В Україні виникне армія «працівників за викликом»

Півмільйона українців без роботи: кого скоротили

З початку введення карантину в березні цього року ринок праці буквально «посипався». Першими під скорочення потрапили фахівці, що працюють в найбільш постраждалих від епідемії галузях — ресторанному, готельному бізнесі, сфері обслуговування та ін.

Але карантин та економічна криза, що прийша за ним, вдарила не тільки по цих сегментах. «Тільки в легальному секторі роботу втратило 450 тисяч осіб. У лідери зі скорочення персоналу потрапили держуправління і соцстрах, охорона здоров'я, переробна промисловість. Менше роботи стало також у сфері торгівлі і в будівництві», — говорить керівник Інституту професійних кваліфікацій Родіон Колишко.

При цьому, за словами експерта, спостерігається колосальний гендерний дисбаланс — жінок звільняють набагато частіше, ніж чоловіків. Так, лави безробітних поповнило на 80 тис. жінок більше, ніж чоловіків. З 450 тис. тих, хто залишився без роботи, молоді — 200 тис.

Читайте також: Криза в Україні: безробіття росте, доходи населення падають

Якщо дивитися по регіонах, то найбільше хвиля скорочень зачепила Дніпро, Харків і Львів. Менше - Миколаїв, Херсон і Луганськ.

За даними голови Всеукраїнської профспілки виробничників і підприємців Наталії Землянської, в Україні залишилося 16,1 млн штатних працівників проти 16,6 млн на кінець 2019 р.

Найменше постраждав Київ: рівень зайнятості тут — 62,1%. А ось, наприклад, у Волинській області цей показник просів до 49,2%, а в Донецькій — і взагалі до 48,9%.

«За 10 місяців 2020 року роботодавці подали інформацію про звільнення близько 206 тисяч працівників, що майже на 30% більше, ніж минулого року. Найбільш масові скорочення пройдуть у Києві, Львівській, Дніпропетровській та Житомирській областях. 30% скорочень з усіх заявлених — у держсекторі, 29% — у сфері охорони здоров'я та надання соціальної допомоги», — зазначає Наталія Землянська.

Армія офіційних безробітних досягла на 1 листопада цього року 400 тис.осіб, що на 54% перевищує показники минулого року.

Читайте також: Опендатабот: З початку жовтня кількість вакансій в Україні впала на 13%

Інженери і «продажники» більше не в пошані

Коронавірус різко змінив тенденції ринку праці. Скажімо, менеджери з продажу, які раніше очолювали топові списки роботодавців, зараз виявилися мало кому потрібні. «Те ж саме стосується інженерів, на яких ще недавно компанії полювали", — говорить Родіон Колишко. Це пояснюється нинішнім станом економіки: багато компаній опинилися за крок від банкрутства, а виробництво різко впало.

Читайте також: Як карантинні обмеження впливають на ціни на оренду та ринок праці

За такими категоріями фахівців як юристи, економісти, рекламісти, яких і раніше в країні було більше, ніж робочих місць для них, криза взагалі пройшла катком — багато хто залишився без роботи, а знайти нову — вкрай складно.

Але, як це не парадоксально, офісний персонал практично не постраждав. «Роботодавці переводять людей на дистанційну роботу, але намагаються по максимуму зберегти штат», — зазначає Родіон Колишко.

Хто залишився в «улюбленцях » роботодавців

За даними Наталії Землянської, на одне вільне робоче місце зараз претендує в середньому 6 людей, які шукають роботу. У деякими сегментах конкурс ще вищий. Скажімо, серед службовців та керівників — до 21 здобувача, у сфері торгівлі та послуг — 9 осіб на одну вакансію.

«Найскладніше знайти роботу економістам, менеджерам, юристам, бухгалтерам. Наприклад, для 2 889 безробітних економістів на сьогоднішній день є тільки 147 вакантних місць, для 1 367 юристів — тільки 71 пропозиція, для 9 349 бухгалтерів — 763 вакансії » — розповіла Наталія Землянська.

На 34%, порівняно з минулим роком, зменшилася кількість вакансій, заявлених роботодавцями до служби зайнятості. У базі служби на 1 листопада 2020 р. було всього 68 тис. пропозицій про працевлаштування. Більшість вакансій — на підприємствах переробної промисловості (20%), торгівлі (опт і роздріб) – 13%, сфери освіти – 12%, транспорту – 9%.

Шукають водіїв, операторів, машиністів котельні, токарів, операторів АЗС, дорожніх працівників.

Але зменшення пропозиції торкнулося не всіх. Традиційно в списку найбільш затребуваних залишаються IT-шники. Причому, попит на них навіть перевищує показники минулого року.

За словами CEO компанії Alcor Дмитра Овчаренка, кількість вакансій в IT-сфері в другому кварталі цього року впала на 40%, але вже в третьому повернулася на колишній рівень. Зараз попит знову підріс і навіть перевищує докризові показники. Якщо порівнювати з початком року, то зростання по вакансіях — на 20-25%.

«Багато західних компаній зрозуміли, що віддалена робота з українськими фахівцями цілком може замінити залучення своїх IT-шників», — пояснив Дмитро Овчаренко.

