Мінфін - Курси валют України

Встановити
8 лютого 2021, 16:37 Читать на русском

Коли податкова дізнається всю правду про закордонні рахунки українців

Як працює обмін податковою інформацією в світі і чи приєднається в 2021 році до цієї системи Україна, «Мінфіну» розповіла менеджер податково-юридичного департаменту компанії Делойт в Україні Світлана Тутовська.

Податки, фінанси, великі компанії, обмін інформацією
фото: internationalwealth.info

Як і чому виник обмін податковою інформацією між різними державами

Питання оподаткування прибутку є одним з головних для міжнародної спільноти і мотивує до пошуку ефективних рішень у боротьбі з ухиленням від оподаткування та розмиванням податкової бази.

В умовах світової економічної інтеграції та конкурентних пропозицій від ряду юрисдикцій мінімізувати податкове навантаження для фізичних і для юридичних осіб створюється досить напружена ситуація, в якій багато країн стають більш чутливими до питань «податкової справедливості».

Односторонні спроби країн захистити свої податкові бази, з одного боку створювали зайвий адміністративний тягар для бізнесу, а з другого — стимулювали інші країни створювати нові можливості для ухилення від оподаткування. Саме тому держави почали укладати двосторонні угоди з конкретними умовами і об'єднувати зусилля, використовуючи досвід таких міжнародних структур, як Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР).

Одним з інструментів співробітництва держав та їх податкових органів став обмін податковою інформацією, який знаходив різні форми і зараз перетворився на загальний стандарт автоматичного обміну інформацією — Common Reporting Standards (CRS), прийти до якого хочуть багато країн.

Читайте також: Хто буде третім зайвим у трикутнику «ЄС — Китай — США»

Як регулюється обмін податковою інформацією

Щоб зрозуміти, як глобальні податкові процеси впливають і будуть впливати на вироблення Україною національних «податкових рішень», важливо розібратися в історії таких процесів і в правових механізмах обміну податковою інформацією.

Міжнародне регулювання обміну податковою інформацією почало розвиватися задовго до імплементації державами-учасниками стандарту CRS. Оскільки такий обмін спочатку здійснювався тільки за принципом взаємності, підставою для нього виступали багатосторонні та двосторонні угоди, які можна класифікувати наступним чином.

1. Двосторонні угоди:

  • договори про уникнення подвійного оподаткування (Double Tax Treaty);
  • договори про обмін податковою інформацією (Tax Information Exchange Agreement);
  • договори про співробітництво і взаємну допомогу з питань дотримання податкового законодавства;
  • договори про співробітництво та обмін інформацією в галузі боротьби з порушеннями податкового законодавства.

2. Багатосторонні угоди з питань обміну податковою інформацією.

При цьому, якщо в договорах про уникнення подвійного оподаткування норми про обмін податковою інформацією є лише частиною предмету договору, то угоди про обмін податковою інформацією повністю присвячені такому інструменту співпраці як обмін інформацією про платників податків та їх транзакції між державами.

Що стосується багатосторонніх угод, в першу чергу варто звернути увагу на Конвенцію про взаємну адміністративну допомогу з податкових спорів (Multilateral Convention on Mutual Administrative Assistance in Tax Matters, MCMAA) 1998 року. Спочатку вона не користувалася популярністю, оскільки держави самостійно укладали двосторонні угоди про обмін податковою інформацією та взаємну адміністративну допомогу, в тому числі з офшорними юрисдикціями.

Пізніше світове співтовариство все-таки усвідомило, що окремі угоди між державами не сприяють поліпшенню показників з виявлення доходів у бажаних обсягах, і увагу зосередили на використанні саме багатосторонньої угоди між країнами.

Врешті розвинулась стаття 6 Конвенції, яка передбачає автоматичний обмін податковою інформацією. 2014 року на основі цієї норми ОЕСР розробила стандарт CRS, що є всеосяжним щодо осіб і держав та передбачає оперативний, а часом моментальний автоматичний обмін інформацією, яка буде доступна в єдиній базі даних щодо будь-якої підзвітної особи.

Станом на 31 грудня 2020 року, до Стандарту приєдналися 110 юрисдикцій.

Україна як член Секретаріату Глобального форуму з прозорості та обміну податковою інформацією, а також як держава, яка приєдналася до Конвенції 2004 року (документ ратифікований ВРУ і набув чинності у 2009 році), отримала можливість здійснювати взаємну податкову співпрацю не тільки з ключовими юрисдикціями, які приєдналися до Конвенції, але і з офшорними територіями.

Наприклад, нещодавно Великобританія, Нідерланди і Данія поширили дію Конвенції на низку своїх територій, обмін інформацією з якими раніше був неможливим. До цього переліку ввійшли в тому числі Британські Віргінські острови, Кайманові острови, Гібралтар та острів Мен.

Можна зробити висновок, що в України завжди було достатньо підстав отримувати інформацію точково щодо окремої фізичної чи юридичної особи. І навіть якщо Україна поки не здійснює обмін інформацією в автоматичному режимі за стандартом CRS, інші юрисдикції готові надавати нам таку інформацію на паритетній основі за згаданими вище двосторонніми угодами про податкову співпраці чи на підставі Конвенції.

Читайте також: Що означає «ковідна» інфляція для України

Що передбачає стандарт автоматичного обміну податковою інформацією

CRS зобов'язує банки, інші фінансові установи (кредитні спілки, мікрофінансові організації, інвестиційні структури, деякі види страхових компаній, брокерів, депозитаріїв цінних паперів) передавати податковим органам таку інформацію:

  • про рахунки фізичних осіб країн-учасниць, якщо власник рахунку є податковим резидентом юрисдикції, з якої здійснюється автоматичний обмін інформацією — так звані підзвітні особи (Reportable Person);
  • про рахунки компаній, фондів, трастів, якщо компанія контролюється одним чи кількома підзвітними особами або оперує доходами з пасивних джерел (роялті, дивіденди, відсотки) або контролюється так званою пасивною нефінансової структурою (Passive Non-Financial Entity).

Щодо кожного «підзвітного рахунку» збирається і передається наступна інформація.

  1. Щодо фізичної особи: подробиці про власника рахунку (повне ім'я, адреса проживання, юрисдикція податкової резидентності, податковий номер, дата і місце народження), номер і валюта рахунку, надходження за звітний період і залишок на рахунку на кінець звітного періоду, детальна інформація про фінансову установу, в якій відкрито рахунок.
  2. Щодо юридичної особи: назва компанії, адреса податкової резидентності, податковий номер, а також фінансова інформація (номер і валюта рахунку, поточний баланс, отримана виручка від комерційної діяльності, детальна інформація про фінансову установу, в якій відкрито рахунок), дані про контролюючу особу компанії (повне ім'я, адреса проживання, юрисдикція податкової резидентності, податковий номер, дата і місце народження), а також його рахунок, якщо більше 50% доходу компанії становить пасивний дохід.

При цьому до зазначеного переліку не включаються відомості про джерело походження коштів, проте їх можна отримати за додатковим запитом.

Крім цього, кожна юрисдикція має право надати банку можливість не проводити процедури due diligence щодо рахунків клієнтів з агрегованим балансом менше 250 тис. доларів США на кінець року.

Важливо розуміти, що головним індикатором для обміну податковою інформацією є саме резидентність підзвітної особи, а не його громадянство (для фізичних осіб), і саме від цього залежить те, куди далі буде спрямована зібрана інформація.

Відносно трастів передбачено особливе регулювання. Контролюючими особами, які потрапляють в обмін, будучи податковими резидентами країн-учасниць обміну, вважаються: трастовий керівник (трасти), протектор, бенефіціари, інші особи, які здійснюють ефективний контроль над управлінням трасту.

Слід зазначити, що CRS визначає контролюючими всіх осіб трасту, незалежно від повноважень, зафіксованих у трастовій угоді. Податкову резидентність трасту визначають за місцем резидентності трасту, якщо національне законодавство не містить інших правил. Щодо дискреційних трастів в обмін потрапляють тільки ті бенефіціари, на користь яких фактично було зроблено розподіл доходу.

Варто зазначити, що автоматичний обмін між країнами можливий при дотриманні всіх наступних умов.

Договірні країни обміну:

  • учасниці Конвенції про взаємну адміністративну допомогу (Multilateral Convention on Mutual Administrative Assistance in Tax Matters);
  • учасниці багатосторонньої чи двосторонньої угоди про автоматичний обмін;
  • прийняли національне законодавство, яке дозволяє автоматичний обмін;
  • забезпечують належний захист інформацією, що передається в рамках автоматичного обміну;
  • подали спеціальне повідомлення про терміни першого обміну разом зі списком країн, з якими планується проводитися такий обмін.

