Як тепер стягують борги за комуналку та штрафи за порушення ПДД

Як було раніше

До прийняття згадуваних нормативних актів деякі банки на вимогу виконавця відмовлялися розкривати дані про номери банківських рахунків та залишок коштів на них. Свою відмову вони обґрунтовували банківською таємницею. Відтак, надавали лише загальну інформацією про наявність рахунків, повідомляли про недостатність коштів на них тощо.

Процедура автоматизованого арешту коштів боржників на банківських рахунках поширювалася виключно на боржників, які не сплачують аліменти.

У всіх інших випадках виконавці направляли вимогу про надання інформації щодо рахунків боржника та постанову про арешт коштів поштою, що потребувало значних часових і фінансових витрат. Адже боржник може відкрити рахунок в будь-якому з 73 діючих українських банків.

Що змінилося

Наразі банки зобов’язані надавати державним та приватним виконавцям інформацію стосовно наявності та/або стану рахунків боржника. Вона обов’язково має містити номери рахунків, відкритих боржником у банку, а також суми коштів на них. Вказана інформація не становить банківську таємницю для державних та приватних виконавців.

Читайте також: Податкова амністія: на кого фіскали чекають з деклараціями

Крім того, відтепер державні та приватні виконавці мають змогу в автоматизованому режимі направляти банкам постанови про арешт коштів будь-яких боржників, незалежно від виду заборгованості.

При цьому вся процедура відбуватиметься за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження без необхідності направлення паперових запитів до банків.

Алгоритм арешту коштів боржників

Процедура арешту коштів боржника, що знаходяться на банківському рахунку, виглядає так:

1. Виконавець за допомогою Автоматизованої системи виконавчого провадження (далі — АСВП) створює та надсилає до банків вимогу на отримання інформації стосовно наявності та стану рахунків боржника.
2. Система банку не пізніше, ніж за годину робочого часу після отримання вимоги, формує повідомлення із викладенням запитуваної інформації та негайно направляє її до АСВП.
3. Виконавець виносить постанову про арешт коштів боржника та надсилає її до банків, у яких відкрито рахунки боржника за допомогою АСВП.
4. Відповідальна особа банку накладає арешт на кошти, що перебувають на рахунках боржника, про що повідомляється виконавець через АСВП.

Коли «автоматом» почнуть списувати кошти

Мін'юст автоматизував лише процедуру арешту коштів боржників на рахунках у банках.

Аби виконавці мали можливість автоматично списувати виявлені на них кошти, потрібен окремий норматив який, за словами директора Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції Олександра Олійника, наразі перебуває на узгодженні в Міністерстві фінансів.

Документом запроваджується створення, передача та перевірка платіжних вимог в електронній формі на списання коштів під час примусового виконання судових рішень.

Алгоритм примусового списання коштів з рахунків боржника виглядатиме так:

1. Виконавець за наявності коштів на рахунку (-ах) боржника за допомогою АСВП створює та надсилає до відповідних банків платіжні вимоги на примусове списання коштів боржника.
2. Банки примусово списують кошти з рахунків боржника та перераховують їх на рахунки органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, з яких кошти потрапляють до стягувачів.

Поки що для примусового списання коштів боржника з банківського рахунку виконавцям необхідно оформлювати платіжні вимоги та надсилати їх поштою або доставляти до банку самостійно.

Читати також: Олександр Писарук: «Найбільш жорсткий банк у плані фінмоніторингу — це саме Райффайзен»

За що можуть арештовувати рахунки

Арешт може бути накладено на кошти, що знаходяться на банківських рахунках фізичних і юридичних осіб, які потрапили до Єдиного реєстру боржників. Так, наразі Єдиний реєстр боржників містить понад 5,5 млн. записів про борги.

Переважно це борги:

• за несплату штрафів;
• за порушення правил дорожнього руху,
• по сплаті аліментів,
• заборгованість перед комунальними установами тощо.

Нововведення дозволяють автоматично арештовувати банківські рахунки всіх боржників, а не лише тих, які не сплачують аліменти.

Скільки банків вже арештовують рахунки «автоматом»

7 українських банків вже приєдналися до системи автоматизованого арешту коштів боржників. Серед них — «Приватбанк», monobank (працює за ліцензією банку «Універсал Банк»), «ПроКредит Банк», «Таскомбанк», «Оксі Банк», «Банк Восток» та «Індустріалбанк».

Найближчим часом очікується приєднання до системи ще 55 українських банків, які підключені до тестового середовища або ж перебувають на стадії консультацій та попередніх налаштувань стосовно підключення до тестового середовища.

Мін'юст надав Державному підприємству «Національні інформаційні системи» разом з Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції тримісячний строк (до 06 липня 2021 року) для забезпечення реалізації автоматизованого арешту коштів боржників.

Що виграють кредитори і боржники

Переваги автоматичного арешту коштів для кредитора очевидні. Ніні непоодинокими є ситуації, коли кредитори отримують позитивне рішення суду про стягнення заборгованості, яке в подальшому залишається без виконання.

Отримання виконавцями можливості в спрощеному порядку запитувати необхідну інформацію про банківські рахунки боржників, арештовувати і списувати наявні на них кошти має суттєво пришвидшити процедуру виконання судових рішень.

Водночас така процедура має переваги і для боржника: кошти на рахунку арештовуються виключно в межах суми заборгованості. Арешт не накладається на банківський рахунок в цілому.

Як захиститися від недобросовісних кредиторів

Разом з низкою переваг слід враховувати і потенційні недоліки нововведень.

Наприклад, дані Єдиного державного реєстру судових рішень свідчать про поширеність випадків помилкового видання судами виконавчих документів на виконання рішень, що не набрали законної сили (зокрема, на які було подано апеляційну скаргу).

У подальшому стягувачі, на користь яких ухвалено такі рішення, звертаються до державних та приватних виконавців, які, в свою чергу, мають можливість оперативно стягнути кошти, вказані у виконавчому документі, з банківських рахунків боржників.

При цьому є велика ймовірність, що таке списання відбудеться до того, як боржник дізнається про відкрите виконавче провадження і, тим паче, отримає ухвалу суду про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

В практиці Адвокатської компанії «Прайм» був випадок, коли боржника не повідомили про відкриття провадження у справі судом першої інстанції. Як наслідок, боржник до моменту ухвалення судового рішення добровільно погасив заборгованість. Але недобросовісний позивач не повідомив про це суд. У результаті в рішенні суду зафіксовано зобов’язання боржника сплатити вже погашену заборгованость, яка в подальшому може бути стягнена в порядку виконавчого провадження.

Аби мати можливість своєчасно реагувати на відкриті виконавчі провадження, рекомендуємо регулярно перевіряти наявність інформації про себе в Єдиному реєстрі боржників та Автоматизованій системі виконавчого провадження на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції, а також інформацію щодо судових справ на офіційному веб-порталі судової влади України.