Як у терміналах стежитимуть за готівковими переказами

Як Нацбанк вимагає посилити фінмон

Національний банк вже давно намагається зробити готівкові платежі максимально прозорими та звести до мінімуму анонімність. У банківських відділеннях це реалізовано: касири майже завжди просять у людини платіжну картку, паспорт або інший документ (ID-картку, права водія). Винятки робляться лише для невеликих переказів, оплати комунальних послуг. Тотальну ідентифікацію банкіри розповсюджували і у своїх платіжних терміналах, або ПТКС (програмно-технічний комплекс самообслуговування), як їх називають фінансисти. У цих апаратах зчитуються банківські картки та персональні дані за допомогою «Дії».

Якщо у банкірів така ідентифікація давно поставлена на потік, то у небанківських операторів ще не стала масовою та поступово впроваджується, але цей процес не затягнеться надовго.

Наприкінці жовтня Нацбанк розіслав фінансистам вказівки щодо фінансового моніторингу для небанківських установ, більшість з яких приймає готівкові платежі через ПТКС.

У телеграмі НБУ № 25−0005/79667 містяться дві основні вимоги:

• Обов'язкова верифікація фізособи під час прийому готівки для перерахування. Потрібно знати ПІБ (прізвище, ім'я по батькові), місце її проживання чи паспортні дані, чи податковий код, чи дату/місце народження.
• Враховувати при фінансовому моніторингу операцій від 5 тис. грн так званий «принцип пов'язаності» з іншими фінансовими операціями. І цей принцип стосується не лише відправника коштів, а й отримувача.

До цього регулятор запроваджував інші вимоги щодо ідентифікації, проте, люди знаходили способи їх обходити. Ще з квітня 2020 року відправники 5 тис. грн і більше мають проходити ідентифікацію, через що багато хто розбивав великі платежі у терміналах по 4,9 тис. грн.

А з 1 серпня 2023-го НБУ своєю Постановою № 90 зобов'язав усіх без винятку і незалежно від суми вводити до ПТКС номери своїх мобільних та підтверджувати перекази спеціальним кодом, який на них надходить. Однак, і від цього навчилися ухилятися ті, хто не хотів світитися, — користуються одноразовими sim-картами, які викидають після проведення платежів.

Тепер же небанківські термінали почнуть збирати більше інформації про відправників коштів і пильніше стежити за отримувачами грошей.

Читайте також: Фінмоніторинг став жорсткішим: за що банки насправді блокують рахунки і що з цим робити

Як на практиці стежитимуть

Здавалося б, ідентифікацію платників небанківських обмінників можна було б проводити введенням імені людини та інших її даних у терміналі. Проте, власники ПТКС не хочуть ризикувати, і користуватимуться лише перевіреними даними.

«Недостатньо просто запитувати дані у клієнтів, адже ми не зможемо перевірити їх достовірність. Тому ідентифікація проходитиме під час зчитування даних через державний додаток „Дія“ або за допомогою зчитування інформації з банківських карток. Для цього укладаємо угоди з банками — вже підписано договори з А-Банком та monobank (Універсал Банк), їхні клієнти вже можуть проводити у нас платежі до 30 тис. грн на добу. З іншими банками тільки працюємо за договорами, тож власники їхніх карток поки що можуть у нас платити лише до 5 тис. грн на день», — пояснив «Мінфіну» СЕО торговельної мережі City24 (ТОВ «Вент-Фінанс») Дмитро Гриша.

В інших мережах зчитування карток вже реалізовано, але є й свої напрацювання щодо ідентифікації платника.

«З серпня 2023 року ми впровадили в терміналах EasyPay функціонал EasyID — новий спосіб авторизації, інтегрований з «Дія». Це дає можливість нашому клієнту один раз пройти верифікацію протягом року користуватися нашим сервісом для поповнення карток та оплати послуг готівкою у межах встановлених банками лімітів.

Крім того, більшість наших терміналів вже обладнана NFC-рідерами — пристроями для зчитування банківських карток (фізичних або зі смартфона з функцією NFC). Так ми отримуємо від користувача номер його картки та відправляємо в банк-емітент, від якого потім отримуємо ПІБ власника картки та ще один параметр (паспортні дані, податковий код, місце реєстрації або ін.).

Для цього ми попередньо укладаємо з банком відповідний договір співробітництва (договір покладання). Надалі продовжимо розвивати обидва ці рішення для зручності користувача", — розповів «Мінфіну» співвласник групи компаній EasyPay (ТОВ «ФК «Контрактовий дім») Олексій Авраменко.

Донедавна зчитування карток та «Дія» застосовувалися, здебільшого, банками.

Складніше буде виконати другу вимогу регулятора — про відстеження отримувачів готівкових переказів від 5 тис. грн за «принципом пов'язаності». Це означає, що небанківський термінал має підсумовувати усі надходження через свою мережу однією конкретний рахунок. Власнику рахунку могли закидати готівку з різних місць, з різних терміналів мережі, причому це могли робити навіть різні люди. Однак, через те, що всі ці кошти сипляться на одну картку, господар рахунку також повинен буде пройти фінансовий моніторинг.

Найчастіше небанківські компанії проводитимуть фінмоніторинг через свої сайти або через мобільні програми. Рідше — через самі ПТКС.

Одержувачу грошей ставитимуть питання про природу транзакції (їх цілі), про походження коштів тощо. Запитають ту ж саму інформацію, що в подібних ситуаціях збирають і банки. Але опитування будуть лише у разі великих надходжень.

«Ми, наприклад, вирішили відштовхуватися від надходжень у 30 тис. грн на день по клієнтам банків, із якими вже підписали договори (А-Банком та monobank/Універсал Банк), і до 5 тис. грн — по решті. Якщо на рахунки через нашу термінальну мережу заходить більше цих сум — ми ставимо питання отримувачу коштів, він проходить фінмоніторинг. За менших обсягів перерахувань довідки не наводитимемо. Якщо власник рахунку ухиляється від відповідей або відмовляється проходити фінмоніторинг, він більше не зможе отримувати грошові перерахування з наших ПТКС, будемо змушені заблокувати його», — пояснив Дмитро Гриша.

Найімовірніше, 30 тис./міс. обрано для виконання вимоги щодо обов'язкового фінансового моніторингу 400 тис. грн — банки та небанківські фінустанови зобов'язані звітувати Держфінмоніторингу про всі операції на цю суму, навіть якщо не вважають їх підозрілими.

Втім, обійти фінмоніторинг власників небанківських терміналів також можна. Адже кожна мережа ПТКС знає та контролює лише ті перекази, які відбуваються в її апаратах. Але якщо готівкові перерахування відбуватимуться в терміналах різних мереж, і будуть меншими за поріг фінмона (менше 30 тис. грн/міс. у даному випадку), то розпитувань «платіжників», найвірогідніше, вдасться уникнути.

Читайте також: Іноземні фіскали вже збирають дані про українців: ДПС розповіла, як їх використовує

У небанківських «платіжників» більше терміналів

«Мінфін» надіслав до Національного банку запит, щоб зрозуміти ситуацію на ринку платіжних терміналів та інтерес регулятора до небанківських операторів.

НБУ повідомив, що на 1 липня 2023 року в мережі ПТКС були чотири компанії (небанківські установи):

• ТОВ «ФК «Фенікс»;
• ТОВ «ФK Ліберті Фінанс»;
• ТОВ «Свіфт Гарант»;
• ТОВ «ФК «Контрактовий дім».

Банків із платіжними терміналами відразу 19, це трохи менше третини всієї банківської системи:

1. Приватбанк;
2. Ощадбанк;
3. Універсал Банк (monobank);
4. Сенс Банк;
5. ПУМБ;
6. Укрсиббанк;
7. Банк Альянс;
8. Таскомбанк;
9. Кредобанк;
10. Банк Південний;
11. Асвіо Банк;
12. Комінвестбанк;
13. Метабанк;
14. Перший інвестиційний банк;
15. ПроКредит Банк;
16. Банк Восток;
17. Банк Траст-Капітал;
18. Банк інвестицій та заощаджень;
19. УкрБудІнвестбанк.

Однак, цікаво, що чисельна перевага банків на цьому ринку не дозволяє їм домінувати за кількістю самих терміналів. Як повідомили «Мінфіну» в НБУ, у небанківських організацій у 3,3 рази більше ПТКС, ніж у банків:

• 48 853 терміналів — небанківські компанії, які надають платіжні послуги;
• 337 терміналів — комерційні агенти банків;
• 14 589 терміналів — банки.

На цьому фоні інтерес НБУ саме до небанківських платіжників стає зрозумілим.

Хоча банки випереджають небанківських колег за обсягами операцій у терміналах:

• 93,52 млрд грн — банки (прийом готівкових та безготівкові розрахунки картками);
• 62,22 млрд грн — небанківські платіжні організації (готівкові операції).

Це дані регулятора за ІІ кв. 2023 року, інформації за І кв. немає через призупинення збору статистики — НБУ посилається на свою постанову для особливого (воєнного) періоду № 140 від 18.12.2018.

Втім, не виключено, що небанківські організації зможуть обійти банки за обсягами платежів, коли почнуть повсюдно зчитувати дані всіх банківських карток та здійснювати безготівкові платежі.

Варто сказати, платіжна галузь зараз переживає непрості часи, що, звичайно ж, пояснюється великою війною, через яку ледь не всі «платіжники» втрачали термінали.

За інформацією НБУ, на початок 2021 року в Україні всього (банки + небанки) було 93,5 тис. ПТКС, а перед повномасштабним вторгненням рф (на 1 січня 2022 року) — їх кількість зросла до 109,2 тис. Наразі ж (II кв. 2023 року) лише 63,8 тис. апаратів, тобто втрачено 42% пристроїв.

За обсягами операцій через термінали також є скорочення, хоча й не таке велике. Нацбанк повідомив «Мінфіну» про проведення за ІІ кв. 2023 року платежів на загальну суму 155,8 млрд грн (7,3 млрд грн безготівкових за допомогою карт), тоді як у 2021 році середній квартальний показник становив 169,3 млрд грн (677,3 млрд грн за рік) та 9,1 млрд грн за безготівкою (36,2 млрд грн за рік).

Автор:

Фінансовий журналіст Лисенко Олена