Читайте також: Чому не вистачає грошей у Пенсійному фонді і що з цим робити

«Спонтанний обмін» податковою інформацією та як він працює

Існує ще одна грань обміну фінансовою інформацією — додаткові договори про спонтанний обмін.

Наприклад, Україна і Королівство Нідерландів підписали додаткову Робочу угоду про спонтанний обмін інформацією 3 квітня 2002 року.

Контролюючі органи України й Нідерландів повинні надавати один одному без попереднього запиту інформацію, «яка може становити інтерес для правильного оподаткування резидентів обох країн» і може включати відомості про виплати у вигляді дивідендів, відсотків, роялті, директорських гонорарів, винагороди за незалежні послуги, комісійні та подібні виплати.

Також країни-учасниці інформують одна одну про свої методи збору та обмінюються досвідом щодо можливих способів застосування отриманої інформації.

Новий рівень податкового співробітництва для себе також визначили Україна та Королівство Бельгії, уклавши, після Конвенції про уникнення подвійного оподаткування, угоду в сфері обміну даними і одночасних перевірок (17 березня 2003 року).

Вона визначає, що спонтанний обмін інформацією може стосуватися зміни місця проживання фізичної особи однієї з договірних держав, даних про сплачені податки, передачі коштів в групі компаній, інших даних, які дають можливість коректно визначити розмір необхідних податків.

Також сторони вказаного договору досягли згоди про те, що можуть одночасно і незалежно, кожна на території своєї держави, перевіряти «податкову ситуацію» одного або кількох платників податків, які представляють для них спільний бізнес і взаємодоповнюючий інтерес зважаючи на підозри щодо наявності очевидних прийомів ухилення від сплати податків, незадекларованих доходів, транзакцій з «податковими гаванями».

Прикметно, що подібні угоди про спонтанний обмін набувають чинності з моменту їх укладення, чим додатково виправдовують свою назву.

Також слід звернути увагу на Стандарт про спонтанний обмін інформацією з країнами в низькоподаткових юрисдикціях (Substantial Activities in No or Only Nominal Tax Jurisdictions), затверджений ОЕСР 15 жовтня 2019 року. Він містить детальну інформацію про обставини, що спричиняють обмін інформацією, яка підлягає обміну, і юрисдикції, які будуть обмінюватися.

Спонтанний обмін інформацією базуватиметься на Конвенції, договорах про обмін податковою інформацією чи двосторонніх угодах, які передбачають спонтанний обмін інформацією.

Стандарт передбачає розкриття інформації безподаткової або низькоподаткової юрисдикцією в країну резидентства кінцевого бенефіціара. Це можливо за умови, що компанія не виконує вимоги за економічною сутністю, працевлаштування реальних співробітників, наявності реального офісу та інші, передбачені в конкретній юрисдикції.

Розкриттю і обміну підлягає назва та адреса компанії, вид доходу, ім'я бенефіціара і розмір доходу. Після отримання зазначеної інформації юрисдикція-одержувач інформації може зробити запит на отримання додаткової інформації.

Читайте також: Як зекономити на податку на нерухомість

Що наближає Україну до введення обміну фінансовою інформацією

Щоб Україна приєдналася до міжнародної мережі багатостороннього автоматичного обміну інформацією, законодавець повинен запустити другий раунд спрощення порядку розкриття банківської таємниці (для розширення можливостей податковим органам отримати доступ до рахунків фізичних осіб), а також розробити нормативно-правові акти щодо форми та порядку подання звітності, переліку підзвітних фінансових установ і правил ідентифікації підзвітних рахунків.

Не зайвим буде вибрати країни-партнери, пройти необхідні перевірки Глобального форуму ОЕСР, автоматизувати і встановити технічне забезпечення для запуску процесів збору та обміну інформацією і зберігати її конфіденційність.

За даними Стратегії розвитку фінансового сектора України до 2025 року, Глобальний форум ОЕСР повинен оцінити дотримання Україною вимог конфіденційності та захисту інформації для цілей автоматичного обміну (результати очікуємо вже найближчим часом), а виконання заходів технічного характеру, необхідних для здійснення автоматичного обміну інформацією, — до кінця 2022 року.