При цьому IT-фахівці зараз в дефіциті. Пропозиція на ринку праці зменшилася, так як люди не дуже поспішають міняти роботу в наш непростий час. Загальне число резюме знизилося на 30-35%.

За словами Родіона Колишко, підвищений попит зараз спостерігається також на сімейних лікарів (що пов'язано з відтоком кадрів зі сфери охорони здоров'я на хвилі епідемії) і провізорів (для аптек настав золотий час і вони активно розширюються).

Не падає попит також на висококласних робітників — токарів, слюсарів, верстатників. Вакансій для них стало менше, але пропозиція на ринку праці зменшується ще швидше — люди масово їдуть на заробітки в Європу.

«Мінус» 15% по зарплатах цього року

За даними Родіона Колишко, середні зарплати в українських компаніях цього року зменшилися на 15%. Найменше розмір середньої зарплати просів у Києві (тут зарплати продовжують випереджати середні по країні, як мінімум, на 5 тис грн), Донецька і Київська області.

У розрізі професійних сфер найбільше платять у сегменті авіатранспорту (22,5 тис.грн на місяць), інформаційних технологій (20 тис. грн), фінансовому секторі (19,3 тис. грн).

Найменше отримують працівники ресторанів і кур'єрських служб (6-7 тис.грн). Але це офіційні зарплати. З урахуванням «конверта» оклади там більші, хоча їх за час карантину помітно зрізали.

«Скажімо, якщо до карантину кухар отримував за зміну до 1,2 — 1,3 тис.грн, то зараз — до 900 грн. І поки роботодавці не поспішають повертати зарплати на докарантинний рівень», — говорить глава агентства «Ресторанний консалтинг» Ольга Насонова.

У багатьох компаніях зарплати заморозили. Плюс можуть, наприклад, зняти премії.

»Відбулася максимальна оптимізація витрат у приватному секторі, що безпосередньо відобразилося на системі оплати праці. Зокрема, переглянута система мотивації співробітників, знизилася фіксована частина зарплати і т.п.», — зазначає голова Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.

Компанії також активно «ріжуть» компенсаційні пакети — медичні страховки, премії, різні доплати.

Багато українців, схоже, змирилися з падінням зарплат. Якщо раніше зарплатні очікування претендентів часто перевищували реальні пропозиції від роботодавців, то зараз — зворотна ситуація.

Скажімо, навіть в IT-сфері, яка зараз на підйомі, зростання попиту на фахівців поки не відбилося на їх зарплатних запитах. «Багато претендентів розуміють, що зараз не найкращий час вимагати від роботодавців більше», — говорить Дмитро Овчаренко.

Якою буде робота в наступному році

Головне питання — що буде з ринком праці в наступному році? Поки однозначної відповіді на нього експерти не дають: все буде залежати від того, чи піде на спад епідемія і як швидко зможе відновитися від потрясінь економіка.

Але, на думку Андрія Забловського, в будь-якому випадку збережеться, а то і виросте попит на IT-фахівців. Це пов'язано не тільки з активізацією західних роботодавців, а й із зміною моделі офісної праці в Україні. Багато компаній, навіть коли коронавірус відступить, мають намір продовжувати тримати частину співробітників на дистанційній роботі, що вимагає застосування цифрових технологій.

Читайте також: Майже 60% українців не в захваті від дистанційної роботи — дослідження

Також експерти прогнозують активний розвиток проектної зайнятості — коли людей залучають на первний час під вирішення конкретного завдання, а потім фахівцям доводиться шукати нову роботу.

Причому, якщо така модель приживеться, в країні з'явиться ціла армія «фахівців за викликом», які переміщуватимуться не просто з однієї компанії в іншу, але і постійно колеситимуть по різних містах і регіонах. Найбільше ризикують перейти на проектну роботу інженери, менеджери, технологи, кризові управлінці та ін.

«Зростатиме попит на медиків, робітників. При цьому без роботи ризикують залишитися економісти, юристи, працівники сфери обслуговування», — додала Наталія Землянська.

Читайте також: Нацбанк очікує в 2021 році зростання середньої зарплати на 15%

Що стосується зарплат, то, на думку Родіона Колишко, наступного року офіційні оклади зростуть на 20-25%, що пов'язано з планованим збільшенням «мінімалки» (спочатку до 6 тис грн, а потім — до 6,5 тис.грн).

Але ось що буде з реальними зарплатами — поки велике питання.

«Враховуючи глобальний економічний спад і сировинну орієнтацію вітчизняної економіки, в тій же промисловості, навпаки, слід очікувати скорочення фонду оплати праці», — говорить Наталія Землянська.

Велика частина компаній, як і в цьому році, вибере варіант «заморозки» зарплат або ж буде їх підвищувати лише найціннішим співробітникам — в межах 10%.

Але в деяких сегментах будуть платити більше. „Прогноз на 2021 — кількість пропозицій від роботодавців збільшиться ще на 15-20%. Враховуючи, що не всі готові змінювати роботу, розмір винагороди також зросте на 5-10%», — прогнозує Дмитро Овчаренко.