Боголюбов подав позов про скасування докапіталізації Приватбанку на 155 мільярдів

Суть позова

У позові колишній акціонер Приватбанку просить суд визнати недійсними цілу низку рішень, зокрема:

• рішення виконавчої дирекції ФГВФО «Про збільшення статутного капіталу та приватне розміщення акцій ПАТ КБ «Приватбанк»;
• договір про придбання акцій, укладений ПАТ КБ «Приватбанк», від імені якого діяв ФГВФО, та Г. Боголюбовим, від імені якого діяла ще одна уповноважена особа ФГВФО;
• наказ Міністерства фінансів «Про рішення акціонера ПАТ КБ «Приватбанку» щодо закритого (приватного) розміщення акцій»;
• пункти 1-5 наказу Міністерства фінансів «Про рішення акціонера ПАТ КБ «Приватбанку» щодо збільшення статутного капіталу»;
• Акт приймання-передачі акцій АТ КБ «Приватбанку» від Міністерства фінансів України до Кабінету Міністрів України.

Боголюбов просить суд визначити розмір статутного капіталу Приватбанку у сумі 21,26 млрд грн, що поділений майже на 76 млн шт. простих іменних акцій номінальною вартістю 280 грн кожна, які становлять 100% від загальної кількості випущених акцій банку.

До того ж ексспівласник хоче повернути собі 33,2525% акцій статутного капіталу банку, що належали йому на праві приватної власності станом на 16 грудня 2016 року.

Читайте також: Стало відомо, чого хоче Боголюбов від уряду у справі Приватбанку

До кого позов

Боголюбов позивається до Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів, Національного банку, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національного депозитарію України, держреєстраторів, Приватбанку.

Читайте також: Боголюбов вперше подав позови проти націоналізації Приватбанку

Судові хроніки

З чотирьох раніше поданих Боголюбовим у Госпсуд м. Києва позовів три були залишені без розгляду/повернені позивачу, а по четвертому – 29 жовтня відкрито провадження.

Відповідно до так званого «антиколомойського» закону, якщо суд скасує рішення НБУ про виведення банку з ринку, така фінустанова не може бути повернена ексвласникам, проте вони в судовому порядку можуть претендувати на компенсацію від держави. Основну роль у відповідному процесі має відігравати спеціальний суб’єкт – «міжнародно визнана аудиторська фірма», яка після аналізу фінансового стану банку повинна підтвердити розмір шкоди, якщо така була заподіяна власникам виведеного з ринку банку.

Раніше НБУ заявляв, що компанія Kroll провела forensic audit Приватбанку, який підтвердив підозри НБУ щодо можливого завдання збитків банку перед націоналізацією на $5,5 млрд.

У червні поточного року Приватбанк заявляв, що Високий суд Лондона призначив розгляд по суті його позову проти Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова на 1 березня 2022 року.

«Всесвітній арешт активів пана Боголюбова та пана Коломойського залишається чинним й залишатиметься таким до моменту винесення рішення після завершення розгляду справи. Банк впевнений, що врешті-решт йому вдасться повернути суму, заявлену у позові, яка наразі становить понад $3 млрд (включаючи відсотки)», – йшлося в тодішній заяві націоналізованого банку.

Нагадаємо

• Статутний капітал Приватбанку – 206,06 млрд грн.
• 100% акцій банку належать державі в особі Кабінету Міністрів.
• Перед націоналізацією статутний капітал Приватбанку становив 21,26 млрд грн. Після визнання банку неплатоспроможним у грудні 2016 року в ході його націоналізації була проведена так звана процедура bail-in (примусова конвертація вкладів в акції банку), під яку потрапили кошти вкладників та інвесторів загалом на 29,4 млрд грн. На цю суму було збільшено статутний капітал Приватбанку.
• Після завершення цієї операції Мінфін викупив Приватбанк у ФГВФО за 1 грн та зрештою «влив у банк» 155 млрд грн (додатковий випуск акцій на цю суму було оплачено держоблігаціями).

Бажаєте знати про фінанси та інвестиції більше? Стежте за ексклюзивними матеріалами «Мінфіну» в телеграм-каналі