Це означає, що в разі позитивного рішення, дані про залишки на рахунках в іноземних банках і отримані доходи (зокрема, відсотки по депозитах) фізичних осіб — податкових резидентів України — станом на 31 грудня 2022 року буде розкрито податковим органам України. І, як наслідок, можливі звернення контролюючого органу з питаннями про джерела походження коштів та їх належного декларування і оподаткування в Україні.

Коментарі - 40

+
0
Італій .
Італій .
8 лютого 2021, 17:36
#
Что-то пока не вижу как налоговая сможет использовать полученную информацию. Разве что в отдельных случаях.
+
0
Qwerty1999
Qwerty1999
8 лютого 2021, 19:44
#
«пока не вижу как налоговая сможет использовать полученную информацию«

«…возможны обращения контролирующего органа с вопросами
об источниках происхождения денежных средств
и их должного декларирования и налогообложения в Украине
+
0
Італій .
Італій .
8 лютого 2021, 23:00
#
Не имею такого опыта общения, но разве должен гражданина что-либо доказывать в данной ситуации? Для выписывания штрафа надо чтобы у налоговой изначально была хоть какая-то зацепка о том что гражданин получил доход. Просто наличие счёта зарубежом не является чем-то что требует уплаты налогов или хотя бы декларирования (вопрос госчиновников и НАСК оставим в стороне так как это всё равно не вопрос налоговой и там штрафы и так без взяких БЕПС-ов).

В отличии от ситуации с, к примеру, Монобанкам на стороне гражданина тот факт что налоговая не может заблокировать его деньги до момента предъявления гражданином каких-то документов которые удовлетворяют налоговую. Тоесть у гражданина в данной ситуации огромное преимущество перед налоговой. По крайне мере в теории и на первый неюридический взгляд.
+
0
Qwerty1999
Qwerty1999
10 лютого 2021, 9:15
#
«Для выписывания штрафа»

Ну почему так сразу — выписывание штрафа…

Иногда свои сомнения налоговая озвучивает в более понятный способ — настоятельно просит предоставить годовую декларацию о доходах, если у налоговой появилась информация о том, что клиент получал доходы в других юрисдикциях.
А уже по факту отсутствие декларации — выписывается штраф.

После подачи декларации налоговая может запросить дополнительную
налоговую информацию в других юрисдикциях для проверки предоставленой инфы.

«наличие счёта зарубежом не является чем-то что требует уплаты налогов или хотя бы декларирования»

Получение доходов на эти открытые счета подразумевает их декларирование, даже если все налоги уплачены.

+
0
zig4free
zig4free
15 лютого 2021, 17:47
#
Разве у налоговой не действует презумция виновности?
+
+16
bonv
bonv
8 лютого 2021, 22:07
#
Кожен громадянин постійно відчуває турботливу руку рідної держави у своїй кишені…
+
+44
ballistic
ballistic
9 лютого 2021, 1:00
#
«кожна юрисдикція має право надати банку можливість не проводити процедури due diligence щодо рахунків клієнтів з агрегованим балансом менше 250 тис. доларів США на кінець року«
— тобто навіть у разі «позитивного рішення» про обмін фін інформацією, можна буде законно ховати в певних закордонних банках капітал до $250К/рахунок?
+
0
Італій .
Італій .
9 лютого 2021, 8:01
#
Схоже що так.

Ще є питання стосовно резиденства власника рахунку. Як банк буде це визначати? Бо це ж доволі складне питання.

Наприклад якійсь тимчасовий заробітчанин поїхав до Польщі «на полуницю» та відкрив рахунок, або турист на зразок мене поїхав та теж відкрив рахунок. Тут наче все просто для банку — власник рахунку резидент іншої держави.

А якщо заробітчанин отримав якісь документ типу польского зезволення на працю, чи відкрив повноцінну робочу чи бізнес-візу и має право перебувати на терені Польщі, Велікобританії тривалий час, має місцеву «прописку» за місцем арендованого житла або навіть купив житло — його резидентство за українським законодавством вже дискусійне питання, яке сам банк без власника (додаткової інформації від нього) вже не може вирішити.

А ще хочу нагадати ще про існування «горячо любимого» мною GDPR який прямо забороняє передавати за кордони ЕС дані як громодян країн ЕС, так і людей що перебувають на теренах ЕС. Виникає конфлікт законів: один забороняє передавати, інший начебто дозволяє але лише за умови що власник рахунку нерезидент (а банк немає цієї інформації).

