Бюджет-2024: чи вистачить грошей на армію, як зміняться зарплати та пенсії

Головні цифри бюджету: доходи +23,3%, видатки —2,5%

Уряд прогнозує суттєве покращення економіки наступного року: макроекономічні показники, закладені в основу проєкту бюджету-2024, виглядають доволі оптимістично. Так, за очікуваннями Кабміну, номінальний ВВП складе 7,8 трлн грн, що майже на 23% вище, ніж очікуваний у 2023 році. Реальний ВВП зросте на 5%.

Позитивні очікування й щодо інфляції. У 2024 році, за прогнозами уряду, ціни зростуть на 10,8% (грудень 2023-го до грудня 2024-го), а в середньому річна інфляція стабілізується на рівні 13,8%.

Середня зарплата наступного року має збільшитися з цьогорічних 18,2 тис. грн до 21,85 тис. грн на місяць. Ці зміни, а також зниження безробіття до 13,4%, сприятимуть підвищенню купівельної спроможності домашніх господарств та стимулюватимуть споживчий попит.

В проєкті бюджету не зазначено, який обмінний курс закладався при його розробці. Проте, Мінфін повідомляв, що верстав бюджет, виходячи з курсу 41,40 грн/$.

Основні показники урядового макропрогнозу на 2023−2024 рік

Виходячи із таких параметрів, до проєкту державного бюджету-2024 закладено:

• доходи — 1 746,3 млрд грн,
• видатки — 3 309 млрд грн,
• дефіцит бюджету — 1 593,6 млрд грн.

Дохідна частина, порівнюючи з цьогорічним бюджетом, збільшується на 23,3%, видатки скорочуються на 2,5%. У результаті, плановий бюджетний дефіцит має скоротитися на 416,8 млрд грн (-20,7%).

Армія — пріоритет № 1

Видатки на сектор оборони та безпеки залишаються пріоритетом. На нього в бюджеті виділено 1 697,9 млрд грн, або 21,7% ВВП. Із них 30 млрд грн — це державні гарантії, решта — бюджетні програми оборонних відомств.

Із загального фінансування бюджетних програм Міноборони (1 164 млрд грн) 99% усіх коштів традиційно будуть розподілені між двома бюджетними програмами:

• 882,8 млрд грн — заробітні плати, медицина, допомога сім'ям військових ЗСУ;
• 265,4 млрд грн — закупівля та ремонт озброєння та військової техніки.

Однак, такого обсягу фінансування видатків на війну може виявитися недостатньо. За словами Юлії Маркуц, керівниці Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE, є ризик браку коштів у другій половині 2024 року.

«Заплановані за програмами Міністерства оборони видатки на рівні 1 164 млрд грн відповідають показникам за період із січня до серпня 2023 року. Тому при збереженні тенденцій 2023 року, продовженні активних військових дій до кінця 2024 року та за відсутності додаткового фінансування бюджет Міноборони знову потребуватиме перегляду восени 2024 року», — вважає експертка.

За словами Роксолани Підласої, голови парламентського Комітету з питань бюджету, наступного року кошти Дорожнього фонду в повному обсязі будуть спрямовані до загального фонду державного бюджету, а отже — на потреби оборони. «Ми матимемо ще близько 50 мільярдів гривень додатково на Міноборони та Нацгвардію, також до загального фонду будуть спрямовані кошти, які раніше виділялися на програми соціально-економічного розвитку», — пояснила вона.

За словами депутатки, якщо грошей не вистачатиме, доведеться скорочувати видатки на інші програми, наприклад, доступних кредитів «5−7−9», підтримку малого бізнесу тощо.

У найгіршому випадку доведеться знову перейти до емісійного покриття дефіциту, тобто, знову увімкнути друкарський верстат. Але — це крайній випадок. Адже таке рішення обернеться проблемами з МВФ, перед яким Україна взяла зобов'язання не «друкувати гривню» задля наповнення бюджету.

