Єврооблігації України знову впали у ціні на тлі агресивних заяв РФ. Це третя корекція цього року

► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Падіння цін говорить про те, що інвестори позбуваються єврооблігацій, які випускала Україна через ймовірну велику війну, яка може охопити нашу державу у разі ескалації конфлікту з РФ. У такому разі інвестори вважають, що наша держава не зможе виплачувати за боргами й зокрема за зовнішніми запозиченнями.

Як змінились ціни та дохідність на бонди

Ціни доларових єврооблігацій України після двох днів зростання у четвер, 17 лютого, впали на 2,2−4,8% на тлі негативних новин про чергове зростання геополітичних ризиків.

• За інформацією Bloomberg, дохідність найкоротших паперів із погашенням у вересні цього року зросла за підсумками четверга до 19,6% проти 14,9% на день раніше.
• Папери з погашенням у 2023−2024 роках котирувалися з дохідністю 14,4−14,8% порівняно з 12,4−12,9% напередодні.
• Ставка за єврооблігаціями з погашенням у 2025 році зросла до 13,1%, у 2026 — до 12,1%, що відповідно на 1,4% та 0,9% вище за значення у середу.
• Прибутковість єврооблігацій із погашенням у 2027−2029 роках зросла у четвер на 0,8−0,9% — до 11,5−11%, а «найдовших» доларових паперів з погашенням у 2032−33 роках — на 0,6%, до 10,6−10,5% річних.
• Ціна двох випусків єврооблігацій у євро впала у четвер на 3,3−3,6%, що призвело до зростання ставок паперів із погашенням у 2026 році на 1%. — до 12,3%, а з погашенням у 2030 році — на 0,6%, до 9,1% річних.

Через погіршення настроїв інвесторів у четвер подешевшали і ВВП-варанти України — на 7,1% до 68,4% від номіналу.

Чому ціни падають, а дохідність росте

Держава, яка фактично бере у борг у юридичних або фізичних осіб, видає таким інвесторам цінні папери — облігації, які підтверджують право отримати гарантовану виплату у певний строк. Повертається сума запозичення й відсоток, який визначається у момент первинного продажу облігації.

Читайте також: Як ескалація конфлікту з РФ може вдарити по фінансових ринках

Поки такі цінні папери не погашені державою, їх можна продавати й на вторинному ринку — а там ціна може бути різною, відповідно до попиту та пропозиції. Якщо власник ОЗДП (облігація зовнішньої державної позики) продає папір за меншою ціною, ніж купив у держави, від цього відсоткова ставка у річних вже не змінюється, тому дохідність такого цінного паперу фактично стає більшою.

Окрім облігацій зовнішньої позики, є ще й облігації внутрішньої позики, які Міністерство фінансів продає українським банкам, юрособам, фізособам та іншим учасникам ринку. Доходи від відсотків за такими паперами не оподатковуються.

Третє падіння євробондів

Євробонди України почали падати 13 січня на войовничих заявах представників Росії. Після цього, у кінці січня, ОЗДП відіграли падіння, коли геополітична ситуація стала менш напруженою, але котирування бондів знову впали 11 лютого через ту саму причину — агресивні заяви політиків, а 15 лютого ціни повернулись назад після падіння.

Автор:

Редактор стрічки новин Ярослав Голобородько

Пише на теми: Макроекономіка, фондовий ринок, криптовалюта