Голова Райффайзен Банку різко розкритикував закон про підвищення податку на банки

Як вважає банкір, затверджене без обговорення ретроспективне оподаткування наприкінці року створює дуже небезпечний прецедент і податкову невизначеність для всіх економічних агентів, особливо для іноземних інвесторів. «Ретроспективне — це погано само по собі, але коли ретроспективне пов'язується з 50% замість наявних 18% — це шок», — додав він.

Коментуючи ставку 50%, Писарук пояснив її бажанням зібрати з банків додатково близько 0,3% ВВП у рамках перегляду програми з МВФ за умов, коли державні банки і так сплачують великі дивіденди.

«Фактично платниками цього рекордно високого податку є приватні банки, з яких найбільше податкове навантаження припадає на банки з іноземним капіталом. І до ретроспективного оподаткування додається диспропорційне та дискримінаційне ставлення до приватних акціонерів банківської системи», — констатував банкір.

Читайте: Фінкомітет радить ухвалити закон щодо оподаткування надприбутків банків. До другого читання податок зріс до 50%

Він зазначив, що проблемою є також несправедливе виокремлення банків з усієї економіки з погляду підвищення для них податку на прибуток до 25% на постійній основі в наступні роки.

«Чому лише вони отримують підвищення податку? Чому власне 25% і чому назавжди? Чому не 28%, не 22% або 20%? (…) Це приклад для інвесторів і загалом бізнесу: якщо ти прозорий, то тебе обкладатимуть податком ще більше. Й одночасно залишаєте купу економіки, яка не платить податків або мало платить», — заявив Писарук.

На його думку, податок на банки з 2024 року мав стати предметом обговорення в рамках підготовки прописаної в програмі з МВФ Національної стратегії доходів, яку Мінфін зобов'язаний представити до кінця цього року і в якій декларується розширення податкової бази.

Читайте: Податок на надприбутки банків: чим він небезпечний для вкладників і держави

Голова Райффайзен Банку також наголосив, що банки — це циклічний бізнес, і його прибутковість треба оцінювати за досить довгий проміжок часу, в середньому сім-десять років.

За його словами, із 2013 до 2023 року загальний прибуток акціонерів українських банків (за винятком ПриватБанку та його націоналізації) становив 69%, тобто приблизно 6% річних у гривні, тоді як вартість капіталу в будь-який рік після 2013 року перевищувала 20% річних.

«Тобто для банківських акціонерів останні десять років були збитковими. Для іноземних акціонерів українських банків, які рахують загальний дохід у євро, ситуація є значно гіршою. За останні десять років банківська система отримала загальний збиток 52%, приблизно -8% річних у євро», — зазначив Писарук.

Він пояснив це великими збитками українських банків у 2014−2016 роках, майже чотириразовою девальвацією національної валюти й неможливістю отримати дивіденди протягом кількох років.

«Наразі банківський бізнес в Україні — збитковий. Тому що вартість капіталу дуже висока через високу інфляцію та дуже високі ризики країни. І я навіть про війну не говорю», — констатував голова правління Райффайзен Банку.

На його думку, ухвалений закон відштовхне стратегічних банківських інвесторів від бажання брати участь у приватизації держбанків, яка необхідна з урахуванням їхньої високої частки на ринку.

«Ми можемо залишитися з банківською системою, у якій буде надмірна частка державних банків протягом дуже довгого часу», — вважає Писарук.

Він додав, що такий підхід також не стимулює прямих іноземних інвестицій і в інші галузі. «Це дуже погана історія для країни, яка потребує зовнішньої допомоги і під час війни, і після на розвиток», — зазначив банкір.

Коментуючи вплив підвищеного податку безпосередньо на Райффайзен Банк, голова правління повідомив, що в короткостроковому періоді значного впливу не буде, тому що в банку є надлишковий капітал і ліквідність. «Ми без проблем пройдемо стрес-тестування НБУ та продовжимо підтримувати наших клієнтів», — заявив Писарук.

Водночас, на його думку, у деяких інших банків, які не настільки капіталізовані, можуть виникнути проблеми.