На сайті Національного банку України 22 березня оприлюднено спільну позицію Нацбанку і голови підкомітету профільного комітету Верховної Ради Ольги Василевської-Смаглюк щодо законодавчого обмеження граничного розміру комісії інтерчейндж.
Обмеження граничного розміру комісії інтерчейндж недоцільне і матиме негативні наслідки для платіжного ринку країни — НБУ
Йдеться про включення до тексту законопроєкту про платіжні послуги № 4364 норм, що встановлюють такі обмеження.
Суть заяви
Фахівці Нацбанку і голова підкомітету з питань функціонування платіжних і інформаційних систем та запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики підкреслили недоцільність такого законодавчого обмеження. Вони наголосили на збереженні виключно ринкових підходів до регулювання комісії інтерчейндж, адже це дає можливість фінансовій індустрії:
- забезпечувати подальше зростання безготівкових платежів;
- скорочувати частку тіньової економіки;
- сприяти зростанню надходжень до державною бюджету в результаті цифровізації платежів.
У заяві підкреслено, що автори ідеї обмеження граничного розміру комісії інтерчейндж наполягають на тому, що це нібито сприятиме гармонізації українського законодавства із законодавством Євросоюзу та призведе до позитивних змін, зокрема серед іншого — до зменшення цін на товари та послуги.
Читайте також: Чому можуть зникнути безкоштовні картки і кешбек
Аналіз впровадження адміністративного регулювання інтерчейндж в інших країнах
Насправді аналіз результатів упровадженого в 2015 році адміністративного регулювання інтерчейндж в Європейському Союзі не дає підстав говорити про однозначні переваги для споживачів. Натомість аналіз доводить, що запровадження обмеження розміру комісії інтерчейндж призвело до настання негативних наслідків, зокрема:
- зросла вартість річного обслуговування кредитних карток;
- зникли з ринку пропозиції щодо безоплатного обслуговування дебетових карток;
- зменшилася загальна кількість карток в обігу та середня кількість карток на одну особу;
- збільшилася вартість овердрафтів та отримання кредитних коштів;
- зросла вapтість тpaнскopдoниx операцій (за межами країни банку-емітента);
- скоротилися програми кешбеків із стимулювання безготівкових розрахунків, які формально існують, але фактично не дають користувачеві змоги отримати суттєву суму кешбеку.
Читайте також: Ринок платежів регулюватиметься по-новому — НБУ
Дані щодо наслідків запровадженого регулювання комісії інтерчейндж в інших країнах світу також свідчать, що воно не сприяло досягненню поставлених цілей:
- у США після запровадження регулювання комісії інтерчейндж ціни для кінцевого споживача не зазнали змін. Водночас банки скоротили свої програми лояльності або запровадили додаткові комісії за обслуговування рахунків;
- в Австралії регулювання комісії інтерчейндж виявилося складним, неефективним та економічно необґрунтованим, оскільки не вплинуло позитивно на кінцевого споживача. Після введення регулювання банки збільшили вартість річного обслуговування карток, а торговці та кінцеві споживачі не стали платити менше за товари та послуги.
Якими можуть бути наслідки
Фахівці Нацбанку і Ольга Василевська-Смаглюк вважають, що різке законодавче обмеження граничного розміру комісії інтерчейндж небезпечне та може мати негативні наслідки для ефективного функціонування платіжного ринку України. Це може призвести до:
- зупинення розвитку і, ймовірно, згортання POS-термінальної мережі;
- збільшення вартості обслуговування банківських рахунків і карток для громадян та згортання програм лояльності (кешбеки, кредитні ліміти, пільговий кредитний період на картці).
Який може бути вихід
Альтернативою має стати еволюційне та гармонійне зниження комісії банками та платіжними системами. Фахівці Нацбанку зауважили, що існує готовність та бажання платіжних систем і банків-емітентів платіжних карток поступово рухатися у цьому напрямі.
Насамкінець вони звернулися до парламенту та інших державних органів утриматися від ідеї законодавчого обмеження граничного розміру комісії інтерчейндж та дати можливість фінансовому ринку самостійно і демократичними методами вирішувати питання вартості фінансових послуг.
Коментарі - 30
ясно что товары в магазинах не подешевеют, а вот комиссии по карточкам — точно введут.
Кто выиграл? торговля.
Епицентры и прочие АТБ заработают лишние пару миллионов к своим миллиардам за счет населения — вот и вся суть вопроса.
«На самом деле анализ результатов внедренного в 2015 году административного регулирования интерчейндж в Европейском Союзе не дает оснований говорить об однозначных преимуществах для потребителей. Зато анализ доказывает, что введение ограничения размера комиссии интерчейндж приводит к наступлению негативных последствий, в частности:
выросла стоимость годового обслуживания кредитных карт;
исчезли с рынка предложения по бесплатному обслуживанию дебетовых карт;»
Я им доверяю больше чем анониму в интернете.
«Значит и в статье и в вашем комментарии неверная информация»
Рекомендую обратиться к оригиналу исследования о влиянии уменьшения интерчейджа на цены в ритейле…
https://www.copenhageneconomics.com/publications/publication/study-on-the-application-of-the-interchange-fee-regulation
Кстати, пециалисты НБУ, смогли не только ознакомиться с результатами данного исследовнаия, но и сделать правильные выводы…
А дальше каждый считает рентабельно ли это для его бизнеса или нет.
И эти люди жалуются на 2% интерченжа.
Кроме повсеметного внеднения платных карт. Сейчас 0,01% по депозиту и оплата за пользование счётом есть только в Укрсиббане. А будет в каждом банке.
===А платить 2−3% которые сейчас, от этого малый и средний бизнес всегда будет уходить по максимуму в наличный
У меня под домом киоск примерно полгода-год как поставил терминал. Теперь хожу за всякой мелочевкой скупаться к ним так как раньше топал до супермаркета лишь потому что в карманах редко когда налички больше чем 20 гривен.
Надо ж с этим что-то делать. Срочно надо принять какой-то закон, который исправит ситуацию.
Рынок и невидимая рука рынка? Не, не знаем такого.
вот уже 3 системы.
Если что — мобильных операторов у нас полтора. МТС и недокиевстар.
и ничего — рынок
«У нас нет рынка, есть 2 монопольных игрока — Виза и Мастеркард»
Чем меньше знаешь, тем проще писать всякую чепуху…
В Украине, кроме национальной платёжной системы «Простир»,
принимаются к оплате и эмитируются карты следующих МПС:
— MasterCard
— VISA
— Union Pay
— American Express
Пять платёжных систем — это не так уже и мало для нашей страны…
Smehue4ki
Большинство украинских банков, эмитирующих карты международных платёжных систем, имеют право эмитировать и карты национальной платёжной системы «Простир» и вам никто не запрещает оформлять в любимом банке карту НПС «Простир».
Другое дело, что нет желания, а хочется всяких пллюшек от ВИзы или Мастеркард — а потом сами же и плачетесь о «монополизме» всего двух МПС, хотя сами своими хотелками этот монополизм и создали…
реального снижения цен отследить не удалось.
В 2015 году Евросоюз ввел в действие Регламент о комиссиях, призванный снизить комиссию за использование банковских карт для европейских продавцов и потребителей.
Агентства EY и Copenhagen Economics по заказу Еврокомиссии провели исследование, согласно которому, благодаря госрегулированию:
— эмитенты потеряли доход 2,95 млрд евро в год,
— ритейл получает 1,2 млрд евро в год,
— покупатели экономят 900 млн евро в год.
https://ain.ua/2021/03/24/v-es-s-2015-gosudarstvo-reguliruet-komissiyu-ekvajring/
Также в исследовании говорится о подсчете выгоды для потребителей.
На примере 5 стран было посчитано, что реальная экономия для одной европейской семьи составила бы чуть менее семи евро – 6,76 евро в год, с учетом, что потребитель получил бы всю выгоду от снижения комиссий.
Также авторы исследования провели опрос ритейлеров
касательно снижения цен, согласно которому:
— 59% ритейлеров сообщили о снижении цен;
— 70% сообщили об инвестировании средств в улучшение покупательского опыта.
Ни один из ритейлеров не сумел показать конкретный пример снижения цены после снижения комиссии.
европейский ритейл цены не снизил от слова вообще…
Украинский ритейл ничем не хуже европейского — обещать могут что-угодно,
а вот цены снижать не будут — разве что только повышать…
Причем снижение цен без права его повышения в будущем. навсегда.
стоимость выпуска карточки и ее ежегодное
обслуживание обходится банкам приблизительно в 3 тыс. грн.
Сам пластик стоит минимум $3.
https://ubr.ua/market/trade/ukraintsev-reshili-serezno-raskoshelit-na-pokupku-i-polzovanie-kartochkami-zakonoproekt-4000747
Об этом известно из записи заседания комитета.
Заместитель председателя НБУ Алексей Шабан отметил, что НБУ и банки до 19 апреля направят в Антимонопольный комитет меморандум о снижении ставок интерчейндж. Согласно меморандуму, до 2023 года ставку снизят до 0,9%.
Он также добавил, что законодательное регулирование межбанковской комиссии ставит под угрозу привлечения платежных систем Stipe и Paypal на украинский рынок. Этими системами пользуются украинские предприниматели, продающие свои услуги на зарубежные рынки.
Шабан пояснил, что эти системы работают, в частности на рынках Европы, со ставкой еквайринга от 2,5%, а следовательно не будут заходить на рынок Украины при условии ее госрегулирования. Соответствующую позицию поддержали в АМКУ.
Председатель комитета Данил Гетманцев отметил, что ставки на рынке действительно слишком высокие, однако регулирование также не поддерживает — нужно найти пути ее постепенного снижения.
P. S. Налоговый комитет передумал поддерживать государственное регулирование банковских комиссий.
нужно было вводить.
и сразу — комиссию за все карточки. гривен от 500 в год.
вычистить нищебродов, дропов и прочий мусор с рынка.