Якщо бюджет буде ухвалений в такому вигляді, яким він є сьогодні, держава стане менше ««жити у борг». Про це говорить закладений дефіцит 3,5% ВВП замість минулорічних 5,6% ВВП, заявила заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко.
Якщо бюджет ухвалять у нинішньому вигляді, Україна стане менше жити в борг — експерт
Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
За її словами, перший бюджет в рамках трирічного планування вийшов без сюрпризів та зі стриманим дефіцитом, але він може змінитися до невпізнаваності.
«Якщо бюджет буде ухвалений в такому вигляді, держава стане менше „жити у борг“. Про це говорить закладений дефіцит 3,5% ВВП замість минулорічних 5,6% ВВП. „Широкі“ публічні видатки до ВВП, включаючи соцфонди, хочуть знизити з 46% у 2020 році до 42% у 2022 році. Це позитивно, і означає менший перерозподіл коштів економіки через державу. Але це не означає, що депутати не намагатимуться роздути видатки для субвенцій на свої округи між першим та другим читаннями», — коментує Репко.
Читайте також: Аналітики розповіли, яким буде обмінний курс у 2022 році
Ситуація може змінитися
В проєкті закладено, що ВВП зросте за рік на 3,8%, а споживчі ціни збільшаться на 6,2%. Але прогноз розроблявся ще в травні, а на світовому ринку зараз часи волатильності: злітають вгору ціни на газ, падають ціни на руду, країни знервовано чекають нових локдаунів.
«Ситуація може змінитися блискавично, і макропрогнозу не завадило би трошки гнучкості, зокрема уточнення між першим та другим читаннями, як це відбувається, наприклад, у Німеччині», — зазначила експертка.
За її словами, в проєкті державного бюджету багато статей поставили в залежність від ухвалення «антиахметівського» закону 5600. На думку Репко, це шантаж чутливими питаннями.
Наприклад, перепис населення чи реставрація культурних об'єктів буде під загрозою без прийнятого закону. Використання бюджетного процесу для лобіювання податкових змін — не найкраща практика державного управління.
«Говорити остаточно про якість бюджету можливо буде лише після другого читання. Ця версія бюджету може змінитися до невпізнаваності до кінця осені», — вважає Репко.
Дізнавайся більше про те, куди інвестувати гроші, на конференції «Жити на відсотки»
Нагадаємо
Кабмін 15 вересня на засіданні затвердив проєкт державного бюджету на 2022 рік. Проєкт держбюджету на 2022 рік вперше ґрунтується на Бюджетній декларації на 2022 — 2024 роки.
Коментарі - 9
Приводом для цього неофіційно в Офісі Президента називають те, що спікер всупереч вимозі голови фракції «Слуга Народу» Давида Арахамії відправив законопроект про олігархів на оцінку Венеціанської комісії.
https://ukranews.com/ua/news/801788-po-100−000-za-golovu-spikera-yak-zelenskyj-zbyraye-golosy-za-vidstavku-razumkova-zmi
В Україні сьогодні все залежить від однієї людини − від Зеленського. Одноосібна влада має безліч наслідків, серед яких не просто корупція, а втрата державності.
«Неодноразово говорять, що керівник ОП Єрмак тісно пов’язаний з Росією. Відповідно, якщо Росія захоче натиснути на Єрмака або на самого Зеленського, то в Україні не буде жодних інституцій, аби зупинити Президента, які могли б протистояти цьому», — наголосила Загребельська.
В Антимонопольному комітеті нам так і говорять: як скажуть із Банкової, так ми й зробимо. І так відбувається в багатьох інших держорганах.
«Сьогодні на „Великому будівництві“ оточення президента розкрадає мільярди гривень, і Зеленський про це знає. Ці кошти йдуть у партійну касу, а потім використовуються для підкупу депутатів, для зйомки президентських відеороликів і так далі», − зауважила Агія Загребельська.
Вона додала, що, попри таке свавілля, немає куди подавати заяви про це, адже кожен орган контролюється Офісом президента, тому «виходить, що ми скаржимось у Банкову на те, що Банкова краде».
Збільшення вартості електроенергії змушує підприємців підвищувати ціни на товари та послуги.
Зростання цін на оптовому ринку електричної енергії дуже впливає на промислові підприємства, оскільки призводить до подорожчання їх продукції та робить її неконкурентоспроможною на міжнародних ринках.
«Вони закладають доволі суттєвий дефіцит державного бюджету — 188 млрд грн. На мій погляд, це завищений показник і завищені можливості для того, щоб мати можливість профінансувати цей дефіцит державного бюджету», — сказав Кушнірук.
Він зазначив, що має питання до закладеного в документ прогнозу номінального ВВП на 2022 рік.
«Прогноз номінального ВВП на 2022 рік фактично був взятий з даних, які вони обраховували ще у 2020-ому році. Який абсолютно не відповідає тим процесам, які спостерігалися у 2021-ому році. Тому дані виглядають вкрай заниженими з точки зору того, який номінальний ВВП має бути», — додав економіст.
Він висловив сумнів, чи не занижені інші показники, на якому ґрунтується проєкт державного бюджету на 2022 рік.