16 липня 2021, 7:34 Читать на русском

Перша річниця Кирила Шевченка в НБУ

Рівно рік тому — 16 липня — парламент схвалив кандидатуру Кирила Шевченка на посаду голови НБУ. «Мінфін» проаналізував перший рік роботи головного банкіра країни. Розповідаємо про 5 головних, на наш погляд, досягнень і провалів Нацбанку під його керівництвом.

Рівно рік тому - 16 липня - парламент затвердив кандидатуру Кирила Шевченка на посаді голови НБУ.
Фото: НБУ

Топ-5 досягнень

1. Не «накачував» економіку грошима

Найбільшим побоюванням ринку рік тому було те, що в результаті зміни керівника НБУ різко зміниться і політика регулятора. Сам Кирило Шевченко ще за декілька місяців до призначення схвально відгукувався про дії деяких центробанків світу, які, реагуючи на коронакризу, знизили ключові ставки аж до від'ємних значень. Такі настрої підігрівалися частиною членів правлячої партії «Слуга Народу».

Фінансові експерти попереджали, що для України такий рецепт виявиться згубним.

«Ми трохи переймалися, коли подало у відставку керівництво НБУ в середині минулого року. Переживання були пов'язані не з конкретними персоналіями, а із заявами політиків — депутатів і членів уряду — про необхідність насичення економіки грошима, підняття інфляції до 10−12%, — згадував у весняній розмові з „Мінфіном“ Томаш Фіала, голова інвесткомпанії Dragon Capital. — Такі гасла відверто лякали. Але були призначені люди, які розуміють закони макроекономіки, які не пішли хибним шляхом».

«Ми відмовилися від QE. У випадку України про це говорити просто рано», — заявив сам Шевченко у квітневому інтерв'ю іноземному виданню Global Capital.

2. Збереження курсової стабільності, рекорд за ЗВР

Були також побоювання, що на догоду експортерам новий голова НБУ допустить деяку девальвацію національної валюти. Скажімо, до рівня в 30 грн/$, про який вже давно говорять аналітики у своїх прогнозах. Тим паче, що простору для маневру вистачає: у держбюджеті-2021 уряд заклав середньорічний курс 29,10 грн/$.
Однак за останній рік курс практично не змінився, зберігшись в районі 27,2 грн/$.

Найслабшою гривня була на початку листопада минулого року — 28,6 грн/$, найбільше зміцнилася — 26,93 грн/$ — в середині червня поточного року.

Більше того, на початок 2021 р. золотовалютні резерви (ЗВР) НБУ перевищили $29 млрд, що стало рекордом за останні 8 років.

Втім, незважаючи на зростання активів, що забезпечують Нацбанку левову частку заробітку, регулятор став менше ділитися прибутком з держбюджетом.

Читайте також: Чому НБУ став менше платити в держскарбницю

3. Скорочення портфеля проблемних кредитів у банках (NPL)

За рік перебування Кирила Шевченка в Нацбанку проблемна заборгованість скоротилася за всіма групами банків на 7−10 в.п. І це незважаючи на коронакризу.

Найбільший прогрес продемонстрували банки з іноземним капіталом, скоротивши «проблемку» з 35 до 25%.

Найменший — у банків з вітчизняними власниками, які скоротили NPL з 19 до 12%. Але у них і масштаб проблем був меншим.

Найбільша частка поганих кредитів — у держбанків. Навіть після скорочення за останній рік на 8 в.п. проблемка становить близько 55%.

4. Зростання кредитування економіки та активізація іпотеки

На початок липня 2020 р. портфель робочих (непроблемних) кредитів корпоративному сектору становив менше 400 млрд грн. Тоді як на кінець червня поточного року досяг майже 450 млрд грн.

Якщо відсоткові ставки і знизилися, то зовсім незначно — максимум на 1−1,5 в.п.

