У 2022 р українці витратили за кордоном $22 млрд: як біженці піднімають економіку ЄС

Кількість українських мігрантів за кордоном

За даними ООН, станом на 15 листопада за кордоном залишаються 7,6 млн українських громадян, які виїхали з України через війну. Із них в країнах Європи перебуває близько 4,5 млн українців. Ще 3 млн осіб можуть знаходитися у Росії та Білорусі (у тому числі через примусове вивезення).

Найбільше — майже 1,5 млн — статусів тимчасового захисту надала Польща, ще понад 1 млн — Німеччина і приблизно 450 тис. — Чехія.

Понад 100 тис. українців зареєстровано також в Італії, Іспанії, Болгарії, Великобританії та Франції.

Згідно з опитуванням UNHCR 87% мігрантів — жінки з дітьми, 65% жінок — працездатного віку, від 18 до 59 років. Близько 70% опитаних мігрантів мають вищу освіту.

Вплив мігрантів на європейські економіки

У 2022-му витрати українців за кордоном порівняно з попереднім роком зросли втричі — до $2 млрд на місяць. Збільшилось споживання товарів та послуг, витрати на житлову інфраструктуру, систему охорони здоров’я та освіту.

На початку повномасштабної війни в Україні левова частка витрат українців за кордоном здійснювалася за рахунок заощаджень в українських банках. У травні після запровадження НБУ обмеження на зняття готівкової валюти за кордоном загальні обсяги операцій із картками за кордоном знизилися. Середньомісячні обсяги зняття готівки скоротилися з $990 млн у березні-червні до $580 млн у липні-жовтні. Але обсяги операцій у торговельних мережах знизилися не так суттєво: з пікового значення в травні — $770 млн до $560 млн у жовтні.

Географічна структура зняття готівки за кордоном у 2022 році, млн дол

Зокрема, Credit Agricole визначив приплив мігрантів з України головним драйвером прискорення темпів роздрібних продажів у Польщі в березні. Це компенсувало негативний вплив інфляції та погіршення споживчих настроїв на витрати домогосподарств.

Зафіксоване помітне зростання продажів у категоріях «одяг і взуття» (41,9% рік до року проти 2,6% у лютому) і «меблі, електроніка та побутова техніка» (2,8% порівняно -4,4% у лютому).

В інших країнах вплив українських мігрантів можна класифікувати як незначний через або невелику кількість мігрантів порівняно з населенням країни-реципієнта (Німеччина), або вищий рівень вартості життя (Німеччина, Чехія, Австрія, Франція, Швейцарія, Нідерланди, Велика Британія), зазначається у дослідженні НБУ.

Загалом дані досліджень впливу українських мігрантів на економіки країн-реципієнтів різняться, проте всі доходять єдиного висновку, що цей вплив є позитивним.

Так, за оцінками Strzelecki et al. (2022) додатковий внесок українських мігрантів у щорічні темпи зростання ВВП Чехії, Польщі та Естонії становитиме близько 1.2 в. п. на рік, а внесок мігрантів у ВВП Угорщини, Латвії, Словаччини, Литви і Румунії становитиме майже 0.8 в. п.

Травневе дослідження Oxford Economics дає більш консервативні оцінки. Так, якщо 650 тис. українських мігрантів залишаться в Польщі, робоча сила зросте додатково на 210 тис. (1.2%) до 2030 року, а потенційний ВВП — на 1,2% порівняно з базовим прогнозом Oxford Economics. Натомість приплив у 1 млн мігрантів збільшить робочу силу на 370 тис. (2.1%), а потенційний ВВП — на 2.0% до 2030 року. У довгостроковій перспективі — до 2050 року — позитивний вплив посилюватиметься: потенційний ВВП перевищуватиме базовий прогноз на 1.7% у першому сценарії (+650 тис. мігрантів) та аж на 2.9% у другому (+1 млн мігрантів).

Згідно зі звітом Deloitte інтеграція українських вимушених переселенців у Польщі може призвести до додаткового зростання ВВП Польщі на 0,2−3,5% щорічно в перші п’ять років залежно від якості інтеграційної політики країни.

Згідно з розрахунками НБУ на основі оцінок з дослідження МВФ (2020), опитувань ООН та Центру Разумкова за інших незмінних умов завдяки внеску українських мігрантів випуск товарів та послуг в Естонії, Польщі та Чехії у 2026 році буде на 2,2−2,3% більшим, ніж у базовому сценарії без міграції, у Німеччині — на 0,6−0,65%.

Попри позитивні ефекти присутності мігрантів є й пов'язані з ними виклики. Так, витрати українських мігрантів були додатковим чинником високих темпів інфляції в ЄС, яка на тлі значного зростання цін на енергоносії у 2022 році досягла рекордних за десятиліття значень, зокрема в Литві, Естонії, Латвії та Угорщині — понад 20% р/р, у Чехії і Польщі — близько 18% р/р, а у Єврозоні — до майже 10% р/р. Крім того, присутність українських мігрантів також вплинула на ринки нерухомості країн їхнього перебування. Попри те, що орендувати житло самостійно могла лише чверть із них, у багатьох містах ціна оренди суттєво зросла. Так, у Польщі у квітні вона була на 20% вищою, ніж на початку року. Схожі оцінки наводять і для Естонії.

Читайте також: Як біженцям шукати роботу в Польщі та перевірити роботодавця

Скільки обходиться мігрант Європі

Підтримка економічного зростання проявлятиметься через державне споживання, зокрема через витрати на освіту й охорону здоров’я, житлово-комунальну інфраструктуру. Водночас це посилить виклики для державних фінансів цих країн. Найбільше навантаження припадатиме на країни-сусіди України та країни Балтії. Однак чистий фіскальний ефект для Європи в довгостроковому періоді буде додатним, оскільки українці активно інтегруються в європейський ринок праці.

Bird and Amaglobeli (МВФ, 2022) оцінили короткостроковий фіскальний вплив мігрантів з України на економіки ЄС у приблизно €30−37 млрд, або 0,19−0,23% від ВВП ЄС. У розрахунках дослідники використали припущення щодо кількості вимушених переселенців у 4,1−5,0 млн та середніх витрат на одного в €11 577.

Зі свого боку Darvas (2022) наводить широкий діапазон — від €9 тис. до €25 тис. (у цінах 2022 року) — державних витрат на одного переселенця на рік. Якщо 2/3 зареєстрованих наразі українців у ЄС потребуватимуть державної підтримки, то загальний обсяг видатків становитиме від €26,4 млрд до €73,3 млрд на рік.

Водночас очікується, що найбільше навантаження лягатиме на країни-сусіди України та країни Балтії. За розрахунками EIB (2022), Литва може витратити понад 9% ВВП для адаптації мігрантів, Естонія — понад 7% ВВП, а Угорщина, Польща і Чехія — від 4% до 6% ВВП.

Натомість IFW Kiel (2022) наводить значно помірніші оцінки: лише у Польщі, Естонії та Чехії витрати можуть перевищити 1% ВВП. Така різниця може бути викликана різними оцінками як кількості мігрантів, так і обсягів витрат на людину (€10 000 у EIB та €6 000 у Kiel).

Загалом короткостроковий фіскальний вплив може виявитися як нижчим, так і вищим за попередні оцінки.

Однак, за оцінками МВФ, чистий фіскальний ефект для Європи в довгостроковому періоді буде додатним, оскільки українці активно інтегруються в європейський ринок праці. Яскравим прикладом такої інтеграції в ринок праці є сплата податків українськими мігрантами в Польщі. Зокрема, з початку повномасштабної війни, відповідно до оцінок Center for Migration Research at the University of Warsaw, працевлаштовані українці в Польщі заплатили 10 млрд злотих (близько $2,4 млрд) податків, що суттєво перевищує обсяги наданої допомоги.

Очікувані витрати на розміщення мігрантів у ЄС за розрахунками різних експертних організацій, % ВВП

Читайте також: На чому заощаджують та де позичають гроші українці під час війни

Вплив на ринок праці у Європі

Європейський центральний банк очікує, що коефіцієнт участі українських біженців працездатного віку в робочій силі країн Єврозони становитиме від 25% до 55% у середньостроковій перспективі. Оцінки потенційного зростання робочої сили у всьому ЄС при цьому складають 0,2−0,8%, або 0,3−1,3 мільйона осіб.

Хоча мігранти створюють додаткові виклики для держфінансів у короткостроковій перспективі, якщо вони залишатимуться в країнах перебування на термін, довший ніж кілька років, і стануть активними учасниками ринку праці, для цих країн вплив на бюджет й економічне зростання найімовірніше будуть позитивними.

Географічна та культурна наближеність України до Європи, наявність діаспори, а також статус тимчасового захисту сприятимуть збільшенню участі вимушених мігрантів у робочій силі.

Зокрема, за розрахунками ОЕСР (2022), робоча сила сукупно всіх країн ЄС зросте на 0,5% до кінця 2022 року. Найбільший вплив очікується в Чехії (2,2%), Польщі (2,1%), Естонії (1,9%) та ще кількох країнах (Угорщині, Латвії, Словаччині, Литві, Румунії) — від 1% до 1,5%.

Згідно з останнім звітом МОП, статистика зайнятості країн перебування українців починає відображати їхній вплив на ринок праці, який, однак, наразі не є загрозливим. Наприклад, у Німеччині зростання рівня безробіття повністю пояснюється включенням мігрантів у статистику починаючи із червня 2022 року, проте жодних ознак структурних змін ринку праці немає. У Польщі ж, попри велику кількість мігрантів, безробіття знизилося.

Таким чином, попри первинні виклики для країн-реципієнтів від припливу українських мігрантів, вигоди для економік цих країн є більшими в середньо- та довгостроковому періоді завдяки активній інтеграції українців як у ринок праці, так і в суспільство загалом.