Компанії-оболонки. Нацбанк попередив банки

Які ознаки компанії-оболонки

«Компанія-оболонка – це юридична особа чи траст, яка створюється для участі у схемах відмивання коштів, ухилення від сплати податків, приховування корупційних та інших злочинів. Строк «життя» більшості таких компаній – до року», — зазначає регулятор.

Компанії-оболонки існують лише на папері та не здійснюють реальної господарської діяльності. Вони зазвичай не мають реальних офісів та працівників і можуть бути інструментом для відмивання «брудних» грошей.

Як розпізнати

НБУ наводить щонайменше п’ять ознак, які можуть вказувати на фіктивність компанії:

• Сумнівність кінцевого бенефіціарного власника компанії. Якщо під час перевірки виявилося, що він є номінальним власником, директором чи бухгалтером багатьох інших компаній, то компанія з високою ймовірністю є компанією-оболонкою.

• Потрібно звернути увагу на місце реєстрації власника компанії. Якщо місце реєстрації – офшорна юрисдикція або законодавством цієї держави передбачений механізм номінальної чи довірчої власності, або кінцевим бенефіціаром є людина, яка за своїм фінансовим станом, соціальним статусом, віком не може бути власником бізнесу, це також ознаки компанії-оболонки.

Читайте також: Банки зможуть виявляти компанії-оболонки серед нерезидентів

• Якщо керівник компанії – особа, яка належить до соціально вразливих верств населення, а керівництво компанії, кінцеві бенефіціари та її назва часто змінюються, це може вказувати на фіктивність компанії.

• Якщо компанія не має виробничих потужностей, торговельно-складських приміщень, має незначну кількість співробітників, не подає фінансову звітність до фіскальних органів або органів статистики, це також можуть бути ознаками компанії-оболонки.

• Якщо компанія для розрахунків використовує векселі або договори бартеру, залучила значні довгострокові запозичення (крім облігацій) від громадян або компаній, які не входять до її структури власності, вона може бути компанією-оболонкою.

Як банк перевіряє інформацію про компанію

• Банк має проводити поглиблений аналіз компанії, яка має ознаки фіктивності, використовуючи ризик-орієнтований підхід. Потрібно перевірити фінансову звітність, підтверджену незалежним зовнішнім аудитом, документи, які підтверджують фактичний рух товарів, надання послуг, виконання робіт, сплату податку на прибуток, найм персоналу чи наявність виробничих або офісних приміщень та інші фактори.

Читайте також: Інвестори масово вкладаються в компанії-оболонки

• Водночас вимоги до здійснення такого аналізу не поширюються на юридичних осіб – нерезидентів, які є холдинговими компаніями або їх корпоративними підприємствами, якщо їх структура власності є прозорою і дає змогу визначити кінцевого бенефіціара.

Нагадаємо

• За 9 місяців 2020 року Держфінмоніторинг направив до правоохоронних органів 739 матеріалів щодо фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією коштів, на загальну суму 60,3 мільярда гривень.

• 28 квітня 2020 року набрав чинності новий закон про фінмоніторинг. Тепер онлайн-платежі українців перевіряють ретельніше, проте під контроль переважно підпадають високо ризиковані угоди.

• Новий закон про фінансовий моніторинг надав право суб’єктам фінмоніторингу обмінюватися інформацією про клієнтів, віднесених до категорії з неприйнятно високим ризиком. 

• У жовтні Нацбанк посилив санкції за порушення фінмоніторингу.

Читайте також: Чотири міфи про закон про фінмоніторинг. Як буде насправді