Читайте також: У квітні банки активізували кредитування економіки

Крім цього, за перші п'ять місяців 2021 року українські банки видали 3 651 іпотечний кредит на загальну суму 2,8 млрд грн. Порівнюючи з аналогічним періодом минулого року, кількість нових договорів зросла в 2,5 рази, а в грошовому вимірі — втричі. Втім, варто враховувати низьку базу порівняння.

Кирило Шевченко, який свого часу очолював Державну іпотечну установу (ДІУ), ще до свого призначення в НБУ ратував за розвиток іпотеки на первинному ринку з метою стимулювання будівництва, а разом з ним і всієї економіки.

Поки що драйвером ринку є кредити на покупку житла на вторинному ринку нерухомості: їх частка у травні склала 89% від кількості та 87% від обсягу всіх виданих іпотечних кредитів.

5. Очищення небанківського ринку

Так уже збіглося, що з початку липня минулого року Нацбанк став регулятором і для небанківських фінансових компаній.

Ясна річ, що підготовка до цього процесу здійснювалася старою командою. Однак до реалізації намірів попередників приступила вже нова.

Основний тренд перехідного періоду — скорочення кількості небанківських гравців, багато з яких добровільно здають ліцензії.

За рік кількість небанківських фінансових установ скоротилася на 103.

Зокрема, за останні 11 місяців на ринку стало менше страхових компаній на 24. Також закрилося понад 20 кредитних спілок. Станом на 1 липня залишилося 1 872 компанії: 181 СК, 308 кредитних спілок, 958 фінкомпаній, 287 ломбардів і 138 лізингодавців.

І це лише початок. На ринку ще вдосталь «сплячих» операторів, і порушників нормативів, які є потенціалом для подальшого очищення ринку.

Нацбанк час від часу заявляє про заходи впливу у відношенні до небанків. Зокрема, за нерозкриття реальних власників покарання загрожує 20% небанківських компаній.

Голова НБУ Кирило Шевченко — найбагатший топ-чиновник

Читайте також: Скільки заробляють, де і в чому зберігають заощадження топ-чиновники НБУ

Топ-5 провалів

1. Скандали та відтік кадрів

Незабаром після призначення Кирила Шевченка Нацбанк залишили більшість членів правління і значна частина менеджменту середньої ланки.

Однак в правлінні сформувалася внутрішня опозиція в особі Катерини Рожкової і Дмитра Сологуба. Останній залишив НБУ буквально на днях через закінчення терміну повноважень. Катерина Вікторівна має намір залишатися в правлінні мінімум 4 роки.

Напередодні першої річниці призначення Шевченка головою НБУ на Інститутській спалахнув новий кадровий скандал. Наприкінці червня про свій відхід із НБУ заявив весь керівний склад департаменту ліцензування, включаючи його голову Олександра Бевза. А буквально наступного посипалися нові відставки. Протягом тижня Нацбанк залишили майже півтора десятка членів старої команди. Причина — «централізація прийняття рішень в одних руках і заміна колегіальності директивним прийняттям рішень».

«Це загрожує відкотом реформ у банківській сфері і регулюванні небанківського сектора», — написав Олександр Бевз у фейсбуці.

Читайте також: Хто і навіщо організував флешмоб «звільнися з НБУ»

Але до середини липня скандал почав втрачати гостроту. Минулого тижня замість Дмитра Сологуба монетарним заступником голови був призначений Сергій Ніколайчук. Це призначення дозволило максимально згладити наслідки скандалу.

Справа в тому, що Сергій Ніколайчук працював у НБУ в 2004—2019 рр., пройшовши шлях від економіста до директора департаменту монетарної політики і економічного аналізу з вертикалі Дмитра Сологуба в команді реформаторів.

Потім Сергій Ніколайчук перейшов до Мінекономіки на посаду заступника міністра. Останній рік він працював головою департаменту макроекономічних досліджень в інвесткомпанії ICU, співвласницею якої раніше була Валерія Гонтарєва, ексголова Нацбанку.

