Податкові перевірки, надприбутки банків та держборг: що хоче від нас МВФ

Як Україна виконує «домашні завдання» від МВФ

Якщо говорити про кількісні параметри, то станом на кінець червня всі вони були виконані. Залишаються питання щодо структурних маяків. Їх чотири:

1. Необхідно ухвалити новий статут Оператора газотранспортної системи.
2. Законодавчо має бути вирішене питання відновлення податкових перевірок бізнесу. Це важливо, з погляду фіскальної компоненти та посилення державного управління.
3. Повинен бути розроблений концепт покращення моніторингу програми пільгової іпотеки «5−7−9» та недопущення негативних наслідків для фінансового сектора в результаті її реалізації.

Чому боротьба з корупцією — серед головних завдань

Ще один пункт — мають бути внесені зміни до закону про протидію відмиванню коштів та фінансуванню тероризму. Важливо, щоб закон справді повністю відповідав установкам FATF. І тут дуже важливо забезпечити ризик-орієнтований підхід. Питання щодо публічно значимих осіб (PEP) має бути вирішене. САП повинна отримати більшу інституційну автономію.

Завдання боротьби з корупцією лежить не лише у програмі України, яку підтримує МВФ, а й у її зобов'язаннях перед іншими партнерами. Прогрес у цій галузі є дуже важливим, якщо Україна розраховує на продовження отримання зовнішніх ресурсів на відновлення.

Також це дуже важливо, якщо Україна планує залучати іноземні інвестиції. Тому що іноземні інвестори хотіли б бути впевненими, що правила гри однакові для всіх — і для них, і для місцевих гравців.

Ми зауважили, що громадська думка саме з цього питання інтенсифікувалася в останні дні та тижні, коли розпочалося публічне обговорення повернення до відкритих декларацій. За всіма критеріями, це дуже важливе питання порядку денного, і я можу сказати, що з нашого боку ми стежитимемо за прогресом у боротьбі з корупцією.

Читайте також: МВФ очікує зростання економіки України у 2023 році близько 3%

Як зводитимемо дебет із кредитом

Ми оцінюємо стійкість боргу, аналізуючи сукупні фіскальні потреби у фінансуванні на відповідний період після завершення програми. Такі потреби є сумою обсягу бюджетного дефіциту та повернення основної суми боргу. Для того, щоб гарантувати стійкість боргової ситуації після закінчення програми, такі агреговані фінансові потреби повинні становити від 8 до 9% ВВП у середньому на період від 2028 до 2033 року.

Пояснення цьому наступне. Для ресурсного забезпечення боргового навантаження після завершення програми необхідно привести фінансові потреби України у таку відповідність, щоб вона могла і рефінансувати свій борг у наступні періоди, і мати достатньо коштів на соціальні потреби та витрати розвитку.

Боргова ситуація України є стійкою, з огляду на перспективу. Наш висновок спирається на чотири основні припущення, це пакет із чотирьох пунктів, який забезпечує стійкість боргової ситуації.

1. Зобов'язання влади України дотримуватись виваженої фіскальної позиції.
2. Зобов'язання донорів продовжуватиме підтримувати Україну на концесійних засадах.
3. Деякі офіційні донори погодилися на те, що до кінця програми вони не вимагатимуть повернення свого боргу.
4. Зобов'язання української влади реструктуризувати зовнішній комерційний борг.

У планах уряду реструктуризувати в першій половині 2024 року свій зовнішній комерційний борг — щоб публічний борг залишався на постійному рівні.

Щодо проєкту бюджету на 2024 рік, який уже подано на розгляд парламенту: важливо, щоб бюджет у його остаточному варіанті відповідав усім цілям, які в рамках програми встановила Україна.

Крім того, бюджет повинен відповідати тим параметрам стійкості боргу та наявним фінансам, які можуть бути мобілізовані для забезпечення всіх цих завдань.​

До кінця цього року влада планує запустити так звану Національну стратегію доходів. Усі розуміють: з часом і поступово міжнародна підтримка України зменшуватиметься, тому Україні потрібно розвивати власні внутрішні ресурси для самофінансування. Це треба враховувати, бо, зокрема, після закінчення війни зростатимуть потреби на фінансування соціальних витрат. Тому владі треба зосередитися на посиленні можливостей збирати доходи — як податкові, так і митні.

Щодо податку на надприбутки банків, йдеться про те, щоб розробити такий закон, який би дав можливість генерувати доходи на тимчасовій основі, при цьому не завдаючи шкоди фінансовій стабільності. Тому це — першочергове завдання для Міністерства фінансів, яке несе за це відповідальність в уряді, у консультаціях із Національним банком.

Чи спишуть нам борги

За Статутом Угод МВФ ми не маємо права скасовувати чи списувати борги. Але, що МВФ може робити — надавати певне послаблення щодо обслуговування позик бідним та вразливим країнам, які опинилися у складній ситуації.

Здатність МВФ запропонувати такий перепочинок в обслуговуванні боргу перед Фондом залежить від наявності грантів донорських, спрямованих на повернення цих позик.

Наприклад, ми маємо такий фонд, який називається Фонд обмеження та подолання наслідків катастроф (CCRF). Кошти фонду використовувалися під час пандемії для допомоги 29 країнам, які опинилися у скрутній ситуації.

Фонд працює таким чином: МВФ залучає донорські гранти до CCRF. Ці кошти потім використовуються для полегшення обслуговування боргу перед МВФ для найбідніших і найуразливіших членів МВФ; гранти спрямовуються на погашення цих позик. Країни із середнім рівнем доходу не можуть претендувати на участь у цьому механізмі.

Зараз ми працюємо з Україною лише за програмою EFF та не обговорюємо інші механізми поза цією програмою.

Читайте також: МВФ заробить на Україні 6.9% річних: скільки насправді отримаємо ми

Які ризики залишаються

Найвагоміший ризик є, звичайно, похідним від війни. Ще одне питання, яке турбує всіх: експортні перспективи України після призупинення чорноморської зернової ініціативи. Українському керівництву важливо зробити кроки, щоб мінімізувати його та знайти інші альтернативні шляхи подолання цієї проблеми.

Ми прораховували негативні сценарії загалом. Міжнародна фінансова допомога має зрости в умовах негативного сценарію. За реалізації сценарію базового ми говорили про $115 млрд, а негативного — $140 млрд. За реалізації негативного сценарію істотний розрив фінансування потрібно буде покривати значною мірою за рахунок донорів. Також виникне потреба у додаткових фіскальних заходах.

Форми надання міжнародної допомоги, ймовірно, змінюватимуться, особливо після закінчення війни. Замість прямої бюджетної підтримки, як зараз, більша частина міжнародного фінансування спрямовуватиметься на відновлення та реконструкцію України.