Чому знову банкрутують банки і хто насправді за це поплатиться

Американські гірки банківської системи

Впродовж тижня ціни на акції американських та європейських банків лихоманило. Все почалося з оголошення про банкрутство Silicon Valley Bank, який посідав 16 місце у США за розміром активів, що оцінювались у $211 млрд.

На фоні цієї новини акції найбільших банків США — таких, як Citigroup, Wells Fargo та Bank of America Corporation, — впали на 5−7%. Натомість, папери фінустанов меншого калібру просто обвалилися: акції First Republic Bank (посідає 14 місце у США за розміром активів) впали на 66%, Western Alliance Bancorporation (13 місце) — на 76%. Торгівлю акціями цілої низки фінустанов було призупинено.

Однак, уже у вівторок ФРС і Мінфін США заспокоїли інвесторів. Регулятори повідомили, що вкладники Silicon Valley Bank не повинні постраждати, й їхні депозити будуть гарантовані у повному обсязі, а не на звичні $250 тис.

Ця новина так обнадіяла інвесторів, що вони почали відкуповувати просадку банків. Найпостраждаліші установи до показників минулого тижня не повернулись, але спритні покупці заробили сотні відсотків. Наприклад, акції Western Alliance Bancorporation минулого тижня коштували близько $60, на найнижчій точці після обвалу сягнули $7,5, а невдовзі відновились до приблизно $30, що дало змогу примножити інвестиції у 4 рази.

Найімовірніше, акції банків продовжили б і надалі відновлюватись, якби не ще одна новина. Цього разу зі Швейцарії, де на межі банкрутства опинився другий за розміром банк країни Credit Suisse. У момент найглибшого просідання акції банку торгувались майже на 40% дешевше, ніж попереднього тижня. Місцевий регулятор теж спробував заспокоїти ринки. Центральний банк Швейцарії запевнив, що фінустанова дотримується вимог капіталу та ліквідності. А сам Credit Suisse заявив, що попросить у центробанку позику на $54 млрд.

Ці новини додали інвесторам оптимізму, і Credit Suisse частково відіграв просідання, як й інші банки, що повторно пішли донизу разом із ним.

Чому у банків виникли проблеми

Silicon Valley Bank спеціалізувався на роботі з компаніями технологічного сектору, і цілком логічно було б припустити, що його підвели невдалі інвестиції в стартапи. Однак, насправді все відбулось з точністю до навпаки — фінансові проблеми виникли через інвестиції у найконсервативніший інструмент — американські боргові облігації.

У період 2020−2021 років установа суттєво збільшила розміри депозитів, які сягнули $211 млрд. Залучав кошти банк переважно під нульову ставку і значну частину їх спрямував у десятилітні облігації США. Дохідність цих паперів коливалась в межах 0,5−1,5% річних, що дозволяло установі отримувати непогані прибутки.

Однак, цього року дохідність облігацій зросла приблизно до 3,5%−4%. Паралельно з цим, через зниження венчурних інвестицій, клієнти Silicon Valley Bank почали активно забирати свої депозити. Як наслідок, банку довелося розпродувати облігації з портфелю.

Проблема виникла через те, що купувались вони з дохідністю близько 1%, а продавати доводилось за новою ринковою ціною з дохідністю близько 4%. Тобто фінустанова продавала їх дешевше, ніж купувала.

Як наслідок, банк зазнавав збитків, а коли про це дізнались інші власники депозитів, то теж поспішили забрати вклади. Тому втрати фінустанови зростали, як лавина, і, зрештою, банк не зміг із ними впоратись.

Проблеми Credit Suisse тягнулись ще з кризи 2008 року. Порівнюючи з піком перед світовою кризою, акції установи торгуються приблизно в 35 разів дешевше. Для порівняння: Bank of America теж не відновився до піків того періоду, але коштує приблизно вдвічі дешевше, а інший швейцарський гігант — UBS Group − в 3,5 рази дешевше.

Особливо боляче по Credit Suisse вдарило банкрутство його інвестиційних підрозділів Greensill Capial та Archegos. Потім банк провів невдалу спробу реорганізації, а з минулого року до цих проблем додався ще й стрімкий відтік депозитів. Наприкінці минулого року вкладники забрали $120 млрд.

