З 1 липня 2023 року фінансові агенти (в першу чергу, українські банки), почнуть збір інформації щодо своїх клієнтів згідно стандарту CRS. А за рік, з 1 липня 2024 року, між Україною і 110 державами, що вже придналися до цього Стандарту, планується розпочати автоматичний обмін даними. На найбільш поширені запитання про цей процес «Мінфіну» розповіла Яна Михайлюк, адвокат, радник юридичної компанії Totum LF.
Банки починають збирати інформацію про клієнтів для обміну: що потрібно знати
З 1 липня 2023 року Україна приєднується до міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки — Common Reporting Standart (CRS). Це зафіксовано у відповідному законі (2970-IX), який парламент ухвалив 20 березня цього року. Приєднання до CRS обговорювалося давно, однак і досі залишає багато запитань. Особливо враховуючи різке збільшення кількості українців, які стали резидентами інших країн через війну.
Спробуємо розібрати в цьому та відповісти на ключові питання.
Що таке CRS
Відповідно до правил CRS фінансові установи (в першу чергу, це банки) держави, яка приєдналась до цього Стандарту зобов’язані здійснювати перевірку (due diligence) фінансових рахунків та виявляти осіб, які є податковими резидентами інших країн- учасниць обміну.
Далі фінансові установи подають зібрану інформацію до податкових органів своєї держави-учасниці. Уповноважений податковий надсилає інформацію про такі рахунки у ті країни, резидентами яких є власники чи контролюючі особи власників таких рахунків.
Таким чином, податкові органи кожної країни-учасниці отримають інформацію про рахунки своїх резидентів у інших країнах і зобов’язані надати таку інформацію про рахунки нерезидентів іншим країнам-учасницям відповідно до їх резидентності.
Отримати інформацію про рахунки своїх резидентів українська податкова могла і раніше, але тільки за окремими індивідуальними запитами. Зараз буде передано одночасно весь масив інформації.
За які періоди буде збиратися і передаватися/отримуватиметься інформація
Фінансові агенти зобов’язані почати збирати інформацію з 1 липня 2023 року. 1 липня 2024 року завершується перший звітний період (рік), за який податкові органи отримають дані про рахунки. Обмін даними почнеться у 2024 році.
Українська податкова також отримає дані від інших країн за цей же період. Хоча, як говорять розробники законопроекту, ймовірніше податкова отримає інформацію за весь 2023 рік, оскільки такий збір іншими країнами почав здійснюватися з моменту їхнього приєднання до CRS, відтак вони можуть передати весь масив інформації.
Яку інформацію отримає українська податкова
Передання інформації здійснюватиметься після встановлення фінансовими агентами підзвітних рахунків шляхом подання звітів про підзвітні рахунки. До таких підзвітних рахунків належать не тільки банківські, але й платіжні, рахунки у цінних паперах, інші види рахунків, договори, які відповідають критеріям, визначеним Угодою FATCA та/або Багатосторонньою угодою CRS.
Українська податкова отримає інформацію про рахунки громадян України, які ідентифіковані резидентами України у відповідному банку чи фінансовій установі іноземної держави. Зараз це понад 110 країн, які приєднались до обміну за правилами CRS.
Що означатиме отримання українською податковою такої інформації
Отримані звіти є предметом камеральної перевірки. Встановлена градація рахунків.
Для фізичних осіб:
- рахунки з високою вартістю — з залишком або вартістю понад $1 млн станом на 30 червня 2023 року,
- рахунки з низькою вартістю — залишком або вартістю до $1 млн станом на 30 червня 2023 року.
Для юридичних осіб:
рахунки — з залишком або вартістю до 250 тис доларів США станом на 30 червня 2023 року.
Першочергово здійснюватимуться перевірки рахунків з високою вартістю. На час дії воєнного стану податкова не здійснюватиме донарахування податків на підставі отриманої інформації.
Також, варто звернути увагу на те, що забороняється надання податковими органами інформації щодо підзвітних рахунків (у тому числі отриманої від компетентних органів іноземних держав) іншим особам, у тому числі правоохоронним чи іншим державним органам, крім випадків надання такої інформації відповідно до вимог КПК України.
Як фінансова установа визначатиме резидентність особи
Зараз багато українців, які змушені були виїхати з України через війну, мимоволі стали податковими резидентами інших країн. Тому виникають питання, як будуть діяти банки в таких ситуаціях.
Варто врахувати, що згідно з правилами СRS особа самостійно зазначає свою податкову резидентність при встановленні відносин з банком, тобто при відкритті рахунків. Коли особа, яка виїхала, наприклад, в ЄС і отримала там тимчасовий захист, відкривала рахунок в установі банку, то заповнювала форму щодо своєї податкової резидентності згідно CRS.
Якщо в ній особа вказала, що вона є резидентом України, при цьому в неї українське громадянство, в Європі вона знаходиться на правах тимчасового захисту, то в банку немає підстав не вважати її резидентом України. Відповідно інформація про її рахунки буде надана до української податкової.
З іншого боку, якщо громадянин України, який має рахунки в банках України, виїхав за кордон і проживає там понад 183 дні на рік, однак при відкритті рахунку в українському банку, він вказав своє місце проживання в Україні, своє українське громадянство і більше того на момент відкриття рахунку постійно проживав в Україні, то його виїзд за кордон не змінить його ідентифікації банком як резидента України.
