Навіщо путін грає на підвищення цін на нафту і як це позначається на доларі

Що сталося

Минулого тижня росія оголосила про заборону експорту дизельного палива та бензину, оскільки ціни на нафту коливаються на рівні 90 $/барель або вище. З минулого місяця москва також вступила в змову із Саудівською Аравією, яка полягає у скороченні видобутку країнами на 1,3 млн барелів на день. Такий крок обумовлений декількома чинниками.

На вершині знаходиться план, спрямований на те, щоб змусити світ заплатити якнайбільше за багатотрильйонну реконструкцію саудівської економіки, щоб звільнити її від залежності від нафти. І спосіб досягнення цієї мети полягає в тому, щоб протягом наступних декількох років ціни на нафту залишалися тризначними (попри заперечення міністра енергетики країни).

Не менш важливим є бажання наслідного принца Саудівської Аравії Мохаммеда бін Салмана бути єдиним цілим із путіним та китайським лідером Сі Цзінь Пеном у боротьбі з Байденом. У принца-спадкоємця МБС, як його називають, є свої причини зневажати Байдена, і не в останню чергу через спробу президента США зробити вигнанцем і Саудівську Аравію, і його самого через вбивство журналіста.

Окрім єдності проти Байдена, ці троє об'єднані ще однією спільною метою: побачити, як долар зникне, як світова резервна валюта, і буде замінений прийнятною альтернативою.

Саме дедоларизація певною мірою спонукала саудитів зовсім нещодавно приєднатися до торгової угоди БРІКС, співзасновниками якої є росія та Китай, а також Бразилія, Індія та Південна Африка. Хоча країни БРІКС ведуть безліч битв проти долара, вони найбільше прагнуть зламати гегемонію нафтодолара, тобто продавати нафту у будь-якій валюті, окрім долара.

У відносинах «Клубу друзів SRC» — Саудівської Аравії, росії та Китаю — не все гладко, є свої ускладнення. Але вони зосередженіші, ніж будь-коли, на боротьбі зі своїми спільними ворогами. Незважаючи на офіційні та дипломатичні відносини, першим буде Байден, потім Америка та останнім Захід.
Це може виявитися ідеальним рішенням для путіна.

Читайте також: Чи спроможні Байден і американські компанії знизити ціну на нафту

У колі ворогів свого ворога

Кремль заявив, що заборона на експорт палива є «тимчасовою» і покликана вирішити проблему зростання цін на енергоносії в росії. При цьому він не назвав тимчасових рамок, коли ці заходи закінчаться, і виділив лише обмежені винятки, такі як закордонні військові бази. Але такий хід викликає підозри у західних столицях, що путін знову використовує владу росії на енергетичних ринках.

Кандидати-республіканці на президентських виборах наступного року критикували адміністрацію Байдена за зростання цін на пальне, а лідер Дональд Трамп звинуватив їх у зневазі до вітчизняної нафтової промисловості.

Роль цін на нафту у важких виборах у США, ймовірно, добре розуміють у москві, що підвищує ймовірність того, що путін намагатиметься маніпулювати постачанням нафти, щоб підвищити ціни на бензин наступного року. Трамп припустив, що, у разі свого обрання, він змусить Україну вести переговори щодо закінчення війни. Відновлення зростання цін на природний газ, що розпалює інфляцію, також відбудеться у непростий економічний час для європейських лідерів, які стикаються з власними загрозами з боку суперників-популістів.

Політичне виживання — це проблема не лише для Байдена та лідерів Заходу, а й для путіна, для якого у березні мають відбутися домашні вибори. Росія останні місяці страждає від браку бензину та дизельного палива. Оптові ціни на паливо різко зросли, хоча роздрібні ціни обмежені, щоб спробувати стримати їх, відповідно до офіційної інфляції.

Звичайно, путін набагато краще контролює свою державу, ніж його суперники — свою. Проте, багато аналітиків вважають, що використання нафти, як зброї, набагато складніше, ніж використання природного газу, оскільки доходи від нафти важливіші для бюджету москви. Щоб спростувати цю теорію, енергетичний сектор колись вважав, що використання газу, як зброї, є немислимим, і путін уже показав, наскільки помилковим є це припущення.

