Вимогою часу і клієнтів, які прагнуть отримувати зручні фінансові послуги найвищої якості, назвав заступник голови Національного банку Олексій Шабан модель цифрового банку з фокусом на безконтактних платежах і cashless. Обговорення цього питання стало основним на конференції UAFIN.TECH, яка зібрала топових експертів, пов‘язаних з розвитком фінтеху в Україні. Про це повідомляється на сторінці НБУ у фейсбуці.
Пріоритетним завданням-2021 НБУ назвав впровадження відкритого банкінгу
Що стало нагальним питанням конференції
Учасників конференції цікавили насамперед реальні дії, які здійснює регулятор з огляду на нову ковідну реальність.
Як зазначив голова Нацбанку Кирило Шевченко, вже сьогодні Національний банк оновлює українське платіжне законодавство, модернізує систему електронних платежів з фокусом на роботу в режимі 24/7 та міжнародні стандарти, забезпечує розвиток віддаленої ідентифікації, впроваджує систему BankID НБУ. Також продовжується робота над проєктом з випуску е-гривні.
«Український фінсектор достатньо впевнено та із запасом міцності проходить карантинні обмеження. Значною мірою це пов’язано з його високою технологічністю. Світова пандемія прискорила цифровізацію фінансових послуг, і ми бачимо своїм завданням створити умови для подальшого швидкого прогресу у цьому напрямі», – наголосив у вступному слові Кирило Шевченко.
Детальніше про Open Banking
За словами Олексія Шабана, масштабною трансформацією наступних років стане імплементація євродирективи PSD2 та впровадження в Україні відкритого банкінгу (Open Banking). Це посилить конкуренцію на платіжному ринку та підвищить якість послуг. Такі норми передбачає законопроєкт про платіжні послуги, що вже зареєстрований у парламенті.
Читайте також: Криза прискорила розвиток фінтеха як основи відкритого банкінга
«Ми сподіваємося, що наступного року цей проєкт стане законом. Його називають законопроєктом про імплементацію PSD2 в Україні, хоча він не тільки про це. Зокрема, ми заклали у ньому можливість створення у НБУ регуляторного Sandbox. Цього дуже очікує ринок і створення Sandbox дозволить регулятору разом з учасниками ринку тестувати нові фінтех-послуги», – наголосив Олексій Шабан.
Open Banking передбачає, що банки повинні будуть відкрити свої API, до яких зможуть підключатися компанії, які надають платіжні послуги та отримали на це дозвіл від регулятора. Водночас відкритий банкінг не з’явиться сам по собі, зробити відкриті API неможливо без діалогу держави та учасників ринку.
«Після ухвалення закону банкам потрібно буде домовитися між собою, як повинні виглядати зручні та зрозумілі для всіх учасників стандарти відкритих API. Національний банк як регулятор планує розпочати таку дискусію вже на початку наступного року на умовах рівноправного партнерського діалогу з учасниками всього фінансового ринку», – зауважив заступник голови НБУ.
Читайте також: НБУ створить платформу Sandbox для роботи з фінтех-компаніями
Що ще очікується
Олексій Шабан додав, що, крім відкритого банкінгу, оновлене законодавство принесе платіжному ринку й інші можливості. Зокрема:
- розшириться перелік платіжних послуг (замість однієї послуги з переказу коштів, що існує сьогодні, з'явиться сім фінансових та дві нефінансові послуги);
- з'являться нові типи учасників ринку;
- надавати послуги з переказу коштів можна буде без участі у платіжній системі;
- небанківські учасники платіжного ринку зможуть відкривати платіжні рахунки і навіть випускати платіжні картки.
Бажаєте знати про фінанси та інвестиції більше? Стежте за ексклюзивними матеріалами «Мінфіну» в телеграм-каналі
Коментарі - 15
Про це свідчать дані НБУ.
Чи на твою думку головною задачею НБУ є рефінансування банків яки скуповують ОВГЗ?
Як на мене то ні.
