У Національному банку України очікують, що економіка і надалі пожвавлюватиметься та в поточному році вдасться уникнути падіння реального ВВП. Про це повідомляє Нацбанк.
Пожвавлення економіки та уникнення падіння реального ВВП: очікування НБУ
►Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Втрати економіки
У 2022 році реальний валовий внутрішній продукт скоротився на 29,1%. Про це свідчать розгорнуті показники ВВП за 2022 рік, опубліковані Державною службою статистики України.
«Це найглибше річне падіння економіки за всю історію України. Основною причиною падіння ВВП стала повномасштабна війна, розпочата Росією 24 лютого 2022 року, та пов'язані з нею наслідки. Йдеться, зокрема про окупацію окремих територій, руйнування інфраструктури та виробничих потужностей, блокаду чорноморських портів і розрив логістичних зв’язків, масштабну міграцію. Поєднання цих наслідків призвело до різкого скорочення споживчого попиту, інвестиційної діяльності, експорту та врожаїв», — зазначають в НБУ.
Найбільших втрат економіка зазнала в перші місяці повномасштабної війни. Вже в першому кварталі 2022 року падіння економіки сягнуло 14,9%. Це стало наслідком не лише повномасштабного вторгнення з 24 лютого, а й значного зростання ризиків напередодні, що негативно позначилося на ділових та споживчих настроях.
Читайте: МВФ оновив прогноз щодо ВВП, інфляції та зарплат в Україні на найближчі роки
У другому кварталі 2022 року реальний ВВП скоротився на 36,9% у річному вимірі. Проте успіхи Збройних сил України, а також антикризові заходи НБУ та уряду за підтримки міжнародних партнерів дали змогу поступово стабілізувати макроекономічну ситуацію.
Дефіцит електроенергії призвів до поглиблення падіння ВВП у четвертому кварталі — до 31,4% у річному вимірі.
Прогноз НБУ
На початку 2023 року економіка повернулася до відновлення завдяки значно ліпшій ситуації в енергетиці, подальшому пристосуванню бізнесу та населення до умов війни та міжнародній підтримці.
«Очікується, що економіка і надалі пожвавлюватиметься та в поточному році вдасться уникнути падіння реального ВВП. Поліпшенню очікувань серед іншого сприятимуть заходи НБУ із забезпечення макрофінансової стабільності та зниження інфляції, яке триватиме і надалі. Водночас відновлення економіки залишатиметься стриманим через воєнні дії, що тривають, та високі безпекові ризики», — зазначили у Національному банку.
Нагадаємо
Міжнародний валютний фонд прогнозує, що зростання ВВП України в 2023 році все ж збереже негативну тенденцію та становитиме «мінус» 3%, що, однак, значно відрізняється від «мінус» 30% за підсумками 2022 року.
Коментарі - 7
Зараз по всiх головних галузях економіки йде падiння.
В НБУ, мабуть, не читали вiрш Бориса Грінченка «Дурень думкою багатіє»…))
Приведу пример. Многие банки сейчас испытвают проблемы с кредитованием. Вместо того, чтобы как-то реструктуризировать займы нормально и помочь заёмщикам восстановиться (тем кто просрочился только во время войны и то уже вносит хоть не всё — но значительную часть), подают массово в суды. Особенно это делает государственный ПриватБанк и высокий процент подач в суды у МоноБанка.
Реструктуризация займов заёмщиков могла бы восстановить и нормальные поступления от кредитов. Но зачем это всё банкам? Зачем им заморачиваться кредитами с ставкой даже 25−50% годовых с больше половиной рисков невозвратов во время войны, пытаться стимулировать развиваться бизнес и увеличивать реальный сектор экономики — если государство налево и направо раздаёт огромные прибыли из воздуха?
Банки пошли простым путём — покупают депсертификаты под 25% годовых или даже ОВГЗ государственные под 19% - и генерируют себе огромные прибыли и пишут всё это в отчёты — какая у нас замечательная устойчивая банковская система. Реальное кредитованое больше не нужно банкам, когда есть такой аукцион невиданной щедрости.
Но тут момент: как только остановятся денежные потоки из вне или уменьшатся — включат печатный станок — где будет вся эта «супер система»? Вопрос риторический…
Почему так — сложно сказать — но догадываюсь что одна из причин, что при реструктуризации подписывается другой договор (часто цифровым способом), который возможно сложнее отсудить по некоторым причинам. Либо им просто лень заморачиваться, либо не хотят чтобы в статистике были отображены менее выгодные условия, и думаю что через суд что-то можно получить хотя бы (особенно когда у человека ничего нет ни на счетах, ни имущества — при этом об этом знают — выглядит странно, мне уже суд ничего не сделает, а добровольно я платил как раз таки им, хоть и не всё).
Здесь важно само отношение банков: им всё равно на проблемы заёмщиков, они не ищут индивидуальных решений, а работают по стандартной схеме, наработанной до войны. И проценты как до войны, как будто-то бы ничего не поменялось.
Сидят там умные люди? Возможно, не буду спорить. Но факт остаётся фактом: политика сместилась в сторону ОВГЗ и депсертификатов, а потому им просто не нужны заёмщики. Сейчас этого может не видно, но время покажет плоды.
Но при этом хотят вступить в ЕС, повысить налоги, и отстраивать великое будущее. На фоне поголовной коррупции и неадекватных банков, которым не нужна ни экономика, ни заёмщики, ничего вообще.