Ще однією складністю є скорочення виробництва. Ніхто не знає, як далеко мають намір зайти в цій грі росіяни та саудити. Жоден із них досі не виявив жодної стриманості у своїх скороченнях, які, схоже, спричинені їхнім бажанням показати світові, хто тут господар.

Якщо залишити осторонь нахабство, то влада путіна пов'язана з пошуком якогось прийнятного результату війни на Україні. Таким чином, не дивно, що диявольські уми кремля постійно думають про способи створення розколів і розломів на Заході, і навіть формують нові альянси для досягнення цієї мети.

У випадку Трампа, він доклав великих зусиль, щоб не вступити в конфлікт із путіним під час свого перебування при владі, і росіяни відповіли взаємністю. Затишні зв'язки принца-спадкоємця МБС із Трампом також не є секретом. Як уже згадувалося, саудити та росіяни вирішили не звертати уваги на дрібниці у досягненні своєї спільної мети. Це порушує цікаві питання про те, як далеко зайдуть ці двоє, намагаючись вплинути на результат виборів у США у 2024 році.

«Росія, як і раніше, хоче викликати хаос, вони, як і раніше, хочуть зламати рішучість Заходу підтримати Україну. Схоже, що мета [путіна] — дожити до наступного року і побачити вплив на президентські вибори у США», — сказала Хеліма Крофт, старший аналітик RBC Capital Markets, у коментарях Financial Times.

Минулого року Міжнародне енергетичне агентство заявило, що російські нафтопереробні заводи виробляють «приблизно вдвічі більше дизельного палива, необхідного для задоволення внутрішнього попиту, і, зазвичай, експортують половину своєї річної продукції».

Дизельне паливо — це «робоча конячка» світової економіки, яка грає вирішальну роль у вантажних, судноплавних та авіаційних перевезеннях. Похідні дизельного палива, такі як пічне пальне, особливо чутливі до зимового зростання цін. Німеччина та північний схід США сильно залежать від палива для опалення будинків.

За даними Kpler — компанії, яка займається аналізом вантажних даних, — росія є другим за величиною морським експортером дизельного палива у світі після США, а до вторгнення в Україну вона була найбільшим експортером дизельного палива до ЄС. ЄС та США з лютого значною мірою заборонили імпорт російського очищеного палива, що змусило москву перенаправити його продаж до Туреччини та країн Північної Африки та Латинської Америки.

Проте, продажі російського очищеного палива, особливо дизельного палива, залишаються важливою частиною постачання нафти. За даними Kpler, у серпні росія експортувала морем понад 30 млн барелів дизельного палива та газойлю (замінників дизельного палива).

Розвинені країни «Великої сімки» також спробували запровадити ціновий ліміт на продаж російської нафти, тоді як західні країни збільшили імпорт дизельного палива з Індії та Близького Сходу.

Росія є меншим експортером бензину: у серпні вона експортувала морем лише 90 тис. барелів на день, — додав Kpler.

Ринки очищеного палива вже відносно напружені через попит, що зростає, і технічного обслуговування нафтопереробних заводів влітку, а ціни на паливо стають зростаючою проблемою для Байдена та інших лідерів.

Коли нафта може стати зброєю

Отже, основне питання: чи отримає путін другий шанс перетворити енергетику на зброю, цього разу за допомогою нафти?

Коротка відповідь: так; здається, він уже має таку можливість. Але як далеко він зможе зайти в цьому — зовсім інше питання.

І у саудитів, і у росіян є спільні цілі зі скорочення видобутку нафти — тобто максимізувати ціну за барель, переважно на верхньому рівні діапазону в $100, створити досить глибокий дефіцит пропозиції, через який ринку буде важко, і це завдасть болі ворогам.

Путін, зокрема, має далекосяжні амбіції: покарати всіх і кожного, хто ускладнив війну в Україні для росії.

Для того, щоб щось із цього сталося, ціна на нафту буде остаточним арбітром. Зараз мало хто стане стверджувати, що світовий еталонний сорт нафти Brent, схоже, приречений досягти позначки 100 $/барель або вище в недалекому майбутньому. Але чи зможуть вони втриматись на цьому максимумі — це питання.

Очікувати, що природа подарує ще одну сприятливу зиму, яка зменшить попит і ціни на паливо для опалення, можливо, було б прийняттям бажаного за дійсне, замість того, щоб збільшувати поточний брак запасів нафти.

