Уповільнення інфляції, рекордно високі ЗВР та відносна стабільність на валютному ринку змусили експертів знову заговорити про можливість відпустити курс у вільне плавання. Тим паче, що така перспектива відображена у зобов'язаннях України перед МВФ. «Мінфін» розбирався, коли і в якому вигляді Нацбанк може зважитися на такий крок.
Коли НБУ відпустить курс і скільки після цього коштуватиме долар
Після фіксації з 24 лютого 2022 року коридору за курсом долара на міжбанку в межах 29,25 гривні+1% Нацбанк змінював його лише раз. У липні минулого року було вставлено новий коридор: 36,57 гривень +1%, який досі підтримується регулятором.
Бізнес та громадяни швидко звикли до проведеної тоді офіційної девальвації гривні майже на 25%, а компанії відразу ж заклали власні курсові очікування до цінників своїх послуг та товарів.
В умовах валютних обмежень та заборон, фактично, ринковим курсом став курс готівкового ринку, де заборон було менше. Значна різниця між офіційним курсом та реальним ринковим досягала 7−8 гривень на доларі. Це відображало реалії 2022 року, коли через розміщення ОВДП та військових облігацій було емітовано 400 млрд гривень.
Перегляд офіційного курсу серйозно підігрів інфляцію, яка, за підсумками минулого року, досягла 26,6%. Причому це офіційні дані, насправді ж, значна частина товарів подорожчала на всі 50−100%, а то й більше.
Цього року ситуація принципово інша, що підштовхує посадовців НБУ до можливості скасування фіксованого та повернення до плаваючого курсу. Тим паче, що в рамках домовленостей з МВФ про нову кредитну програму на $15,6 млрд уряд пообіцяв повернутися до плаваючого курсу і скасувати введені після 24 лютого 2022 року обмеження. Наразі ця тема почала обговорюватися ще активніше.
Чому варто було б повернутися до плаваючого курсу
Аргументами на користь повернення до плаваючого курсу є такі обставини:
1. Зростання ЗВР до $41,719 млрд (у тому числі «чистих» резервів, які на 1 серпня становили 28,935 млрд).
Динаміка міжнародних резервів
2. Вирівнювання офіційного курсу, курсу готівкового ринку обмінників та «чорного» ринку.
Після різниці в 7−8 гривень на доларі в найгірші для гривні часи 2022 року, нинішні 40−60 копійок здаються гідним показником, що свідчить про стабільність валютного ринку.
Часто в цій ситуації посадовці, особливо непрофільних для фінансистів відомств, забувають про те, що у 2023 році левова частка соціальних видатків держави закривається за рахунок міжнародної допомоги, тобто неемісійним шляхом. Але ця допомога не буде вічною. Хоча, найімовірніше, збережеться у потрібному для уряду обсязі, щонайменше, до кінця війни.
Але поки що (за відсутності роботи «друкарського верстата», скорочення населення на 6−8 млн біженців, низької платоспроможності людей, що залишилися в країні, і при зростанні цін) більшість громадян не в змозі особливо вкладатися у валюту. Саме тому Нацбанк зараз і фіксує дуже хитку, але все ж таки стабільність готівкового валютного ринку.
Операції фізичних осіб із купівлі/продажу іноземної валюти (12 місяців)
3. Відносний спокій на міжбанку, де НБУ за рахунок своїх інтервенцій та рекордного обсягу ЗВР легко утримує коридор 36,57−36,93 гривні за долар.
Причому останні декілька місяців обсяги резервів, які витрачаються Нацбанком на підтримку коридору, становлять цілком підйомну для нього суму в межах до $2−2,5 млрд. Це повністю перекривається надходженнями міжнародної допомоги в $3−4 млрд і навіть дозволяє поступово нарощувати ЗВР.
