Світлана Рекрут — про держгарантії за депозитами: «Повернемося до питання збільшення до 800 тисяч або навіть мільйона»

38-річна Світлана Рекрут вважається однією із найвпливовіших жінок країни. Такий статус їй вдалося заробити завдяки кар'єрі на держслужбі.

Як і багато інших, Світлана прийшла працювати до держструктури (ФГВФО) навесні 2014 року на хвилі патріотизму. Але на відміну від більшості колег, яких вистачило лише на декілька років, вона досі у відомстві і поки що не збирається йти.

ФГВФО — у непростій ситуації: де-факто він банкрут, так як зобов'язання організації перевищують її активи. Основна причина — борги перед Мінфіном. У період банкопаду Фонд змушений був позичити у цього відомства близько 60 млрд грн для виплат вкладникам сум, гарантованих державою. Вартість запозичень становила від 9,99 до 14% річних.

Навіть після часткового погашення заборгованість Фонду тільки за відсотками становить 64 млрд грн.

Керівництво Фонду вважає несправедливим, що відомству довелося «віддуватися» за прорахунки всієї монетарної влади, що призвели до банкопаду. Концепція, розроблена за підтримки МВФ, передбачає списання заборгованості за відсотками. Як компенсатор, Фонд взявся за пошук зарубіжних активів ексвласників збанкрутілих банків. Надходження підуть до держскарбниці.

Втім, скептики нагадують: Фонду дісталися активи банків-банкрутів на загальну суму 500 млрд грн, а їх розпродали всього за 60 млрд грн. У свою чергу, у Фонді парирують: вони отримували банки, які були майже повністю «випотрошені» колишніми власниками. А тому ставлять собі в заслугу створення повноцінного ринку проблемних активів в Україні.

Про кар'єру

Ви — молодий фахівець, який уже встиг попрацювати в приватному секторі, у2014 р. йдете працювати доФГВФО. Це була данина моді на хвилі патріотизму?

Я прийшла сюди в квітні 2014 року, а в лютому тільки закінчили стріляти на Майдані. Це було через два місяці після тих драматичних і трагічних подій. Тоді був настільки високий рівень патріотизму і бажання змінити країну, зробити щось для неї… Я не була і не є прихильницею жодної з політичних сил. Мій прихід до Фонду — це був виключно рекрутинг. Хоча до цього я говорила, що готова працювати скрізь, окрім держструктур.

Коли я прийшла, у Фонді було тільки 6 банків. Потім вони почали сипатися масово: був момент, коли банків було вже багато, але повністю була відсутня нормативка, як і що робити. Доводилося створювати все з коліс.

Чи розраховували ви затриматися уФонді так надовго?

Звичайно, ні. Ніхто не думав, що буде такий величезний обсяг роботи — майже 100 банків. Тому кар'єра складалася сама собою — від рядового співробітника до директора. Навряд чи робилися якісь усвідомлені дії для просування кар'єрними сходами. Я просто робила свою роботу.

Коли зрозуміли, що Фонд затягнув вас надовго? Чи є розуміння, коли часйти?

Можливо, коли озираюся назад і розумію, що я вже тут 7 років.

У мене є план мінімум, який я хочу реалізувати у Фонді. Підвищити суму відшкодування за вкладами. Вирішити питання боргового навантаження на систему гарантування, реструктуризувавши борг Фонду перед Мінфіном. І довести до пуття процеси стягнення шкоди з пов'язаних осіб, причетних до виведення активів. Все це стане міцним фундаментом для подальшого розвитку банківської системи країни.

Коли переходили до Фонду, чи могли подумати, що станете його головою і у2020 році заробите 4,2 млн грн?

Ніколи не думала, що очолю Фонд і, тим паче, що ця робота гідно оплачуватиметься. Задоволена, що можу займатися улюбленою справою і отримувати за це хорошу оплату.

Читайте також: Декларації чиновників за 2020 рік: багатший за голову НБУ — тільки скандальний Юрій Вітренко

Наскільки така зарплата адекватна до навантаження, ризиків, пов'язанихіз посадою?

Щорічно ми вивчаємо ринок праці у банківському секторі на предмет зарплат і намагаємося відповідати їх рівню. Щоб робота наших співробітників була адекватно оплачена. Тільки в такому випадку можна вимагати від них повної віддачі, нульової толерантності до корупції.

