McDonald's оцінив збитки від закриття мережі в Росії в $50 млн щомісяця

Тепер не час думати про прибутки.

«Защита свободы и демократии имеет свою цену» -Дж. Байден.
Правильно сделали, что ушли. Если бы не ушли, то убытки могли быть ещё больше. Из-за ожидаемого падения покупательной способности граждан РФ, там сократилось бы как число клиентов, так и размер среднего чека. Еще большие убытки, могли возникнуть в результате репутационной потери: рестораны «Макдональдс» в других странах, многие потребители бойкотировали бы в знак солидарности с Украиной.

-2,3% - це дуже малі втрати! в Україні бомби на людей падають, тисячі трупів з обох боків — ось де справжні втрати!!!

Привіт, 90-ті: тижнева інфляція у Росії стала рекордною з 1998 року. І це тільки початок кінця орків.

Віталій Портников: Людожерів не можна годувати гамбургерами.
«Макдоналдс» — це ознака нормального життя. Саме нормального, звичайного, а не розкішного. Життя, у якому ти не будеш годинами стояти в чергах за олією або цукром. Життя, у якому ти можеш просто зайти у перерві до ресторану з'їсти гамбургер. Життя, у якому ти можеш влаштувати своїй дитині день народження з клоуном, а не із піонервожатим. Для цього не обов’язково бути багатим. І для цього навіть не обов’язково бути успішним. Для цього достатньо бути просто людиною. Люди на все це заслуговують.
Через 32 роки «Макдоналдс» — як і десятки, сотні інших фірм та брендів оголосив про свій вихід з Росії. В Україні його ресторани закриті через війну, але вони обов’язково відкриються. А ось у сучасній Росії навряд чи. І це символ того цивілізаційного кола, яке зробила Росія від прощання з комунізмом до путінської диктатури. Кола з пекла до пекла.
1990 року, коли я робив репортаж про відкриття «Макдоналдса», радянських військ уже не було в Афганістані. Була надія, що Кремль назавжди відмовився від безглуздих загарбницьких воєн. На путінську Росію таких сподівань ніхто не покладає. Весь сенс її існування — загарбницька війна, смерть, кров, руйнування, вбивства, божевілля злочинної влади при байдужості більшої частини осатанілого суспільства.
Людожерів не можна годувати гамбургерами.

Продолжают платить аренду, продолжают платить зарплаты. А это все налоги. Налоги, за которые у нас убивают людей, уничтожают дома, мосты, дороги и предприятия. Временно закрыть кафешки, но продолжать спонсировать правительство, которое безнаказанно и открыто гробит миллионы жизней, в надежде скоро открытая и продолжить грести бабло. Это не санкции, это преступление против морали. И не надо говорить, что хорошо, что хоть так закрылись. Это двуликость в отношении других и слепота в отношении себя. Позиция «моя хата с краю» часто приводит к тому, что край отодвигается и хата уже в центре событий. А самое ужасное, что так поступают большинство крупных корпораций. На словах сочувствуют и «закрываются» а на деле подстилают себе соломку и ищут лазейки.