4. Поступове згасання інфляції та позитивні зрушення у грошово-кредитній політиці. Зростання цін сповільнюється швидше за очікування НБУ та інших відомств. У червні, за даними Держстату, інфляція у річному вимірі сповільнилася до 12,8%. У липні тенденція збереглася, зростання цін рік до року становило 11,3%. Це дало підстави Нацбанку розпочати цикл зниження облікової ставки — у липні її було знижено з 25% до 22% річних. Посадовці обмірковують над можливістю її подальшого зниження до 18−19% до кінця року.
При потенційному зростанні курсу, що може статися у разі повернення до вільного курсоутворення, з'явиться можливість отримати позитивну валютну переоцінку за балансом НБУ. Тож, підстави для того, щоб відпустити курс, є досить вагомими.
Які фактори можуть зіграти проти
Але є декілька контраргументів, які треба обов'язково враховувати під час ухвалення рішення про відмову від фіксованого курсу. Звісно, якщо Нацбанк хоче, щоб потім йому не довелося гасити нові пожежі.
Саме за рахунок запровадження жорстких обмежень на проведення валютних операцій та на виведення капіталу, було збережено відносну стабільність валютного ринку в умовах військового стану.
Вирішивши повернутися до плаваючого курсу, Нацбанк змушений буде піти і на супутні до цього кроки у вигляді:
1. Дозволів для нерезидентів на виведення валюти від погашення гривневих ОВДП (зараз дозволено виводити лише відсотки). А це близько 50,65 млрд гривень станом
ОВДП в обігу за номінально-амортизаційною вартістю
2. Дозволів для українських підприємств гасити взяті раніше валютні кредити у приватних кредиторів (зараз дозволено розраховуватися за позиками лише з міжнародними організаціями, та й то з нюансами). Це можуть бути суми погашення кредитів, що досить швидко виникли в межах, щонайменше, $5−8 млрд. До того ж, знову спливе проблема схемного виведення грошей, коли під соусом раніше взятих валютних кредитів та їх дострокового погашення, нібито за ініціативою кредитора, насправді, бізнес переказує валютні кошти на свої родинні структури за кордоном.
Сюди ж можна віднести і всілякі схеми повернення нашими підприємствами валютних сум за товарні кредити чи продукцію, і багато інших хитрощів щодо експортно-імпортних операцій, які дозволяють вивести валюту або не заводити її до України в повному обсязі або частково.
3. Вирішення питання про анулювання обмеження щодо обсягів зняття валюти з рахунків фізичних осіб та переказів за кордон із поверненням до довоєнного рівня стелі за сумою, а також можливості фізособам проводити свої валютні транзакції з купівлі закордонних цінних паперів, нерухомості тощо.
4. Вирішення питання утримання «гарячих грошей» населення на поточних гривневих рахунках у разі відпускання курсу, щоб вони не вийшли на готівковий валютний ринок. Поки що статистика є позитивною для НБУ. «Частка депозитів терміном від 3-х до 12-ти місяців зросла з 47% у січні до 76% у травні, а частка строкових гривневих депозитів у червні — на 5% — до 35%», — говорив ще нещодавно голова НБУ Андрій Пишний.
Але не варто забувати, що потенціал «гарячих» грошей у вигляді гривневого навісу на поточних рахунках громадян зберігається на рівні 280−400 млрд гривень.
Зрозуміло, що при переході до плаваючого курсу частина громадян занервує та вирішить купити валюту. Навіть якщо це буде 10−20% від тих, хто зараз тримає гроші на банківських рахунках, це додасть попиту в обмінниках ще приблизно на $1 млрд. Зі свого боку, власники обмінників не втратять нагоди підвищити котирування, чим лише підвищать градус ажіотажного попиту.
Проконтролювати це Нацбанку буде дуже важко. Саме тому для НБУ важливо скоротити до мінімуму поточні рахунки населення за рахунок перевкладень коштів на строкові депозити.
Якщо за поточними рахунками юросіб купівля валюти потребує документів із зовнішньоекономічної діяльності або за валютними кредитами, то для населення за поточними рахунками у гривні такого обмеження (окрім як за сумою зняття на добу) немає. І це становить за негативного розвитку подій серйозну загрозу для курсу.
