НБУ розпочав боротьбу із зарплатами «у конвертах»: як зміняться «сірі» виплати

Що сталося

На українському фінансовому ринку оцінили рішення Нацбанку, як оголошення війни із зарплатами у конвертах. У неофіційних розмовах фінансисти припустили: мабуть, чиновників окрилив позитивний досвід боротьби за легалізацію грального бізнесу, результатом якої стало активне придбання профільними компаніями гральних ліцензій та багаторазове зростання відрахувань до бюджету. Тож тепер у НБУ вирішили оголосити війну «сірим» виплатам зарплат.

Незважаючи на численні хрестові походи влади проти зарплат у конвертах, побороти це явище в Україні не вдалося. Наприклад, згідно з дослідженням, проведеним Центром Разумкова у 2020 році, 36% працюючих українців отримували всю зарплату або її частину неофіційно. CASE Україна оцінювала недонадходження до держбюджету та Пенсійного фонду через неофіційні виплати зарплат на рівні близько 100 млрд грн на рік.

Війна значно скоротила ринок праці, але й одночасно зменшила можливості/бажання роботодавців оплачувати працю персоналу офіційно. Тому і зараз все ще йдеться про досить солідні суми недонадходжень.

Щоправда, наразі процес виплати «сірих» зарплат став сучаснішим: гроші все частіше закидають на рахунок через платіжні термінали (ПТКС — програмно-технічний комплекс самообслуговування). Зазвичай, на великих підприємствах цим займаються бухгалтери, а в невеликих компаніях — керівники підрозділів.

Наприкінці минулого тижня Національний банк вирішив двома постановами (№ 89 та № 90) посилити контроль за платежами через ПТКС і зажадав від фінустанов (банків та фінансових компаній) із 1 серпня 2023 року так переобладнати їхню роботу, щоб вони через номери телефонів ідентифікували відправників грошей на будь-яку суму та збирали базу даних номерів. Раніше це потрібно було лише для платежів від 5 тис. грн.

Після 1 серпня людині потрібно буде вбити номер телефону, отримати одноразовий код і ввести його в термінал. Без цього поповнити банківський рахунок не вдасться. Саме на поповнення рахунків нова процедура і розрахована, вона не поширюється на решту термінальних платежів, на кшталт комуналки, стаціонарного телефонного зв'язку чи купівлі проїзних.

Читайте також: Банки починають збирати інформацію про клієнтів для обміну: що потрібно знати

Як це вплине на розрахунки компаній зі своїми співробітниками

Нові правила розраховані на те, що українці почнуть світити номери своїх телефонів, не лише коли кидають другу на допомогу декілька тисяч гривень, а й коли їм доручать розподілити зарплатний фонд компанії на декілька десятків людей. Це регулярні проводки від 400 тис. грн і більше. З цієї суми в нашій країні включається жорсткий фінансовий моніторинг, інформація передається до Держфінмоніторингу. Далі на людину можуть виходити правоохоронні й податкові органи та ставити їй питання щодо природи операцій та походження коштів.

Банківський фінмоніторинг теж жорсткий, але, зазвичай, починається з менших сум (150−200 тис. грн) і може закінчитися примусовим закриттям рахунку в односторонньому порядку. Але деякі банки все ще лояльно ставляться до клієнтів і дають обдурити себе. Клієнти розповідають їм неймовірні історії про те, що давали друзям позики (від яких тепер регулярно одержують кошти), і навіть надсилають копії боргових розписок від руки, які прирівняні в українському законодавстві до кредитного договору.

Наразі хочуть виявити відправників великих сум через термінали за допомогою мобільних телефонів. Зробити це можна, якщо їхні номери збігатимуться з фінансовими номерами людей або відправники будуть контрактними клієнтами Київстару, Vodafone чи Lifecell, і встановити їхню особу буде просто. Насправді це не так. Хоча б тому, що близько 2/3 наших мобільних абонентів користуються prepaid-симками, купленими без ідентифікації. Оператори не підписували з ними контракти та не знають їхніх імен.

