Надійно, як в сейфі? Чи є шанс повернути майно з банківських комірок

Як повернути гроші та цінності, та хто нестиме відповідальність за втрачене майно, розбирався «Мінфін».

Втрати через війну

На охопленій війною території залишилися сотні банківських відділень та іншого майна банків. Лише вартість розташованої там нерухомості фінустанов оцінюється в суму понад 700 млн грн, — йдеться у звіті Нацбанку.

Остаточних даних щодо втрат фінустанов нема. Але й ті цифри, що є наразі, чималі. Наприклад, до початку травня в результаті пограбувань або захоплення відділень на територіях, де велися бойові дії або які було окуповано, банки втратили готівку на загальну суму 470 млн грн.

А ось інформації про те, скільки за цей час було пограбовано комірок у відділеннях та яка загальна сума збитків клієнтів, які зберігали своє майно в сейфах, у звітах не з'являлось.

«У нас багато історій, коли відділення банку працювали буквально „до останнього клієнта“. На околицях міста вже були ворожі ДРГ, але співробітники банку продовжували обслуговувати клієнтів. В одному з міст, яке й досі піддається постійним обстрілам, ми продовжували працювати в обмеженому режимі та обслуговувати клієнтів, які приїздили до міста з небезпечніших регіонів, аби забрати свої цінності», — розповів Олександр Щербаха, директор департаменту продажу та розвитку роздрібного бізнесу ПУМБу.

Читайте також: Гроші у банківській комірці: що робити, якщо є загроза окупації

Доступ до сейфів

За постановою НБУ, яка діє в умовах воєнного стану, банки зобов’язані забезпечити доступ до індивідуальних сейфів клієнтів у безперебійному режимі, якщо немає прямої загрози життю та здоров'ю населення.

Банкіри радять дізнатися графік роботи відділення та заздалегідь узгодити дату і час відвідування з персональним менеджером.

«Ми намагаємося надати можливість доступу до банківських сейфів клієнтам в усіх відділеннях мережі, навіть на тимчасово окупованих територіях, але за попереднім узгодженням такої можливості», — зазначили у банку Південний.

У випадку, якщо депозитарій банку (відособлене охоронюване приміщення-сховище, призначене для розміщення індивідуальних сейфів) зачиняється або переїжджає до іншого приміщення, банк зобов’язаний повідомити про це клієнта.

Плата за зберігання та штрафи

На початку періоду воєнного стану більшість фінустанов скасували пеню та інші штрафні санкції за несвоєчасне звільнення комірки.

Проте, з часом банки почали скасовувати безумовні пільгові умови. Наприклад, у ПУМБі вони діяли лише до 1 червня. Зараз банк знімає оплату за зберігання цінностей після завершення терміну договору. Щоправда, не подвійну, як раніше, а звичайну. Хоча є певні міста, в яких банк не стягує оплату, адже ситуація там досі є дуже напруженою.

Схожа ситуація у Приватбанку. Банк не нараховує пеню лише для тих відділень, які не працюють та не мають доступу до депозитарію. «Якщо скринька була оформлена в працюючому відділенні (а таких зараз 82% від довоєнної кількості), банк нараховує всі платежі, згідно з договором оренди індивідуального сейфу. Розірвати договір оренди можна віддалено», — розповіли у пресслужбі Привату.

Читайте також: Плюс 21% до суми при оплаті карткою на іноземному сайті та інші «принади» подвійної конвертації

Якщо ви за кордоном

Українці, які виїхали за кордон та не мають можливості самостійно забрати вміст комірки, можуть оформити довіреність на іншу особу та передати їй ключ. Для цього потрібно звернутись до найближчого українського консульства або нотаріуса в країні, де перебуває клієнт. Однак, у цьому випадку довіреність необхідно буде апостилювати, тобто поставити штамп, який підтверджує справжність документа, та перекласти українською мовою.

За словами Михайла Можаєва, керуючого партнера юридичної фірми «Можаєв і партнери», кожен банк встановлює власні правила доступу довірених осіб до майна клієнтів та перелік необхідних документів.

У довіреності експерт радить відразу вказати, що довірена особа має право представляти інтереси клієнта перед іншими державними органами, в тому числі правоохоронними, якщо буде така потреба.