Звісно це може скінчитись тим що банки просто позакривають рахунки іноземців щоб не розбирась у всіх цих проблемах. І для України це начебто і плюс, а для тих країн це буде великий мінус бо трудові імігранти через це або будуть мати проблеми з отримання зарплатні, або взагалі будуть змушені працювати нелегально.
+
0
Італій .
Італій .
9 лютого 2021, 8:06
#
Або країни яки побачать що банки змушені закривати рахунки іноземців примуть якись «поправки» що дозволять банкам не заглиблюватись у деталі і при, наприклад, наявності візи не передавати дані про рахунки до податкової країни громодянства власника. Тобто умовний ахметов маючи британську візу (а в нього ж наче і будинок є) автоматично стане недосяжним для української податкової.
+
0
Qwerty1999
Qwerty1999
9 лютого 2021, 10:14
#
Італій.
«власник рахунку нерезидент (а банк немає цієї інформації)»


Банк по вашим ежедневным расчётам банковской картой может однозначно определить страну вашего местонахождения, а значит и определить резидентность на конкретную дату…
+
0
ballistic
ballistic
9 лютого 2021, 11:07
#
Хочете сказати, що банк по транзакціям клієнта може визначити місцезнаходження і відповідно резиденство?
Навіть теоретично цей метод не є однозначним. Хоча б тому, що просте перебування в країні ще не означає резиденство. Наявність банківської операції теж не означає 100%, що її зробив саме клієнт (а не член його родини наприклад). Також відсутність банківських операцій з прив’язкою до локальних території не означає відсутність резиденства.
+
0
Qwerty1999
Qwerty1999
9 лютого 2021, 15:05
#
ballistic
«Хочете сказати, що банк по транзакціям клієнта може визначити місцезнаходження»


Я хочу сказать, что по истории своих транзакций, например, в приложении Монобанк я могу увидеть на гугл-карте расположение всех торговых точек, где я расплачивался физической картой Монобанка или при помощи GPay с токенизированной картой Монобанка и не только в Украине.

«що її зробив саме клієнт (а не член його родини наприклад)»

Если следовать принципам и неукоснительно соблюдать банковские правила,
то передача БПК третьим лицам является нарушением.

Вы можете долго и нудно рассказывать о том, как можно получать доходы наличными и мимо банков, а также рассчитывается везде только наличными, ну так всегда можно потребовать у клиента предьявить паспорт и документ подтверждающий право находиться в стране более 90 дней в течении полу-года…

В загранпаспорте в штампе при вьезде в страну пребывания всегда проставляется актуальная дата…
+
0
ballistic
ballistic
9 лютого 2021, 17:08
#
Я про те, що банку недостатньо одного лише аналізу транзакцій клієнта для однозначного визначення резиденції будь-якого клієнта.
+
0
Graycat
Graycat
9 лютого 2021, 11:31
#
1. Банк первый стучит в налоговую по поводу вашей резидентности. Он видит откуда вы получаете доходы и делает выводы.
2. Насильно никто в налоговые резиденты особо не тянет. Все условия отнесения резидентности расписаны в договорах об избежании двойного налогобложения между конкретными странами. Там несколько пунктов, самый первый это находится на территории страны 183 дня в году и т. д.
+
0
Sage05
Sage05
9 лютого 2021, 11:36
#
На самом деле, выгоднее как ФОП3 светить свифты и за 5% их мыть, и отправлять обратно в Европку.
+
0
Graycat
Graycat
9 лютого 2021, 12:13
#
Не очень понятно, что такое ФОПЗ
+
0
Юрий Новокрещенов
Юрий Новокрещенов
9 лютого 2021, 13:17
#
ФОП 3 группы единщик платит 5% с оборота (зашедших средств).
+
0
Graycat
Graycat
9 лютого 2021, 15:58
#
Насколько я знаю, банк не устраивает оборот ФОП. Они требуют либо декларацию о доходах физлица, либо продажа движ./недвиж. Остальное их не устраивает. Займы и прочее не очень подходит
+
0
Sage05
Sage05
9 лютого 2021, 20:58
#
Вот: компания cxz из Европы, родом из Монако, через свифт оплачивает вам выполнение неких работ-разработ, денежка зашла в валюте, вы её продали- заплатили 5%, денежка чистая и все довольны. Лимиты на суммы можете посмотреть для фоп3.
+
0
Graycat
Graycat
9 лютого 2021, 21:13
#
Вполне возможно такое банк удовлетворит. Осталось найти компанию в Европе. Кстати, ей в Европе тоже нужно будет обосновать, за что и почему она платит в Украину. Если речь идёт о крупных суммах конечно
+
0
Qwerty1999
Qwerty1999
9 лютого 2021, 22:30
#
«Если речь идёт о крупных суммах конечно»