5. Зростання негативного сальдо зовнішньої торгівлі. У 1-му півріччі дефіцит зовнішньої торгівлі збільшився в 4 рази — з $2,58 млрд до $11,04 млрд. При цьому експорт впав на 14,3%, а імпорт зріс на 20,7%.
З урахуванням ще й постійних обстрілів транспортної інфраструктури (що потребує постійних закупівель нового обладнання для ремонту), а також наближення опалювального сезону (що означає закупівлі додаткового обсягу палива), негативне сальдо торгівлі лише зростатиме. Відповідно, активне «вимивання» валюти за рахунок оплати імпорту на фоні низького припливу валютного виторгу від експорту тільки посилиться.
Це, щонайменше, 5 причин, через які Нацбанку категорично не можна поспішати з переходом до плаваючого курсу. Інакше, таке рішення загрожує збільшенням кількості інтервенцій для нівелювання дефіциту валюти над ринком чи ситуативними значними коливаннями курсу. На цьому фоні ЗВР у розмірі $41,7 млрд уже не виглядатимуть так вражаюче, як зараз.
Скільки коштуватиме долар, якщо відпустити курс зараз
Перехід до вільного курсоутворення на першому етапі спровокує зростання цінників долара як у міжбанку, так і на готівковому ринку.
За моїми розрахунками, ситуативно на подібних новинах котирування готівкового долара можуть швидко зрости до рівнів продажу 42−45 гривень, а на міжбанку — підвищитися до позначок 40−41 гривня.
Поки що цей відкладений попит на валюту, сформований наразі за рахунок чинних валютних обмежень, не буде задоволений, коливання курсу будуть значними. Бізнес негайно по-максимуму закладе це до ціни своїх товарів та послуг. В результаті, надія НБУ на зниження інфляції буде похована.
Що може зробити НБУ
У НБУ це розуміють, тому, найімовірніше, підуть за сценарієм поступового зняття валютних обмежень, залежно від поточної ситуації з резервами, результатів зовнішньоекономічної діяльності, а також обстановки на фронтах. Розмова про остаточний перехід до плаваючого курсу може піти лише після перемоги України у війні, і то — покроково.
Інший більш-менш безпечний для гривні сценарій — це варіант, коли НБУ в міру ослаблення валютних обмежень поступово скорочує свою присутність на міжбанку і продає валюту за фіксованим курсом лише на певні цілі з жорстким контролем за цільовим використанням цієї валюти саме на заявлені завдання.
А купівля валюти на погашення кредитів, виведення коштів іноземцями з гривневих паперів тощо будуть можливі лише за рахунок придбання на міжбанку в інших продавців валюти — експортерів і вже за вільним курсом, що склався, без втручання НБУ.
У цьому випадку, Нацбанк скоротить витрати ЗВР на непродуктивне, з погляду держави, виведення капіталу, але дасть можливість цим клієнтам закривати свої поточні питання щодо валюти за курсом, що реально склався.
Ця модель має багато корупційних та інфляційних ризиків. Адже тоді всі клієнти все одно закладатимуть валютні «кости», які зросли для них, до своїх цін на товари та послуги.
Мій прогноз: НБУ збереже поки що діючу модель роботи валютного ринку з поступовим зняттям окремих валютних обмежень. І не відпускатиме курс, щоб не ризикувати крихкою стабільністю на валютному ринку.
У цьому випадку, у регулятора збережеться можливість для маневру в частині досить великого рівня ЗВР. Паралельно, він матиме можливість за рахунок поступового ослаблення обмежень реально знижувати тиск:
- сформованих диспропорцій в економіці;
- наслідків війни;
- загрози для курсу у вигляді гривневого навісу на поточних рахунках клієнтів.
Тим паче, що відмова від фіксованого курсу зараз не надасть додаткової підтримки експортерам, оскільки аграрна частина нашого експорту (а це не менше половини всієї валютної виручки, що йде до країни) зараз страждає більше не через курс, а через порушену логістику.
