Шість країн Тихоокеанського регіону мають високий ризик боргової кризи, частково через державні витрати на боротьбу з кризою на тлі пандемії COVID-19. Про це йдеться у звіті Світового банку, опублікованому в четвер, повідомляє Reuters.
Шість країн Тихоокеанського регіону мають високий ризик боргової кризи — Світовий банк
►Читайте сторінку«Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини
У звіті йдеться про необхідність фіскальної консолідації в Кірибаті, Маршаллових Островах, Федеративних Штатах Мікронезії, Самоа, Тонга і Тувалу, оскільки ці країни не мають внутрішніх боргових ринків і доступу до міжнародних ринків капіталу.
Серед інших країн регіону Вануату має середній рівень ризику, в той час, як борг Палау та Науру є стійким, зазначається у звіті.
«Хоча рівень державного боргу як частка ВВП залишається помірним у більшості країн регіону, економічна географія та нестабільна база доходів означають, що ризики боргової кризи залишаються високими», — йдеться у звіті.
Зростання боргів
З 2019 року борги в регіоні різко зросли, оскільки залежні від туризму економіки постраждали від закриття кордонів через пандемію, торгівля постраждала від логістичних проблем.
Минулого місяця Світовий банк заявив, що Фіджі також має вжити термінових заходів для зменшення свого боргового тягаря.
Директор Світового банку у справах Папуа-Нової Гвінеї та Тихоокеанського регіону Стівен Ндегва, заявив, що скорочення боргу, збільшення доходів та підвищення якості державних витрат є критично важливими сферами для країн Тихоокеанського регіону.
Читайте також: Світова економіка найближчі 5 років зростатиме найгіршими темпами з 1990 року — МВФ
У звіті зазначається, що постійний доступ до грантів відповідно до допандемічних тенденцій також має важливе значення для пошуку проєктів капітальних інвестицій для забезпечення сталого розвитку та стійкості до зміни клімату.
У звіті рекомендується, щоб поряд з більш ефективним витрачанням коштів уряди країн Тихоокеанського регіону приділяли першочергову увагу поліпшенню збору податків, щоб забезпечити справедливий внесок громадян і бізнесу в економіку регіону.
Також у документі йдеться про те, що країни Тихоокеанського регіону повинні виділяти більше коштів на заходи соціальної допомоги та захисту.
Коментарі