Як фінансисти допомагають виплачувати зарплати «у конверті»

Цікаво, що чиновники перед збором геть усіх номерів мобільних телефонів через ПТКС спочатку не перевірили оптових відправників готівки, встановити яких набагато простіше. Адже з ними давно та тісно знайомі фінансисти. Саме під таких оптовиків вони на своїх сайтах створили послугу «реєстрові поповнення».

Послугу запускали по-різному: хтось для оплати кількох комунальних/телефонних рахунків махом, а хтось для перерахувань десяткам людей чи організацій, залежно від фінустанови. Відправнику грошей достатньо вбити реквізити їх рахунків у звичну табличку Excel, залити на сайт фінустанови та отримати одноразовий код. Далі все просто: вбив код у термінал, там з'являється таблиця одержувачів грошей і можна розподіляти готівку на потрібні рахунки.

Комусь такий варіант виплат може здатися клопітким. Але, виявляється, фінкомпанії почали активно встановлювати термінали, які приймають гроші пачками і дуже швидко їх перераховують. Саме під таких клієнтів. Розповідають, що оптовики мають адреси потрібних апаратів, цих людей знають поіменно і їхні проводки ніхто не світить фінансовому моніторингу. Співпраця взаємовигідна та ведеться не перший рік.

Послугу «реєстрових поповнень» запроваджують і банки. Наприклад, державний Приватбанк пропонує оптовим платникам за допомогою реєстрових платежів оформляти одночасно до 100 поповнень рахунків.

Але дорікати фінансистам немає чим: схема є законною і номери мобільних телефонів при таких оптових платежах вони запитують. Головне питання — що це були за номери та наскільки вони допомагали насправді ідентифікувати відправників грошей.

Усі розуміють, що оптові платники, які не хотіли світитись, ніколи не вводили свої особисті фінансові номери, прив'язані до рахунків. Для таких проводок у супермаркеті чи кіоску можна за 50 грн купити стартовий пакет Lifecell або Vodafone, а після відправки грошей викинути цю сімку та забути номер телефону. Він не дозволить нікого ідентифікувати, а марна база неробочих номерів телефонів, зібраних фінансистами, не допоможе реальному фінансовому моніторингу.

Великі відправники готівки працювали за цією схемою задовго до двох вищезгаданих постанов Нацбанку щодо ПТКС (№ 89 та № 90). Можна не сумніватися, що після 1 серпня досвід фінансистів масово перейматимуть бухгалтера невеликих підприємств або просто замовники, які розраховуються зі своїми виконавцями.

Що далі

Нові правила точно сподобаються мобільним операторам, які тепер продаватимуть більше стартових пакетів.

Прикрити схему можна було б, заборонивши в Україні prepaid-сімки без ідентифікації. Цю ідею вже намагалися втілити в життя за часів президента-втікача Віктора Януковича у 2014 році. Але в Україні вона не прижилася, оскільки була сприйнята, як прояв диктатури. Хоча такі правила діють уже в усіх розвинених країнах, навряд чи влада зважиться на аналогічну реформу в Україні зараз.

Читайте також: З серпня ФОПи залишаться без пільг: чи врятують бюджет порушені обіцянки бізнесу

Поки що регулятор обходиться напівзаходами, які мало допоможуть у тотальній ідентифікації готівкових платежів. Але всі чудово розуміють, що як тільки людям почнуть закручувати гайки щодо платежів у терміналах або у касах, вони почнуть більше покладатися на готівку в конвертах та криптовалюти в електронних гаманцях. Адже, які б плани не мали чиновники щодо скорочення обігу готівки, реалізувати їх буде неможливо без кардинального перегляду системи оподаткування зарплат.

Автор:

Фінансовий журналіст Лисенко Олена