Хоча, якщо порівнювати наші зарплати з великими вітчизняними банками, то ми відстаємо. Однак є розуміння, що Фонд має дещо інше місію і не є комерційною організацією.

Чому директор-розпорядник ФГВФО зберігає $46 тис готівкою?

Якщо простежити останні декларації з 2015 року, то ця цифра зменшується. Я не тільки директор Фонду, а й людина, у якої є сім'я, батьки у віці. Їм у будь-який момент може знадобитися екстрена допомога і я повинна бути в змозі надати її максимально оперативно. Вважаю диверсифікацію особистих активів цілком виправданою!

Читайте також: Скільки заробляють, де і в чому зберігають заощадження топчиновники НБУ

Про підвищення гарантій

В останніх заявах Фонду мова йде про підвищення гарантованої суми всього до 400 тис. грн, тоді як раніше озвучувалися суми 600 тис. інавіть 800 тис грн. Чому пішли на зниження?

Проєктом закону передбачається 400 тис. грн з дати голосування і 600 тис. грн з початку 2023 року. Тобто, 600 тис — це не мрія, а реальний план. При тому, що наша стратегічна мета — досягти європейського рівня гарантування вкладів — 100 тис. євро.

Рішення про конкретну гарантовану суму залежить від комплексу факторів, прийнятих у всьому світі:

По-перше, сума гарантування повинна не менше ніж у 5 разів перевищувати ВВП на душу населення. Сьогоднішні 200 тис. грн — це набагато нижче світового бенчмарка. Нижче нас із європейських країн лише Молдова — 2,3 тис. євро. Для порівняння, в Албанії рівень гарантії — 23 тис. євро. А у Казахстані, наприклад, близько 30 тис. євро.

По-друге, покриття за кількістю вкладів. Тут з покриттям понад 98% ми були завжди в «топі» через надмірно велику кількість дрібних вкладів у банківській системі.

По-третє, покриття за сумою вкладів згідно зі світовою практикою повинно бути 50−60%. У нас сьогодні це менше 40%.

Після підвищення до 400 тис. грн — це буде близько 55,5%, до 600 тис. грн — понад 60%, залежності від динаміки і структури депозитів.

Існує думка, що вище за цю межу йти не варто, оскільки в такому випадку вкладники припиняють нести відповідальність за вибір банку, а банкиприйматимуть на себе надмірні ризики.

Крім цього, враховується фінансовий стан Фонду: скільки резервних активів є в наявності. Фонд повинен бути в змозі покрити виплати в нормальних і кризових умовах, не позичаючи у держави. При збільшенні до 600 тис. грн ми спокійно виконуємо ці вимоги.

Якщо ж наші показники будуть вищими, ми повернемося до питання збільшення суми до 800 тис. або навіть 1 млн грн достроково.

Зараз стоїть завдання досягти компромісу, який стимулюватиме приплив вкладів до банків і виведе Україну хоча б на середньосвітовий рівень гарантій, але не створить ризики для ФГВФО.

Читайте також: Фонд гарантування вкладів: кому і як відшкодовує депозити держава

Але 100 тис євро — норма більшості країн ЄС — як і раніше, далека…

Такі є. Але чудес не буває. Сума гарантій залежить від рівня загального економічного розвитку країни. Якщо Фонд сьогодні, як наслідок останньої банківської кризи, має велику суму боргу перед Мінфіном і бореться за його реструктуризацію, то наші можливості об'єктивно обмежені.

Про фінанси ФГВФО

Скільки зараз грошей у Фонді?

Близько 16 млрд грн, які розміщені в ОВДП. При цьому фінансових зобов'язань перед державою, які повинні бути виконані до 2031 року, у нас — на 111 млрд грн. З них 64 млрд — це відсотки за позикою від Мінфіну, і, відповідно, 47 млрд грн — сума основного боргу. Мінфіну ми платимо з випередженням графіка.

Гарантована сума депозитів у банках-учасниках Фонду зараз 352 млрд грн, тобто покриття складає близько 5% при законодавчо встановленому мінімумі в 2,5%. Це означає, що рівень резервів майже вдвічі більший за мінімум.

Цього достатньо, щоб зустріти будь-який сценарій розвитку подій.

Скільки зараз Фонд щорічно отримує від банків у вигляді регулярних внесків і від продажу активів?

