Пришвидшення інфляції — нова проблема глобального масштабу. У листопаді темпи зростання цін у США досягли 6,8% — максимум за 40 років. Інфляція в Україні також прискорилася: з липня показник перевищує 10%, чого не було з 2018 року. Чому зростають ціни і як їх приборкують регулятори, розповів заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук, який відповідає за монетарну політику. Forbes опублікував головні тези розмови.
В НБУ спрогнозували, коли впадуть ціни на газ
Чи є шанси привести інфляцію до цілі 5%
Інфляція залишається підвищеною, хоч і уповільнюється після вересневого піку. Важливо, що змінюється її структура. У першій половині року основну роль відігравали подорожчання продовольства та енергоносіїв на глобальних ринках та, відповідно, зростання цін на них в Україні. Зараз таке підвищення переноситься на більш широкий спектр товарів та послуг.
Наш прогноз із жовтневого інфляційного звіту — 9,6% на кінець цього року і 5% наступний рік. Стосовно цього року, найімовірніше, ми матимемо трохи вищу цифру, а в наступному, я думаю, в нас є всі шанси привести інфляцію до цілі 5%.
Коли повернемося до низької інфляції
Керівники ФРС більше не говорять про транзитивну природу інфляції. На мою думку, у центральних банків у розвиненому світі немає проблеми з приборканням інфляції, вони навчилися це робити ще після кризи 1970-х років. НБУ теж продемонстрував, що в країні з досить тривалою історією інфляції є можливість її знизити. Трохи складніше її постійно утримувати на цільовому рівні, але ми вчимося це робити.
Натомість у провідних центробанків є величезні проблеми з тим, щоб розігнати інфляцію з нульових рівнів до цілі 2%. На мою думку, ця проблема нікуди не ділася, і через кілька років ми знову повернемося до неї.
Читайте також: Інфляція і зміцнення долара у 2022 році: як відреагують акції і криптовалюта
Інфляції такого масштабу не було навіть під час кризи 2008 року
Програми кількісного пом’якшення і в США, і в країнах Європи запроваджувалися і після глобальної фінансової кризи в 2008 році. Тоді сплеску інфляції подібного масштабу не було.
Поточний інфляційний сплеск є наслідком накладання кількох економічних процесів. Один із них — програми стимулювання дали змогу досить швидко оговтатися сукупному попиту. З іншого боку, пандемія наклала відбиток на можливості підтримувати виробництво на допандемічному рівні.
Також додалися й досить несприятливі погодні умови по всьому світу, що негативно вплинуло на врожаї сільськогосподарських культур. Результат — сплеск цін на продовольчі товари.
На це накладається активізація урядів багатьох країн у намаганнях запобігти кліматичним змінам, що призводить до збільшення попиту на низку металів, мікропроцесорів, чіпів тощо.
Чим небезпечна інфляційна спіраль
Горизонт впливу наших дій — 9−18 місяців. Якщо бачимо, що поточний сплеск інфляції ризикує перетворитися на інфляційну спіраль, ми не можемо зволікати.
Висока інфляція цін на одні продукти підживлюватиме зростання цін на інші. Далі — послаблення обмінного курсу та зростання номінальних заробітних плат. Останнє стимулюватиме підприємства збільшувати витрати на зарплати й, відповідно, підвищувати ціни.
В українському та міжнародному досвіді вистачає прикладів, коли центральні банки не встигали вчасно відреагувати. Можемо згадати 2015 рік, коли НБУ підвищував ставку до 30%, щоб зупинити спіраль інфляції та девальвації.
Читайте також: Дорога сировина, інфляція та продовження пандемії: що на нас чекає у 2022-му
Риторика влади змінилася
Коли політики кажуть про те, що нам треба розганяти економіку інфляцією, дуже часто вони недооцінюють той ефект зростання цін, який впливає на населення, електорат тощо.
В Україні риторика влади досить сильно змінилася за останні півроку на тлі пришвидшення інфляції. Ми відчуваємо набагато краще розуміння з боку і Кабміну, і інших гілок влади в тому, що інфляція є проблемою і нам потрібно з нею боротися.
Прогноз, коли впаде ціна на газ
Якби не обмеження на зростання ціни на газ, поточні європейські ціни повністю переклалися б на плечі людей, інфляція була б набагато вищою.
Питання в тому, як довго цей механізм може працювати. Якщо, як зараз припускається, до кінця опалювального сезону, матимемо один із двох ефектів: або дуже різке підвищення цін, або, якщо ціни на глобальних ринках знизяться, ми побачимо, що уряд абсорбував цей тимчасовий сплеск через адміністративне регулювання.
Наш прогноз: ціна газу в першому кварталі наступного року знизиться на європейському ринку до $700−750 за 1 тис. куб. м. Далі протягом року буде зменшуватися до $300−400 за 1 тис. куб. м, і в середньому за рік становитиме $460.
Коментарі - 8
«Вовочкіна 1000" — яскраве тому підтвердження, як і безкінечні запозичення кабміну, незалежно від того, що «відчуває» автор.
«Цей бюджет — борговий зашморг. Окрім дефіциту в 188 мільярдів, є шалені запозичення. Влада навантажує майбутні покоління додатковими фінансовими зобов’язаннями. Економіка падає і не дає необхідного внеску для розвитку держави. Влада пішла найгіршим шляхом — підвищення податків. Хочуть наповнювати бюджет не зростанням економіки, а більше видушувати з бізнесу. І не дають жодної підтримки підприємцям», — каже Гройсман.
«Податкова реформа складається лише з одного — касові апарати й у селах поставити, а податковій дати драконівські повноваження на контроль бізнесу», — додає він.
Фінансування медицини, військових, освіти погіршується, каже колишній прем'єр.
«Бюджет оборони цьогоріч становить 117 мільярдів. Наступний планують 131 (133,488 млрд грн проголосували в другому читанні законопроєкту. — Gazeta.ua). Колишній міністр оборони Таран напередодні відставки сказав, що мінімальні потреби армії - 170 мільярдів. Тобто мінус 40 мільярдів. Вони перевели військо в систему стагнації. Це ослаблює нашу обороноздатність. Коли я став прем'єром, бюджет на армію був 60 мільярдів. А як ішов із посади — 103», — говорить Гройсман.
На думку експерта, реалізація комплексного пакета термомодернізації вимагає від року до двох років активних робіт.
https://www.unian.ua/economics/energetics/platizhki-za-opalennya-v-bagatopoverhivkah-mozhna-zmenshiti-vdvichi-ekspert-novini-sogodni-11647996.html
Протягом найближчих 3−4 років Україна планує збільшити видобуток природного газу з 18−19 млрд куб. м до 23−25 млрд куб. м.
За даними ОДТСУ, видобуток газу в Україні в 2020 році становив 19,7 млрд куб. м (-4,4% до 2019-го), зокрема «Укргазвидобування» — 14,2 млрд куб. м.
Згідно з даними НКРЕКП, одночасно Україна в 2020 році збільшила валове споживання природного газу на 5,5% (на 1,55 млрд куб. м) порівняно з 2019 роком — до 29,8 млрд куб. м.
За словами голови правління НАК «Нафтогаз України» Юрія Вітренка, країні доводиться імпортувати близько 10 млрд куб. м природного газу