У ФОПов 3-й группы есть ограничения по сумме сверху…

Если эти ограничения да перевести по курсу в евро — суммы
будут сопоставимы с годовым лимитом на вывод валюты
для инвестирования за границу и это ещё без учёта налогов
и обязательных платежей.
+
0
Sage05
Sage05
9 лютого 2021, 23:18
#
«Осталось найти компанию в Европе" — едите и открываете =) если деньги интересные, то как уставной капитал светите 15к евриков на счету, и LLC делаете. Обычному пэрэсичному физлицу- такое не интересно, а если подходите к краю лимита фоп3- вполне.
+
0
Sage05
Sage05
9 лютого 2021, 23:20
#
208.5к евро в данные момент лимит. Напомню, что на бабушек-дедушек, тоже можно их оформлять. Честно, не представляю себе среднего физ лица, у которого так оформлены 5 чел в семье, чтобы перелимит был. Ну, а ляма евро в год- вполне достаточно чтобы довольно урчать. И это без всяких 18% ндфл, военных сборов, и 22% ЕСВ.
+
0
Італій .
Італій .
10 лютого 2021, 8:06
#
В Великобритании открыть компанию — 12 фунтов. Капитал хоть 1 фунт. Ехать не надо, можно всё сделать сидя на диване в Украине. Вот только не очень понимаю — зачем?

Тем более что в ситуакции с КИК — за такие компании надо будет отчитываться. И возможно платить налоги. Ситуация выглядит гораздо хуже чем для банковского счёта за границей о котором ни отчитываься не обязательно (если не гос.чиновник), ни платить налоги скорей всего не надо (договора о двойном налогооблажении и автоматическая уплата налога в стране нахождения банка).
+
0
Graycat
Graycat
10 лютого 2021, 10:24
#
Что-то не сходится. Открыть и содержать компанию в Монако стоит заметно дороже, чем вы указываете. Затем, откуда на счету этой фирмы будут появляться деньги, которые потом поедут в Украину? И ФОПы открытые на родственников, считаются связанными лицами с учредителем компании. Не так всё просто:)
+
0
Sage05
Sage05
10 лютого 2021, 11:31
#
Читайте внимательнее: если у вас бизнес и мойкой занимаетесь- то это выходит в разу дешевле. Если частное лицо- просто разные счета, и в лимитах вас никогда не найдут.
+
0
Graycat
Graycat
10 лютого 2021, 12:50
#
Да, спасибо! Уже и забыл с чего диалог начался:)
+
0
eastpakk
eastpakk
14 лютого 2021, 23:36
#
Компанию вы то легко откроете, но счёт в банке на эту компанию — вряд-ли. Времена сильно изменились.
+
+13
Італій .
Італій .
10 лютого 2021, 7:51
#
===Банк по вашим ежедневным расчётам банковской картой может однозначно определить страну вашего местонахождения,

Не может, иначе бы украинские банки должны были бы записать меня в нерезиденты и отправлять информацию обо мне в Польшу — ведь картой ПУМБ-а или Форварда я пользуюсь далеко не каждый день, иногда и не каждый месяц.

За рубежом люди тоже могут иметь несколько счетов в разных банках: например платить везде кредитной картой одного банка из-за кешбека и накапливать деньги в другом потому что там проценты лучше.

В Великобритании депозиты бывают на 7 лет — положил и «забыл» (не в смысле забыл, а в смысле не имеешь какой-либо активности в данном банке).

С другой стороны по счёту Пекао и Гетина у меня расходы каждый месяц, пусть и небольшие. Хотя в Польше меня нет уже год как.
+
0
Італій .
Італій .
10 лютого 2021, 7:55
#
К слову вот интересно: а как действительно должны поступать украинские банки если заробитчанин уже налоговый резидент Польши? Получается он должны сливать инфу польской налоговой: D
+
0
Юрий Новокрещенов
Юрий Новокрещенов
10 лютого 2021, 9:09
#
А как они могут поступать? Дальше будут обслуживать.
До момента повторной верификации — обычно 1 раз в 3 года.
+
0
Італій .
Італій .
10 лютого 2021, 9:15
#
Так ведь ситуация с передачей информации о зарубежных счетах не должна зависить от гражданства, а только от налогового резиденства.

