Чого банк ніколи не розповість про вашу зарплатну картку

Як обирають зарплатний банк топи компаній

Прийнято вважати, що обираючи банк для зарплатного проекту, менеджмент компаній в першу чергу думає про свої вигоди: низькі тарифи, безкоштовні елітні картки для керівництва, низькі ставки за кредитами та інше. Комфортність обслуговування для співробітників відходити на другий план.

«Зарплатний проект часто є „якимось предметом торгу“ з інших питань співпраці між банком і юридичною особою. Компанії чудово розуміють зацікавленість банку і застосовують цей аргумент в своїх інтересах», — відзначають в Креді Агріколь Банку, який в рамках зарплатних і пенсійних проектів обслуговує 150 тис. карток. Такої ж думки дотримуються і в Приватбанку, який є лідером в сегменті зарплатних проектів.

«Зарплатне рабство триває! Рішення керівництва залежить від багатьох чинників: належність до фінансово-промислової групи, умови особистого обслуговування, і навіть особисті симпатії/антипатії», — прокоментували «Мінфіну» в Приваті.

Хоча там знають і таких роботодавців, які йдуть назустріч своїм співробітникам: приймають від них заяви і перераховують зарплату на обраний ними банк. «Але, на жаль, такі факти трапляються досить рідко», — поскаржилися в Приваті.

Навіщо банкам зарплатні проекти

При всій порочності інструменту, банки кровно зацікавлені в розвитку сегмента зарплатних проектів. «Договір з компанією — це точка доступу для банку до співпраці з фізособами і продажу різних роздрібних продуктів відразу досить великій кількості клієнтів в короткі терміни», — зазначає Юлія Мороз, директор департаменту каналів продажів і дистрибуції Райффайзен Банку Аваль. За її словами, через пандемію темпи міграції компаній між банками помітно знизилися. Найбільш непостійними є держкомпанії і представники МСБ.

«Середній термін співпраці клієнта з зарплатних проектом в банках становить близько трьох років. Можлива плідна співпраця протягом 7−10 років», — каже Дмитро Коваленко, директор з маркетингу Креді Агріколь Банку.

В Приваті впевнені: «Клієнти із зарплатними картками — найперспективніші для крос-продажів».

Однак число потенційних клієнтів постійно скорочується. За даними Держкомстату, п'ять років тому в Україні було 8,1 млн працюючих. У січні поточного року — лише 7,1 млн. При цьому тільки за останній рік (в порівнянні з січнем 2020 року) кількість працюючих зменшилася майже на 400 тис. «Це означає, що конкуренція серед банків буде тільки зростати», — прогнозують в Приватбанку.

Читайте також: Якщо банкомат «проковтнув» картку і не видав грошей. Що робити

Стимули для компаній

Міжбанківська конкуренція призводить до зниження вартості зарплатного проекту для роботодавця. «Вартість реалізації зарплатного проекту залежить від кількості співробітників компанії і розмірів виплат. Чим вони вищі, тим дешевше обходиться проект», — зазначає Юлія Мороз, з Райфа, не розкриваючи, втім, конкретних показників.

У свою чергу в Приватбанку зізнаються, що з комерційних структур беруть 0,25−0,5% від суми зарахувань, з бюджетних організацій комісія не стягується зовсім.

«Комісія роботодавця за обслуговування зарплатного проекту варіюється від 0%
до 0,5% від фонду оплати праці і постійно знижується», — розповідають в Альфа-Банку, який обслуговує близько 900 тис. зарплатних карток в рамках 20 тис. зарплатних проектів. Тобто, в середньому одна компанія приводить 45 роздрібних клієнтів.

Райффайзен для топ-менеджменту пропонує індивідуальні умови обслуговування в рамках преміальних продуктів.

Чим утримують клієнтів

Банки розуміють, що адміністративними методами зарплатного клієнта можна отримати. Але втримати при нинішньому рівні технологій — нереально.