Можемо припустити, що банки не здійснюватимуть дослідження кожного свого клієнта на предмет його постійного проживання, центру життєвих інтересів та інших критеріїв, які будуть необхідні для визначення податкової резидентності. Однак, банки мають право в разі виникнення сумнівів отримати додаткову інформацію чи навіть розірвати ділові відносини, якщо така інформація не буде надана. Тому питання податкової резидентності і резидентності згідно з CRS може не завжди співпадати.
Отже, українські банки не матимуть підстав для звітування про рахунки громадян України в ті країни, де вони проживають більше 183 дні.
Коментарі - 13
Живу в Польше безвылазно, на одну зарплату (и/или пособие). В Украине финансово мёртв — «моя держава мене вбила» через арест моих счетов в Украине. На украинских счетах меньше 30 грн остаток (пусть ими подавятся банкиры). Не арестуют ли мой польский счёт на основании того, что у меня в Украине счета под арестом?
После. Я не знал/а/и об аресте счетов, пока случайно не обнаружил/а/и уведомление в приложении монобанк. Суд прошёл без меня, выплачивать Приматам я начал до того, как мои счета арестовали. Суд отменил лишь часть судебных издержек и проценты. Выплачивал/а/и по частям, по 666 грн одним платежом. И в июне позапрошлого года мне арестовали все счета (моно, спорт и примат) за исключением социальной карты Ощада. Поэтому работодатель стал перечислять мою зарплату не на моно, а моей подруге, которая и оплачивала мои коммунальные, интернет и продукты с доставкой на дом, а остаток, около 1440 грн мне переводила на социальную карту, откуда я тому горе-банку перечислял по 666 грн в месяц.
Но если суд по кредиту был в вашу пользу, то снять аресты особого труда не составит.
Отмораживается. Потому что выплаты Приматам были добровольными (начаты до получения решения суда), а Примату закон не писан — горе-банк хочет не только тело кредитного лимита, но и отменённые судом проценты. А значит, справку об отсутствии задолженности не даст. Поэтому исполнительное производство не закрыто, а монобанк по исполнительному листу меня ограничивает теперь на двойную сумму исполнительного производства, хоть всё выплачено. Приматы рассчитывают на то, что я буду пользоваться их услугами…
Ты про надуманный приматами долг 4к9 грн (отменённые судом проценты)? Ты часом не их агент? Тем более, что «Приматы» не дадут эту справку без выплаты этих отменённых судом процентов и личного визита к ним — у меня просрочены сроки актуализации данных обо мне. И прописка в Мариуполе считай не действительна — Мариуполь в оккупации, де-юре мы с мамой бомжи. Мы даже статус ВПЛ давно потеряли (у нас статус беженцев) и наши справки ВПЛ уже не действительны. А в опендате мы числимся в Мариуполе с проживанием без регистрации не по месту прописки. Кто так постарался — не знаю. Это мне удалось о себе найти через опендатабот уже в Польше. А в «Протидію Злодію Володимирівну» я зайти не могу — мои украинские счета в банках арестованы, bank-id не работает. А в Украине мне работы нет, сам помнишь, до конца следующего года или полгода с момента окончания войны, смотря что позже будет. Ты сам знаешь: в армии я не служил — комиссовали да не по тому диагнозу. Я IS, а меня освободили от армии не через диагноз Q98.4 (синдром Клайнфельтера не уточнённый) а по поставленному мне мариупольским ПНД (с указания военкомата) диагнозу F64.9 — то есть, по трансгендерному (расстройство гендерной идентичности не уточненное). Мне хотели вообще диагноз на F64.0 сменить и отправить к пластическому хирургу. Сам знаешь зачем — если не поменять гендерный маркер в паспорте и не избавиться от влияния военкомата на мою жизнь — не будет мне работы в Украине…
1. 183 дня
2. Наличие недвижимости. Если единственная недвижимость в Украине, то будь ты хоть три года в Австрии, суд признает тебя резидентом Украины.
3. Центр жизненных интересов, это если недвижимости много или нет совсем. Тут резиденту нужно доказать почему он здесь, а не там. Семья, бизнес, образование, национальность, ЛГБТ и пошло поехало.
1. 183 дня
Больше этого времени в Польше безвылазно.
3. Центр жизненных интересов, это если недвижимости много или нет совсем.
Нет совсем. И никогда не было.
Тут резиденту нужно доказать почему он здесь, а не там.
Мы с мамой беженцы. Этим всё сказано.
Семья, бизнес, образование, национальность, ЛГБТ и пошло поехало.
Семьи нет, бизнеса тоже (работа за «одну зарплату» без подработок), образование — нужно ещё попасть в поток, национальность не определена (помесь русского/украинца с евреем по материнской линии и болгарином по отцовской линии, корни не доказаны, хоть основная родня в раше, а с ними контакта не имею — следовательно по национальности украинец)… ЛГБТ? А где буква «И»? Я IS («немного неопределённого пола» из-за природных данных), значит не попадаю под эту категорию, но теоретически по окончании войны могу рассчитывать на «толерантное пребывание» — в Украине мне работы нет. Из-за моего телосложения меня и в Украине и в Польше принимали за пани переодетую в пана, пока не привыкли…