А от впровадженя нових підходів у роботі банків і серед іншого впровадження PSD2 — це саме те чим і повинен займатись центральний банк країни.
А обіцяти можна все що завгодно..
2. Финансирование покупки ОВГЗ точно не является задачей НБУ.
почему простейший процесс нужно так усложнять ?
у человека есть потребность - перевести средства другому человеку.
все просто. Но нет - семь финансовых , две нефинансовых , 50 тарифных пакетов ,инструкция на 25 страницах и 3 чат-бота....
У одного британского финтеха есть такая интересная штука. Благодаря тому что зарплата на счёт клиента перечисляется одинм из семи финансовых способов - банк заранее знает о дате её поступления. И потому банк даёт клиенту возможность начать тратить зарплату на день раньше фактического поступления денег на счёт.
Я за давно автоматизированные способы отправки , спокойно и стабильно функционирующие. позволяющие за пару минут отправить средства любому человеку - и он через 10 минут их получит.
Я понимаю что украинским айтишникам хочется оправдать свое ничтожное существование - и они готовы «улучшить» этот процесс , написав его на линуксе при помощи доски канбан и трех джява -апплетов. Правда работать оно не будет , но зато какой движ...
нравится ли мне заполнять формочки оп оплате коммунала ? В приват 24 это занимает меньше 10 минут за все формочки.
Готов ли я чтобы какая-то программа делала это за меня ? нет , не готов. потому что реквизиты периодически меняются , получатели средств постоянно норовят выставить счета на «рекомендованные» , а не фактические платежи и т.п.
так -понятно ?
Нда, любишь ты джява-аплеты, хвалишь даже. Ну-ну.
«Благодаря тому что зарплата на счёт клиента перечисляется одинм из семи финансовых способов - банк заранее знает о дате её поступления.»
это возможно только если либо предпритяие информирует банк о выплате сотруднику , но физически не платит (непонятно зачем этаи телодвижения) , либо платит , но банк по народной традиции задерживает эти деньги на недельку.
И вот финтех сократил эту недельку на 1 день.
На фоне рассказов из Канады в стиле «зарплату дают чеком ,который нужно чтобы обналичить нести в банк , отстоять очередь , сдать чек , заплатить комиссию - а через неделю ьтебе на карточку зачислят деньги.» -- то для финтехов у них широкое поле деятельности :)
А у нас все примитивно - предприятие перечислило зарплату - работники через 10 минут получили ее на карточки. Все.
нет простора для финтехов , вот его и выдумывают...
Да, прикинь. Именно так и происходит — банк и предприятие устанавливают такой себе доверительный канал который позволяет подтвердить что платеж будет отправлен или уже отправлен. Что-то типа чек.гов.уа который запилил Дубилет только работающий автоматически.
На фоне рассказов из Канады
Так расскажи канадцам какие казлы канадские айтишники и как бы ты мокал бы их и их канадско-айтишные какахи будь бы канадцем. И как здорово что канадцы не используют джява-аплеты канадских айтишников. Жаль конечно что ты не канадец.
Запланований дефіцит державного бюджету у 2021 році у Нацбанку називають значним – 246,6 млрд грн. Спроможність його профінансувати залежатиме від доступу до позик, обсяг яких має становити 233,4 млрд грн. 55% цієї суми мають отримати від продажу ОВДП.
«Залучення таких значних ресурсів на внутрішньому ринку малоймовірне без повернення на нього іноземних портфельних інвесторів. НБУ неодноразово наголошував, що не планує вдаватися до непрямого фінансування дефіциту бюджету через збільшення портфеля урядових цінних паперів», - йдеться у документі.
Високими називають ризики зростання гарантованого державою боргу.
«В ухваленому бюджеті граничний обсяг надання державних гарантій встановлено в сумі до 88,7 млрд грн. Це більше ніж утричі перевищує ліміт, передбачений Бюджетним кодексом й може призвести до суттєвих витрат за такими зобов'язаннями в наступних бюджетних періодах», - пояснюють в НБУ.