Але, можливо, було б цілком реалістично очікувати, що центральні банки відіграватимуть роль Бога, втручаючись у ринки, коли інфляція вийде з-під контролю.
Зростаючі ціни на нафту, зазвичай, супроводжуються зростанням інфляції. Голова Федеральної резервної системи Джером Пауелл заявив цього тижня, що інфляція, викликана 30-відсотковим зростанням цін на нафту з червня, є однією з найсерйозніших проблем центрального банку США.

Ціна на бензин у США, яка служить політичним барометром під час виборів, майже не зросла за останні три місяці, залишаючись нижчою за 4 $/галон, незважаючи на те, що ціни на нафту зросли приблизно на 25 $/барель. І це, на думку Американської автомобільної асоціації, пов'язане з багатими запасами на ринку та відносно невеликим попитом.

Минулого року вартість бензину на заправках у США досягла рекордного рівня — трохи більше 5 $/галон. Політичні суперники Байдена сподіваються, що посилення дефіциту постачання сирої нафти і палива поверне ринок на колишній рівень, що, ймовірно, хотіли б побачити і саудити, і росіяни.

Більшу частину останніх двох років Байден боровся зі зростанням цін на бензин, випускаючи нафту з резерву США. З огляду на те, що звідти вилучено близько 200 млн барелів або більше, а запаси зараз знаходяться на 40-річному мінімумі, цей варіант зараз не виглядає для нього можливим, якщо тільки не дійде до критичної ситуації.

Змусити американських нафтовиків швидко наростити видобуток, щоб покрити дефіцит, також здається такою самою політичною проблемою, як і проблема динаміки пропозиції. Почнемо з того, що більшість американської нафтової промисловості орієнтована на республіканців.

Обидві сторони не мали хорошого старту, а Байден на початку свого президентського терміну був зосереджений на зеленій енергетиці. З того часу американські бурильники заявили про його вороже ставлення до них, вважаючи за краще повертати акціонерам гроші, ніж інвестувати в нове виробництво. По суті, американська нафтова промисловість зараз поводиться як продовження ОПЕК, і лише антимонопольні закони США не дозволяють їй офіційно виступати як членам картелю.

Читайте також: Рішення ФРС США щодо процентної ставки: чому ризики зберігаються і як це впливає на Україну

Що може сповільнити зростання цін на нафту

Як було сказано раніше, інфляція та співрозмірні дії центрального банку — єдині речі, які можуть спрацювати на уповільнення зростання цін на нафту.

Економісти побоюються, що нова агресивна позиція ФРС уповільнить зростання світової економіки, хоча багато хто також погоджується з тим, що необхідно обмежити ціни на нафту, якщо центральний банк хоче досягти своєї мети щодо повернення інфляції до щорічного зростання в 2% від поточного рівня 3,7%.

У період із лютого 2022 року до липня 2023 року ФРС підвищувала відсоткові ставки 11 разів, додавши загалом 5,25 відсоткових пункти до попередньої базової ставки лише у 0,25%.

Минулого тижня долар досяг шестимісячного максимуму, тоді як дохідність американських облігацій, на чолі з 10-річними казначейськими облігаціями США, злетіла до 16-річних піків після того, як ФРС прогнозувала ще одне підвищення ставок на чверть відсоткового пункту до кінця року, попри вихід із ФРС. Ціни на вересень не змінились.

«Ми готові й надалі підвищувати ставки, якщо це буде доцільно», — заявив Пауелл журналістам.

Банк Англії також зберіг ставки без змін разом із Банком Японії. Європейський центральний банк дав зрозуміти, що покінчив із підвищенням ставок після підвищення ставок на чверть пункту вдесяте. Інфляційний тиск все ще може вирішити різні результати для світових центральних банків за декілька місяців.

Поєднання вищих відсоткових ставок, вищого долара та вищої дохідності облігацій часто було криптонітом для будь-якого ралі ризику, у тому числі у сировинних товарах та нафті. Щоразу, коли всі троє працювали в унісон, створюючи побоювання рецесії, економіка сповільнювалася, а також застосовувала гальма на вимогу. Нафтові позиції, звісно, хотіли б посперечатися з цим.