Кредитним спілкам прописали нові правила: що зміниться

Парламент вже не вперше намагається оновити нинішній закон про кредитні спілки, який регулює ринок вже 20 років.

Але реальні перспективи поставити у цьому питанні крапку з’явилися тільки зараз, після прийняття так званого закону про спліт. З 1 липня 2020 року КС перейшли під контроль Нацбанку. Керівництво регулятора неодноразово заявляло про необхідність формування нової законодавчої бази для регулювання небанківського сектору, в тому числі і кредитних спілок.

В Нацбанку хотіли не тільки зробити їх послуги більш технологічними, щоб вони могли конкурувати з новими продуктами банків і фінкомпаній, а й зменшити ризики сегменту.

Зареєстрований наприкінці лютого депутатський законопроєкт № 5125 пропонує:

• розширити спектр послуг, що можуть надавати КС і підвищити рівень їх доступності для широких мас;
• удосконалити вимоги до ліцензування та корпоративного управління КС;
• підвищити рівень капіталізації та стресостійкості;
• впровадити системи завчасного попередження ризиків для швидкого реагування на можливі проблеми в діяльності кредитної спілки;
• удосконалити процедуру добровільного і примусового виходу кредитних спілок з ринку.

Документ має всі шанси на вдале проходження через сесійну залу. Оскільки в авторах законопроекту значиться голова фінансового комітету В Р Данило Гетманцев.

Читайте також: Кредитні спілки. НБУ дав роз'яснення, які права та ризики учасників

Коли з’явиться фонд гарантування для КС

Головною очікуваною новацією мало бути віднесення КС до учасників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО). У законопроекті № 5125 про таку можливість не йдеться. Хоча в Стратегії розвитку фінансового ринку до 2025 року вже визначено конкретну дату, коли повинна запрацювати система гарантування для КС, — 1 січня 2023 року.

«Пакет поданих до парламенту законопроектів (№ 5065 та № 5125, — ред.) — лише перший крок до створення нового регуляторного середовища. Наступний — створення системи гарантування. Після узгодження її концепції з Нацбанком буде розроблено ще один законопроект з відповідними змінами у законодавство», — повідомила заступник директора-розпорядника ФГВФО Ольга Білай.

Фонд разом із НБУ вже опрацьовують це питання: аналізують інформацію щодо фінансової стійкості КС, скільки коштів вкладників у них розміщено, куди вони їх вкладають тощо.

На сьогодні в Україні працює 316 кредитних спілок, з них реально здійснюють свою діяльність біля 200. Кількість їхніх членів перевищує 400 тис. Велика частина спілок працюють в районних центрах і об'єднують невеликі кількості громади, 2/3 вкладників мають суми депозиту до 50 тис. грн. Незважаючи на це, суттєвою також є категорія вкладів у сумі від 200 до 400 тис грн — 20% від загальної суми вкладів.

«Спочатку Фонд гарантування має накопичити певну суму, тобто сформувати буфер, з якого будуть виплачуватися людям кошти у разі банкрутства кредитної спілки», — пояснила Ольга Білай.

Що вже точно відомо — всі КС мають бути учасниками системи гарантування і держава гарантуватиме кожен розміщений у них депозит. Гарантії будуть поширюватися тільки на депозити, розміщені в КС. Членські, пайові й інші внески держава не гарантуватиме.

Що стосується суми гарантування, то її чекає поетапне підвищення.

«Свої розрахунки ми починаємо з 50 тис. грн. Все залежить від того, наскільки швидко спілки зможуть накопичити фонд для виплати гарантованої суми у разі потреби», — повідомила заступник директора-розпорядника ФГВФО.

В цілому у Фонді гарантування вважають, що вкладники КС мають бути захищені так само, як і банківські. А тому, незалежно від початкової суми гарантування, Фонд встановить графік її підвищення, щоб врешті зрівняти з банками.

В кредитних спілках ідею підтримують. «Вклади будуть захищені не тільки фінансовою стабільністю кредитної спілки, але й державою, що передбачила умови повернення заощаджень громадянам у разі форс-мажорних обставин», — прокоментував засновник і CEO Babitskyi Investment Management Роман Бабицький.

ФОПи зможуть кредитуватися в КС

Законопроєкт розширює коло суб'єктів, які мають право бути членом кредитної спілки. «До групи фізичних осіб, що включала громадян України, іноземців та осіб без громадянства, що постійно проживають на території України, пропонується додати фізичних осіб — підприємців», — пояснив член Асоціації правників України Олег Паракуда.

Віце-президент нацiональної асоцiацiї кредитних спiлок України (НАКСУ) Людмила Кравченко вважає доцільним також дати можливість набуття прямого членства в кредитних спілках фермерськими господарствами, мікропідприємствами, кооперативами та ОСББ. Це розширило б можливості залучення ними кредитів.

Водночас у КС з’явиться більше можливостей для заробітку: вони зможуть виступати посередником при продажу фінпослуг, надавати консультації, здавати в оренду нерухомість, займатися благодійністю тощо.

«Додаткові фінансові послуги, такі як надання гарантій, торгівля валютними цінностями та фінансові платіжні послуги, сприятимуть зростанню привабливості кредитних спілок», — впевнена Людмила Кравченко.

Керівництво КС під контролем

В інтерв'ю агентству «Інтерфакс-Україна» перша заступниця Голови НБУ Катерини Рожкова зізналася, що в регулятора є питання до найбільших гравців ринку.

«70% ринку — це 20 кредитних спілок. Тут ми бачимо ряд ризиків. По-перше, є концентрація в кредитному портфелі. По-друге, між деякими кредитними спілками та фінкомпаніями є зв'язок. Ми зараз дивимося структури власності по ринку і бачимо, що власники окремих „фінів“ керують деякими кредитними спілками. І свої паї вони можуть відкликати в будь-який момент. Таким чином, є ризик перетікання активів з кредитних спілок в деякі фінансові компанії», — пояснила вона.

Цю проблему може бути усунено в тому числі за рахунок побудови системи управління КС і розподілу повноважень. Серед позитивних моментів адвокат ЮК Riyako&Partners Микола Максимов виділив:

• впровадження механізму обов'язкового узгодження керівника кредитної спілки з Нацбанком,
• заборона керівнику кредитної спілки брати участь в загальних зборах членів в якості представника інших членів кредитної спілки,
• створення процедури самооцінки і узгодження керівництва кредитної спілки.

«Це створює передумови для недопущення узурпації влади керівництвом кредитних спілок і гарантує реальний і ефективний захист прав членів», — підсумував Микола Максимов.

Як наголосив засновник і CEO Babitskyi Investment Management Роман Бабицький, основні вимоги до менеджменту КС детально прописані у законопроєкті. Насамперед, керівники кредитної спілки протягом усього часу обіймання відповідних посад повинні відповідати жорстким кваліфікаційним вимогам.

«Кваліфікаційними вимогами є вимоги щодо бездоганної ділової репутації та професійної придатності. Останнє визначається як сукупність знань, професійного та управлінського досвіду особи, необхідних для належного виконання посадових обов’язків керівника кредитної спілки», — акцентував увагу CEO Babitskyi Investment Management.

При цьому експерт підкреслив, що про будь-які зміни своїх керівників, КС зобов'язана повідомляти регулятора протягом п’яти робочих днів з дня такої зміни.

Коли НБУ втручатиметься в роботу КС

Нові правила роботи, прописані в законопроекті, дозволять регулятору завчасно виявляти проблеми в КС.

Так, наприклад, якщо кредитною спілкою порушено фінансові нормативи, регулятор має право застосовувати заходи раннього втручання. Вони можуть бути різними — від простої вимоги збільшити частоту подання звітності до встановлення обмежень на розподіл прибутку або заборони залучати нові вклади, чи видавати кредити, допоки не буде усунено виявлені порушення.

Крім того, регулятор може тимчасово відсторонити від виконання обов’язків окремих членів правління, головного ризик-менеджера, внутрішнього аудитора, комплаєнс-менеджера чи відповідальних за виконання цих функцій осіб.

Найсуворіший варіант — запровадження тимчасової адміністрації у кредитній спілці, щодо якої прийнято рішення про анулювання ліцензії.

«Саме ці заходи мають гарантувати та забезпечити захист вкладів членів кредитних спілок від безповоротної втрати коштів», — впевнений член Асоціації правників України Олег Паракуда.

Читайте також: 30% річних на депозиті в КС: ризикнути чи ні

Автор:

Журналіст Ірина Рибніцька

Пише на теми: Податки, інвестиції, бізнес, фінанси, банки