Загалом, я вважаю, що, за умови поступового зняття валютних обмежень, до реального переходу до вільного курсоутворення ми можемо прийти не раніше весни 2024 року. Але, найімовірніше, і з найменшими втратами для нашої економіки, це можна робити тільки після війни.
Коментарі - 129
це і не буде шкодити і водночас перший маленький крок для переходу, буде видна реакція ринку далі вже по ситуації
основний продавець валюти — НБУ.
зараз НБУ продає валюту мережі ОККО по 36 гривен і бензин коштує 50 гривен за літр.
Ну буде НБУ продавати валюту по 40 гривен. Бензин подорожчає до 55 гривен.
Яка від цього користь для економіки ? Так , НБУ отримає трохи більше гривні.
Але вся інша економіка — втратить , бо заплатить більше за імпорт. Населення збідніє - значить буде менше купувати товарів — значить втрати понесе роздрібна торгівля і свера послуг … і так далі.
ви так за бенз турбуєтесь що їм продають по 36 грн, а вас не турбувало чомусь повернення податків через що бенз став не 44 грн, а 55 і ще сказали буде +2−3 грн, а ось розширення коридору з 1% на 5% вас дуже турбує, але ціни і без того чогось ростуть в магазах кожного дня, курс же фіксований…
ви точно в Україні живете?
Наша країна воює півтора року з найсильнішою армією світу. Війну цю — програє. У нас десятки розрушених міст, сотні — підприємств, десятки тисяч вбитих.
А ви жалієтесь — «у нас все добре, чтому не відміняють фіксований курс». дикість…
я от дивуюсь що не вводять хлібні картки і конфіскацію готівкових доларів у населення.
чому не перейти до плаваючого курсу?
Я щось погано пояснив? Плаваючий курс — це система, що існує для само-балансування великої і стабільної економіки.
У нас немає ні великої на стабільної економіки. І у нас немає потреби в само-балансуванні. У нас ситуація — протилежна тій, в якій використовується плаваючий курс. Що тут незрозумілого?
ціна бензину складається з :
- ціни бензину в європі
- курсу валюті
- податків і мита
- навару імпортера і власника заправки.
Якщо курс виросте — бензин стане дорожчим. Якщо податки виростуть — він також стане дорожчим.
те саме буде — і якщо в европі бензин подорожчає.
Ви не розумієте чому , коли повернули на бензин податок 20 % , якого рік не було — він подорожчав з 44 гривен до 55 , а не до 46 , як ви мріяли ? тому , що 44 +20 % = 53 , а не 46
ось що вам обіцяли :
https://suspilne.media/519745-zdorozcanna-palnogo-v-ukraini-bude-suttevim-ale-postupovim-direktor-merezi-azs/
«Очікуємо подорожчання бензинів до 20%, дизельного пального — до 14−16%, на скраплений газ — від 7% до 12%. «
і що не зрозуміло тут ?
ну зробіть курс не 36 , а 40 — бензин стане не 55 , а 60.
і що ?
ще раз перечитайте що я питав про бензин, а не те з чого його вартість складає і чому він росте, доведіть що ви читаєте інакше не відповідайте
розберіться спочатку — потім і питайте.
ось ваше питання буквально :
«ви так за бенз турбуєтесь що їм продають по 36 грн, а вас не турбувало чомусь повернення податків через що бенз став не 44 грн, а 55 і ще сказали буде +2−3 грн, а ось розширення коридору з 1% на 5% вас дуже турбує, «
яке тут питання про бензин ?
от просто повинен бути — і все.
регулирование — это основа любого рынка. Совок — это у некоторых в голове :)
Відсутність обов’язкового продажу валютного виторгу єкспотерами…
Єкспортери продають валюту тільки на мінімальні потреби, притримуючи
валютний виторг до кращих часів, щоб здати не по 36,56 а по 40+…
От часткого й розганяють зраду, щоб накрутити курс спочатку на готівці,
а потім вже від НБУ вимагати підняття курсу міжбанку.
Війна йде десь далеко від Київа, тому періодично
йдуть вкиди про ринковий курс під час війни
та ринкові механізми під час військового стану.
Який після цього буде курс ? залежить від умов , на яких закінчится війна. Якщо зараз буде патова ситуація — ми не вибженемо росіян , але і вони не зможуть продвинутись далі -через пів-року будут переговори , ситуація заморозиться , курс залишиться таким як і зараз — близько 40. А далі - побачимо.
Он же должен во что-то верить!
В то, что командиры теперешние на совещание соберутся — я еще верю, что неделю сидеть будут — верю, а что что-нибудь придумают — не верю. Не верю, извините.
В то, что что-то добавят, — не верю. Что отберут то, что есть, — верю сразу и во веки веков.
В то, что «все разрешено, что не запрещено», — не верю. И не поверю никогда. Сто раз буду биться, умру на границе запрещено-разрешено, а не пересеку явно.
Верю. Верю. Оно! В слово «запрещено», — верю свято. Наше слово.
А пока читаю: «Правительство приняло решение самое решительное среди всех решений…» ©
Если завышенный или заниженный — будут соответственно страдать или экспорт или импорт. Начнут плодится всякие левые и мутные схематозы и т. п.
А так — экономике даже проще.
курс конечно можно сделать 41 межбанк и 46 — наличка. Но это приведет только к росту цен и необходимости срочного увеличения платежей из бюджета пенсионерам , армии , бюджетникам и т. п. Ради чего ? чтобы владельцы долларов сдали их подороже ? ну сдадут — а смысл в этом какой ?
Курс в обменках ходит как хочет
от спроса и предложения
населения и мелкого бизнеса…
Истерические заголовки
и постоянные мантры про 40−42,
нужны для увеличения продаж
рекламных площадей в разделе
«Обмен валют», ведь при отсутствии
ажиотажа там всего парочка платных объявлений, да и посещаемость
сайта Минфин на минимуме…
ЗВР растет.
Повторюсь…
Курс в обменках зависит
от спроса и предложения
и не имеет никакого отношения
к экономике.
Сейчас правоохранитеди прикрыли одну сетевую обменку и сразу уменьшилось предложение наличной валюты, а значит и курс пополз вверх.
Как все устаканится и обменка продолжит работу, курс несколько снизился.
«Я всегда пишу то, что думаю.»
Я тоже думаю, когда что-то пишу, но это не значит,
что наши мысли и тексты не могут быть противоположными
и по содержанию и по смысловой нагрузке.
Смею предположить, что когда пишите, о том что думаете
на сайте Минфина, вы хоть иногда вспоминаете о том,
в какой конторе зарплату получаете.
«И с „разделом обмен валют“ на нашем сайте я не связан»
Конечно же не связаны, но ведь этот раздел приносит доход фирме,
в которой вы получате зарплату и чем больше будет доход от
этого раздела, тем лучше вашей фирме, а может вам ещё
и зарплату поднимут, ведь за окном инфляция, повышение цен
и конечно же скачки курса доллара США на наличном рынке,
который вы постоянно подогреваете истеричными заголовками.
«Причем пишу незаангажированно»
Разговор ведь не о НБУ, а о редакционной политике Минфина.
Чего стоит только один ваш недавний заголовок, цитирую:
«Курс долара та євро: чи є привід для паніки цими вихідними»
А ведь вас читает вся Украина…
Стране и так тяжело даётся каждый день войны, а вы
ещё и панику нагнетаете на наличном валютном рынке…
Неужели нельзя более сдержанно и ответственно
относиться хотя-бы к написанию заголовков.
Бо вже вклались при курсі 42 і тепер частина нарешті порозумнішала :)
>Цього року ситуація принципово інша, що підштовхує посадовців НБУ до можливості скасування фіксованого та повернення до плаваючого курсу.
Обставини і можливі негативні наслідки зрозумілі, але не зрозуміло навіщо це треба робити. Зараз усе чудово, хоч кабанчики і верещать про злив 1.5−2млрд щомісяця — це не важливо, бо нам дають набагато більше допомоги і надлишок йде в ЗВР. Тому ніяких причин щось змінювати і вносити дестабілізацію своїми ж руками ніхто не буде. Просто потроху понижувати облікову та потроху допускати інші категорії до МБ та й усе.
А Ви напевно єдиний в світі, що прорахував армію рф і ВСУ, що її зупинять де зупинили, прорахував всю міжнародну політику, на предмет того що Україні дадуть грошей більше ніж її ВВП. Як воно гарно розказувати по факту, що Ви розумний, а всі дурні. Взимку 2022 тут багато було таких же «експертів», що розказували як дурні по 27 закупилися, а розумні ось ось по 24 закупляться :)
Як показує історія: всі що закупались по 9, 14,30, 27 в програші не залишились, не залишаться й ті хто купив по 42, це питання лише часу.
Яка це історія таке показує? Це якщо рахувати правильно чи якщо рахувати як більшість українців? Бо якщо рахувати правильно, то гривня попереду. Усі, хто купували валюту під час війни, уже всі в мінусі відносно тих, хто просто використовував гривневі інструменти: https://minfin.com.ua/blogs/alex2006/201333/
$був по 27 став по 38, тобто додав 40%. На яких гривневих інструментах Ви заробили 40% за півтора року? А хтось продав по 44 і зарбив понад 60% за 9 міс.
А що Ви напишите, якщо західні донори уріжуть фінансування і $стане за тиждень 70? Напишите: «я ж казав, що тримати гроші у гривні в країні де йде війна-повна дурість, може тепер гривневі ждуни порозумнішають». :)
Так ваша помилка якраз в тому, що ви рахуєте з 2022 року, а не стратегію вцілому. Правильно треба рахувати так: https://minfin.com.ua/blogs/alex2006/201333/ І як вже було пораховано тут (https://minfin.com.ua/blogs/alex2006/193727/),
2015 рік, 21000 на депозитах перетворились у 50536 у 2022 році (прибуток при фіксації навіть по курсу для оленів)
2016 рік, 25000 на депозитах перетворились у 50135 у 2022 році
І т.д.
>А хтось продав по 44 і зарбив понад 60% за 9 міс.
Нісенітниці, вони купили це по 40, тому і доходи скромніші) А от у оленів, хто купив по 44…)
>А що Ви напишите, якщо західні донори уріжуть фінансування і $стане за тиждень 70?
Що це пусті казки-лякалки, ніхто не дасть курсу так зрости і це лише мрії кабанчиків)
Ну то й ж про це й писав, Ви рахуєте як Вам зручно і вважаєте що це єдина правильна аналітика, все інше «помилки».
Нісенітниці, вони купили це по 40
Та Ви що? А я от продав по 43 ті що купив по 8 і це не жарт, бо то була заначка ще з тих часів старими купюрами.
ніхто не дасть курсу так зрости
Та Ви що, 32 роки давали, а тут при напівзруйнованій економіці, відсутністю ескспорту отак візьмуть і не дадуть. Скажуть $ не рости і все так і буде. :)
Хто купив $ по 8 10 років тому, примножив в 5 раз, а Ви з своєю гривнею максимум в 2, все інше то Ваші казки.
А валюта виростає лише на війні , і тут є нюанс — на війні відбувається шалена девальвація долара.
1000 доларів в 2013 році - були величезні гроші. А зараз ? ну таке. ніачом.
тому сидіти в доларі - програшно вдвійні.
так , ми всі в ньому сидимо , я сьогодні здавав бакси щоб морозива купити… але це погана і дурна стратегія.
Так цим вони ж лише втрачають і роблять себе біднішими, скільки ж можна писати цю нісенітницю, начебто вони щось там зберігають? Розбирали це давно https://minfin.com.ua/blogs/alex2006/193472/
Не всі) Я намагаюсь мати 75−85% гривні, за рахунок чого і непогано збільшую свою купівельну спроможність відносно тих, хто купує долар
І хто Вам ці 10 років платив 15% чистими?
$ теж можна класти на депозит, або купувати ОВДП.
І до чого тут девальвація $? Так $ девальвує, це безумовно, але ми говоримо про девальвацію гривні відносно $.
це погана і дурна стратегія
А ніхто не каже що це гарна стратегія, просто це найменш ризикова форма збереження заощаджень.
Чим більше буде людей копить в грн, тим більше її державі потрібно друкувати нової, тим швидше вона обезцінюватиметься. Грн це не $, її рф чи ОАЕ не впариш, тому вся девальвація буде на плечах українців.
Можна продовжити:
Если у вас нету дома,
Пожары ему не страшны,
И жена не уйдёт к другому,
Если у вас, если у вас,
Если у вас нет жены,
Нету жены.
:)
Я олігарх по не купую $, а yarg ні по купує.
когда рашисты будут обстреливать
энергетической инфраструктуру — вероятность нулевая…
Називати борги ЗВРом — це самообман, який боляче вдарить по гривнєпатріотичним хом*якам.
Так, тримайте і продовжуйте накопичувати мінуси, як усі, хто купував валюту під час війни: https://minfin.com.ua/blogs/alex2006/201333/
А «хмирі» вже своє заробили на оленях, кому впарили долар по 40−45.
Не буде, то лише мрії кабанчиків. До війни вони так роками мріяли про 30+ і очікувано лише були в прольоті.
>Сейчас 15% годовых — поищи другого лоха на свои ОВГЗ
Дія — Сімферополь 19.25% прямо зараз. Вас так злить той факт, що гривневі інструменти в гарному плюсі на відміну від тих, хто влетів з купівлею долару?)
за их ведение, а также вознаграждение за покупку/продажу
ОВГЗ зависит от вашего выбора банка (брокера).
«Если брать самые надежные, Приват, Альфа»
Ну и какие комиссии вы увидели в Альфе,
Что вместо 19% у вас получилось 16%.
Ну порахуйте. Прямо зараз Сімферополь 19.25%, коштує 1030.78грн за акцію, виплата в кінці 1292.5, погашення через 17 місяців. Тобто, прибуток без купонного доходу складає 1292.5−1030.78=261.72 або 261.72/1030.78=25.39% за 17 місяців або 17.92% річних без виплат купонного доходу. Додаєте купонний дохід — от вам і буде 19.25%.
Обычно если до 100к, то выгоднее депозит, ибо указанные выше платежи нивелируют отсутствие НДФЛ
Не покупайте ОВГЗ в привате просто, а у нормальных брокеров (ICU) комиссий на военные облигации нет.
комиссии тоже есть+ещё комиссии за переводы денег.
Там такой мизер, доли процента, ни никак не 18%
>относительно большой
Относительно 18%? Мы ведь ОВГЗ с депозитами сравниваем или с чем-то другим?
Военные не всегда в продаже, плюс кто в этом вертится уже давно имеет не военные, и ему докупать военные или нет без разницы, т.к. за услуги депозитария уже снимается плата и она не меняется, хотя в Привате-берется ещё раз если ОВГЗ разные.
«Военные ОВГЗ сейчас выгоднее чем депозиты.»
Особенно в части обязательной подачи
декларации в налоговую…
Это зависит от банка, я в двух оформлял, никто за налоговую и слова не говорил.
Это зависит от налогового кодекса.
Кстати, ни один экономист мне никогда не говорил,
что из полученных процентов по депозиту будет
удержан подоходный налог, но это не значит что банк
этот налог забывает удерживать, если мне о нём
ничего не сказали…
декларации в налоговую…
За ОВГЗ не надо подавать декларацию.
Та даже если бы и надо — через сайт это делается в пару кликов.
Я ж говорю — не надо оформлять ОВГЗ в банках (особенно в привате), там какие-то безумные комиссии.
Не пишите чушь, я Вам уже не раз писал, сходите в налоговую возьмите справку о доходах, там детально расписано из какого банка, когда и сколько Вы получили % и сколько с Вас снято налогов, также в той справке есть «выплаты по ОВГЗ» (именно % в грн), но в колонке «начислено НДФЛ"-0.
Мне тоже экономист не говорил, и никуда я не ходил, но всё это в налоговой есть, даже при том что ЗУ о банковской тайне никто не отменял.
П. С. Справку дают бесплатно.
Оскільки, процентні доходи, що нараховані на облігації внутрішньої державної позики та інвестиційний прибуток від операцій з ОВДП не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, то такі доходи фізична особа не зобов’язана включати до податкової Декларації про майновий стан і доходи, що подається згідно ст. 179 Податкового кодексу України.
чем 0% годовых
либо минусов…
«гривна постоянно девальвирует»
В августе 2022, кроме покупки валюты на конверт.депо,
вместо покупки бакса по 42+ и гречки по 100 грн/кг
вложился в годовые ОВГЗ.
В этом году получил все выплаты по ОВГЗ + процентный
доход, купил немного гречки по 40 грн/кг и оставшуюся
гривну вложил в конверт.депо по 36,99.
Об’ясните мне популярно, сколько за последний год
«заработали» физлица, купившие в августе 2022
баксы по курсу 42+, по сравнению с моими действиями,
или на них ни курсовые убытки ни инфляция не действует?
Вот тут где профит, когда доход от бумаги, в которую заходили в 2021, составлял не более 9% чистыми?
В августе 2021 не было полномасштабного вторжения и поэтому можно было потратить заработанную гривну на отдых во время ежегодного отпуска и другие цели, которые сейчас ограничено доступны в связи с военным положением в стране.
Вы так красиво съехали на ОВГЗ именно в 2021 году и ни слова о конвертационных депозитах с середины 2022 года.
Как вариант, предлагаю не останавливаться на 2021,
а обсудить и 2017 год, когда я покупал квартиру
по безналу и за гривну или 2013 год с аналогичной
покупкой квартиры.
Ведь обсуждать сегодняшний день вам почему-то не комфортно.
Гривна — это рулетка, зашел под 10−15% годовых, успел выйти в валюту — ты в плюсе, я не спорю.
Но учитывая историю девальвации 2008 / 2013 / 2022 годов, сейчас гривна просела в 4 раза
Поэтому в долгосроке — ОВГЗ — это самоубийство. Если история ничему не учит, вопросов нет, выходите из накопленны USD, и покупайте ОВГЗ на 1.5, 2 года, или если у вас есть инсайд шо будет с курсом
Если инсайда нет и вы не азартный человек, надежнее USD ничего нет
У меня больше нет очевидных аргументов
И после этих депо назад сдавать валюту боже упаси, все в кеш и подматрац, а лучше под дерево, шоб лучше росло
В августе 2022 уже были конверт-депозиты. Зачем рассматривать паникеров покупавших валюту в обменке в качестве контраргумента — не понятно.
«Зачем рассматривать паникеров покупавших валюту в обменке в качестве контраргумента — не понятно.»
Затем, что таких паникёров и их «загонщиков»
на валютном форуме Минфина
подавляющее большинство…
Кстати, некоторые до сих пор рассказывают сказки
о возможном аннулировании валютных счетов физлиц,
в том числе и депозитных…
Наличная валюта в обменниках появляется
из касс банков напрямую либо через физлиц,
у которых закончились валютные депозиты.
Рост курса летом 2022 как раз и был вызван
именно дефицитом наличной валюты,
который затем притушил НБУ, начав продажу
комбанкам наличной валюты из ЗВР и разрешив
конверт.депо по курсам, близким к межбанку.
Не подскажите на кокой именно улице ?
Бо на моей сегодня по 38,30 продают, а в банке под депо по 37,2.
Спорю своими валютными сбережениями что это только начало.
не зависимо от «хотелок» экспертов всех мастей.
Желающие могут заскринить этот текст и затем проверить
31 декабря 2023 года на Валютном форуме Минфина.
Досить ретранслювати брехунів з марафону.
Вывод: целуем их всех французским поцелуем в анальное отверстие, им должно быть понравится, ибо они там все элита светского разврата и похоти !