Чому гроші тікають з банків

Важкі часи наразі переживає вся банківська система США, що позначається й на економіці. Минулого року розпочався відтік депозитів із американських банків, який триває і досі. Загальна сума вкладів вже скоротилася на $278 млрд. Хоча останні 50 років депозити стабільно зростали.

Загальна сума депозитів у банках США

За словами засновника інвестиційної компанії 720 Global Майкла Лебовіца, причиною цього стало те, що американці почали активніше шукати альтернативні способи розміщення коштів. Немає сенсу тримати заощадження на депозитах, близьких до нуля, коли надійні американські облігації дозволяють заробляти 4% річних.

Найочевидніший вихід для банків у цій ситуації — підвищувати ставки за депозитами. Однак, як зазначають аналітики Bloomberg, фінустанови не поспішають цього робити. Адже, з одного боку, ще мають запас коштів, а з іншого — не готові знижувати свою прибутковість.

Зменшення обсягу депозитів призводить до того, що банки скорочують обсяги своїх активів. При цьому розпродувати облігації і йти шляхом SVB ні в кого бажання не виникає. Тому, як припускає Лебовіц, насамперед, фінустанови знижуватимуть кредитування та посилюватимуть вимоги до позичальників.

Постраждати від цієї ситуації можуть так звані компанії-зомбі, яких серед 3000 найбільших американських компаній вже 600. Це компанії, прибутки яких не дозволяють обслуговувати вже залучені кредити, а тому вони все більше й більше позичають.

Читайте також: Чому крах Silicon Valley Bank може допомогти ринку акцій, але ненадовго

«Багато з цих компаній або платитимуть значно вищі відсотки за наступні кредити, або не отримають необхідного фінансування. У будь-якому випадку, зростатиме безробіття, а на частину компаній чекатиме банкрутство», — застерігає Лебовіц.

Наскільки суворим буде випробування для компаній, залежить від темпів підвищення ФРС ключової ставки. Чим вищою вона буде, тим дорожче обходитиметься обслуговування кредитів.

Чи може повторитись криза 2008 року

Мільярдер Білл Екман порівняв ситуацію навколо SVB із падінням Bear Stearns — першого банку, який збанкрутував під час фінансової кризи 2008 року. За його словами, в системі можливий ефект доміно з подальшими банкрутствами.

Водночас, на думку більшості експертів, нинішня криза банківського сектору не може призвести до таких катастрофічних наслідків, як тоді. А обвал акцій банківського сектору пояснюють переважно надмірною емоційністю учасників торгів.

«Реакція ринку була дещо перебільшеною. Це викликало серйозний психологічний шок, який „пробудив старих демонів“ ринку. Але ми знаємо, що інвестори спочатку продають, коли щось відбувається, а потім аналізують», — говорить фінансовий аналітик Ісмаель Де Ла Круз.

Основна відмінність нинішньої ситуацієї від подій, що відбувалися напередодні попередньої фінансової кризи, в тому, що зараз банки інвестували у надійні боргові американські папери, а минулого разу їхні портфелі були наповнені сміттєвими іпотечними боргами.

Фінансові показники банків зараз теж виглядають значно краще. У 2008 році вони мали 23 долари депозитних зобов’язань на кожен долар ліквідності. Сьогодні ж, як пояснюють експерти, це співвідношення становить близько 6.

Старший аналітик банку Wells Fargo Майк Мейо переконаний, що проблеми конкретних установ не стосуються всього сектору. «Нинішня ситуація і стан справ 15 років тому відрізняються, як день і ніч. Тоді банки брали на себе надмірні ризики, але люди думали, що все гаразд. Зараз навпаки: усі стурбовані, але банки стійкіші», — наголосив він.

Читайте також: Як банкрутство Silicon Valley Bank вплине на Україну

Ключове значення для США мають 4 банки: JPMorgan Chase, Bank of America, Citibank та Wells Fargo. Активи кожного з них перевищують $1 трлн. Їхня діяльність регулюється суворіше, ніж SVB, а кошти диверсифікованіші. А тому і на повторення історії з Lehman Brothers експерти не очікують.

Автор:

Журналіст Олексій Писарєв

Пише на теми: Інвестиції, фондовий ринок, forex, макроекономіка