Українці стали вдвічі частіше натрапляти на шахраїв в інтернеті (опитування)

►Підписуйтеся на «Мінфін» в Instagram: головні новини про інвестиції та фінанси

Атаки

Найчастіше з початку року атакують жителів великих міст — дві третини випадків. Найбільше потерпають від онлайн-шахраїв жителі Київської, Дніпропетровської та Харківської областей. Хоча кіберзлочинці й намагаються ошукати активніше жіночу аудиторію, проте потрапляють на схеми як чоловіки, так й жінки (40% та 60% відповідно).

Читайте також: Плати, або заразимо коронавірусом: як шахраї виманюють гроші в українців

Як дурять українців

• Понад половиною шахрайських випадків (54%) виявився продаж неіснуючих товарів із передоплатою.

• На другому місці (28%) — фішингова атака, коли у месенджерах користувачам надсилали шкідливе посилання на підробну платіжну форму.

• На третьому місці (11%) — шахрайства з надсиланням фейкових скриншотів / квитанцій про сплату товару.

• Схема з підставним кур'єром, коли приїжджає таксист, і шахрай-покупець переконує швидко віддати йому товар, обіцяючи зарахування коштів на рахунок продавця, — вже не така популярна, однак і з нею зіткнулися 7% користувачів.

«Після фішингових атак шахраїв у 2021 році під час онлайн-шопінгу, 14% жертв втратили свої кошти. У переважній більшості випадків — 83% — сторонні посилання на шкідливі сайти надходили у месенджери (Telegram, Viber, WhatsApp). Ще 6% жертв отримали фішингове посилання через SMS, а от через пошту шахраї практично не атакують пересічних українців — таких спроб зафіксовано лише 2%», — йдеться в повідомленні.

Читайте також: «Технологічно-підковані» підлітки стають жертвами онлайн-шахраїв частіше, ніж їх бабусі і дідусі

Нагадаємо

Раніше «Мінфін» писав, що 77% шахрайських схем припадає на інтернет та соціальну інженерію — маніпулятивний психологічний вплив на жертву. 22% крадіжок із банківських карток здійснюється через банкомати.

Протягом 2020 року з банківських карток українців шахраї викрали 271,4 млн грн. З них лише 19,4 млн грн припадає на шахрайство в інтернеті, решта (252 млн грн) — це втрати внаслідок соціальної інженерії.

«Соціальна інженерія особливо небезпечна, якщо поєднується з перехопленням управління сім-картою жертви. За умови викрадення сім-карти середні втрати постраждалих десь втричі більші», — розповів в інтерв'ю «Мінфіну» директор ЄМА Олександр Карпов.

Читайте також: 57% українців не знають, як захистити свої платіжні дані і уникнути шахрайства в інтернеті