листопаді 2023-го зріс на 21% — зі 134 млрд грн до 162 млрд грн, хоча коефіцієнт проникнення тут ще гірший — лише 2,5%.

Але зростання споживчого кредитування у нас — це, переважно, стимулювання купівлі імпорту, ще й під високі відсотки (понад 30%). При цьому у січні 2024 року обсяг ліквідності, мобілізованої у банків на депозитні сертифікати НБУ, коливався у діапазоні від 390 до 490 млрд грн.

По суті, ці гроші іммобілізовані з реального сектору економіки, і держава сплачує за ними досить високі відсотки (19% за тримісячними сертифікатами).

З урахуванням банківського мультиплікатора (здатність банків створювати «нові гроші») на рівні 2−2,5, відволікання до 200 млрд грн банківських коштів з «навісу» у вигляді депозитних сертифікатів могло призвести до фактичного подвоєння розміру кредитного портфеля. При цьому в банків продовжувало залишатися близько 250−300 млрд грн у вигляді вільної ліквідності, що більш ніж достатньо для загальної стабільності системи.

Ситуація з банківською ліквідністю пояснюється досить просто: все в цьому світі мінливе, але ставка за депозитними сертифікатами є «вічною».

НБУ може скільки завгодно довго знижувати свою облікову ставку «по чайній ложці за раз», але якщо не змінить аномальну модель монетарної трансмісії (коли ставка за депозитними сертифікатами вища за облікову, а має бути навпаки), це ні до чого хорошого не призведе.

Банківська система зараз переліквідна: 200−230 млрд грн на кореспондентських рахунках (до війни було на рівні 50 млрд грн), натомість, частина реального сектора (який не має достатнього обсягу оборотних коштів) перебуває у стані постійної фінансової гіпоксії.

При цьому фондування банківської системи у 2023 році суттєво зросло:

  • кошти юридичних осіб у банках зросли на понад 250 млрд — до 1,2 трлн грн (+27%). До речі, ця переліквідність частини бізнесу теж аномальна: підприємствам просто нема куди вкладати свої гроші, немає інвестиційних проєктів.
  • кошти фізичних осіб перевищили 1 трлн гривень (зростання з 938 млрд грн, або на 10%).

Читайте також: Українському ОПК потрібно $10 млрд інвестицій: як може допомогти НБУ

А що відбувається в цей же час у рф?

Там банки теж добре заробили на тренді підвищення відсоткових ставок цб рф (у 2022 році на фоні низьких ставок ситуація була іншою). Чистий прибуток російських банків у 2023 році склав рекордні 3,3 трлн руб (попередній рекорд був зафіксований у 2021 році: 2,4 трлн руб). Але при цьому зростання корпоративного кредитного портфеля склало також рекордні 20,1%.

Іпотека, як один із ключових драйверів зростання економіки, рвонула взагалі на космічні 34,5%, ставши одним із основних амортизаторів санкцій та їхнього впливу на динаміку ВВП.

При цьому споживче кредитування зросло не так сильно: 15,7%, оскільки частка споживчих товарів залишаються імпортного походження і банки не надто активно стимулюють імпорт за рахунок кредитування.

Приріст фондування склав 19,7% за фізичними особами (соціальні та бюджетні виплати) та 14,7% — за юридичними (кошти експортерів).

Тобто зрозуміло, як у росіян працює фінансова модель?

Експортери тримають свій експортний виторг усередині країни, а не за кордоном. Держава збільшує бюджетні та соціальні платежі населенню. Населення тримає гроші у банках. Банки заганяють ці ресурси у кредитування економіки, включаючи і саме населення (іпотека).

Пільгова іпотека в цій моделі перетворює фінансову систему на своєрідну касу взаємодопомоги: всі беруть участь у її наповненні, але коштами користуються галузі-драйвери, а виграють від цього за рахунок економічного зростання.

В Україні цю модель розвитку оголошено на грантових майданчиках єретичною: мовляв, не можна за рахунок загальних податків стимулювати окремі галузі економіки. Тому, коли у нас говорять про те, що ВПК став драйвером зростання російської економіки і допоміг частково подолати вплив санкцій — це не так. Точніше, у цьому твердженні є лише частина правди.

Ключовий драйвер зростання в рф — це іпотека і будівництво житлової нерухомості. Через ефект міжсекторальних перетікань Леонтьєва сектор будівництва залучає до високої динаміки десятки галузей — суміжників. Як наслідок, в 2023 році в рф побудували рекордні 110 кв. м. житла.

Дохідність програм іпотеки для росбанків перевищувала 20% за рахунок дотацій бюджету. Тобто держава, якщо й платила банкам, то за реальні програми, а не просто за «фінансове повітря», або за зберігання вільної банківської ліквідності в НБУ.

Наразі в рф запускають бюджетні «парасольні» гарантії для кредитування малого та середнього бізнесу на окупованих українських територіях.

Наведені вище цифри свідчать, що синергія банків та реального сектора економіки дала в рф кумулятивний ефект зростання та допомогла сформувати резистентність до зовнішніх шоків (екстерналій) у вигляді санкцій.

В Україні такої синергії досі немає. Але я не звинувачуватиму виключно НБУ чи банки.

Читайте також: Санкції не працюють? — Що насправді відбувається з економікою росії

Винуватці ситуації

Як бачимо, бізнес має 1,2 трлн грн на банківських рахунках і депозитах, 8 млрд дол експортного виторгу, який не був повернутий до країни і залишився в західних банках. Це понад 500 млрд грн вільної ліквідності банківської системи (з урахуванням ефекту мультиплікатора ці ресурси можуть трансформуватися в 1 трлн грн «нових грошей»).

Але бізнес, як і банки, не поспішає вкладати свої гроші у нові економічні проєкти.

Одна з причин — у нас так і не створено механізмів координації монетарної політики НБУ та економічної політики уряду на рівні Ради фінансової стабільності, яка практично не діє під час війни.

Звичайно, можна говорити про захист прав власності, справедливі суди, чесні силові структури. Але давайте бути чесними — ці фундаментальні засади розвитку не були сформовані у нас до війни, а зараз — поготів.

Максимум, що може зробити зараз НБУ та уряд — це сформувати умови та гарантії для розвитку низки галузей — драйверів, які допоможуть запустити у нас самовідновлювану модель розвитку та внутрішній кругообіг капіталу…

Ефект акселератора економіки: держава витрачає гривню, отримуємо приріст у вигляді чотирьох гривень валового продукту, і, як наслідок, півтори гривні у вигляді додаткових податків повертається до бюджету.

Але поки що ми рухаємося «в темряву зовнішню зі скреготом зубів».

Автор:
Кущ Олексій
фінансовий аналітик, економічний експерт Кущ Олексій
Аналітичний центр "Об'єднана Україна"

Коментарі - 4

+
+45
Ivesticus
Ivesticus
1 лютого 2024, 2:08
#
При сравнении с РФ надо прежде всего отметить, что их закон о мобилизации положен в стол и там ставка на наемников, а не мобиков. Также их закон о мобилизации не содержит феерических норм как арест любых банковских активов, а только отказ в льготном кредитовании. Даже запрета на выезд из страны нет.

У нас 90% населения после принятия закона о мобилизации начнет просто забирать деньги из банков и вкладывать в доллар. Просто сейчас около 90% украинцев не являются по повесткам как минимум в восточной Украине. Очевидно, что они не собираются это и далее делать и заберут деньги из банков, чтобы их не арестовали.

Фактически Зеленский ушатал банковский сектор Украины как минимум в части работы с физлицами. Вопрос в том, что вполне вероятно, что и во многом и с юрлицами. Просто сейчас перевести себе законно владельцу бизнеса деньги из своего бизнеса на карту стало риском. Зачем ему бизнес, который ему не приносит денег? Конечно он может заняться обналом, но есть вариант проще. Он сам бизнес переведет на наличные расчеты и заберет деньги в банке. Довольно много видов малого бизнеса могут работать за наличку.
+
0
gucci
gucci
4 лютого 2024, 12:37
#
Нехай знімають, легше буде відслідкувати, потім побити дурнів і відібрати папірці. Бандитизм діє як діяв. Кеш ще треба обслуговувати. Товсті дядьки це знають.
+
0
Criptor82
Criptor82
1 лютого 2024, 12:09
#
Олексій написав цікаву статтю, по суті автор розповів про план Б для розвитку економіки. Але зараз це нікому при владі не цікаво, бо партнери дають кредити, тому думати про майбутні драйвери росту та місце економіки України в майбутньому глобальному ринку товарів, технологій, капіталу — не на часі. Чи буде на часі як закінчиться війна, побачимо.
+
+9
Siege
Siege
2 лютого 2024, 15:24
#
Це чудово робити аналітику і порівняння та писати що треба. Виникає питання, якщо наші економісти все знають, то чого не роблять цього? Окей, запустили єоселю, відсотки дійсно гарні, але де візьме молода сім'я гроші на перший внесок (20%)? У агресорки це вирішили іпотечними сертифікатами за народження дитини. Відповідно молода сім'я може взяти іпотеку та сплачувати і ростити дітей. У нас же такого немає, хоча враховуючи мультиплікатор економіки цей сертифікат на 200−300тис з лихвою покриє видатки на сертифікати. Також додамо демографічну проблему нашої країни. Хто ж хоче народжувати на вулицю дітей? Тому думати-гадати можна довго, але треба й вирішувати ці питання. Хоча владі все одно, вони в шоколаді й без цього
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися