Дві третини чехів (68%) не вважають вигідною для себе відмову Чехії від крони і перехід на євро, зворотний погляд висловив 21% опитаних, випливає з дослідження агентства Median, передає iRozhlas.
Більшість чехів не захотіли відмовлятися від крони заради євро — дослідження
► Читайте сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини
Результати опитування
Ще 11% респондентів не визначились із думкою.
Дослідники також питали, чи хотіли б чехи проведення референдуму щодо переходу на євро, — 60% відповіли ствердно, 35% ідея не сподобалася, ще 5% відповісти не змогли.
Скепсис може бути викликаний побоюваннями щодо зростання цін, припускає один із авторів дослідження Іван Цукер. За його словами, найчастіше про вигоди від запровадження євро говорять студенти (45%), а також бізнесмени (40%).
Перехід на євро
Дискусії у Чехії про перехід на євро відновились після новорічного звернення президента Петра Павла, який підтримав відмову від крони. «Настав час через роки почати робити конкретні кроки, які призведуть нас до виконання цього зобов'язання», — закликав президент Чехії і назвав єдину європейську валюту «логічним майбутнім» для економіки країни, орієнтованої на експорт.
Читайте також: Президент Чехії підтримав перехід країни на євро
Однак чеський Мінфін не бачить сенсу займатися переведенням країни в зону євро, оскільки поки що економіка не відповідає жодному з критеріїв.
Методика опитування
Опитування проходило 11−12 січня, у ньому взяли участь 1 тис. осіб.
Нагадаємо
У Євросоюз входять 27 країн, але євро запровадили лише 20 із них. На загальноєвропейську валюту не перейшли Болгарія, Чехія,Данія, Угорщина, Польща, Румунія та Швеція.
Всі вони, крім Данії, зобов'язані приєднатися до єврозони, як тільки відповідатимуть критеріям конвергенції євро (Маастрихтські критерії). Входячи до єврозони, країни передають Європейському центральному банку (ЄЦБ) всі повноваження у сфері грошово-кредитної політики, зокрема рішення про розмір емісії та ключову процентну ставку.
Коментарі - 7
Але в 2022 році той друк гривні був виправданий, бо допомоги ще не було, а агресію треба було відбивати якось.
Бо монетарна політика — це не лише емісія та процентні ставки як інструмент виходу з кризи. Це також інструмент економічного росту, яким може стимулюватись економіка.