Читайте також: Додатково 300 мільярдів на оборону. Комітет Ради схвалив законопроєкт про зміни в бюджет-2023

Підвищення зарплат та пенсій «розморозять»

Другий важливий пріоритет — видатки соціального характеру. Цього року через брак ресурсу у бюджеті підвищення мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму було поставлено на паузу. Але вже з 1 січня 2024 року передбачене підвищення соціальних соцстандартів.

Так, мінімальна зарплата зросте з нинішніх 6 700 грн до 7 100 грн із 1 січня, та до 8 000 грн із 1 липня (+19,4%). Прожитковий мінімум на одну особу підвищиться з нинішніх 2 589 гривень до 2 920 гривень із 1 січня (+12,8%).

Зростання цих показників вплине також і на розмір пенсій. Зокрема, через підвищення мінімальної зарплатні зросте мінімальний розмір пенсій за віком для непрацюючих пенсіонерів, яким виповнилося 65 років і які мають повний страховий стаж. Із 1 квітня 2024 року вона зросте з 2 680 грн до 3 200 грн (40% від мінімальної зарплатні).

Крім того, зарезервовано кошти на проведення щорічної індексації пенсіонерам, яка має відбутися 1 березня 2024 року. Ще однією новацією у пенсійному забезпеченні передбачено запровадження нової системи нарахування пенсій з коефіцієнтами та балами. За словами міністерки соціальної політики Оксани Жолнович, таким чином уряд намагається забезпечити справедливість між людьми, що виходять з однаковими параметрами на пенсію в різні роки. Нині ті, хто йде на пенсію пізніше, отримують значно вищі виплати, ніж ті, хто вийшов на пенсію декілька років тому.

Якщо все із запланованого вдасться реалізувати, то середня пенсія у 2024 році може сягнути 6 000 тис. грн проти нинішніх 5 500 грн.

Міністерка соціальної політики Оксана Жолнович позитивно оцінила проєкт бюджету на 2024 рік у частині видатків на соціальну сферу. Вона наголосила, що на соціальний захист буде скеровано 468,8 млрд грн, що майже на 25 млрд грн більше, ніж у 2023 році. Ще на понад 100 млн грн очікується збільшення надходжень до Пенсійного фонду.

«Це величезна сума. Вона дозволяє планувати різні соціальні активності, збільшувати добробут наших громадян, ширше підтримувати тих, хто цього потребує», — наголосила Оксана Жолнович.

Вона припустила, що той план, який був доведений Мінфіном, про збільшення ЄСВ, буде виконано і цього буде достатньо для того, щоб забезпечити реалізацію запланованих реформ.

Читайте також: У 2024 році середня зарплата зросте на 20,6% за збереження чисельності працівників 6,1 млн осіб — прогноз держбюджету-2024

Сума субсидій стане більшою

Суттєво розширена у проєкті бюджету на наступний рік програма житлових субсидій. На цей напрям виділено практично 50 млрд грн.

«Це на 12 млрд грн більше, ніж передбачалось у бюджеті 2023-го року. Тому цих коштів має вистачити», — вважає міністерка соціальної політики Оксана Жолнович.

Вона також повідомила, що уряд розробляє нові алгоритми забезпечення людей субсидіями. В їх основі — практично повна автоматизація через Пенсійний фонд і його інтерактивні системи. Люди подаватимуть декларацію, в якій вказуватимуть про потребу в отриманні субсидій, а все інше держава намагатиметься розрахувати сама на основі платіжок та інформації від надавачів послуг.

Звідки братимуть гроші на фінансування бюджету

Ключовими джерелами доходів і фінансування державного бюджету наступного року, так само, як і цього, стануть зовнішні запозичення і податкові надходження. За розрахунками уряду, у 2024 році потрібно залучити $42,8 млрд міжнародної допомоги. Отримати кошти планують від ключових партнерів: США, ЄС, МВФ та інших.

Згідно з проєктом бюджету, ці кошти дозволять профінансувати 47,4% усіх потреб і видатків у 2024 році.