Таке призначення публічно привітали навіть опозиціонери.

До того ж, як з'ясувалося днями, бунтарі аж ніяк не поспішають з'їжджати з Інститутської. Згідно з повідомленням прес-служби Нацбанку, вісім з дев'яти керівників департаменту ліцензування НБУ, які оголосили про свою відставку 30 червня, попросили Кирила Шевченка перенести дату звільнення на 1 вересня.

Кажуть, що в Нацбанку залишиться ы керівник департаменту — Олександр Бевз.

2. Розгул інфляції

Щоб відчути, як зростають ціни останнім часом, не потрібно бути фінансистом. Вперше за три роки інфляція в Україні наблизилася до двохзначного значення в 10%. Один із основних драйверів зростання цін — здорожчання продуктів харчування у всьому світі, що не є так званим монетарним фактором.

Так чи інакше, з 2015 року Нацбанк перейшов до політики таргетування інфляції, і тепер несе відповідальність за її показники.

У боротьбі з інфляцією НБУ змушений був вже двічі цього року підвищити облікову ставку. У підсумку вона зросла з 6 до 7,5%. У червні регулятор був близьким до того, щоб підвищити її втретє, але не наважився. Регулятор запевнив, що готовий на такий крок у майбутньому, при наявності відповідних передумов.

Повернути інфляцію до цільового показника в 5% НБУ планує тільки у 2022 році.

3. Відсутність грошей від МВФ

При Кирилі Шевченку Україна ще не отримала ані цента від МВФ. Останній транш кредиту Фонду було надано понад рік тому — в червні 2020 р. Такої тривалої перерви не згадаєш за останні кризові роки. До речі, за неотримані транші за підсумками 2020 р. Україні довелося заплатити МВФ спеціальну комісію в $4 млн.

У Нацбанку регулярно рапортують про виконання умов МВФ і запевняють, що затримка траншей не пов'язана з регулятором. Швидше за все, це так. Але факт залишається фактом, причому досить неприємним.

Читайте також: МВФ залишається на паузі: як Україна платитиме за боргами і закриватиме бюджет

4. Схема «ОВДП за рефінанс»

Коли Кирило Шевченко прийшов до Нацбанку, портфель працюючих кредитів населенню і бізнесу на 50 млрд грн перевищував вкладення банків в ОВДП.

Але цей розрив швидко скорочувався. В результаті, на початок поточного року портфель держоблігацій вже перевищував обсяг кредитів на 25 млрд грн.

Частину держоблігацій банки купували за отримане від НБУ дешеве рефінансування. Банки, особливо деякі, непогано заробили на державних грошах.

Навесні голова НБУ сам заговорив про «ефект витіснення» кредитування державними запозиченнями. Максимальна «стеля» портфеля ОВДП у банківській системі в 35% від депозитів була порушена і становить 39,6%. «Ми встали на слизький шлях фіскального витіснення», — констатував чиновник.

Приблизно в цей же час відбувся розворот: портфель кредитів знову перевищив вкладення в ОВДП. До червня 2021 року розрив склав все ті ж 50 млрд грн.

Тим часом, Нацбанк заявив про згортання програми рефінансування, видавши в травні «на ціпок» Укрексімбанку ще 14 млрд грн і подвоївши його борг перед НБУ. Таким чином, загальна заборгованість банків перед регулятором перевищила 88 млрд грн. Тоді як на 1 серпня минулого року була меншою за 13 млрд грн.

Читайте також: Держбанки скоротили портфелі ОВДП. Хто продавав найбільше

5. (Не) скасування депозитного податку

Однією із перших публічних ініціатив Кирила Шевченка на посаді було скасування податку з доходу за банківськими депозитами в розмірі 18%. На військовий збір у 1,5% він замірятися не став.

У своїх заявах головний банкір відзначав, що зараз, коли депозитні ставки низькі, для вкладників це було б гарним додатковим стимулом, щоб відкривати строкові вклади.