Якщо зарплатний банк надаватиме відверто поганий сервіс, то клієнт просто буде регулярно переадресовувати зарплатні потоки на інший банк, використовуючи нав'язаний банк, лише як транзитний, або просто переведе зарплату на «свій» банк в індивідуальному порядку.

Банки також віддають собі звіт в тому, що рано чи пізно всі співробітники самі обиратимуть зарплатний банк, як це відбувається в цивілізованому світі. Банкіри поступово готуються до цього.

«Коли організація замість фізособи обирає для нього обслуговуючий банк, то у банку виникає необхідність докладати додаткових зусиль для «онбордінга» клієнта (повного його залучення і утримання). Завдання — стати для фізичної особи «домашнім банком», — зазначає Дмитро Коваленко.

Тому, принаймні, лідери ринку зарплатних карток намагаються всіляко догоджати клієнтурі.

Красномовний приклад. Ще декілька років тому стандартом для зарплатної картки була можливість безкоштовного зняття готівки тільки в «своїх» банкоматах. Зараз мова йде про будь-які банкомати у всій країні.

Безкоштовне обслуговування

Як правило, масові картки, випущені в рамках зарплатного проекту, обслуговуються банками безкоштовно. За винятком випадків, коли клієнт сам обирає картку вищого класу. Навіть якщо картка загублена або зіпсована, наприклад, Приват оформляє новий пластик також безкоштовно (але до 6 випадків на рік). А ось випуск додаткових карток, як правило, платний.

Прогресивні банки в рамках зарплатних проектів все частіше випускають безконтактний пластик. Хоча є приклади емісії примітивних карток із магнітною смугою, навіть без чіпа.

Зрозуміло, зарплатна картка відкриває можливість скористатися багатьма іншими банківськими послугами, в тому числі інтернет-банкінгом.

Райффайзен в рамках зарплатних проектів пропонує ринкові (як і для інших клієнтів) пакети послуг «Райфкартка» та «Райфкартка+»

Їх основні переваги:

• Безкоштовне зарахування всіх видів безготівкових платежів
• Безкоштовне зняття готівки у всіх банкоматах України
• Безкоштовне поповнення готівкою через термінали Easy Pay та City 24
• Кредитна картка з пільговим періодом до 100 днів.

Звички зарплатників

В Приваті кажуть, що більшість зарплатних клієнтів не знімають всю суму відразу в день одержання: 30−50% від суми зарахувань зберігається на картрахунках. 48% знімається у вигляді готівкових коштів, решта — витрати в торгових точках та інтернеті, а також безготівкові перекази. До речі, тільки за останній рік частка зняття готівки знизилася більш ніж на 5 в.п.

У Райфі відзначають, що в січні 79% зарплатних клієнтів зробили хоча б одну безготівкову операцію по картці. «Банки стимулюють транзакційну активність клієнтів, впроваджуючи програми лояльності і проводячи різні акції та розіграші», — зазначає Юлія Мороз.

Читайте також: Як зміняться карткові комісії і що виграють клієнти

Як трансформуються зарплатні проекти

За три роки роботи на ринку перший банк у смартфоні — monobank — випустив майже 3,5 млн платіжних карток, впевнено посівши третє місце за цим показником. Попереду — тільки державні гіганти Приват і Ощад. «У нас немає окремого продукту „Зарплатна картка“. Зарплату можна отримувати на картку будь-якого типу. Зараз 17 762 компаній і ФОП виплачують зарплату на картки 55 305 наших клієнтів», — повідомили «Мінфіну» в monobank. Це — унікальний інноваційний приклад для ринку.

У mono нагадують: за законом будь-який співробітник підприємства може самостійно обирати банк для отримання зарплати.

Щоб отримувати зарплату на картку monobank в індивідуальному порядку, потрібно передати своєму бухгалтеру заяву з реквізитами (Поповнити свою картку -> Зарплата і виплати ФОП).

«Багато бухгалтерів „лукавлять“, коли відмовляють співробітникам у виплаті зарплати на картку monobank під приводом відсутності зарплатного проекту», — нарікають в mono.

До речі, віртуальний банк для зручності бухгалтерів впровадив послугу «Виплата зарплати за реєстром»: бухгалтер завантажує реєстр у веб-кабінет, а monobank розкидає гроші на картки співробітників. Для цього компанії не потрібно укладати окремі договори із зобов'язаннями.

«У перспективі 5−10 років зарплатний проект європізується, потреба в
укладенні договору з компанією зживе себе, і співробітники самі обиратимуть банк, де отримувати заробітну плату», — прогнозує Максим Генега, начальник управління розвитку бізнесу департаменту розвитку альтернативних каналів продажів Альфа-Банку.

Приват обслуговує 3,9 млн зарплатних карток

За останні 5 років Приват збільшив частку ринку в сегменті зарплатних карток до 55%, за пенсійними — до 36,3%. Зараз держбанк веде понад 138 тис зарплатних проектів, обслуговуючи 3,9 млн зарплатних карток. Тобто, в рамках одного проекту в середньому випускається 28 карток. Ще більше в Приваті пенсійного пластика — 4,1 млн.

Однак говорити про те, що цей сегмент ринку є для банку ключовим, не можна. Станом на 1 лютого загальний портфель активних карток Привату перевищував 22 млн штук. Тобто, частка зарплатного і пенсійного «пластика» сумарно лише трохи перевищує 36%. Хоча, загалом, зрозуміло, цей картковий сегмент важливий для Привату. «Це клієнти зі стабільним доходом, які формують основу депозитного та кредитного портфеля банку, є лояльними і надійними», — аргументують в Приваті.

Читайте також: У гаманцях українців накопичилося багато непотрібних карток

Ощаду підкинули 2,6 млн пенсіонерів

На жаль, Ощадбанк — один з майже десятка банків, які відмовилися коментувати ситуацію на ринку зарплатних проектів.

Швидше за все, у випадку Ощаду це пов'язано з прийдешнім примусовим переведенням на банківське обслуговування декількох мільйонів пенсіонерів, які зараз отримують пенсію через «Укрпошту».

Згідно з рішенням уряду, з 1 вересня цього року більшості пенсіонерів (за рідкісним винятком) пенсії виплачуватимуться через банки. До цього часу, одержувачі повинні обрати банк. Інакше, це зробить Кабмін.

За оцінками експертів, мова йде про 2,6 млн пенсіонерів. Ще близько 1 млн продовжать отримувати пенсію без банків. Як з'ясувалося, банк уже знайшов додаткові види заробітку на пенсіонерах.

Про це розповів наш читач-пенсіонер. За своєю ініціативою банк випустив йому платну додаткову картку. І почав списувати по 200 грн. за її обслуговування.

«Якщо на рахунку не буде мінімального залишку в 3000 грн і не буде покупок за допомогою цієї картки, то стягується пеня 25 грн», — повідомили клієнту в Ощаді.

Ситуацію вдалося врегулювати лише заявою в поліцію про шахрайство.

Райф поступився mono 3 місцем за емісією карток

Четвертий за картковим портфелем Райффайзен Банк Аваль (його нещодавно випередив monobank), веде понад 30 тис. зарплатних проектів, в рамках яких обслуговуються майже 1,3 млн зарплатних карток. Тобто, середня кількість карток на проект — 43, що значно більше, ніж у Приваті.

Крім цього, Райф обслуговує майже 0,5 млн пенсійних карт. Виходить, зарплатний і пенсійний «пластик» формує левову частку всього карткового портфеля банку, який станом на 1 лютого становив 1,9 млн активних карток!

Автор:

Редактор Дмитро Гриньков

Пише на теми: Фінанси, банки, інвестиції