Близько 4 млрд грн. Плюс 1−2 млрд грн у поточному році ми очікуємо отримати від реалізації активів неплатоспроможних банків, що залишилися. Були роки, коли це джерело приносило до 8 млрд грн. Але вже майже всі активи реалізовані, наступного року надходжень за цією статтею не буде.

Але і при такому розкладі ми зможемо повністю повернути Мінфіну тіло кредиту до 2031 року, навіть збільшивши суму гарантування. Рівень річних платежів Фонду узгоджуватиметься радою фінансової стабільності з урахуванням ризиків банківської системи.

Всі ці розрахунки пройшли експертизу KPMG і Світового банку. Ситуація з виплатою відсотків складніша.

Кабмін зареєстрував альтернативний проєкт закону (№ 5542), в якому фактично розділив процеси приєднання Ощадбанку до Фонду та реструктуризації заборгованості ФГВФО перед Мінфіном. Раніше ви наголошували на важливості паралельності цих процесів. Що це змінює, які ризики?

Позиція Фонду та НБУ полягає в тому, що законопроєкт повинен бути комплексним, так як проблеми є взаємопов'язаними.

Ощадбанк вступає до Фонду на пільгових умовах. Перші 3 роки застосовуватиметься базова ставка зборів, яка приблизно на 40% менша, ніж, якби вони платили диверсифікований збір з урахуванням ризику банку. Такі поступки пов'язані з тим, що додаткові витрати довелося б компенсувати за рахунок капіталізації банку. Що призвело б до зайвого циклу кругообігу державних грошей.

Окрім цього, Ощад заплатить 1% вступного збору від регулятивного, а не статутного капіталу, на чому теж заощадить: сплатить близько 167 млн грн замість 495 млн грн!

Такий сценарій можливий, якщо Фонд може собі це дозволити, виходячи з фінансового стану. До реструктуризації боргу це виглядає нелогічно і має певні ризики.

Саме тому ми і виступаємо за комплексність законопроєкту. Наша позиція наступна: приймаємо Ощад на пільгових умовах, підвищуємо суму гарантій, але при цьому реструктуруємо, зокрема, 64 млрд грн заборгованості перед Мінфіном за відсотками.

Це дозволило б нам дати сигнал про закінчення кризи: банківська система капіталізована і здорова, Ощадбанк — у системі гарантування, як всі, ФГВФО готовий виконувати свої функції і розширити гарантії на вклади у небанківських фінустановах. Тобто, фінансовий ринок може починати нове життя.

Читайте також: Перше інтерв'ю нового голови Ощадбанку

Про реструктуризацію боргу та стягнення активів

Ви хочете списати 64 млрд грн. З одного боку, це — чимала сума, з іншого боку, вона — фантомна, її немає удержбюджеті. Чому міністр фінансів пручається?

Насамперед нагадаю: мова не йде про списання. Повернення активів, які були виведені з банків напередодні їх ліквідації, — це питання державної ваги. І від активної позиції всіх гілок влади залежить перспективність повернення як цих 64 млрд грн, так і загалом майже 235 млрд грн, які банки не повернули кредиторам.

Але якщо говорити по суті питання, то закон обговорювався півтора роки і фінальну згоду всіх учасників процесу було отримано приблизно місяць тому. Будь-які зміни статусу боргу можуть призвести до питань з боку контролюючих органів у майбутньому.

Вступ до Фонду Ощадбанку — це одна з умов ЄБРР. Тільки на таких умовах він увійде в капітал цього держбанку. Можливо, Мінфін хоче розділити ці питання, щоб за якимось напрямком прискорити процес. Але входження Ощаду до Фонду та реструктуризація боргу — прописані у меморандумі з МВФ і «дедлайни» — однакові: до кінця поточного року капітал Фонду повинен бути позитивним, Ощадбанк повинен бути його членом. Крапка. Розподіл цих процесів у часі може призвести до невиконання частини Меморандуму.

Можлива заміна міністра фінансів посприяла б прискоренню цього процесу?

Категорично проти персонального підходу. Якщо країна обрала курс, то людина не здатна його розвернути у протилежному напрямку. Не можу сказати, що у нас з Мінфіном коли-небудь були деструктивні позиції, завжди була дискусія різного ступеня глибини.

До речі, створення міжвідомчої групи з питань повернення активів збанкрутілих банків, яку очолив прем'єр-міністр, — це і є той механізм, який дозволяє перетворити 64 млрд грн, які є тільки на папері, в реальний грошовий потік!