Хто несе відповідальність за втрачене майно

Коли клієнт кладе гроші чи інші цінні речі у банківську комірку, він обов’язково підписує договір із банком та отримує замість нього іменний документ, що є підставою для повернення цінностей. Як пояснила адвокат Ольга Українець, існує три типи договорів із надання таких послуг:

• договір зберігання цінностей у банку (ст. 969 ЦК України);
• договір про надання індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком (ст. 970 ЦК України);
• договір про надання індивідуального банківського сейфа, що не охороняється банком (ст. 971 ЦК України).

«Головна відмінність між цими договорами полягає у способі зберігання цінностей — у загальному сховищі, розміщення цінностей в якому здійснює представник банку, або в індивідуальному сейфі», — пояснює Олена Радтке, керуючий партнер адвокатського об'єднання «Радтке-Прядко і партнери».

Якщо клієнт підписує договір, за яким сейф охороняється банком, це означає, що банк несе повну відповідальність за передані йому на зберігання цінності. Тобто не просто надає комірку, а й приймає від клієнта цінності під опис, контролює їх розміщення у сейфі та повернення.

Однак, за словами Ольги Українець, зазвичай банки укладають зі своїми клієнтами договір про надання індивідуального банківського сейфа, що не охороняється. У такому випадку банк не несе відповідальності за його вміст, тобто не бере на себе обов’язок зберігати майно клієнта.

Часто у правилах користування банківськими комірками навіть вказується, що співробітники банку не спостерігають за клієнтами, коли ті йдуть до сховища та працюють з цінностями, а банк зобов’язується обладнати спеціальні кабіни у сховищах, щоб дії клієнтів залишалися таємницею.

«Банк не несе відповідальності за вміст комірки, якщо в клієнта немає документів з описом майна, переданого на зберігання. Адже для отримання відшкодування, насамперед, має бути доведений факт розміщення в банківському сейфі конкретних цінностей», — каже Олена Радтке.

За її словами, навіть якщо вдасться доказати, що відбулось незаконне проникнення та заволодіння вмістом індивідуального сейфу, отримати відшкодування на практиці неможливо. Тому що банк не приймав від клієнта цінності на зберігання за описом, а тільки надав у тимчасове платне користування (оренду) конкретну комірку в приміщенні сховища банку.

У банку Південний підтвердили, що зберігання цінностей у банківських комірках гарантує їх приватність, а це означає, що банк не обліковує їх. «Тому, на жаль, у випадку настання форс-мажорних обставин банк не зможе відшкодувати кошти», — зазначають там.

«Ба більше, майже у всіх договорах передбачена умова, що банк не несе відповідальності за втрату або пошкодження майна не з вини банку. Наприклад, конфіскація майна на підставі закону, злочини, вчинені проти банку, страйки, війна та інші форс-мажорні обставини», — розповідає Ольга Українець.

Тому отримати відшкодування втраченого майна, яке зберігали у банківських комірках, вкрай важко. Станом на серпень 2022 року не існує механізмів щодо цього, — резюмують юристи.

Читайте також: Захищаємо портфель від інфляції: три ідеї, які реально працюють

Клієнтам, які зберігали гроші та інші цінності у банківських комірках і втратили доступ до майна через війну, передусім радять визначити, який саме договір був укладений з банком. Якщо відомо, яке майно зберігав клієнт, можна звернутись до банку з вимогою повернути його або відшкодувати вартість.

У разі відмови варто звертатись за захистом своїх прав до суду, правоохоронних органів, Нацбанку, тощо.

Якщо банк повідомляє, що сейф, де ви зберігали цінності, був знищений або пограбований під час російської окупації, варто негайно звернутися до поліції та написати заяву з проханням провести розслідування, яке має встановити час, місце та предмет злочину.

«Саме слідчі мають встановити, яке саме майно знаходилось у банківській комірці, коли та за яких умов воно туди потрапило, чим це підтверджується. Також слідчі можуть отримати в суді тимчасовий доступ до банківської таємниці, документів банку, записів із камер відеоспостереження, допитати працівників банку тощо», — пояснює Михайло Можаєв.

Якщо банк доведе у суді, що знищення або пошкодження майна відбулось через бойові дії та його працівники не змогли вжити достатніх заходів для зберігання майна, то доведеться звернутися до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) із позовом до РФ про відшкодування матеріальної шкоди.

Автор:

Журналіст Світлана Тартасюк

Пише на теми: Банки та банківські продукти, нерухомість, ринок праці, бізнес, фінанси, інвестиції