Ведь когда украинская налоговая запрашивает данные украинского гражданина в польских и британских банках — она это делает не потому что он гражданин, а потому что он налоговый резидент Украины.

Украинский гражданин переезжает в Польшу, становится польским налоговым резидентом, утрачивает украинское налоговое резиденство. Следовательно польская налоговая приобретает право узнавать о его зарубежных (по отношению к Польше) счетах в Украине и Великобритании точно так же как для какого-то поляка являющегося гражданином Польши и проживающего на территории Польши.

Вот собственно цитата из статьи: «Важно понимать, что главным индикатором для обмена налоговой информацией является именно резидентность подотчетного лица, а не его гражданство (для физических лиц), и именно от этого зависит то, куда далее будет направлена собранная информация.»
+
0
Qwerty1999
Qwerty1999
10 лютого 2021, 10:40
#

Вот вам еще одна цитата…

«Существует еще одна грань обмена финансовой информацией — дополнительные договоры о спонтанном обмене
+
0
Юрий Новокрещенов
Юрий Новокрещенов
10 лютого 2021, 10:44
#
Это понятно.
Я о другом немного сейчас. Банк/налоговая не могут в онлайне мониторить эти процессы. Поэтому хорошо пока к Вам не пришел запрос из банка и/или налоговой.
А вот когда придут — тогда это будет другая история (не обязательно с негативом).

И немного не так, как Вы толкуете.
Налоговый резидент и гражданин страны — это разные вещи.
Вы, как гражданин, Украины должны сообщать в налоговую Украины. Но при этом Вы не должны в Польше сообщать о том, что у Вас счета в Украине (т.к. Вы не гражданин Польши).
А вот куда платить налог — в Украину или в Польшу — это уже предмет дискуссии и выяснения Вашего актуального статуса налогового резидента.
Если Вы будучи гражданином Украины являетесь налоговым резидентом Польши — нет проблем. Оплачиваете налоги в Польше, берете справку об их уплате и на основании закона о двойном налогообложении (думаю Украина и Польше его подписали) подаете документы в налоговую в Украине. Наши умельцы смотрят и анализируют все ли налоги Вы оплатили согласно укр. законов — к примеру, у нас НДФЛ 18%, а в Польше 10%, то тогда укр. налоговая попросит Вас доплатить разницу 8%. И т.д.
Короче — головняк все это еще тот.
+
+13
Італій .
Італій .
10 лютого 2021, 12:04
#
====Вы, как гражданин, Украины должны сообщать в налоговую Украины.

Только до того времени пока я налоговый резидент Украины. Если я на пять лет укатил в Польшу закатывать банки с килькой — уже не должен ни налоги платить, ни отчитываться о них.
+
0
Італій .
Італій .
10 лютого 2021, 9:18
#
К слову, вот ещё одна деталь, которая появилась в ходе обсуждения и есть в ответе Юрию.

Допустим британский банк Трансфервайз хочет отправить информацию о счетах гражданина Украины по месту его налогового резиденства. Куда именно банк будет отправлять данные, ведь украинских гражданин может быть налоговым резидентом например Польши, поскольку уже четвертый год трудится на консервном заводе в Гданьске и перевёз в Польшу семью.
+
0
Qwerty1999
Qwerty1999
10 лютого 2021, 10:46
#
Чтобы не зацикливаться на Польше, рассмотрите вопрос в общем виде на примере гражданина Украины Коломойского с израильским и кипрским гражданством и минимумом десятком юрисдикций, в которых открыты подконтрольные ему фирмы и банковские счета…
+
0
Італій .
Італій .
10 лютого 2021, 12:05
#
Польша и Британия просто удобные для меня страны для анализа. В примерах же везде речь не лично обо мне, а о неком Петренко-Ковальском-Смите.
+
0
Буква Ґ
Буква Ґ
9 лютого 2021, 8:44
#
С пирожков отложил
+
0
Sage05
Sage05
9 лютого 2021, 11:35
#
Они забыли упомянуть, что счета физ лица в ЕС, и счета юр лица- разные вещи. Если Украина запросит данные и физ лица и юр лица- реакция будет разной, для юр лица- нужны будут веские причины. Напомню, в Монако- юр лицо обойдется в 270 евро в год. =)
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися