Бюджет-2022: як будуть жити пенсіонери, чиновники і одержувачі державної допомоги

В уряду буде кілька «залізних» приводів грунтовно перекроїти проект бюджету до другого читання. По-перше, нинішня його редакція версталась на застарілих макропоказниках. Наприклад, акутальная ціна на газ вчетверо вища, ніж у вихідних макро розрахунках.

Крім того, розробники бюджету не врахували поточні інфляційні тренди. «Зокрема, в основі бюджету-2022 закладено прогноз ВВП на рівні 5,37 трлн грн. У той же час прогноз НБУ за липень каже, що валовий продукт в наступному році буде, як мінімум, на 100 млрд грн більше — 5,49 трлн грн «, — зазначає в коментарі до документу проект CASE Україна «Ціна держави». А це означає, що надходження від основних податків зараз сильно занижені.

По-друге, в проекті головного фінансового кошторису країни на майбутній рік не враховані 30 млрд, які дозволить акумулювати так званий «антиахметовськими» закон. Фінальну версію цього законопроекту таже планується розглянути на поточному сесійному тижні. Після вдалого голосування Мінфін готовий буде розкидати додатковий ресурс за видатковими статтями. Головні бенефіціари:

• залізнична інфраструктура (плюс 6,1 млрд грн),
• аеропорти (5,1 млрд грн)
• велике будівництво і медицина (4 млрд грн)
• спортивні об'єкти (4 млрд грн).

І, звичайно, у фінальному варіанті бюджету-2022 з'являться традиційні депутатські «хотілки» (в більшості своїй — витрати на регіональні інфраструктурні проекти). Такий хід дозволяє уряду зібрати потрібні голоси за бюджет, а народним обранцям — зміцнити свої позиції на «підшефних» округах.

Як хочуть наповнювати казну

У наступному році уряд планує зібрати до бюджету 1267,4 млрд грн, що на 160 млрд або 14,4% більше планів на поточний рік. Структура бюджетних доходів залишилася практично незмінною. А для надходжень від основних податків вже традиційно передбачено значне зростання. Так, збори податку на доходи фізосіб повинні в майбутньому році вирости на 24%, чому сприятиме подальше зростання зарплатної мінімалки.

Джерело: KSE

Надходження від ПДВ планується наростити майже на 15%, а податку на прибуток — майже на 23%. Таку динаміку в Мінфіні пояснюють очікуваним відновленням економіки — розробники проекту бюджету виходили зі зростання ВВП в наступному році на 3,8%. Однак реальним драйвером зростання бюджетних доходів стане інфляція, яку підстебнуть товари і комуналка, що дорожчають.

За прикладами довго ходити не потрібно. Згідно з липневим прогнозом міністерства економіки, зростання ВВП в цьому році складе 4,1%, за підрахунками НБУ — тільки 3,8%. І хоча бюджет-2021 верстався виходячи з прогнозного зростання ВВП на 4,7%, план по доходах бюджету стабільно перевиконується.

За даними Держказначейства, за підсумками 8 місяців до загального фонду зібрано 104,1% від бюджетного розпису на цей період. Причому, план перевиконано за рахунок податкових надходжень. Секрет успіху простий — розкручування іфляціі, яка за підсумками січня-серпня досягла 10,2% в річному вимірі.

А ось що дійсно несподівано, так це відсутність традиційних для України джерел доходів. «У бюджеті на наступний рік взагалі не планується отримувати кошти від програм допомоги ЄС, іноземних держав, міжнародних організацій і донорів», — уточнила Дарина Марчак, керівник Центру аналізу суспільних фінансів і публічного управління KSE.

Наприклад, в цьому році за цією статтею заплановані доходи в розмірі близько 2 млрд грн. Гроші відносно невеликі, але «іміджеві».

Втім, намальована Мінфіном загальна картина бюджету виглядає досить оптимістично: доходи ростуть швидше витрат, бюджетний дефіцит скорочується — з 5,5% ВВП в цьому році відразу до 3,5% ВВП в наступному.

Головні ризики

За дужками офіціальних коментарів, як завжди, залишаються основні ризики. Наприклад, в наступному році уряд очікує отримати від НБУ частину його чистого прибутку в розмірі 24,4 млрд грн. Аналогічну сумуа закладено і в бюджеті цього року. Але, за прогнозами самого Нацбанку, він зможе перерахувати майже вполовину менше — 13,6 млрд грн.

«При складанні бюджету на поточний рік НБУ попереджав, що зможе перерахувати до бюджету 24,4 млрд грн, але в документ тоді заклали 33 млрд грн. В результаті навесні цього року Нацбанк перерахував спрогнозовану їм суму, а бюджет недоотримав 8,6 млрд грн. Аналогічна ситуація може повторитися і в наступному році», — попереджає Дарина Марчак.

А ось витрати навпаки, можуть виявитися набагато вищими за заплановані. Потенційно небезпечна для виконання бюджету ситуація пов'язана з прожитковим мінімумом. Згідно з планами Мінфіну, в наступному році цей показник (для працездатних осіб) до кінця року має зрости до 2684 грн.

Але розробники документа не врахували, що депутати прийняли рішення реформувати цей показник. Відповідний законопроект вже прийнято у першому читанні і може бути проголосовано остаточно до кінця року. В цьому випадку прожитковий мінімум у 2022 році має скласти не менше 41% від мінімальної зарплати або приблизно 5815 грн. А такі нові ввідні зажадають серйозного перегляду витрат.