Те, що бюджет недоотримає близько 4 млрд грн, головний банкір визнав прийнятною жертвою. Ідея досить популістська: який вкладник буде проти? Але за цей час для реалізації ініціативи практично не було зроблено нічого.

У будь-якому разі, відповідний законопроєкт у парламенті так і не з'явився.

Автор:
Дмитро Гриньков
Редактор Дмитро Гриньков
Пише на теми: Фінанси, банки, інвестиції

Коментарі - 10

+
+4
Rumatha
Rumatha
16 липня 2021, 9:51
#
Тираж монет — не в его ведении? Фиаско с копейками — «1 гривна» и «2 гривны» — на чей счет запишите?
+
+15
ramarren
ramarren
19 липня 2021, 13:17
#
Не фанат этого деятеля, но если быть объективным, то эти копейки придумали задолго до него, если не ошибаюсь, даже в вели в оборот (на вскидку, при нем десятка могла проскочить)
+
0
Артур Мубаракшин
Артур Мубаракшин
16 липня 2021, 10:43
#
Покосилась очень сильно статья из-за картинок: текст обтекает их и становится невозможно читать.
+
+45
bonv
bonv
16 липня 2021, 13:11
#
НБУ в надійних руках влади.
+
+15
mary27
mary27
16 липня 2021, 15:14
#
Главное «достижение» Шевченко — это эмиссия в 25% в год и построение той самой «пирамиды ОВГЗ™» за напечатанный рефинанс от НБУ.
Ждем монет в 1000 грн.
И купюр в 1 000 000.
+
+4
vipost
vipost
16 липня 2021, 16:50
#
Знову ці казочки. Спробуйте спочатку читати (наприклад, Пункт 1 та 2 з топу досягнень), а потім коментувати
+
0
mary27
mary27
16 липня 2021, 17:50
#
Читала, п. 1 насмешил — ден. масса выросла на 25% в прошлом году.
А экономика упала.
Вывод?)

Курсовая «стабильность» в виде «контролируемой» девальвации на 18%?)
Потому я смеюсь над «инвесторами» в гривенные ОВГЗ.
​​​​​​
+
+4
vipost
vipost
16 липня 2021, 21:09
#
Висновок щодо пункту 1 — економіка упала, так як більша половина планети сиділа вдома, через епідемію ковід-19. Багато «бізнесів» були зачиненими. Не дивлячись на це станок активно друкувати гривню не включали, як робили всю історію України, від Петра до Кравчука. Доречі курс гривні до долара та євро це опосередковано підтверджує.
І загальний висновок — Шевченко точно не найгірший голова НБУ, за всю історію. Дуже ймовірно що буде одним за найкращих.
Але про це ще рано, так як все може змінитись
+
0
mary27
mary27
16 липня 2021, 23:47
#
25% денежной массы это теперь в левацкой недоэкономике означает «немного»?
Сколько же тогда много, 2500%?)

Курс грывни показывает, что пока доллар падал к остальным валютам, грывня падала впереди него.
​​​​​​
В результате эконмика в реанимации, кредитование вне «пирамиды ОВГЗ™» мертво.
Банковская система потеряла функцию посредника между промышленностью и сбереженими.
+
+15
Игорь Коляда
Игорь Коляда
16 липня 2021, 21:46
#
1. Не стал «накачивать» экономику деньгами

Печально, что такую туфту впаривают обывателю как достижение.
На фоне падения ВВП за тот же период денежная масса выросла на 25%, рефинансирование комбанков выросло с 13 до 88 млрд грн - это и есть «накачивать» экономику деньгами.

2. Сохранение курсовой стабильности, рекорд по ЗВР

Тоже не такое уж и достижение на фоне валютной либерализации и долларизации экономики.

4. Рост кредитования экономики и активизация ипотеки

Тоже сомнительное достижение, здесь больше «усилий» правительства с программами господдержки, а не НБУ.
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися