Скільки ще зростатимуть ціни і що робитиме НБУ для їх стримання

Природа інфляційного сплеску

Спершу слід відійти від поширеного у вітчизняному наративі поділу чинників на монетарні та немонетарні. Такий поділ є досить умовним.

Натомість у світі зараз економісти дискутують навколо тимчасової (транзитивної) чи перманентної природи поточного інфляційного сплеску. За тимчасового характеру інфляції центральний банк може не реагувати на відхилення інфляції від цілі, адже вона сама повернеться до цілі після вичерпання впливу транзитивних чинників. На сьогодні так вважає переважна більшість центральних банків розвинутих країн.

Якщо ж інфляція демонструє ознаки стійкості та починає сама себе підживлювати, зокрема внаслідок дії спіралі «інфляція-очікування-заробітні плати-курс», то це вже є приводом для гальмування інфляції за допомогою монетарних інструментів. Саме так останні місяці діють центральні банки в багатьох країнах, що розвиваються: Бразилія, Грузія, Казахстан, Мексика, Росія та інші.

Читайте також: У НБУ пояснили, чому інфляція підскочила до 10,2%

Чинники росту інфляції Україні

Активно реагував на інфляцію і НБУ. За нашими оцінками, поточне зростання цін в Україні є результатом комбінації тимчасових і фундаментальних чинників. Це, власне, і пояснює «помірну» монетарну реакцію.

Зокрема, тимчасовим наразі виглядає зростання цін на продовольство та енергоресурси. Як і в попередні місяці, найбільший внесок у загальну споживчу інфляцію забезпечили соняшникова олія (+79% р/р), цукор (+84% р/р), природний газ (+164% р/р), паливо (+34% р/р).

Вплив цих чинників почне поступово вичерпуватися вже наприкінці цього року, зокрема завдяки надходженню нового врожаю та корегуванню світових цін на продовольчі товари, газ та нафту.

Перші паростки цих процесів уже можна побачити. Наприклад, ціни на соняшникову олію на глобальних ринках знизилися протягом останніх місяців із пікових 1 800 до
1 300−1 400 $/т, хоча все ще є набагато вищими, ніж у попередні роки (близько 800 $/т).

Але інфляція пришвидшилася не лише через подорожчання олії та енергоносіїв. Ціни швидко зростають за широким спектром товарів і послуг. За даними Держстату, базова інфляція (включає оброблені продовольчі товари, непродовольчі товари та послуги) уже пришвидшилася до 7,3%. Інші показники фундаментального інфляційного тиску, які обраховує НБУ для своїх аналітичних цілей, також підтверджують його посилення.

Це, серед іншого, зумовлюється стрімким зростанням споживчого попиту та загальним відновленням економіки після карантинів. Високі темпи збільшення заробітних плат і відкладений попит спонукають громадян витрачати більше. Найкраще це підтверджує підвищення імпортованої інфляції за широким переліком споживчих товарів із високим ступенем переробки.

Звичайно, достовірно передбачити те, наскільки інфляційні чинники будуть тимчасовими чи стійкими — неможливо. НБУ, як і будь-який інший центральний банк — інфляційний таргетер, оцінює вірогідність реалізації різних сценаріїв, їхні наслідки на монетарну сферу та реальний сектор економіки за різних варіантів монетарної реакції.

Якщо на початку року пришвидшення інфляції переважно визначалося чинниками, які можна було вважати транзитивними, то в останні місяці зростання цін високими темпами за широким переліком компонентів свідчить про необхідність монетарної реакції НБУ.

Читайте також: Що буде з цінами восени

Хід Нацбанку

Якщо НБУ ігноруватиме зараз посилення інфляційного тиску, оцінюючи його як виключно транзитивний, а він виявиться тривалим, то це суттєво збільшить ризик розбалансування монетарної сфери. Адже і бізнес, і населення очікуватимуть на подальше зростання цін високими темпами та закладатимуть це в свої рішення.

Вимагатимуть підвищення заробітних плат, купуватимуть більше товарів тривалого користування, переважно імпортованих, переводитимуть заощадження в іноземну валюту і т.д.

Тоді для відновлення контролю за ситуацією в НБУ виникне необхідність суттєвішого ужорсткішання монетарних умов. Та й банки змушені будуть підвищувати ставки за своїми депозитами та кредитами, реагуючи на погіршення інфляційних очікувань. Такі монетарні «гойдалки» точно не сприятимуть довгостроковому економічному зростанню та формуванню довіри до монетарної політики.

Саме тому НБУ зараз помірно підвищує свою облікову ставку, зважаючи на комбінацію тимчасових і фундаментальніших чинників у поточному інфляційному сплеску та ризики, для повернення інфляції до цілі в 5% у наступному році. Значення цих чинників та їхня динаміка й надалі будуть враховуватимуться під час прийняття монетарних рішень.

Читайте також: Інвестор заявив про загрозу знецінення грошей в наступному році. Радить купувати золото