Як будуть рости соцстандарти в 2022 р

Джерело: KSE

Нарешті, потенційна небезпека криється в запропонованому варіанті фінансування дефіциту. Попри його скорочення витрати на обслуговування держборгу в наступному році виростуть ще на 14% — така плата за великі касові розриви 2020−2021 рр.

Але проблема навіть не в цьому. За інформацією CASE Україна, 571 млрд грн або майже 80% всього обсягу запозичень планується зробити на внутрішньому ринку. Так Мінфін знижує курсові ризики. Але, наприклад, за 8 місяців цього року уряд зміг залучити на внутрішньому ринку тільки 242 млрд грн. Відповідно, щоб виконати план по залученнях, владі знову доведеться збільшувати дохідність ОВДП і, як результат, — боргове навантаження на бюджет.

Як планують поділити

Тотальне скорочення витрат на органи влади — ще одна бюджетна сенсація. Так, фінансування Офісу президента в наступному році планується зменшити майже на 15%, утримання депутатів має обійтися платникам податків майже на 8% дешевше. А ось витрати на уряд зростуть приблизно на 7%.

Втім, таким підходам зараз навряд чи варто надавати великого значення. Адже до другого читання все ще може сильно змінитися.

Зате значне збільшення витрат на силовиків і суддів вже стало звичним:

• Офіс Генпрокурора — плюс 2 млрд (+ майже 18%)
• СБУ — плюс 1 млрд (+ 7%)
• Державна судова адміністрація — плюс 2,1 млрд (+ 7%).

В цілому витрати скарбниці заплановані на рівні 1441 млрд грн або плюс 100 млрд (+ 7,4%) до початкових планів на цей рік. Більше половини з цих додаткових 100 млрд припадає на чотири міністерства — МОЗ, Міноборони, Мінсоцполітики та Міносвіти.

Але чи означає це, що ці напрямки отримають достатньо коштів?

Соцзабезпечення. У майбутньому році витрати на соціалку зростуть до 320,1 млрд грн (плюс 7 млрд). Левова частка витрат — трансферти Пенсійному фонду — 200,6 млрд грн.

Серед пріоритетів названі:

• індексація пенсій з 1 березня;
• доплати військовим пенсіонерам;
• перерахунок пенсій ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС;
• розширення програми вікових доплат до пенсій, яку в наступному році буде поширено на пенсіонерів у віці 70−75 років;
• встановлення мінімальної пенсійної виплати для людей у віці від 70 років при повному стажі на рівні 3 тис грн.

А ось соціальний захист працюючої частини населення продумано не так добре. Наприклад, бюджет-2022 не вирішує проблеми дефіциту фондів соцстраху. За сім місяців цього року непокриті потреби в коштах на лікарняні, декретні, страхові виплати та медико-соціальні послуги склали 2,3 млрд грн. А це означає, що і в наступному році такі виплати будуть проводитися з великими затримками.

Зате у чиновників є всі шанси поліпшити своє матеріальне становище. У майбутньому році: з бюджетного законопроекту виключено норму про замороження оплати для всіх категорій працівників держорганів.

Також в 2022 р виростуть (на 3,2 млрд грн) витрати на субсидії з оплати комуналки. Втім, з огляду на шалене зростання тарифів, і цих грошей може не вистачити на всіх претендентів.

У майбутньому році з'явиться нова бюджетна програма, яка дозволить малозабезпеченим громадянам почати власний бізнес. Але коштів на неї виділено так мало (94,9 млн грн), що програма ризикує перетворитися в корупційну годівницю.

Охорона здоров'я. Витрати на медицину в наступному році мають зрости на 14,4% — з 169,3 млрд грн передбачених на цей рік, до 193,67 млрд грн.

Частина цих коштів піде на підвищення зарплат медикам: уряд планує підвищити середню зарплату лікарям до 22,5 тис грн (+ 56%), середнього медперсоналу — до 14,5 тис грн (+ 34%).

Але грошей у лікарнях навряд чи вистачатиме. Наприклад, Кабмін ліквідував програму фінансування заходів по боротьбі з ковід. У цьому році на неї передбачено 4,4 млрд грн. Також прикриті програми розвитку екстреної медичної допомоги (мінус 3,2 млрд грн) і створення матеріальної бази в Національному інституті раку (мінус 1,5 млрд грн).

Освіта. Витрати на цю сферу планується збільшити на 11,7% — з 154,07 млрд грн до 172,09 млрд грн. Підвищити зарплати пообіцяли і вчителям. На це, за розрахунками Мінфіну, має піти 8,4 млрд грн. Правда, деталі такого підвищення поки не озвучені.

Поліпшення матеріального становища пообіцяли і студентам. Мінімальна стипендія у вузі збільшиться до 2 тис грн (плюс 700 грн), підвищена — до 2550 грн (плюс 890 грн). Учні ПТУ в наступному році будуть отримувати мінімум 1250 грн (плюс 750 грн).

З менш приємного — в бюджеті-2022 не передбачено додаткових витрат на забезпечення дистанційної освіти, хоча в цьому році на ці цілі передбачено 1 млрд грн. Зате знайшлися 1,5 млрд грн на фінансування програми забезпечення пожежної безпеки в закладах освіти, а також 100 млн — на створення «президентського університету», який Володимир Зеленський анонсував навесні цього року.

Також для популяризації глави держави збільшено бюджет президентського фонду з підтримки освіти — з 200 до 500 млн грн. З цього фонду будуть виплачувати призові переможцям міжнародних олімпіад та стипендії студентам, які набрали найвищі бали на ЗНО.

Дороги. У майбутньому році продовжиться активне дорожнє будівництво. На це буде витрачено понад 68 млрд грн або 4,7% всіх видатків бюджету.