ЄС відмовиться від російських нафти і газу: як на цьому заробити

Від вугілля, газу чи нафти з РФ поки що відмовляються поодинокі країни. Наприклад, Польща достроково розірвала контракт на постачання газу. Литва, Латвія та Естонія відмовились не лише від газу, але й електроенергії з РФ. До Болгарії та Фінляндії Газпром сам припинив постачати газ.

В ЄС близько місяця обговорювали нафтове ембарго проти Росії. Передбачалось, що майже всі країни союзу припинять купувати нафту з країни агресора до кінця цього року.

Але через позицію Угорщини процес переговорів просувався туго. І після затяжних дискусій лідери ЄС погодили компромісний варіант — обмежити ембарго лише морськими поставками нафти.

З газом ситуація ще складніша. Середня потреба ЄС у блакитному паливі з Росії становить 3 млрд кубометрів на тиждень і швидко диверсифікувати ці поставки неможливо. Аби повністю відмовитись від російських енергоносіїв, Єврокомісія підготувала план REPowerEU. Він передбачає, що закупівля газу в РФ до кінця цього року має знизитись втричі, а у 2026−2027 роках Європа повністю відмовиться від нього.

План досягнення енергетичної незалежності передбачає декілька складових. Розберемо їх детальніше.

Диверсифікація постачання

Минулого року ЄС закупив у РФ 155 млрд кубометрів газу. Передбачається, що 60 із них вдасться замінити поставками з інших країн. На 10 млрд кубометрів зросте постачання трубопроводами і ще 50 млрд забезпечить постачання зрідженого. Серед потенційних постачальників — країни Північної Африки, Норвегія, Ізраїль, Азербайджан, Катар.

Читайте також: ЄС домовляється з Ізраїлем про поставки газу через Єгипет — Bloomberg

Також очікується, що США вже в короткостроковій перспективі зможе компенсувати до 10% російського постачання. За словами директора ЗПГ Total Energies Еріка Феста, за перші 3 місяці цього року імпорт газу зі США вже досяг минулорічного рівня.

Наразі ключовою проблемою постачання зрідженого газу залишається невелика кількість терміналів для їхнього прийому. Однак тут країни Європи поспішають виправити ситуацію. Німеччина, яка немає жодного такого терміналу, планує ввести в експлуатацію відразу 4: два наприкінці цього року і ще два — у травні наступного.

Енергетичну незалежність на Балканах має забезпечити новий термінал, який будується в грецькому Александруполісі. Його запуск заплановано на грудень 2023 р.

Фінляндія уклала угоду про 10-річну оренду плавучого СПГ-терміналу.

Ідеї для інвестицій

Відмова від російських енергоресурсів вже спричинила їх подорожчання. У виграші нафтогазові компанії. Водночас, найбільші корпорації пов'язані з російським ринком, і вихід із нього змушує їх фіксувати збитки. Це стосується, зокрема, Shell, BP, TotalEnergies, Exxon Mobil.

Найбільшу вигоду від нинішньої ситуації можуть отримати відносно невеликі американські нафтогазові компанії. Вони не мають бізнесу в РФ, насолоджуються високими цінами на енергоносії, а також можуть отримати значно кращі умови для роботи.

Справа в тому, що адміністрація Байдена заявляла про плани «озеленення» економіки, а тому «сланцевики» зіштовхувалися з регуляторними обмеженнями. Тепер вони вимагають покращення умов роботи і лише після цього готові збільшувати виробництво.

Читайте також: Сім «нудних» правил Джона Богла: як заробити більше «вовків із Волл-стріт»

Серед таких компаній:

• Devon Energy Corporation, акцї якої за рік злетіли на 182%,

• APA Corporation — подорожчала на 111%,

• Pioneer Natural Resources — додала 80% вартості.

Для порівняння: акції BP за той самий час додали лише 21%, а TotalEnergies — близько 36%.

Перехід на зелену енергію

Ще до війни ЄС планував, що до 2030 р. відновлювальна енергія займе 32% від загального споживання. Европейська комісія минулого року запропонувала збільшити заплановану частку до 40%. А ось новий план REPowerEU передбачає, що через 8 років вже 45% спожитої енергії в Євросоюзі буде «зеленою».

Ключова роль в цьому процесі відведена сонячним панелям, які розміщувати значно простіше і швидше, ніж вітрові турбіни. Єврокомісія очікує, що вже до 2025 р. нинішня потужність сонячних панелей подвоїться, а до 2030 р. — зросте, порівнюючи з нинішніми показниками, вчетверо. До того ж, із 2029 р. планується зобов'язати будівельників встановлювати сонячні панелі на дахах всіх житлових будинків, а для офісних споруд ця вимога почне діяти раніше.

Розвиток зеленої енергії стримують бюрократичні перепони. Зокрема, дозвільні процедури для будівництва сонячних або вітрових електростанцій забирають декілька років. Крім цього, Європа ускладнила процедури ввезення панелей на свою територію, намагаючись захиститись від дешевої китайської продукції. Зараз мета Єврокосмісії, з одного боку, — прибрати бюрократичні перепони, а з іншого — створити умови для збільшення виробництва на континенті.

Ще до війни найбільший у світі сертифікаційний центр в енергетичному секторі DNV GL прогнозував, що до 2050 року 80% електроенергії у світі даватимуть відновлювальні джерела. Тепер реалізація цих очікувань може прискоритись.