Вище ви сказали, що Фонд перегортає сторінку: переходить від проблем, що пов'язаніз банкрутствами банків, до модернізації системи гарантування. Але паралельно починаєте складний і довгий процес пошуку активів ексвласників банків-банкрутів в іноземних юрисдикціях. Це процес з неочевидним результатом. Ви дійсно вірите в цю історію або вона потрібна для того, щоб дати Мінфіну якусь надію на компенсацію 64 млрд грн для більшої зговірливості?

Фонд реально багато вкладає фінансів і праці в цей напрямок, що є найкращим підтвердженням серйозності наших намірів.

Ми віримо у можливість успіху, прикладаємо для цього максимум зусиль.

Загальний збиток від банкрутства банків оцінюється приблизно в 235 млрд грн. Ми маємо справу зі схемами з виведення коштів з банків у величезних масштабах ідомагатимемося компенсації.

Крім того, є світова практика добровільного врегулювання таких ситуацій. Але я не вірю, що хтось із колишніх власників банків добровільно компенсує збитки без юридичного тиску. Ми повинні зробити так, щоб їм було дешевше повернути добровільно, аніж судитися.

Ось, наприклад, Олег Бахматюк вже прийшов з каяттям, каже: я хочу компенсувати добровільно…

Для цього повинна бути юридична база. Певні напрацювання вже є, але треба ще чимало працювати у цьому напрямку.

Наприклад, потрібно прописати, чи звільняє добровільна компенсація від подальшого переслідування фігуранта правоохоронними органами. Обов'язково має бути місце для дисконту (знижки), без нього не працюватиме. Це не наше ноу-хау, це — світова практика. Звичайно, порядок його розрахунку повинен бути чітко прописаним, щоб виключити зловживання.

І, нарешті, третій момент: як розподіляються отримані гроші.

Тому робота вимагає часу, але коли у нас вийде, це стане величезним досягненням і проривом для ринку.

Чи не відволікатиме це від поточної роботи, тягнутиме назад …

Дивіться, проєкт такого масштабу, який формує фундаментальні закладки на майбутнє — це, навпаки, виклик. Це робота, яка вперше робиться, і такою практикою врегулювання користуватимуться наступні покоління. Більше того, запуск такої практики змусить нинішніх власників банків бути більш відповідальними і дисциплінованими.

Про гарантування небанків

Як йдуть справи з введенням держгарантій для кредитних спілок? Усе за планом?

Так, планується з початку 2023 року. Обговорювалося дві суми гарантій: 50 тис. та 100 тис. грн. Вирішили відштовхуватися від амбітнішого показника.

Розмір початкового внеску залежатиме від рівня ризиків системи на момент введення гарантій. Ведемо переговори з донорами, щоб звільнити небанки від вступного внеску.

Загальна база депозитів небанків — близько 1,4 млрд грн. Загальна кількість вкладників — 19,6 тис. осіб. Розмір середнього вкладу в кредитних спілках — 73 тис. грн. За сумою вкладів покриття буде близько 50%.

Це дасть цьому сегменту ринку поштовх для подальшого розвитку. Зараз напрацьовуємо процедури, як виводити небанківські компанії з ринку.

Читайте також: Ярослав Матузка про monobank: «Вони ж не запакують гроші умішок і не зникнуть з ними»

Чи є банки, які через надмірно ризиковудіяльністьсплачують підвищені внески?

Банки, які ведуть більш і менш ризикову політику не можуть платити однакові страхові внески. Це було б несправедливо. Тому декілька років у фонді діє диференційована ставка внесків, залежно від рівня ризиків. Наша методика затверджена Мін'юстом і є у публічному доступі. Кожен банк може прорахувати свої платежі і розуміє, що потрібно змінити, щоб платити менше. Економія може бути до 40−50%. Наприклад, агресивна як кредитна, так і депозитна політика дуже впливає на групу ризику.

Існує 5 категорій ризиковості. На сьогодні є банки, які належать до 5-ої найризикованішої категорії та, відповідно, платять за найвищим тарифом.

Загалом ми не очікуємо якихось потрясінь. Але не потрібно боятися точкових банкрутств: це — нормально. Якість ринку поліпшується, коли йдуть слабкі гравці.

Скільки банків належатьдо 5-ої групи ризиків?

Не скажу!

Автор:

Редактор Дмитро Гриньков

Пише на теми: Фінанси, банки, інвестиції