Чим регулювання ринку мікрокредитів в Україні відрізняється від Польщі, Шрі-Ланки та В'єтнаму

За словами Владислава Білана, можна виділити чотири рівні регулювання ринків мікрокредитів, і якщо розглядати Україну, Польщу, Шрі-Ланку та В'єтнам, то кожна з країн перебуває на своєму.

«Регулювання на Шрі-Ланці перебуває на початковому рівні, у В'єтнамі — більш розвинутий рівень, далі йде Україна, найвищий четвертий рівень займає Польща, у якій все максимально зарегульовано, а процентна ставка складає 10% на рік», — зауважив експерт.

Шрі-Ланка: ні законів, ні регуляції

За словами CEO MyCredit, на Шрі-Ланці зовсім відсутній орган регулювання, немає нормативної бази. Будь-яка компанія, яка виходить на ринок Шрі-Ланки, може кредитувати, для цього їй потрібно лише зареєструватися та мати кошти для видачі на ринку.

Ліцензія на діяльність необхідна лише в тому разі, якщо компанія має депозити, які розміщують фізичні особи, і кредитує з них.

Утім, на Шрі-Ланці немає жодної належної інфраструктури: ні P2P-ринку, де можна переказувати з картки на картку, ні поширеного онлайн-банкінгу, ні бюро кредитних історій, асоціацій тощо.

В країні є обмеження ставки — 30% на рік, але це ставка за користування кредитом. Окрім цього, компанії враховують комісію — сервісну чи комісію за видачу кредиту, яка становить приблизно 2% на день.

Читайте також: Як зміняться «гроші до зарплати», коли запровадять стелю денної ставки

В'єтнам: в обхід правил

У В'єтнамі є органи регулювання діяльності фінансових компаній, але немає законів. Водночас тут борються з лихварством. За словами Владислава Білана, за ставку 100% річних можуть навіть посадити у в’язницю.

Дозволена ставка в країні — 20% річних. Але фінансові компанії тісно працюють з маркетинговими компаніями. Останні допомагають клієнтам зареєструватися в системі, оформити й отримати кредит. За це беруть комісію, яка становить 2% на день.

Україна: за крок до жорсткого регулювання

В Україні ринок знаходиться цілком в легальному полі. Є регулятор і є закони, які регулюють ринок і стосунки з клієнтом. Окрім того, ринок прозорий, розвинута фінансова інфраструктура, є бюро кредитних історій тощо.

Зараз Україна за крок до жорсткого регулювання. Але, за словами CEO MyCredit, регуляція складається з двох рівнів:

• перший — захист прав позичальників, яке полягає у зменшенні боргового навантаження та обмеження відсоткової ставки;
• другий — захист прав кредиторів, при якому буде забезпечено можливість отримувати більше даних про історію клієнта, ширші можливості для колекшена (електронні суди, виконавчі написи).

«Зараз НБУ робить усе для захисту прав позичальників, але нічого для захисту прав кредиторів», — зауважив Владислав Білан.

Читайте також: Рейтинг МФО: як змінилися умови видачі кредитів з пільговим періодом «під 0 відсотків»

Польща: жорстка регуляція

Нещодавно у Польщі ухвалили закон, який обмежує процентну ставку на рівні 10% на рік із врахуванням усіх комісій і додаткових платежів.

Але водночас Польща — це дуже розвинутий ринок, відкрита банківська система, відкрите законодавство, завдяки якому можна отримати ліцензію на кредитування за один день.

Крім того, у Польщі банки на запит фінансової компанії мають передавати інформацію по всіх розрахунках клієнтів у різних установах.

Ще один маркер збалансованої регуляції — вартість портфелю прострочених кредитів. У Польщі, за словами Білана, його можна продавати за ставкою близько 30% від тіла кредиту. Для порівняння, в Україні ціна простроченої заборгованості коливається від 2 до 8%, хоча до війни становила 20%.