«Загалом, власними силами — трансферти, податкові та неподаткові надходження — держава збирається профінансувати 52,6% видатків. Порівнюючи з 2023 роком, частка покриття видатків за рахунок власних доходів збільшилася на 7,5%», — зауважив Тарас Маршалок, аналітик Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE.

Структура надходжень до державного бюджету у 2023−2024 роках

Джерело: KSE

Зростання внутрішніх надходжень, зокрема, зумовлено тим, що наступного року уряд планує забрати у місцевих бюджетів надходження від ПДФО з доходів військовослужбовців. Ці кошти спрямують до спеціального фонду бюджету, звідки половину витратять на придбання військової техніки, а іншу половину — на виробництво та закупівлю дронів. Розмір такого перерозподілу становитиме приблизно 96 млрд грн.

Крім того, у 2024 році уряд планує спрямовувати до загального фонду бюджету усі зібрані акцизи.

Загалом, податкова служба планує зібрати 940,2 млрд грн (53,8% усіх доходів бюджету-2024). Структура податкових надходжень не зазнала значних змін, порівнюючи з 2023 роком. Ключовими у доходах бюджету на 2024 рік є непрямі податки — понад 54%, із них: 43,1% надходжень до бюджету забезпечить ПДВ, 11,2% — акцизний податок. Серед прямих податків 17,9% надходжень забезпечить ПДФО та військовий збір, 9,9% — податок на прибуток підприємств.

Планові надходження податків до бюджету у 2023−2024 роках, млрд грн

Джерело: KSE

Також, за рахунок митниці у 2024 році планується акумулювати 596,7 млрд грн, або 34,2% всіх доходів бюджету-2024.

Крім того, у 2024 році від НБУ держбюджет планує отримати 17,7 млрд грн нерозподіленого прибутку за 2023 рік. Не надто щедро, якщо врахувати, що ця сума на 53,3 млрд грн, або 75,1%, менше, ніж заплановано на 2023 рік.

«Проте, НБУ має право у 2024 році за пропозицією Мінфіну додатково перерахувати до держбюджету частину прибутку до розподілу, підтвердженого у річній фінансовій звітності за 2023 рік. Найімовірніше, так воно і буде, і від НБУ таки надійде значно більша сума», — вважає Тарас Маршалок.

Ще одна стаття доходів — гранти. На 2024 рік уряд розраховує отримати їх у розмірі 2,4 млрд грн. За словами експерта KSE, у 2023 році таких платежів було 800 млн грн, але вже протягом 8 місяців надійшло понад 316 млрд грн. Тому закладена сума також, найімовірніше, не є остаточною.

Наскільки реалістичним є бюджет

Ризиків, які можуть вплинути на невиконання бюджету у 2024 році, експерти виділяють чимало. Серед основних:

• продовження війни та невизначеність щодо подальшого її розвитку,
• пошкодження та руйнування об'єктів інфраструктури,
• недоотримання фінансової допомоги від міжнародних партнерів,
• неповернення українських біженців, яких на сьогодні, за даними ООН, у світі зафіксовано близько 6,2 млн,
• зниження обсягів зовнішньої торгівлі, зокрема, експорту,
• недостатньо швидке проведення реформ,
• поновлення зростання цін на світових енергетичних ринках.

Загалом, проєкт бюджету на 2024 рік аналітики KSE характеризують як реалістично-оптимістичний.

«При формуванні бюджету на наступний рік використано досить консервативний сценарій. При цьому закладаються досить оптимістичні макроекономічні показники, а тому його виконання залежить багато в чому від того, чи буде їх досягнуто», — вважає Юлія Маркуц.

Щодо виконання видатків — то тут великі надії на міжнародних партнерів. Якщо всі домовленості будуть дотримані, то ситуація виглядає доволі контрольовано.

Автор:

Журналіст Ірина Рибніцька

Пише на теми: Податки, інвестиції, бізнес, фінанси, банки