За нинішніх обставин призупинення циклу пом'якшення монетарної політики не є оптимальним рішенням, зазначив екс-член Ради Національного банку Богдан Данилишин, коментуючи вчорашнє рішення правління НБУ щодо зниження облікової ставки з 20% до 16% та збереження старих ставок за депозитними сертифікатами (16% overnight 20% — 3 місяці).
27 жовтня 2023, 11:01
Збереження жорстких монетарних умов підтримає валютний ринок — Данилишин прокоментував нову облікову ставку НБУ
► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
«Визначення базової вартості грошей військової економіки має бути питанням виваженого компромісу між потребами утримання стабільності та підтримки економіки», — наголосив Данилишин.
Він нагадав уроки світового досвіду, з якого видно, що під час структурних криз стабілізаційна політика центральних банків була більшою мірою зосереджена на проблемах відновлення фінансового посередництва, ніж на перспективах майбутньої інфляції. Зокрема, це було характерно для періодів пандемії COVID-19 та останньої енергетичної кризи в Європі.
Данилишин пояснив, що надалі дизайн монетарної політики зберігатиметься за системою «нижнього кордону» (облікова ставка дорівнюватиме процентній ставці депозитних сертифікатів overnight), що певною мірою полегшить уряду обслуговування тих ОВДП, відсоткова ставка яких прив'язана до облікової ставки НБУ.
«Рішення НБУ дещо посилює монетарну політику, оскільки рівень інфляції в економіці стрімко знижується. Річна інфляція за підсумками вересня становила 7,1%, а за підсумками року прогнозується на рівні 5,8%, що вчетверо нижче за минулорічні прогнози НБУ та міжнародних організацій. На думку НБУ, така політика посилить стимули для банків надалі конкурувати за вкладників та сприятиме припливу заощаджень громадян до банків.
Водночас суттєвого прогресу у залученні гривневих депозитів у банківську систему досягти поки що не вдалося. За період з початку війни термінові гривневі депозити населення реально зросли лише на 3,2%, а їхня частка у загальних депозитах населення знизилася до 23% порівняно з 25% на початку війни", — прокоментував Богдан Данилишин.
Читайте також: НБУ скоригував параметри вкладень банків у тримісячні депозитні сертифікати — купити зможуть не всі
А також уточнив, що збереження жорстких монетарних умов до певної міри підтримає валютний ринок, який працює з початку жовтня в режимі гнучкості.
«Суттєві валютні ризики пов'язані із проблемами платіжного балансу та високого рівня доларизації економіки. Рівень доларизації економіки залишається вищим за довоєнний рівень. За час війни частка валютних фінансових активів реального сектора у його загальних фінансових активах зросла до 69% (на серпень 2023 р.) проти 65% на початку війни», — уточнив Данилишин.
Він вважає, що через те, що нинішній рівень облікової ставки значно перевищує рівень річної інфляції, це стримує розвиток кредитування.
«З початку війни реальні кредити, що працюють, скоротилися на 40% (з урахуванням інфляції та девальвації). Кредити в національній валюті реально впали на 38%, а кредити в іноземній — на 42% до довоєнного періоду. Темпи падіння кредитування суттєво випередили темпи падіння реального ВВП, який скоротився лише на 25% до довоєнного періоду. Тобто, скорочення реального сукупного попиту частково пояснює скорочення рівня кредитування національної економіки», — упевнений екс-член Ради Нацбанку.
Експерт зауважив, що, згідно з прогнозом НБУ, ключова відсоткова ставка у перспективі 2023−2024 років. також залишатиметься суттєво вищим за рівень очікуваної інфляції, що пояснюється підвищенням інфляційних ризиків та заходами валютної лібералізації. Він вважає, що це стримуватиме залучення позикових коштів у відновлювані інвестиційні проєкти.
Автор:
Джерело:
Мінфін
Коментарі - 11