Експорт російської нафти до Китаю та Індії впав на 30% — Bloomberg

►Підписуйтесь на сторінку «Мінфіна» у фейсбуці: головні фінансові новини

Як зазначає видання, це може означати, що Росії не вдасться знайти в Азії покупців для всієї своєї нафти, яка раніше постачалася в Європу.

За даними сервісу відслідковування вантажів Vortexa, з початку війни Індія збільшила імпорт нафти з Росії з близько нуля барелів на добу до майже 1 мільйона барелів на добу у червні.

Китай також різко збільшив її закупівлю, майже подвоївши імпорт російської нафти з лютого по червень. Але зараз ці обсяги впали приблизно на 30% нижче своїх максимальних значень.

Водночас, за підрахунками Bloomberg, Москва все ще отримує щотижня близько $160 мільйонів експортного мита на сиру нафту, що приблизно на 25% вище, ніж у довоєнні місяці, але приблизно на стільки ж менше, ніж у квітні.

Читайте також: Росія недоотримає майже $80 мільярдів нафтових доходів цьогоріч — KSE

З середини червня морські потоки нафти з Росії поступово знизилися до 3,24 мільйона барелів на добу, зменшуючись протягом останніх чотирьох тижні.

Хоча на країни Азії зараз припадає більше половини експорту російської нафти, їх середній рівень впав до мінімуму за останні чотири місяці.

Тим не менш, щоб доходи Москви від нафти суттєво постраждали, потрібне падіння світового попиту, що, на думку аналітиків, ще деякий час залишається малоймовірним.

Читайте також: Експорт нафти із чорноморських і азовських портів Росії зріс майже на 30%

Хто купує російсько-казахську нафту

Лідером серед країн-імпортерів нафти КТК є Італія — її порти прийняли 13 танкерів. Далі ідуть Греція — 7, Нідерланди та Корея — по 5, Іспанія та Франція — по 4, Туреччина — 3, Індія та Китай — по 2, а також Мальта, Великобританія, Панама, Сінгапур, ОАЕ, Ізраїль — по 1.

Серед судновласників танкерів, які перевозили сиру нафту, — компанії з 11 країн. Сумарно 40 танкерів (або 78% від їх загальної кількості) належать судновласникам із країн ЄС.

Абсолютним лідером є Греція — її компаніям належать 33 танкери (або 65% від їх загальної кількості). Далі йдуть Південна Корея — 5, Туреччина — 3, Норвегія та Німеччина — по 2, а також Хорватія, Великобританія, Іспанія, Росія, Сінгапур, Ліберія — по 1.