У світі стрімко зростає інтерес до криптовалют. Гроші поступово перетікають у нерегульований в більшості країн крипторинок, над яким центральні банки не мають жодної влади. Аби не втратити можливість контролювати фінансову систему, реагувати на кризи, впливати на зростання цін, центробанки адаптуються — випускають свої власні цифрові валюти. Разом із аналітиками LBLV проаналізуємо, що це за валюти, які в них переваги перед звичайними фіатними грошима та криптою, і чи потрібно це Україні?
Чому центральні банки світу запроваджують цифрові валюти та навіщо це Україні
За оцінками аналітичної компанії Chainalysis, у світі зараз 191 млн осіб володіють криптовалютою. За прогнозами, їхня кількість зростатиме, і вже за 2 роки таких людей буде близько 300 млн, що перевищить 4% від загального населення Землі. Україна — одна з країн, які очолюють цей тренд. Наша держава потрапляє до першої десятки країн за показником відсотка власників крипти, а статистичний портал Statista у минулорічному аналізі поставив її на перше місце. За його даними, криптовалюта є у 12% українців.
Усі без виключення держави, що перебувають на гребені цієї криптохвилі, стикаються з іншою, темною її стороною: від потенційного використання у фінансуванні тероризму до складнощів із контролем обігу грошей. Аби тримати руку на пульсі та впливати також і на світ віртуальних фінансів, регулятори готові пропонувати людям власну альтернативу — цифрові валюти центральних банків (Central Bank Digital Currency або CBDC).
Що таке CBDC
CBDC — повний електронний аналог національної фіатної валюти. Ці гроші існують у вигляді коду на електронних гаманцях, ними можна розраховуватись за товари та послуги. На перший погляд, дуже нагадує звичайні безготівкові розрахунки. Але тільки на перший. Насправді, CBDC — прогресивніший різновид грошей, який значно спрощує процес розрахунків.
Що являє собою сучасна модель безготівкових розрахунків? Коли хтось щось купує або просто переказує гроші, вони списуються з одного рахунку і зараховуються на інший. Цей прихований від споживача процес контролюють процесингові центри та банки. Перші пов'язують між собою всю інформацію про рух коштів, щоб вони списались з рахунка, А і зарахувались на рахунок Б. Хоча, мова тут не про кошти, а, радше, лише про цифри. Властивості грошей цим цифрам надають банки, які беруть на себе зобов‘язання в будь-який момент перетворити їх на готівку в касі або банкоматі.
Якщо рахунок платника та отримувача в одному банку, переказ відбувається швидко. Якщо в різних — він може затриматись через використання міжбанківського ринку (міжбанку). Міжнародні платежі відбуваються ще довше. До того ж, через банківські комісії така система є доволі дорогою та лише відносно надійною, оскільки банк, який має забезпечити виплату коштів, може збанкрутувати, і тоді гроші застрягнуть в ньому на невизначений термін.
CBDC має іншу природу. Це не просто електронний запис на рахунку, а повноцінний аналог звичайної валюти, який існує у вигляді коду. CBDC — це вже самі по собі гроші, і вони ніяк не залежать від здатності банків чи інших фінансових посередників їх обслуговувати.
CBDC-платежі відбуваються так само, як і у випадку з криптовалютами. Наприклад, із Bitcoin. І відправник, і отримувач повинен мати власний електронний гаманець. Під час розрахунків цифрові гроші просто пересилатимуться з одного гаманця на інший, без посередництва банківських рахунків, міжбанківських переказів та відповідних комісій. І відбувається це миттєво.
Але, на відміну від крипти, CBDC, як і національна валюта, є стабільнішою у ціні, тому шалені заробітки на коливаннях тут малоймовірні. Це просто технологічніший та ефективніший аналог традиційних грошей.
Система функціонування CBDC може бути як гуртовою, коли розрахунки будуть доступні лише професійним учасникам фінансового ринку, так і роздрібною, коли вони будуть відкриті, в тому числі, й для фізичних осіб.
Переваги цифрових валют
Їх насправді вистачає. І Україні вони можуть стати в нагоді. Особливо зараз, під час широкомасштабної війни. Про що саме йдеться?
Швидкісні та дешеві міжнародні платежі. Україна залежна від приватних зовнішніх переказів. За даними Національного банку, на них припадає понад 7% (а, за даними Міжнародної організації з міграції, — навіть 11%) українського ВВП, що дуже суттєво.
Як зазначили аналітики lblv.com, головні проблеми таких платежів — їх висока вартість, низька швидкість та недостатня прозорість. Наприклад, транскордонний переказ на $100 сьогодні може коштувати $4-$7, і грошей можна чекати декілька днів. Так відбувається через довгі ланцюги трансакцій, застарілі технологічні платформи, які в них задіяні, короткі операційні дні та багаторазові перевірки відповідності.
Запровадження CBDC може зробити міжнародні платежі миттєвими, що мінімізує залежність від посередників та служб переказу, таких як Western Union та інших, і, відповідно, зменшить комісійні витрати.
Боротьба з корупцією. Корупція — одна з головних проблем сучасної України. За словами держсекретаря США Ентоні Блінкена, через неї наша країна втрачає до 30% власного ВВП. Впровадження CBDC і зобов‘язання чиновників вести свою фінансову активність через відповідні гаманці дозволило б легко моніторити їх витрати, перевіряти на предмет незрозумілих витрат та незаконного збагачення.
Фінансовий моніторинг. Завдяки цифровим валютам прозорими для держави можуть стати будь-які платежі: між приватними особами, бізнесом, чиновниками, держструктурами. Створення алгоритмів, здатних виявляти аномальні фінансові активності на різних рівнях, спростить роботу для перевантажених систем внутрішньої безпеки та фінансового моніторингу. Це також значно спростить пошук фінансових операцій, ініційованих країною-агресором. Сьогодні, коли наші спецслужби чи не щодня виявляють колаборантів та навідників, які сидять на зарплаті у росіян, це вкрай важливо.
Контроль оподаткування. CBDC здатна зробити оподаткування простішим, безпечнішим і надійнішим. Автоматичний аудит, інтеграція з державними та приватними реєстрами дозволить вести його в режимі реального часу. Компанії зможуть заощаджувати, бо не буде потреби наймати для бухгалтерського обліку окремих людей, а держава отримуватиме податки автоматично та в режимі реального часу.
Досвід запровадження CBDC
Згідно аналізу PwC, в тому чи іншому вигляді тестуванням власних цифрових валют вже займаються близько 60 країн.
Першими, хто випустив власну криптовалюту центробанку, стали Багамські острови. Їх цифровий «Пісочний долар» (Sand Dollar) є повноцінним платіжним засобом із кінця 2020 року. Запровадження CBDC для країни, яка розташувалася на численних островах, де відкривати банківські відділення дорого і не завжди доречно, — виправдане і логічне рішення.
Але найактивнішим в цьому плані є Китай. У 2021−2022 роках у декількох його провінціях можна було розрахуватись цифровим юанем. На старті цей процес в Індії. До кінця поточного року створити прототип електронного євро планує Європейський центральний банк. Якщо система запрацює так, як розраховують в ЄС, то повноцінно ця валюта зможе запрацювати до 2025 року.
А що Україна?
Україна в цьому плані також не пасе задніх. Національна цифрова валюта називається «е-гривня». Як зазначають фахівці LBLV, над її запровадженням НБУ працює з 2016 року, а у 2018 навіть були проведені її випробування. В межах пілотного проєкту випустили 5443 е-гривні. З ними проведено 208 операцій переказу між е-гаманцями, 82 — поповнення, 42 — обміну е-гривень на безготівкові гроші, 40 — переказів воїнам ООС та 19 — поповнення мобільного рахунку.
Розрахунки відбувалися між декількома компаніями, які брали участь в експерименті, але без участі комерційних банків. Гаманці адміністрував Нацбанк. Хоча у разі повноцінного запуску цифрової валюти НБУ не виключає, що ця функція буде делегована.
У своєму висновку регулятор визнав, що цифрова гривня може розглядатися, як альтернатива наявним засобам та інструмент роздрібних платежів. Водночас, він називає її потенційно «руйнівною технологією», здатною суттєво вплинути на екосистему платіжного ринку України та перерозподілити ролі учасників. Тому поки що НБУ наполягає на детальному вивченні можливостей застосування цифрових грошей.
Відповідні побоювання є і в розвинених країнах. В деяких із них регулятори вважають, що широке застосування CBDC може призвести до поглиблення економічних криз, оскільки в такі періоди люди виводитимуть більше грошей з банківської системи в цифрові валюти, що призведе до неплатоспроможності фінансових установ. Тому зараз їх поки що тестують і запроваджують лише як альтернативу традиційним грошам. Вибір, якій з систем довіряти — традиційній банківській, яка працює століттями, чи інноваційним цифровим грошам, — поки що залишається у всіх користувачів.