До того ж, інтерес до зелених технологій зростає і в країнах, які не залежать від російських енергоносіїв, через зростання ціни на нафту і газ. За цих обстави екологічні технології стають і економічно вигідними.

Ідеї для інвестицій

Найпростіший спосіб вкласти гроші в сектор зеленої енергетики — спеціалізовані ETF. Наприклад, First Trust NASDAQ Clean Edge Green Energy Index Fund, який орієнтується не тільки на виробників енергії, але й електромобілів, та загалом на «зелену» економіку.

Більш спеціалізований «енергетичний» фонд — iShares Global Clean Energy ETF.

Якщо ж інвесторів цікавить виключно сонячна енергія, вони можуть звернути увагу на Invesco Solar ETF.

Читайте також: Ідеальний шторм на фондовому ринку: як до нього готувалися Баффет, Сорос та Даліо

Серед компаній сектору можна розглянути Sunrun, Enphase Energy, JinkoSolar.

На відміну від нафтогазових компаній, цей сектор далекий від своїх річних максимумів. Наприклад, акція iShares Global Clean Energy наразі коштує близько $19, хоча на річних максимумах ціна перевищувала $25. Ключова причина просідання — загальний спад фондового ринку.

Поширення водню

Нарощувати використання водню заради збереження екології ЄС планував ще до початку війни. Очікувалось, що до 2030 р. Європа вироблятиме або імпортуватиме близько 5,6 млн метричних тон водню на рік. Однак, на початку березня цю цифру збільшили до 20 млн.

Ставку на водневу революцію робить також Японія. А президент США Джо Байден заявив, що інфраструктура США для транспортування природного газу до Європи має бути побудована таким чином, щоб забезпечити легкий перехід до поставок і цього газу.

За розрахунками Hydrogen Council, у 2050 р. до 22% світової енергії може забезпечити використання водню. Хоча деякі експерти цей прогноз вважають надмірно оптимістичним.

Водень вирішує проблему, з якою не можуть впоратись сонячні панелі та вітрові турбіни. Він горючий, а тому може живити двигуни. Також його, на відміну від електрики, можна транспортувати на великі відстані по трубопроводах і в кораблях через океани. У лютому цього року з Австралії до Японії відправилася перша в історії міжнародна партія зрідженого водню.

Ідеї для інвестицій

Одна з компаній, яка активно просуває водневу революцію, — Air Products and Chemicals. Ця хімічна корпорація спеціалізується на постачанні газів, зокрема, таких як кисень, азот, аргон, гелій. Водень забезпечує близько чверті продажів Air Products, і, за оцінками JP Morgan, значення цього газу в доходах компанії зростатиме. Компанія інвестувала $10 млрд у три нові проєкти з виробництва водню. На повну потужність вони вийдуть орієнтовно у 2026 р.

Досягнувши максимумів наприкінці минулого року, зараз акції компанії несуттєво знизилися.

Читайте також: Amazon вже втратила 34% вартості: як це використати інвестору

Також цікавою для інвесторів може бути компанія Plug Power, яка займається розробкою систем водневих паливних елементів. Однак, подібно до багатьох технологічних стартапів, її акції обвалились і торгуються втричі дешевше річних максимумів.

Атомна енергетика

Ще минулого року в ЄС розпочалась дискусія щодо визнання атомної енергії «зеленою». Франція і Британія наразі планують вводити в експлуатацію нові реактори.

В Азії тим самим шляхом йдуть Китай, Південна Корея та Японія.

Головний противник цього виду енергії — Німеччина. Вона планувала закрити 3 свої атомні електростанції вже цього року, хоча після початку війни доцільність такого кроку знову почала обговорюватись.

Країни Заходу не лише сподіваються наблизитись до енергетичної незалежності завдяки «мирному атому», але й забрати цей ринок у РФ. Перші успіхи у цьому вже є, Фінляндія зупинила будівництво АЕС, яку зводив Росатом.

Про готовність відмовитись від російського урану говорять у США і Німеччині, хоча відповідні рішення ще не прийняті. На цьому фоні ціна урану на світових ринках пішла вгору і, порівнюючи з початком року, він торгується приблизно на 20% дорожче.

Читайте також: Рецесія і спад на фондовому ринку США: чому інвесторам не варто боятися

Ідеї для інвестицій

Подорожчання урану та потенційне зростання його споживання дозволяє збільшити доходи компаніям, які його добувають. Серед них канадський гігант галузі — Cameco. Незважаючи на подорожчання сировини, акції її не набагато дорожчі, ніж рік тому, і суттєво подешевшали після піків у травні.

Ще один помітний гравець ринку — американська Uranium Energy, яка займається видобутком урану в США, Канаді та Парагваї. Її акції також приблизно на тому ж рівні, що й рік тому.

Дізнайтесь більше про інвестиції на онлайн-конференції «Мої фінанси під час війни»

Акції обох компаній злітали у квітні цього року, коли ходили чутки, що Джо Байден от-от заборонить постачання російського урану. Тому, якщо США все ж погодиться на посилення санкцій проти Росії, то виграє не лише наша держава, але й ці компанії.

Автор:

Журналіст Олексій Писарєв

Пише на теми: Інвестиції, фондовий ринок, forex, макроекономіка