Чому концепція податкової реформи «10-10-10» не має майбутнього

11 липня у приміщенні «Укрінформу» було презентовано опитування бізнесу, проведене агенцією «Info Sapiens» на замовлення «Інституту економічного лідерства», щодо необхідності антикорупційної податкової реформи.

Мета презентації полягала у поверненні в інформаційний простір дискусії щодо концепції податкової реформи «10−10−10». Інтерпретація учасниками результатів дослідження викликає відразу декілька важливих питань.

По-перше, відповіді респондентів щодо основних аспектів податкової реформи демонструють, що питання саме зниження податків турбує підприємців менше, аніж необхідність спрощення адміністрування бізнесу та питання детінізації. Для роботи бізнесу важливі, насамперед, зрозумілі правила гри, відсутність корупційних практик та зручність податкової системи. Розміри податків мають значення лише коли дотримані ці попередні умови.

Джерело: Дослідження Info Sapiens

По-друге, висновки про підтримку бізнесом ідеї реформи «10−10−10» не виглядають переконливими, зважаючи на те, що лише 16% респондентів відповіло, що обізнані про цю концепцію податкової реформи, а 40% — відповіли, що вони щось чули, але не певні. Натомість, майже половина респондентів почула про неї вперше.

Джерело: Дослідження Info Sapiens

Відповідно, цифри про підтримку концепції «10−10−10» можна назвати маніпуляцією думки підприємців, зважаючи на високий рівень необізнаності респондентів із сутністю реформи. Цікаво було б отримати коментар соціологічної компанії, яким чином 56% обізнаних про податкову реформу «10−10−10» у попередньому слайді (N= близько 280 респондентів) перетворилися у наступному слайді на 62% (N=310) респондентів.

Джерело: Дослідження Info Sapiens

По-третє, виникає питання, чому ця презентація була проведена саме зараз?

Чому податкова тема залишається на піку

Річ у тім, що ми маємо сформулювати стратегію реформування податкової та митної систем, — це зобов'язання перед нашими партнерами.

6 червня 2023 року Президент України Володимир Зеленський пообіцяв радикальну податкову реформу, яка буде реалізована після війни. При цьому він зазначив, що податкову реформу поки що не вносять на розгляд, тому що йде війна й існують домовленості з Міжнародним валютним фондом.

Обговорюючи реалістичність реалізації концепції «10−10−10», ми маємо виходити саме з програми співпраці з Міжнародним валютним фондом, а також тими зобов’язаннями, які Україна бере на себе, як кандидат в члени ЄС.

У п. 15 Меморандуму МВФ-Україна чітко зазначено, що «ми будемо утримуватися від будь-якої податкової політики та адміністративних заходів, які можуть негативно вплинути на базу податкових надходжень у 2023 році та надалі, одночасно вживаючи заходів, що сприяють післявоєнній відбудові та вступу до ЄС».

В рамках меморандуму з МФВ Кабінет Міністрів до кінця цього року має розробити Національну стратегію доходів (НСД), розраховану на 2024−2030 рр., що включатиме «податкові реформи, які врівноважать потребу у забезпеченні достатньої бази доходів із життєво важливим завданням створення умов для післявоєнної відбудови та відновлення, включаючи такі необхідні інвестиції та розвиток промисловості» (п. 24 Меморандуму).

Необхідність НСД пов'язана з високою поточною залежністю України від зовнішньої допомоги (майже 50%) та необхідністю знизити її в майбутньому.

Тобто саме зараз відбувається формування нашої податкової політики на період до 2030 року.

Також 29 червня Рада виконавчих директорів МВФ затвердила перший перегляд програми розширеного фінансування для України, розрахованої на 4 роки (2023−2027 рр). У цьому перегляді з’явився новий структурний маяк, який передбачає зобов’язання нашої держави до жовтня 2023 р. «підготувати стратегію реформування Державної податкової та Державної митної служб (як частину Національної стратегії доходів)».

Чому «10−10−10» не може злетіти

Пропонована концепція податкової реформи «10−10−10» не відповідає нашим зобов’язанням перед МВФ та статусу кандидата в члени ЄС, бо в умовах різкого спаду надходжень (зниження ПДВ удвічі, ПДФО з 18 до 10%, відмова від ЄСВ та 10% податок на прибуток) не пропонує жодних якісних розрахунків компенсаторів цього зниження.

Посилання учасників презентації на досвід Болгарії, яка у 2007−2008 рр. впровадила єдиний податок 10% на прибуток підприємств та доходи фізичних осіб, не витримує критики. Болгарія саме у 2007 р. вступила до Європейського Союзу (з 2004 р. Болгарія є членом НАТО), і головним компенсатором, в даному випадку, стали прямі іноземні інвестиції (9 млрд євро, або 11% ВВП). Тому відповідне розширення податкової бази відбувалося внаслідок зростання економічної активності, як наслідку вступу до ЄС. Тепер порівняйте ці умови з нашою державою, яка залишається у стані активної фази війни з рф та, на жаль, не має чітко визначених термінів приєднання до НАТО та ЄС.

З усім тим, виходячи з перспективи членства нашої держави в ЄС, ми маємо зважати на Євродирективи, які встановлюють загальні принципи та рамки застосування непрямих податків — зокрема, ПДВ, який координується Єврокомісією. В країнах ЄС закріплена мінімальна ставка ПДВ 15%, а середній показник за економічним блоком складає 21%.

Ставки ПДВ у країнах ЄС станом на 2022 р.

Джерело: Tax Foundation

Якими мають бути наступні кроки

Продовження лобіювання податкової концепції «10−10−10» політиками та чиновниками наводить на думку, що в неї є конкретні бенефіціари. Насамперед, це може бути великий бізнес (фінансово-промислові групи), які зацікавлені у зниженні податку на прибуток та ПДВ до 10%.

«Компенсатором» надходжень в даному випадку виступить малий та середній бізнес, який наразі має можливість працювати на спрощеній системі та платити фіксовану ставку з обороту.

Дискусія щодо податкової реформи має тривати, і наразі є унікальна можливість встановити справедливий рівень податків, який сприятиме, насамперед, збільшенню рівня доходів населення, а не послаблювати податкове навантаження на великий бізнес чи окремі галузі, які лобіюють зниження податку на прибуток.

Так само ми маємо обговорювати ініціативи в податковій політиці, які сприятимуть залученню прямих зовнішніх інвестицій. Для цього потрібно вивчати досвід країн Центральної та Східної Європи, які на шляху та після вступу до ЄС спромоглися залучити значний обсяг приватних інвестицій.

Справжня дискусія щодо податкової реформи має відбуватися із залученням експертних кіл, та з відповідальним розумінням наших зобов’язань перед МВФ та перспективним членством в ЄС.